3 березня марта1924 року, у 10:10 ранку.
Кожен рік багато свідомих мусульман, які добре знають славну історію Ісламської Умми, відзначають цю дату з глибоким жалем, а ті, хто невігласний або має неправильне уявлення про цю історію, зазвичай байдужі і не переймаються по сей день. Мусульмани потрапили у таку суперечливу і протилежну ситуацію по наступним двом причинам.
1-ша) Вороги Ісламу навмисно намагались приховати істинну історію Умми,спотворюючи факти і виставляючи події у потворному вигляді.
2-га) Мусульмани перестали вивчати свою історію.
Я хотів би пролити світло на історію Умми, щоб заповнити цю прогалину.
3 березня 1924 року, у 10:10 ранку.
У цей день Ісламська Умма втратила свого халіфа, свого захисника і рятівника.
Вранці у понеділок 3 березня 1924 року останній мусульманський халіф султан Абдульмаджид був депортований із Стамбула під конвоєм.
Мустафа Кемаль, деспотичний тиран, який був ворогом Аллаха, Його Пророка ﷺ і віруючих, об’явив скасування Ісламського Халіфату. З цього дня Мустафа Кемаль став новим головою держави під назвою Туреччина. Він добився такого положення через свою відданість Англії і огидного зрадництва щодо Ісламської Умми.
У цей день, 3 березня 1924 року, Ісламська Умма упала з позиції лідера на світовій політичній арені. На зміну їй прийшли колонізатори, вороги Ісламу і мусульман. Час праведних халіфів, які лягали разом з Уммою, вставали, плакали і сміялись, пішов у минуле. Увесь ісламський світ погруз у зубожінні і нещасті. Краща Умма, виведена для людей, стала Уммою відсталості і приниження.
З цього дня, 3 березня 1924 року, і по сей день мусульмани наражаються на тортури і вбивства з боку невірних колонізаторів, їх майно грабують, їх перетворюють на біженців. Одним словом, вони схильні до установок, що абсолютно несумісні з людством. Сльози мусульманок течуть безперервно. Кров невинних жертв тече подібно річці. Біль матерів, які втратили дітей, стрясає світ, а крики жінок, чия честь розчавлена, оволодівають світом.
Це день, коли маріонеткові правителі, вірні колонізаторам, почали приходити до влади в Уммі. Ці зрадницькі правителі не зможуть колись утримати свою владу, якщо вони не поневолять своїх хазяїв чи не образять їх. Вони навіть не відкривають рота заради інтересів і цінностей Ісламської Умми, яка перебуває у плачевному стані. Вони не здатні до помсти за пригноблення, тиранію і бруд, які колонізатори насаджують на мусульманській землі.
І кінця таким катастрофам і кризам не передбачається.
Основна причина нашого занепаду полягає в тому, що наша священна ісламська віра, послана Аллахом, і правила і приписи, які витікають із неї, були видалені із сфери життя. В результаті відходу від Ісламу і його конституційної легітимності, яку Аллах встановив для життя віруючих, і через те, що наші розуми і серця відійшли від істини до омани, наш стан змінився з піднесеного на принизливий.
Західний колонізатор думав, що зі знищенням Халіфату він знищив Іслам і мусульман. Але невіруючі самі збились зі шляху. Сьогодні Умма знов почала підніматись, в ній почали проявлятись ознаки відродження і пробудження. Серед Умми почались спроби відновити Халіфат. Ця всесвітня діяльність по встановленню Халіфату привела у жах невіруючих. Вони стали монстрами, готовими нанести удар по Ісламу і мусульманам. Вони почали боятись кожного мусульманина,який свідчив, що немає Бога, окрім Аллаха, і що Мухаммад — Його раб і Посланець. Невіруючі були глибоко занепокоєні тим, що у випадку відновлення держави Халіфат мусульмани будуть піднесені, а вони — принижені.
Так чого ж ви чекаєте від невіруючих? Як можна сподіватись на добро від них, знаючи ненависть в їх язиках і серцях? Як можна їм довіряти? Як може мусульманин, який читає аяти Корану, в яких ясно сказано, що у них в серці, покладатись на них?
Аллах, Свят Він і Великий, сказав у Священному Корані:
يَا أَيُّهَا الَّذِينَ آمَنُوا لَا تَتَّخِذُوا بِطَانَةً مِّن دُونِكُمْ لَا يَأْلُونَكُمْ خَبَالًا وَدُّوا مَا عَنِتُّمْ قَدْ بَدَتِ الْبَغْضَاءُ مِنْ أَفْوَاهِهِمْ وَمَا تُخْفِي صُدُورُهُمْ أَكْبَرُ قَدْ بَيَّنَّا لَكُمُ الْآيَاتِ إِن كُنتُمْ تَعْقِلُونَ
«О, ті,які увірували! Не беріть своїми помічниками тих, хто не із вас. Вони не упускають нагоди нашкодити вам і радіють вашим труднощам. Ненависть вже проявилась у них на вустах, але у їх серцях прихована іще більша ненависть. Ми вже роз’яснили вам знамення, якщо ви тільки розумієте!» (3:118).
Ніяка релігія не може бути вище Ісламу, адже істинною релігією перед Аллахом є тільки Іслам. Ми пишаємось тим, що є представниками цієї релігії, і хвалимо того, хто заслуговує на таке велике благословення. Ми також бажаємо, що устави і рішення Ісламу застосовувались в усіх сферах життя. Ми хочемо жити як ісламська держава, яку наш Пророк Мухаммад ﷺ уперше заснував у Сонцесяйній Медині. Ми хочемо того ж образу життя, як у часи халіфів. Це шлях до Раю, в якому нам заповідав жити Аллах, а інший веде у Пекло. Упаси нас від цього Аллах!
Сьогодні тільки справедливий халіф може покласти край тяготам Ісламської Умми.
Посланець Аллаха ﷺ у своєму благородному хадісі сказав:
إِنَّمَا الإِمَامُ جُنَّةٌ يُقَاتَلُ مِنْ وَرَائِهِ وَيُتَّقَى بِهِ
«Імам — це щит, за яким б’ються і яким захищаються» (Бухарі, Муслім).
Через відсутність справедливого халіфа Ісламська Умма була приречена на будь-які лиха.
Як сказано в хадісі, халіф — це щит, який захищає Ісламську Умму від небезпеки. Через брудні і злобні злодіяння європейських, американських і російських загарбників крики на землях Шаму так само пов’язані з відсутністю нашої держави і халіфа. Де ж усі ці армії?! Чому вони відсиджуються і не виконують своїх обов’язків?! Чому мовчать щодо жахливих злочинів, які торкнулись їх Умми та їх родин?! Більше того, ми бачимо, як ці армії знаходяться у залізних оковах, тому що у цих армій відсутнє управління Книгою Аллаха і Сунною Його Посланця ﷺ, як і немає халіфа як виконавця цих законів.
Людина, яка знайома з історією Ісламу, дуже добре знає, що у часи правління халіфа Мутасіма візантійський імператор схопив жінку, яка була громадянкою Ісламської Держави, і сказав їй: «А тепер поклич свого халіфа, нехай прийде і врятує тебе!». Коли ця звістка дійшла до халіфа, він викинув чашу з напоєм, яка була в його руках, і негайно велів підготувати велике військо до походу на Візантію. Він не став висловлювати занепокоєність через утискання візантійцями мусульманки, у той час як робота слабких і невігласних лідерів Умми сьогодні — вдовольнятись простив вираженням стурбованості.
Це день, в який ми повинні віддати належне Аллаху. Більше того, у нас є така можливість, якої не було у наших пращурів. Сьогодні, коли ми повинні викрити брехню, виверти і обмани щодо Умми з колонізаторів, і у нас є можливість використовувати усі наші сили і увесь свій потенціал проти ворогів-колонізаторів.
Ми хотіли б підкреслити, що немає ніяких сумнівів у тому, що система,яка заснована на релігії Аллаха Всемогутнього, вийде на арену життя. День за днем, година за годиною наближається цей день. Ясно, що релігія Всемогутнього Аллаха буде правити землями і увійде у дома кожного осілого і кочівника на землі. Наш Пророк Мухаммад ﷺ предсказав наступне:
ثُمَّ تَكُونُ خِلَافَةٌ عَلَى مِنْهَاجِ النُّبُوَّةِ ثُمَّ سَكَتَ
«Потім знов прийде період Халіфату, заснованого на методі пророцтва», — і замовчав після цього (Ахмад і Абу Давуд)
Звертаючись до щирих мусульман, які встають на шлях цієї роботи і вдень і вночі піклуються про майбутнє людства, Великий і Всемогутній Аллах сказав:
يَا أَيُّهَا الَّذِينَ آمَنُوا إِن تَنصُرُوا اللَّهَ يَنصُرْكُمْ وَيُثَبِّتْ أَقْدَامَكُمْ
«О, ті, які увірували! Якщо ви допоможете Аллаху, то і Він допоможе вам і зміцнить ваші стопи» (47:7),
وَاللَّهُ غَالِبٌ عَلَى أَمْرِهِ
«Аллах владний вершити Свої справи» (12:21).
Давайте поквапимось вжити кроки для звільнення людства від гніту, насильства і безбожжя колоніального Заходу і його агентів, які ведуть людство у пастку, і до відновлення вірного керівництва і щастя для усього людства. Адже усі пригноблені на землі чекають днів радості, шукаючи порятунку. Так станьте глашатаями радості і порятунку, несучи Іслам, ввірений вам Аллахом, Субханаху ва Тааля.
وَإِنِ اسْتَنصَرُوكُمْ فِي الدِّينِ فَعَلَيْكُمُ النَّصْرُ
«Якщо вони попросять вас про допомогу у справах релігії, то ви повинні допомогти» (8:72).
Ми молимось нашому Господу, Володарю Великого Престолу, і сподіваємось, що ці дні стануть прологом до дня великої перемоги!
Нехай Аллах зробить нас щасливими, дозволивши побачити день відновлення Халіфату, перебуваючи на правильному шляху, і зробить щасливими наші серця.
О, Господь, дозволь нам бути кращою Уммою, виведеною для людей, якою Ти задоволений, і зроби так, щоб стяг Халіфату був піднятий нашими руками і щоб такбіри його проголошення лунали із наших вуст!
Наше останнє слово — хвала Аллаху, Господу усіх світів.
