Кампанія «Родина: виклики і рішення Ісламу»
Відносини між чоловіком та жінкою завжди залишались предметом суперечок. Мусульмани підійшли до цього питання з точки зору озаряючого мислення, надавши практичні, корінні відповіді на усілякі можливі випадки. Джерелом цих рішень був Проникливий Всезнаючий Аллах. Це дозволило мусульманам жити у безпеці та стабільності. Проте капіталісти, які втікають від пекла церкви у пошуках можливості вдовольнити свою хіть та схильності, не розуміли, що повинно лягти в основу відносин між чоловіком та жінкою і якою є роль кожного із них окремо. Тому відносини між чоловіками та жінками і те, що зв’язано з цим (роль кожної із статей, їх обов’язки), піддались постійним зміненням, тому що хіть та пристрасті різняться у впливових фігур та політиків.
Аллах детально роз’яснив:
— природу зв’язку між чоловіком та жінкою,
— ту міцну основу, на якій ці зв’язки повинні будуватись,
— закони на будь-які відносини, що виникають між ними.
Аллах встановив родину важливою ланкою у структурі суспільства, Він ниспослав Коран для її захисту від краху та розвалу. З метою управління справами родини та турботи про неї необхідний той, хто буде нести повну відповідальність за інститут родини, який зможе звалити на свої плечі цю велику місію, величезну відповідальність перед Всевишнім та ісламським суспільством. Ця відповідальна особа повинна володіти необхідними повноваженнями, рівними його обов’язкам. Коли Аллах виділив чоловіка у фізичному плані, то поставив йому в обов’язок:
— забезпечення родини,
— махр (шлюбний подарунок) дружині,
— вдоволення основних потреб дружини; так Законодавець захистив її від труднощів повсякденного життя.
Чоловік — опікун родини та відповідальний за неї перед Всевишнім:
ٱلرِّجَالُ قَوَّٰمُونَ عَلَى ٱلنِّسَآءِ بِمَا فَضَّلَ ٱللَّهُ بَعۡضَهُمۡ عَلَىٰ بَعۡضٖ وَبِمَآ أَنفَقُواْ مِنۡ أَمۡوَٰلِهِمۡ
«Чоловіки є опікунами жінок, тому що Аллах дав одним із них перевагу перед іншими, і тому що вони витрачають із свого майна» (4:34).
Даний аят секуляристи використовують як привід для атаки на Іслам, заявляючи, що цей аят утискає права жінок, позбавляє їх гендерної рівності.
Окрім закону про опіку над жінкою секуляристів також не залишає у спокій закон про талак (розлучення), адже по Ісламу чоловік несе відповідальність за розірвання шлюбу або його збереження, тобто він вирішує, розлучатись з дружиною чи ні.
Аллах Всезнаючий та Мудрий створив чоловіка та жінку, Він знає природу кожного зсередини, Він знає їх характерні особливості і здатності, як і не обійшов Він увагою те, що із їх зібрання в одному місці витікають різного роду проблеми. Аллах узаконив талак (розлучення), проте він є останнім рішенням, до якого можна вдатися, тобто це останній варіант, коли не вдається зберегти подружні відносини, коли спільне життя подружньої пари породжує одні лише проблеми — проблеми, які перешкоджають тому гідному життю, яке веде до вдоволення Аллаха.
Коран не згадує про те, у чому полягає мотив (іллят) знаходження права на талак (розлучення) у руках чоловіка. Ми як мусульмани не повинні займати позицію виправдання, щоб захистити закони про розлучення або на основі розуму говорити про його правильність. Закони Ісламу вище усього іншого, і ніщо не може піднестись над ними.
Вищевикладене є лише поясненням характеру системи родини в Ісламі.
Опіка, через яку чоловіки мають перевагу над жінками, полягає у тому, що на чоловіків покладається забезпечення родини належним та правильним чином, тобто щоб це підходило родині та її спільним інтересам. Чоловік повинен проявляти опіку над членами своєї родини, над їх справами, адже опіка — це, у першу чергу, відповідальність у Судний день перед Всевишнім, це захист і виховання членів родини, це навчання релігії Аллаха. Саме тому рішення про розірвання шлюбу або його збереження знаходиться у руках чоловіків.
Капіталістична система, заснована на свободах, не сприймає інші культури, більше того, так зване «співіснування з іншою культурою» — усього лише спроба нав’язати західні системи та капіталістичні поняття решти інших народів світу через економічні угоди та військову гегемонію. Причина цього полягає у тому, що капіталізм не враховує світогляди та просвіту інших народів, якщо вони не сумісні з капіталізмом.
Секуляристи атакують різні закони Ісламу, такі як багатоженство, талак (розлучення), опіка та ін. Їх виправдання полягає у тому, що подібні закони несправедливі по відношенню до жінок. Дивно чути такий аргумент від тих, хто на протязі тривалого часу пригноблював жінок, зводячи їх призначення до того, щоб бути красивою, доставляти фізичні задоволення та економічні користі державі. Розглядаючи положення жінок у західних суспільствах, про які секуляристи заявляють з гордощами, ми бачимо, що вони у себе пригноблені, хоча секуляристи на увесь голос заявляють, що жінка на Заході знаходиться у пошані та повазі і вона є еталоном для наслідування.
Також ми бачимо, що жінка, пригноблювана економічними потрясіннями, вимушена працювати, щоб утримувати себе та дітей. На роботі вони наражаються на різноманітні проблеми як з боку співробітників, так і з боку начальників. Статистичні дані у цій області численні, і хто бажає дізнатись правду, може звернутись до них. Що стосується тих, хто дивиться на цю тему через екрани телевізорів, оцінюючи жінок Заходу по героїням серіалів, то це прояв слабоумства, і мусульмани тут ні причому, а серіали — не привід нападати на Іслам.
Ідеологія, яка ґрунтується на спільному співіснуванні з іншими культурами, насправді намагається нав’язати свої ідеї та погляди іншим людям, встановити гегемонію свого світогляду та просвіти. Капіталісти говорять: «Хто не з нами, той проти нас!». У своєму гордовитому мисленні вони панічно бояться інакодумства, тому вони протистоять йому, вдаючись до вбивств та терору; вони не мають ані аргументів, ані ідей для ідеологічного протистояння, вони лише знають метод залякування, щоб нав’язати свою точку зору.
Секуляристи говорять, що чоловік не повинен забезпечувати свою дружину, якщо він бідний, а вона багата. Вони не бачать десятків аятів, які говорять про шлюб, талак, їх деталях, вони бачать лише аят про опіку над жінкою, про талак, і це вказує на їх невігластво. Ці прибічники так званої «свобідної» думки та «чистої» науки нездатні застосувати розум, коли справа стосується мусульман.
Замість того, щоб усунути свою ненависть та упереджені судження про закони Ісламу і спробувати зрозуміти шаріатські тексти подалі від упередженості, їх серця відкидають істину, їх охопила глухота і сліпота. Проте адже істину сказав Всевишній про них:
فَإِنَّهُمْ لَا يُكَذِّبُونَكَ وَلَٰكِنَّ ٱلظَّٰلِمِينَ بِـَٔايَٰتِ ٱللَّهِ يَجْحَدُونَ
«Вони не вважають брехуном тебе — беззаконники відкидають знамення Аллаха!» (6:33).
Коли Всевишній надав опіку чоловіку, він поклав на нього велику відповідальність, віддавши йому у руки право талака (розлучення), Він зобов’язав його великим обов’язком. Шлюб в Ісламі — це не партнерські відносини, як бачить капіталізм, це не просто відносини,які починаються і закінчуються, як вважають секуляристи. Проте адже секуляристи самі мають позашлюбні зв’язки. Захід заклав в людях погляд, який примушує чоловіка бачити в жінці лише її тіло, а жінку бачити у чоловікові лише його кишеню та фізичні дані. Тому відносини статей стали зустріччю вигід, інтересів і насолод.
Секуляристи не бачать і не чують слів Всевишнього Аллаха:
يَٰٓأَيُّهَا ٱلَّذِينَ ءَامَنُواْ لَا يَحِلُّ لَكُمۡ أَن تَرِثُواْ ٱلنِّسَآءَ كَرۡهٗاۖ وَلَا تَعۡضُلُوهُنَّ لِتَذۡهَبُواْ بِبَعۡضِ مَآ ءَاتَيۡتُمُوهُنَّ إِلَّآ أَن يَأۡتِينَ بِفَٰحِشَةٖ مُّبَيِّنَةٖۚ وَعَاشِرُوهُنَّ بِٱلۡمَعۡرُوفِۚ فَإِن كَرِهۡتُمُوهُنَّ فَعَسَىٰٓ أَن تَكۡرَهُواْ شَيۡٔٗا وَيَجۡعَلَ ٱللَّهُ فِيهِ خَيۡرٗا كَثِيرٗا
«О ті, які увірували! Вам не дозволено наслідувати жінок проти їх волі. Не чиніть їм перешкод, щоб унести частину [шлюбного дару], який ви їм дали, якщо тільки вони не скоїли явної гидоти. Живіть з ними гідно, і навіть якщо вони неприємні вам, то адже вам може бути неприємне те, у що Аллах заклав багато добра» (4:19).
Вони не чули хадісу Посланця ﷺ:
اِسْتَوْصُوا بِالنِّسَاءِ فَإِنَّ الْمَرْأَةَ خُلِقَتْ مِنْ ضِلَعٍ وَإِنَّ أَعْوَجَ شَيْءٍ فِي الضِّلَعِ أَعْلَاهُ إِنْ ذَهَبْتَ تُقِيمُهُ كَسَرْتَهُ وَإِنْ تَرَكْتَهُ لَمْ يَزَلْ أَعْوَجَ اِسْتَوْصُوا بِالنِّسَاءِ خَيْرًا
«Ставтеся до жінок обережно, тому що перша жінка (Хава) була створена із ребра. Верхня частина ребра — найбільш крива. Якщо спробувати його вирівняти,воно зламається, а якщо залишити незачепленим, воно буде кривим. Тому вчиняйте з жінками делікатно, з мудрістю» (Бухарі, Муслім).
Сказав імам Нававі: «У цьому хадісі говориться про необхідність проявляти обережність та хороше ставлення до жінок, проявляти терпіння, коли у них тимчасово зникає нрав; можливо, у них відбувається перевага почуттів над здоровістю розсудку. Що стосується розлучення без вагомої причини, то це огидний засіб».
Сказав імам аль-Куртубі у коментарі до цього аяту «Чоловіки є опікунами жінок …» і до слів «тому що вони витрачають» (4:34): «Забезпечення дозволило стати опікуном жінки і отримати перевагу над нею. Якщо чоловік не буде її забезпечувати, буде жадібним, при цьому маючи можливість забезпечувати її, тоді у нього немає більше опіки над нею, і їй дозволяється розірвати з ним нікях, оскільки не залишилось причини для керівництва цим аятом».
Секуляристи упускають із виду усі ці закони, забувають, що Іслам дав талак (розлучення) у руки чоловіка у якості вибору, а не як обов’язкової речі.
Жінка має право вимагати талак (розлучення), тому ствердження секуляристів в основі неправомочні. Вони не бачать, що махр (шлюбний подарунок) є правом жінки, і якщо чоловік розлучиться з нею, то він усе одно виплачує махр у повному обсязі, також він повинен забезпечувати її на протязі усього періоду ідди (період вичікування після розлучення). Іслам зробив мубахом (дозволив) жінці вимагати розлучення, коли чоловік завдає їй шкоди, наприклад, не дотримується прав дружини на статеву близькість або проявляє жадібність у забезпеченні. Вони не бачать, що вона має право просити розірвання шлюбу з чоловіком в обмін на виплату, коли відсутнє положення завдання шкоди з боку чоловіка. Приводиться від Ібн Аббаса, що до Пророку ﷺ прийшла дружина Сабіта ібн Кайса ібн Шаммаса і сказала:
يَا رَسُولَ اللَّهِ ثَابِتُ بْنُ قَيْسٍ مَا أَعْتِبُ عَلَيْهِ فِي خُلُقٍ وَلا دِينٍ وَلَكِنِّي أَكْرَهُ الْكُفْرَ فِي الْإِسْلَامِ
«О Посланець Аллаха, я не скаржусь на релігію і нрав Сабіта ібн Кайса, але я не хочу невір’я в Ісламі».
Посланець Аллаха ﷺ спитав у неї:
أَتَرُدِّينَ عَلَيْهِ حَدِيقَتَهُ؟
«Чи готова ти повернути йому фруктовий сад?».
Вона відповіла: «Так!».
Тоді Посланець Аллаха ﷺ сказав Сабіту:
اِقْبَلِ الْحَدِيقَةَ وَطَلِّقْهَا تَطْلِيقَةً
«Прийми сад і дай їй талак (розлучення)» (Бухарі).
Передається від ар-Рубаййі бінт Муаввіз, що Сабіт ібн Шаммас вдарив свою дружину і поламав їй руку. Звали її Джаміля бінт Абдуллах ібн Убай ібн Салюль. Її брат вирушив зі скаргою до Посланця ﷺ. Потім він ﷺ відправив до Сабіта передати наступне:
خُذِ الَّذِي لَهَا عَلَيْكَ وَخَلِّ سَبِيلَهَا
«Візьми те, що у неї для тебе, і звільни її шлях (зроби вільною)!».
На що Сабіт відповів: «Добре». Далі Посланець Аллаха ﷺ наказав їй вичекати один менструальний цикл і вирушати до своїх батьків (ан-Насаі).
Ці закони, які мають деталізацію та відгалуження, не були взяті із розуму. Ці закони є комплексом шаріатських законів, ниспосланих людині з урахуванням людської сутності, не поділяючи її на чоловіка та жінку, і тут не розглядається наявність або відсутність рівності, а береться до уваги збереження суспільства та захист родини справедливим чином. І якщо є недолік у їх застосуванні або трапилась несправедливість, яка спіткала мусульманок, то це не означає, що проблема — у законі Шаріату, навпаки, проблема — у відсутності держави, яка буде піклуватись про мусульман та втілювати закони їх Господа правильним чином. А той, хто ігнорує це основоположний момент у цьому питанні, є або невігласом, або ненависником, і ніхто із цих двох не має права судити Іслам та його рішення.
Спеціально для Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Баян Джамаль
3 Сафара 1440 р.х.
12.10.2018 р.
