Звідки з’явилась людина?
وَلَقَدْ خَلَقْنَا الْإِنسَانَ مِن سُلَالَةٍ مِّن طِينٍ
«Воістину, Ми створили людину із есенції глини» (23:12).
Що на нього очікує?
ثُمَّ إِنَّكُمْ بَعْدَ ذَلِكَ لَمَيِّتُونَ* ثُمَّ إِنَّكُمْ يَوْمَ الْقِيَامَةِ تُبْعَثُونَ
«Після цього ви неодмінно помрете. А потім, у День воскресіння, ви неодмінно будете воскрешенні» (23:15, 16).
Для чого вона була створена?
وَمَا خَلَقْتُ الْجِنَّ وَالْإِنسَ إِلَّا لِيَعْبُدُونِ
«Я створив джинів та людей лише для того, щоб вони поклонялись Мені» (51:56).
Який результат усього цього?
فَإِمَّا يَأْتِيَنَّكُم مِّنِّي هُدًى فَمَنِ اتَّبَعَ هُدَايَ فَلَا يَضِلُّ وَلَا يَشْقَى * وَمَنْ أَعْرَضَ عَن ذِكْرِي فَإِنَّ لَهُ مَعِيشَةً ضَنكاً
«Якщо ж до вас явиться від Мене вірне керівництво, то всілякий, хто послідує Моєму вірному керівництву, не виявиться заблудшим та нещасним . А хто відвернеться від Мого Нагадування, на того чекає тяжке життя» (20:123–124).
Звідки з’явилась людина? Що на неї очікує? Для чого вона була створена? надання повної думки про людину, життя та Всесвіт буде рішенням цієї основної проблеми людини. Коли ж знайде своє рішення основна проблема, тоді вирішиться і решта інших.
Основна та другорядна проблеми людини
Частина 5
Варто звернути увагу на існування суперечливих проявів інстинктів у природі людини. Також проблема полягає у тому,що не існує яких-небудь відмінних ознак у цих самих проявів, за допомогою яких можна було б зробити перевагу у вдоволенні одного інстинкту над іншим. Звідси людина опиняється у замішанні — який із інстинктів більше, аніж інші, заслуговує вдоволення , а який можна відкласти або взагалі відмовитись від його вдоволення?Іще є варіант відмовитись від вдоволення обох, і тоді страждання людини триватимуть. І при цьому людина не може вдовольняти обидва прояви одночасно. Як вчиняти у такому випадку?
У якості прикладу можна привести два суперечливих прояви інстинктів — себелюбство та альтруїзм , скупість та щедрість і т.д. У такій ситуації перед людиною виникає дилема. У той же час їй необхідно вчинити правильно. Правильність, у свою чергу, виходить лише із вірного рішення основної проблеми людини.
Усе ж таки, більшість людей ухиляється від питання «Навіщо?». Більше того, після досягнутої нами мети, наприклад, по завершенні навчання у школі, виникає (або ми самі собі її ставимо) нова мета — поступити до університету. По завершенні університету знов виникає питання «Що далі?» і «Навіщо?», і тоді ми знов приймаємо рішення продовжити навчання або знайти роботу, щоб почати влаштовувати своє життя . Але, досягнувши і цієї мети, у нас знов виникає питання — «Що робити далі?», і тоді відповіддю можуть бути дім, родина, діти, їх навчання та забезпечення, достаток у родині. А врешті решт усі ці бажання та прагнення перериваються смертю. Зверніть увагу на слова Аллаха:
ذَرْهُمْ يَأْكُلُواْ وَيَتَمَتَّعُواْ وَيُلْهِهِمُ الأَمَلُ فَسَوْفَ يَعْلَمُونَ
«Залиш їх — нехай вони їдять, користуються благами та захоплюються мріями. Скоро вони дізнаються» (15:3).
Хіба з цією метою була створена людина? Або ж це — усього лише засоби до існування, необхідність у яких відчуває кожний — і людина, яка прагне набути успіху у Наступному житті, і той, для кого це тимчасове життя стоїть на першому місці?
Зверніть увагу , який опис Всевишній Аллах дає невірним:
وَالَّذِينَ كَفَرُوا يَتَمَتَّعُونَ وَيَأْكُلُونَ كَمَا تَأْكُلُ الْأَنْعَامُ وَالنَّارُ مَثْوًى لَّهُمْ
«А невіруючі користуються благами та їдять, подібно худобі . Їх обителлю буде Вогонь» (47:12).
У зворотному розумінні цього аяту людина так само може користуватись усіма мирськими благами та їсти їжу, але не уподібнюючись при цьому худобі. Отож, отут питання полягає не лише у вдоволенні органічних потреб та інстинктів, а й у їх вдоволенні згідно певному способу. Повного вдоволення людських потреб можна досягнути, тільки лише живучи згідно цьому способу, що витікає із рішення основної проблеми людини у житті. Тоді буде досягатись мета людини у цьому житті, і її не будуть хвилювати другорядні проблеми.
Розглянемо інший бік питання, що людина є матерією.
Усе, що відчуваємо органами відчуттів — усе це матеріально. Проте, незалежно від того, чи розглядаємо ми оточуючу нас матерію або саму людину, — усі вони створені Аллахом. У цьому полягає зв’язок усього матеріального з Творцем. Цей зв’язок називається духом. У кому може бути дух? Хто здатен на усвідомленні цього зв’язку? Лише людина, віруюча в Аллаха, Творця усього нашої світобудови; той, у кому відбувається усвідомлення цього зв’язку з Аллахом, у того є дух. Погляд на усе оточуюче з точки зору його створення Творцем називається духовним аспектом; подібним поглядом на речі здатна володіти кожна людина, досить лише усвідомлення.
Людина повинна усвідомлювати свій зв’язок з Аллахом при здійсненні кожної дії, щоб усі її вчинки вивірялись наказами та заборонами Аллаха, згідно встановленим Аллахом критеріям, тобто згідно з законами Шаріату. Людина, користуючись оточуючими її речами, повинна враховувати факт їх створення Всевишнім Аллахом. Аллах підкорив на надав у користування людині оточуючі її речі так, щоб та могла вилучати із них користь для себе, не виходячи за межі велінь Аллаха. Маючи подібний підхід до життя , людина починає вдовольняти свої органічні нужди та інстинкти, усвідомлюючи свій зв’язок з Аллахом та користуючись критеріями Шаріату. Таким чином, людина встає на шлях щастя. Прагнучи отримати вдоволення Аллаха,тому що лише так вона набуває сенс у своєму житті, і це стає її точкою зору на життя, яка виникла внаслідок рішення нею головної проблеми у житті. Вона набуває цінність, яку переслідує скоєнням будь-якої своєї дії. У людини з’являється ідеал у житті, до якого вона прагне . І лише після усього цього. Отримуючи щось із цього життя або досягаючи яких-небудь результатів, людина перестає задаватись питанням «Навіщо?». Вони звільняється від другорядних проблем, викликаних її людською природою, — інстинктами та органічними потребами.
Таким чином, ми знаходимо підтвердження слів: «надання повної думки про людину, життя та Всесвіт буде рішенням основної проблеми людини. Коли ж знайде своє рішення основна проблема, тоді знайдуть своє рішення і решта інших».
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Абу Мухаммад (Халіфа Мухаммад), Йорданія
4 Джумада аль-уля 1438р.х.
01.02.2017р.
