Рішення основної проблеми людини 4 ч.

Світогляд
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Звідки з’явилась людина?

وَلَقَدْ خَلَقْنَا الْإِنسَانَ مِن سُلَالَةٍ مِّن طِينٍ

«Воістину, Ми створили людину із есенції глини» (23:12).

Що на нього очікує?

ثُمَّ إِنَّكُمْ بَعْدَ ذَلِكَ لَمَيِّتُونَ* ثُمَّ إِنَّكُمْ يَوْمَ الْقِيَامَةِ تُبْعَثُونَ

«Після цього ви неодмінно помрете. А потім, у День воскресіння, ви неодмінно будете воскрешенні» (23:15, 16).

Для чого вона була створена?

وَمَا خَلَقْتُ الْجِنَّ وَالْإِنسَ إِلَّا لِيَعْبُدُونِ

«Я створив джинів та людей лише для того, щоб вони поклонялись Мені» (51:56).

Який результат усього цього?

فَإِمَّا يَأْتِيَنَّكُم مِّنِّي هُدًى فَمَنِ اتَّبَعَ هُدَايَ فَلَا يَضِلُّ وَلَا يَشْقَى * وَمَنْ أَعْرَضَ عَن ذِكْرِي فَإِنَّ لَهُ مَعِيشَةً ضَنكاً

«Якщо ж до вас явиться від Мене вірне керівництво, то всілякий, хто послідує Моєму вірному керівництву, не виявиться заблудшим та нещасним . А хто відвернеться від Мого Нагадування, на того чекає тяжке життя» (20:123–124).

Звідки з’явилась людина? Що на неї очікує? Для чого вона була створена? надання повної думки про людину, життя та Всесвіт буде рішенням цієї основної проблеми людини. Коли ж знайде своє рішення основна проблема, тоді вирішиться і решта інших.

Основна та другорядна проблеми людини

Частина 4

Другорядні проблеми виникають у людини у силу наявних у людини інстинктів та органічних потреб , у випадку, якщо вона:

— не вдовольняє їх;
— вдовольняє їх неправильно;
— вдовольняє їх ненормально.

Усі ці три варіанти можуть спостерігатись у будь-якій людині, коли відбувається збудження одного із її інстинктів або органічних потреб . Четвертий же варіант — це правильне вдоволення інстинктів та органічних потреб з урахуванням рішення основної проблеми людини. Від такого правильного вдоволення не виникають проблеми та хвилювання. І останній, п’ятий , можливий варіант — якщо у людини не відбувається збудження якого-небудь інстинкту або органічної потреби, тоді і не виникає потреби у її вдоволенні, і, як наслідок, має місце відсутність яких-небудь проблем та труднощів.

Можливо, виникне питання, що існування проблем та труднощів пов’язано з тими людьми, хто не вдовольняє сій інстинкт або органічну потребу на момент їх збудження. Проте чому факт невдоволення природи людини розглядається однаково з фактом вдоволення, але неправильним або ненормальним образом?

Відповідь полягає у тому, яким чином лаштована ця дивна людина! Вона не у змозі набути щастя, доки не вдовольнить свої потреби та інстинкти правильним образом згідно з правильним рішенням основної проблеми людини. Всевишній Аллах говорить:

وَمَنْ أَعْرَضَ عَن ذِكْرِي فَإِنَّ لَهُ مَعِيشَةً ضَنكاً

«Хто відвернеться від Мого Нагадування, на того чекає тяжке життя» (20:124).

Також сказане нами підтверджується багатьма іншими аятами та шаріатськими текстами.

Так, дійсно, має місце заперечення, що подібного роду докази поширюються та діють лише на мусульман, на тих, хто вірить у божественність шаріатських текстів та у їх джерела. Яким же чином тоді не мусульманину показати, що він нещасний, незалежно від того, чи вдовольняє він свої інстинкти та органічні потреби або ні?

Відповідь полягає у суті інстинктів та органічних потреб. Очевидним є той факт, що самого вдоволення не досить для набуття спокою. Окрім нього, бракує іще однієї обставини. Пояснюється це тим, що вдоволення можна досягти двома шляхами:

1 — або людина сповна вдовольняє свій інстинкт або потребу, наприклад, коли повністю наїдається;

2 — або у вдоволенні чи утриманні вона слідує певному шляху, що вимагається правильним рішенням основної проблеми, і нема різниці , чи досягла вона при цьому вдоволення своєї потреби або ні, оскільки у такому випадку вона відчуває душевний спокій.

Наведемо приклади:

Людина прагне придбати багатство та намагається у цьому щосили. Коли вона набуває довгоочікуваного багатства, то спочатку вона відчуває деяку насолоду, але по спливанню деякого часу виникає відчуття спустошеності, яке штовхає її задатися питанням: «А навіщо?». Це неминуче відбувається з усіма, хто не вирішив свою основну проблему у житті правильним образом, підійшовши до цього розумно, хто не пов’язував вдоволення інстинктів та органічних потреб зі знайденим рішенням цієї основної проблеми так, щоб, врешті решт, дії цієї людини або її поведінка будувались з урахуванням майбутніх подій, а саме — з тим, що буде після її смерті.

Це і є причиною страждань людини, поза різницею, чи вдовольнила вона інстинкти та органічні потреби або ні, чи вдовольнила вона їх неправильним образом або ненормально. Такий стан буде зберігатись доти, доки людина не почне вдовольняти свою природу правильним образом, пов’язуючи своє вдоволення з рішенням основної проблеми у житті.

Відповідно до вищесказаного, єдине правильне вдоволення інстинктів та органічних потреб, яке приведе до спокою та стабільності, може бути досягнуто виключно трьома способами:

— якщо людина буде вдовольняти їх згідно певному методу, а саме — з урахуванням наказів та заборон Всевишнього Аллаха;

— якщо цей метод буде пов’язаний з рішенням основної проблем людини так, щоб цей метод був знайдений у результаті відповіді на головну проблему людини;

— якщо за вдоволенням у межах цього методу буде переслідуватись певна мета — отримання вдоволення Всевишнього Аллаха.

Таким чином, людина набуває душевного спокою, як у випадку вдоволення, так і випадку утримання від вдоволення. Наприклад, мусульманин, який тримає пост, утримуючись від прийому їжі та води, неминуче відчуває голод. Проте він спокійний та задоволений таким положенням, тому що його вдоволення або утримання тісно пов’язані з наказами та заборонами Аллаха, а також з рішенням його основної проблеми у житті. Він переслідує певну мету, заради якої вдовольняє свої інстинкти та органічні потреби або утримується від їх вдоволення. Він прагне до вдоволення свого Господа і тому відчуває радість та спокій.

Звідси випливає, що людині необхідно надати повноцінну систему, здатну упорядкувати вдоволення її інстинктів та органічних потреб . Система повинна витікати із рішення основної проблеми людини та надавати їй певний метод вдоволення кожної потреби окремо, і тоді усі другорядні проблеми людини знайдуть своє рішення.


Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Абу Мухаммад (Халіфа Мухаммад), Йорданія
3 Джумада аль-уля 1438 р.х.
31.01.2017 р.