Свідчення про те, що немає божества, окрім Аллаха і що Мухаммад — Посланець Аллаха, означає поклоніння Єдиному Творцю, у Якого немає співтоваришів, і означає виконання Його велінь, навіть якщо вони суперечать бажанням людини, а також віддалення від Його заборон, навіть якщо цього так хочеться.
Шлях, який є основою заклику і підносить любов до Аллаху і Його Посланцю ﷺ у вищу ступінь, не сполучається з любов’ю до мирського життя, ані до дітей, ані до майна. Аллах застерігає мусульман від того, щоб вони любили хоч що-небудь більше, аніж Аллаха, Його Посланця ﷺ і джихаду на Його шляху:
قُلۡ إِن كَانَ ءَابَآؤُكُمۡ وَأَبۡنَآؤُكُمۡ وَإِخۡوَٰنُكُمۡ وَأَزۡوَٰجُكُمۡ وَعَشِيرَتُكُمۡ وَأَمۡوَٰلٌ ٱقۡتَرَفۡتُمُوهَا وَتِجَٰرَةٞ تَخۡشَوۡنَ كَسَادَهَا وَمَسَٰكِنُ تَرۡضَوۡنَهَآ أَحَبَّ إِلَيۡكُم مِّنَ ٱللَّهِ وَرَسُولِهِۦ وَجِهَادٖ فِي سَبِيلِهِۦ فَتَرَبَّصُواْ حَتَّىٰ يَأۡتِيَ ٱللَّهُ بِأَمۡرِهِۦۗ وَٱللَّهُ لَا يَهۡدِي ٱلۡقَوۡمَ ٱلۡفَٰسِقِينَ
«Скажи: «Якщо ваш батько, ваші сини, ваші брати, ваші дружини, ваші родини, набуте вами майно, торгівля, застою у якій ви боїтесь, і оселі, які ви облюбували, миліше вам, аніж Аллах, Його Посланець і боротьба на Його шляху, то чекайте, доки Аллах не прийде зі своїм велінням. Аллах не наставляє на прямий шлях нечестивих людей» (9:24).
Дуже важливо для повноцінності віри, щоб людина любила у цьому житті Всевишнього Аллаха, Його Посланця ﷺ і релігію. Силою чи слабкістю цієї любові визначається сила чи слабкість самої віри. Коли любов мусульманина до Аллаху і Його Посланцю ﷺ займуть вищу ступінь, лише тоді у нього з’явиться правильна міцна і надійна віра, а також буде досягнуто вдоволення Господа. Абдуллах ібн Хішам (р.а.) розповідав, що одного разу Посланець Аллаха ﷺ узяв за руку Умара ібн аль-Хаттаба (р.а.), і Умар сказав йому: «О, Посланець Аллаха, я люблю тебе більше усього іншого, окрім самого себе». А Пророк ﷺ сказав тоді йому:
لَا وَالَّذِي نَفْسِي بِيَدِهِ، حَتَّى أَكُونَ أَحَبَّ إِلَيْكَ مِنْ نَفْسِكَ
«Ні, клянусь Тим, у Чиїй длані душа моя, доки ти не будеш любити мене більше, аніж себе».
Тоді Умар сказав: «Тепер, клянусь Аллахом, я люблю тебе більше, аніж себе». Пророк ﷺ відповів:
الآنَ يَا عُمَرُ
«Тепер да, о Умар!»,(розповідь приводиться у Бухарі).
Коли ображають Посланця Аллаха ﷺ, мусульмани з гордощами проголошують: «Нехай стануть мій батько і мати викупом за Посланця Аллаха ﷺ!». Проте чи люблять мусульмани сьогодні свою релігію і Посланця ﷺ більше, аніж своїх дітей, батьків, дружин, майно і володіння? Чи готова Умма жертвувати мирським життям заради релігії? Чи готова вона віддавати найдорожче заради піднесення стягу Ісламу? Де любов Умми до свого Господа і Посланця ﷺ, коли невіруючі порочать Іслам і борються з його нормами? Як Умма може вдовольнятись життям без Ісламу, не жертвуючи собою, своїм майном і дітьми заради відновлення релігії на землі як маяка справедливості для усього світу?
Аллах зобов’язав мусульман підкорятись Пророку ﷺ, сказавши:
وَأَطِيعُوا اللَّهَ وَأَطِيعُوا الرَّسُولَ وَاحْذَرُوا فَإِنْ تَوَلَّيْتُمْ فَاعْلَمُوا أَنَّمَا عَلَى رَسُولِنَا الْبَلاغُ الْمُبِينُ
«Підкоряйтесь Аллаху, підкоряйтесь Посланцю і стережіться! Але якщо ви відвернетесь, то знайте, що на Нашого Посланця покладена лише ясна передача одкровення» (5:92).
Покора Посланцю ﷺ означає покору Аллаху:
مَنْ يُطِعِ الرَّسُولَ فَقَدْ أَطَاعَ اللَّهَ وَمَنْ تَوَلَّى فَمَا أَرْسَلْنَاكَ عَلَيْهِمْ حَفِيظاً
«Хто підкоряється Посланцю, той підкоряється Аллаху. А якщо хто відвертається, то адже Ми не відправили тебе їх хранителем» (4:80).
Покора означає повне дотримання Корану і Сунни, з якими прийшов Посланець Аллаха ﷺ, навіть якщо це суперечить бажанням і доводиться важко для душі. Люблячи Пророка ﷺ, необхідно підкорятись йому і прагнути досягти його вдоволення. Повідомляється від Анаса ібн Маліка (р.а.), що Посланець Аллаха ﷺ сказав:
لَا يُؤْمِنُ أَحَدُكُمْ حَتَّى أَكُونَ أَحَبَّ إِلَيْهِ مِنْ وَلَدِهِ وَوَالِدِهِ وَالنَّاسِ أَجْمَعِينَ
«Ніхто із вас не увірує доти, доки не полюбить мене сильніше, аніж своїх батьків та усіх людей разом» (Бухарі, Муслім).
Тому мусульманин повинен слідувати усьому, що приніс Мухаммад ﷺ, вивчаючи Книгу Аллаха і Сунну Його Посланця ﷺ, не вдаючись в інші джерела і живучи так, як того хоче Господь. Він повинен слідувати тому шляху, який приведе у Рай, не відволікаючись від законів Аллаха і не переступаючи їх кордони. Необхідно знати дозволене, щоб виконувати, і заборонене, щоб сторонитись, як би важко це не було. Так він не опиниться у числі тих, які не вірили у зустріч зі своїм Господом:
إِنَّ الَّذِينَ لَا يَرْجُونَ لِقَاءَنَا وَرَضُوا بِالْحَيَاةِ الدُّنْيَا وَاطْمَأَنُّوا بِهَا وَالَّذِينَ هُمْ عَنْ آيَاتِنَا غَافِلُونَ * أُولَٰئِكَ مَأْوَاهُمُ النَّارُ بِمَا كَانُوا يَكْسِبُونَ
«Воістину, тим, які не сподіваються на зустріч з Нами, вдовольняються мирським життям і задовольняються ним, а також тим, які нехтують Нашими знаменнями, притулком буде Вогонь за те, що вони набували» (10:7,8).
Як мусульманин, який говорить «я люблю Аллаха і Його Посланця ﷺ», може схилятись на бік невіруючих і беззаконників, борючись проти віруючих?! У такому випадку він любить і ненавидить не заради Аллаха?! Як люблячий Аллаха мусульманин може вдовольнятись іншими законами, окрім Шаріату, застосовуючи їх і закликаючи до них?!
لَّا تَجِدُ قَوْماً يُؤْمِنُونَ بِاللَّهِ وَالْيَوْمِ الْآخِرِ يُوَادُّونَ مَنْ حَادَّ اللَّهَ وَرَسُولَهُ وَلَوْ كَانُوا آبَاءَهُمْ أَوْ أَبْنَاءَهُمْ أَوْ إِخْوَانَهُمْ أَوْ عَشِيرَتَهُمْ أُولَٰئِكَ كَتَبَ فِي قُلُوبِهِمُ الْإِيمَانَ وَأَيَّدَهُم بِرُوحٍ مِّنْهُ وَيُدْخِلُهُمْ جَنَّاتٍ تَجْرِي مِن تَحْتِهَا الْأَنْهَارُ خَالِدِينَ فِيهَا رَضِيَ اللَّهُ عَنْهُمْ وَرَضُوا عَنْهُ أُولَٰئِكَ حِزْبُ اللَّهِ أَلَا إِنَّ حِزْبَ اللَّهِ هُمُ الْمُفْلِحُونَ
«Серед тих, хто вірує в Аллаха і в Останній день, ти не знайдеш людей, які любили б тих, хто ворогує з Аллахом і Його Посланцем, навіть якщо це будуть їх батько, сини, брати або родичі. Аллах накреслив у їх серцях віру і зміцнив їх духом від Нього. Він введе їх у Райські сади, в яких течуть ріки, і вони пребудуть там вічно. Аллах задоволений ними, і вони задоволені Ним. Вони є партією Аллаха. Воістину, партія Аллаха — це ті, хто набув успіху» (58:22).
Деякі можуть спитати, чому мусульманин повинен любити Посланця Аллаха ﷺ і звеличувати його до такого ступеня? Ці питання можуть тривожити деяких мусульман через прониклі у розум західні поняття, які охопили увесь ісламський світ. На це питання відповів Шейх аль-Іслям Ібн Таймійя: «Мусульманин повинен любити Посланця Аллаха ﷺ і ставити його вище решти людей з причини того, що найбільше благо цього і Наступного світу недосяжне без віри у Пророка ﷺ і слідування йому. Порятунок від покарання Аллаха і отримання Його милості неможливі без посередництва Посланця ﷺ, у якого необхідно вірити, любити і слідувати. Посланець ﷺ — це той, за допомогою якого Аллах позбавляє від покарань у цьому і Наступному.
Посланець ﷺ — це той, хто приводить людину до кращого, що є у світі цьому і Наступному. Найбільше і найкорисніше благо — це віра (іман), яка досягається лише за допомогою Посланця ﷺ. Він — краще і корисніше для кожної людини, навіть більше, аніж вони самі для себе. Він — той, за допомогою якого Аллах виводить із пітьми до світла. Немає шляху до Аллаху в обхід Його Посланця ﷺ. Якщо ж говорити про саму людину та її родину, то адже ніщо із цього не допоможе їй перед Аллахом…». Як же Пророк ﷺ не буде більш улюбленим для мусульманина, аніж життя, діти та усі люди, коли він ﷺ виводить із мороків невір’я до світла віри, стаючись посередником у досягнення вічного блаженства у Раю?! Як може мусульманин не любити його ﷺ так сильно, коли він ﷺ стає причиною справжнього щастя?!
Любов до Аллаху і Посланцю ﷺ означає покору їм і прагнення до застосування законів Корану і Сунни, щоб зробити їх маяком, по якому люди знаходять прямий шлях. Ми повинні застосовувати їх повністю, не вибираючи одні і не залишаючи інші і не викривляючи їх згідно до своїх забаганок. Посланець Аллаха ﷺ сказав:
لَا يُؤْمِنُ أَحَدُكُمْ حَتَّى يَكُونَ هَوَاهُ تَبَعاً لِمَا جِئْتُ بِهِ
«Не увірує ніхто із вас доти, доки його бажання не будуть відповідати тому, з чи я прийшов» (Ібн Абу Асім).
Любов мусульманина і мусульманки до Господу означає покору Йому у кожній справі і прагнення жити у межах Шаріату, не приймаючи нічого іншого. Любов до Аллаху мусульманки означає слідування Його законам вдалині від свої пристрастей, які ведуть до гніву Аллаха. Піддавшись слабкості бажань і позабувши про шаріатські вимоги до одягу, мусульманки біжать за модою і виходять на вулицю у неприйнятному вигляді, ослухуючись Аллаха кожну мить. Любов до Аллаха мусульманина означає виконання Його велінь і відсторонення від його заборон, а не зачіски по останньому слову моди і не вибір західної моделі одягу. Любов до Аллаху мусульманина і мусульманки означає життя по Його законам, слідування вірному керівництву, прагнення досягти вдоволення Аллаха і кращої нагороди. Любов до Аллаху означає покора Йому так, як Він наказав і побажав, а не так, як того хоче людина, трактуючи Іслам згідно зі своїми бажаннями.
Чим же ти зайнята, о Умма Ісламу? Чому ти залишила шлях Пророка ﷺ? Як ти могла втратити місце, яким Аллах вшанував тебе, зробивши кращою Уммою серед людства? Чи не послідуєш ти по стопам Посланця Аллаха ﷺ, щоб стати вдячною Аллаху?
Повідомляється від Аіши (р.а.), що зазвичай Пророк ﷺ молився по ночам так довго, що його ступні покривались тріщинами, і одного разу вона спитала його: «Навіщо ти робиш це, о Посланець Аллаха, адже тобі вже пробачились все колишні і майбутні гріхи?», — на що він відповів:
يَا عَائِشَةُ أَفَلَا أَكُونُ عَبْداً شَكُوراً
«О,Аіша! Хіба не варто мені бути вдячним рабом?!» (Бухарі, Муслім).
Дорога Умма! Будь вдячною Аллаху і займи гідне місце, яке тобі дарував Аллах. Веди людство до благу. Поверни собі славу і велич. Підніми стяг своєї релігії. Нехай твої сини усі свої сили витрачають на шляху установлення держави Ісламу, який дозволить тобі зайняти у цьому світі гідне місце.
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Зайна ас-Саміт
12 Шавваля1440 р.х.
15.07.2019 р.
