Термін «Ахл-юс-Сунна валь-Джама’а» 1 ч.

Статті
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Що спонукало мене до написання цієї теми?

28 серпня 2016 року у столиці Чечні відбулась конференція під назвою «Ахл-юс-Сунна валь-Джамаа». Учасники заходу, ймовірно, хотіли дати визначення того, ким є «Ахл-юс-Сунна валь-Джамаа», а також перешкодити будь-якими іншим його тлумаченням. За словами організаторів заходу, «Ахл-юс-Сунна валь-Джамаа» у питаннях віровчення (акиди) дотримуються та обмежуються богословськими вченнями ашарітів та матурідітів, у питаннях ісламського права (фікх) — вченнями чотирьох правових шкіл (ханафітської, малікітської, шафіїтської та ханбалітської), а у питаннях моральності та моралі — догмами прихильників суфізму. Усі, незгодні з таким визначенням (що варто розуміти із слів учасників конференції), не мають права відносити себе до «Ахл-юс-Сунна валь-Джамаа». Саме для цієї мети була організована дана конференція під егідою президента Чечні Рамзана Кадирова, а також Росії та Ірану за участю муфтіїв Єгипту, Сирії та деяких шейхів каїрського університету аль-Азхар.

Подив викликає той факт, що конференція відбулась у самій Російській Федерації, яка сіє по землі та коїть геноцид мусульман Сирії, — на території держави, яка побудувалась за рахунок винищення мусульман, як сунітів, так і шиїтів, що тривало протягом усієї її кривавої історії та бузувірських кампаній проти Ісламу, який по сьогодні російська влада продовжує називати «тероризмом». Але більш за усе дивує не те, що президент Чечні, шейх аль-Азхару, муфтій Башару та інші горе-вчені, а сам Володимир Путін, що виступив головним організатором заходу, закликає до так званого «поміркованого (або цивілізованого) Ісламу», що іде в ногу з сучасністю в обгортці лібералізму — тобто до моделі, яка протягом десятків років використовувалась Америкою у спробі дати заміну Ісламу, названим нею радикальним та фундаменталізмом. Проте після того, як усі спроби Америки зазнали поразки, сьогодні американці намагаються не піднімати цю тему. Іще нещодавно ними були розроблені так звані «характеристики поміркованого мусульманина», про що говорилось у рекомендаціях американського стратегічного дослідницького центру «RAND», складених при підтримці Державного департаменту США у 2007 році. Дане дослідження зайняло три роки та отримало назву «BuildingModerateMuslimNetworks». Згідно вище згаданим рекомендаціям, поміркований мусульманин — це той, хто:

  1. Не бачить проблеми у відсутності втілення ісламського законодавства.
  2. Вірить у права жінок, у її вибір «партнера», а не чоловіка.
  3. Вірить у права релігійних меншостей та у обіймання ними високих посад у країнах. Де переважну більшість населення складають мусульмани.
  4. Підтримує ліберальні тенденції.
  5. Вірить лише у дві ісламські течії:

а) Традиційну, яка виражена у формі здійснення тільки лише актів поклоніння, виключаючи прояв інтересу до інших питань релігії. До неї відносяться люди, які виступають проти ідей ваххабітської течії.

б) Суфізм, який сприймає «молитовні процесії у поховань» і також виступає проти ідей ваххабітської течії.

Нинішня російська конференція перехоплює естафету у продовженні тієї ж американської кампанії та прагне наділити «Ахл-юс-Сунна валь-Джамаа» певними якостями, а решту мусульман заклеймити фундаменталістами та терористами. Ось чому є важливим розуміння контексту даної конференції. І якщо Америка намагалась спустошити Іслам та підігнати його під стандарти світськості та лібералізму, щоб мусульмани прийняли права людей з нетрадиційною сексуальною орієнтацією та відмовились від застосування Шаріату, то конференція, яка відбулась у Грозному, була скерована на те, щоб обмежити Сунну прихильниками суфізму, збудити старі догматичні суперечки та відокремити Іслам від життя. Ця конференція не принесла ніяких рішень, виведених із Корану та Сунни, на існуючі в Ісламській Уммі проблеми, а швидше стала спробою загнати Іслам у клітку суфізму, щоб мусульмани не думали над його втіленням у повсякденному житті.

Термін «Ахл-юс-Сунна валь-Джамаа» є історичним, він виник у якості реакції у відповідь на певні історичні події, такі як, наприклад, поява «харіджітів», «мутазілітів», «кадарітів» і тому подібних. Ці події стали причиною появи певних підходів (манхадж) до ісламських ідей та поглядів. Врешті решт, вони згрупувались під численними назвами, такими як «шиїзм», «джахмізм», «марджаізм», «мутазіліти», «ашаріти», «Ахл-юль-Хадіс» та інші. Тут невільно виникає питання: хіба ми сьогодні живемо у такій реальності, яка нав’язує нам певні тенденції, щоб мали місце такі неоднозначні реакції у відповідь? Хіба сходні стоять біля дверей мечеті мутазиліти та перевіряють людей на питання, чи є Коран створеним або ні, а також чи існує проміжний ступінь між Раєм та Пеклом?! Або, насправді, проблема полягає у довірі до тієї або іншої інформації та й її подаванні агентствами новин супутникових телеканалів,таких як «Аль-Джазіра» або «Аль-Арабія»?!

Тяжке становище, в якому перебуває сьогодні Умма, вимагає того, щоб ми замислились над іншими питаннями та вийшли із меж тих викликів, з якими мусульмани стикались у далекому історичному минулому, а також нам необхідно залишити обговорення тих проблем, які на сьогодні повністю втратили свою актуальність. Сучасні виклики, проблеми та зіткнення цілком та повністю відрізняються від тих, що мали місце у далекому минулому. Сьогодні скасована система Ісламу, Шаріат не втілюється і не існує у мусульман Ісламської Держави. Сьогодні Умма роз’єднана, поділена на багато шматків, а мусульманські землі опинились без усілякого захисту , і кожен, кому не лінь, взявся грабувати їх. Наші землі почали урізати з околиць і дійшли до самого серця. Сіоністи окупувати благословенну землю Палестини,. Кашмір знаходиться під окупацією індусів. Кавказ та інші землі окуповані Росією. Ірак та Афганістан живуть під американською окупацією . Південний Судан відняли подібно тому, як арнік відняли Кіпр та Східний Тімор. Сьогодні на шиї мусульман сидять правителі, які в усіх сферах правлять не тим, що ниспослав Аллах. Сьогодні скрізь розповсюдились демократичні, ліберальні, націоналістичні, патріотичні та капіталістичні ідеї.

З іншого боку, як усім нам відомо, вчені салафітської школи також назвали себе «Ахл-юс-Сунна валь-Джамаа», а представників усіх інших шкіл — «Ахл-юль-Кибля» (послідовниками Кибли). Часто-густо можна почути, як представники салафітського толку називають себе «врятованою групою», а решту — заблудшими. Так, один із саудівських вчених Сафар аль-Хавалі говорить: «Можні сміливо сказати, що існує тисяча переказів, де згадується вираз «Ахл-юс-Сунна». І невже ми їх залишимо заради якихось нововеденців із числа мутакаллімів, ким би вони не були — суфістами, мутазілітами, ашарітами і т.п., які також відносять себе до Ахл-юс-Сунна?Невже ми залишимо шаріатський термін в силу стверджень цих самозванців?!

Ми відповімо таким: «Ви не є Ахл-юс-Сунною, ваше неправильне віровчення відрізняється від віровчення Ахл-юс-Сунни». Нещодавно з’явились ті, хто стверджує, що ашаріти є Ахл-юс-Сунна. Хвала Аллаху, один брат заперечив їм та прояснив, що основоположні вчення ашарітів відрізняються від основоположних вчень Ахл-юс-Сунна валь-Джамаа. Цим самим він показав їм, що ашаріти не відносяться до Ахл-юс-Сунна валь-Джамаа, а навпаки, підпадають під категорію нововведенців та заблудших» (із книги «Різниця між Салафітами та Ахл-юс-Сунна валь-Джамаа», автор — Сафар аль-Хавалі).

Подібні настрої підлили масла у вогонь і іще більше розкололи общину, виведену на благо людства. Ворог намагався розпалювати цей конфлікт, якому він дав назву «етно-конфесійний», скориставшись існуючим у людей розумінням того, що суніти є окремою від шиїтів етно-конфесійною общиною, а шиїти — окремою від зейдітів етно-конфесійною общиною, і так далі. Дійшло до того, що з’явились спеціальні телеканали для розпалювання міжусобиці: одні канали коять нападки на шиїтів, інші — на сунітів, треті — на прихильників вчення Абдульваххаба. Врешті решт, боротьба Умми проти ворога — безбожного колонізатора — видозмінювалась у міжусобний конфлікт між синами однієї Умми, а точніше — у згубну боротьбу між сунітами та шиїтами, яка розпалила ненависть та привела до вибухів та вбивств, за якими стоїть або безбожний колонізатор, який підриває сунітські мечеті та шиїтські усипальниці, щоб кожна зі сторін звинуватила іншу, що іще більше загострить стосунки, або одурманенні дурні, які не розуміють, ким є Ахль-юс-Сунна, у чому протиріччя між ними та шиїтами, або прозахідні політики, що працюють за жалюгідну плату у благо Заходу, задурманюючи свої приспішників огидними ідеями, щоб розпалити ненависть та ворожнечу між синами однієї Ісламської Умми.

Іще одним проявом міжусобиці є мода звинувачення у невір’ї (такфір), що поширилась в останні десятиріччя. Замість того, щоб мусульмани скерували увесь свій гнів та зусилля проти безбожного колонізатора, який розграбовує багатства Умми та штовхає її на погибель та роз’єднаність , — замість усього цього вони взялись боротись один з одним, звинувачуючи опонента у невір’ї на підґрунті другорядних питань, упередженого пропагування або окремих провокаційних заяв деяких крайніх прихильників кожної зі сторін, які потім приписуються до усіх, і на підґрунті цього усі звинувачують ся у невір’ї та віровідступництві.

Іще одним проявом цієї міжусобиці є виставлення Суадівської Аравії к світлі представника сунітів, а Ірану — представника шиїтів, хоча, насправді, обидві ці держави виконують одну і ту ж саму американську політику, вислужуючи перед своїми хазяями-колонізаторами та спричиняючи згубну шкоду мусульманам.

У зв’язку з цим існує необхідність розставити крапки над «i», щоб зрозуміти суть терміну «Ахль-юс-Сунна валь-Джамаа». Коли він з’явився? Який зв’язок шиїта, ібадіта, мутазіліта та ашаріта з Сунною? У чому різниця між Сунною як життєвим шляхом, програмою, системи для життя або Сунною як групою або спільнотою? Нехай допоможе нам у цьому Аллах!

 

Спеціально для інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Покірний Аллаху раб — Абу Малік
29 Раббі уль-Авваль 1438
27.12.2017