Звідки з’явилась людина?
وَلَقَدْ خَلَقْنَا الْإِنسَانَ مِن سُلَالَةٍ مِّن طِينٍ
«Воістину, Ми створили людину із есенції глини» (23:12).
Що на нього очікує?
ثُمَّ إِنَّكُمْ بَعْدَ ذَلِكَ لَمَيِّتُونَ* ثُمَّ إِنَّكُمْ يَوْمَ الْقِيَامَةِ تُبْعَثُونَ
«Після цього ви неодмінно помрете. А потім, у День воскресіння, ви неодмінно будете воскрешенні» (23:15, 16).
Для чого вона була створена?
وَمَا خَلَقْتُ الْجِنَّ وَالْإِنسَ إِلَّا لِيَعْبُدُونِ
«Я створив джинів та людей лише для того, щоб вони поклонялись Мені» (51:56).
Який результат усього цього?
فَإِمَّا يَأْتِيَنَّكُم مِّنِّي هُدًى فَمَنِ اتَّبَعَ هُدَايَ فَلَا يَضِلُّ وَلَا يَشْقَى * وَمَنْ أَعْرَضَ عَن ذِكْرِي فَإِنَّ لَهُ مَعِيشَةً ضَنكاً
«Якщо ж до вас явиться від Мене вірне керівництво, то всілякий, хто послідує Моєму вірному керівництву, не виявиться заблудшим та нещасним . А хто відвернеться від Мого Нагадування, на того чекає тяжке життя» (20:123–124).
Звідки з’явилась людина? Що на неї очікує? Для чого вона була створена? надання повної думки про людину, життя та Всесвіт буде рішенням цієї основної проблеми людини. Коли ж знайде своє рішення основна проблема, тоді вирішиться і решта інших.
Основна та другорядна проблеми людини
Частина 14
Після смерті людини відбудеться зустріч з її Господом, проте вадливо те, в якому тоді вона буде положенні?
فَمَن كَانَ يَرْجُو لِقَاء رَبِّهِ فَلْيَعْمَلْ عَمَلًا صَالِحًا وَلَا يُشْرِكْ بِعِبَادَةِ رَبِّهِ أَحَدًا
«Той, хто сподівається на зустріч зі своїм Господом, нехай робить праведні діяння та нікому не поклоняється поруч зі своїм Господом» (18:110).
Тоді вона зустрінеться зі своїм Господом з чистою вірою та праведними діяннями.
Всевишній Аллах говорить:
إِنَّمَا كَانَ قَوْلَ الْمُؤْمِنِينَ إِذَا دُعُوا إِلَى اللَّهِ وَرَسُولِهِ لِيَحْكُمَ بَيْنَهُمْ أَن يَقُولُوا سَمِعْنَا وَأَطَعْنَا وَأُوْلَئِكَ هُمُ الْمُفْلِحُونَ، وَمَن يُطِعِ اللَّهَ وَرَسُولَهُ وَيَخْشَ اللَّهَ وَيَتَّقْهِ فَأُوْلَئِكَ هُمُ الْفَائِزُونَ
«Коли віруючих кличуть до Аллаха та Його Посланця, щоб він розсудив їх, вони говорять: «Слухаємо та підкоряємось!». Саме вони є тими, хто набув успіху. Ті, які підкоряються Аллаху та Його Посланцю, бояться Аллаха та сповідують богобоязливість, набули успіху» (24:51,52).
Хіба не до щастя та успіху прагне людина? Богобоязливість, яка проявляється у страху перед гнівом Аллаха та Його покаранням у Судний день, а також в упованні на Нього — це шлях до набуття легкості у цьому житті. Всевишній Аллах говорить:
وَمَن يَتَّقِ اللَّهَ يَجْعَل لَّهُ مَخْرَجًا، وَيَرْزُقْهُ مِنْ حَيْثُ لَا يَحْتَسِبُ وَمَن يَتَوَكَّلْ عَلَى اللَّهِ فَهُوَ حَسْبُهُ إِنَّ اللَّهَ بَالِغُ أَمْرِهِ قَدْ جَعَلَ اللَّهُ لِكُلِّ شَيْءٍ قَدْرًا
«Тому, хто боїться Аллаха, Він створює вихід із положення та наділяє прожитком звідти, звідки він навіть і не припускає . Тому, хто уповає на Аллаха, досить Його. Аллах доводить до кінця Свою справу. Аллах встановив міру для кожної речі» (65:2,3).
У цій сурі вказується на один із плодів богобоязливості:
وَمَن يَتَّقِ اللَّهَ يَجْعَل لَّهُ مِنْ أَمْرِهِ يُسْرًا
«Тому, хто боїться Аллаха, він полегшує справи» (65:4).
Віра та праведні діяння роблять людину кращою із створінь, тому що вона задоволена Аллахом, Його дарами та долею так само, як і Аллах задоволений нею. Всевишній Аллах говорить:
إِنَّ الَّذِينَ آمَنُوا وَعَمِلُوا الصَّالِحَاتِ أُوْلَئِكَ هُمْ خَيْرُ الْبَرِيَّةِ ، جَزَاؤُهُمْ عِندَ رَبِّهِمْ جَنَّاتُ عَدْنٍ تَجْرِي مِن تَحْتِهَا الْأَنْهَارُ خَالِدِينَ فِيهَا أَبَدًا رَّضِيَ اللَّهُ عَنْهُمْ وَرَضُوا عَنْهُ ذَلِكَ لِمَنْ خَشِيَ رَبَّهُ
«Воістину, ті, які увірували та робили праведні діяння, є найкращими із створінь. Їх воздаянням у їх Господа будуть сади Едему , в яких течуть ріки. Вони будуть у них вічно . Аллах задоволений ними, і вони задоволені Ним. Це уготовано для тих, хто боїться свого Господа» (98:7,8).
Оточуюче середовище, в якому перебуває людина , відіграє важливу роль у її житті, у її формуванні. Суспільні норми та громадська думка сприяють людині у збереженні віри та виконанні праведних діянь. Якщо ідеї та системи , які регулюють відносини, будуть ісламськими, тоді людина , яка живе у такому середовищі , буде схильна до виконання вимог віри та скоєнню праведних справ, оскільки усе, що навколо неї, буде пов’язано з вірою та праведними діяннями. Якщо оточення — неісламське, тоді виконання вимог віри та скоєння праведних діянь буде становити собою складність, тому що людина , перебуваючи о ворожому середовищі, відчуває себе чужою у такому суспільстві. Такими є сьогоднішні часи для віруючих мусульман. Сьогодні у країнах мусульман не втілюється Іслам. Віруючих та богобоязливих мусульман мало, вони відчувають себе чужими серед своїх, навіть близьких і навіть родичів, всередині свого середовища та суспільства . Щоб дотримуватись своєї віри, робити праведні діяння та залишатись богобоязливим, від них вимагаються великі зусилля . Сьогодні мусульманин, який дотримується своєї релігії, подібний людині, яка затиснула у долонях розпечене вугілля.
Згубний стан оточуючого середовища, ворожий ісламській атмосфері , лягає важким тягарем на плечі богобоязливих мусульман, тому що їх обов’язком стає змінення цього згубного положення у суспільстві , яке у результаті повинно преобразитись в ісламське, що втілює Шаріат Аллаха. Богобоязливість повинна лягти в основу кожної людини окремо та суспільства у цілому, як правителів, так і підданих. Суспільство повинно втілювати Іслам та дотримуватись його меж. Тоді окремо кожен мусульманин буде виховуватись та зміцнювати свою віру в оточенні та за допомогою своїх братів в ісламському суспільстві,він буде прагнути до досягнення великих цілей. І тоді буде досягнутий довгоочікуваний спокій кожної людини у суспільстві.
Наслідком віри та праведних справ буде відчуття безпеки та спокою. Всевишній Аллах говорить:
الَّذِينَ آمَنُواْ وَلَمْ يَلْبِسُواْ إِيمَانَهُم بِظُلْمٍ أُوْلَـئِكَ لَهُمُ الأَمْنُ وَهُم مُّهْتَدُونَ
«Те, які увірувати та не облекли свою віру у несправедливість, перебувають у безпеці і вони слідують прямим шляхом» (6:82).
Людина, яка правильно та розумно вирішила головну проблему у своєму житті , стане будувати своє подальше життя згідно зі знайденим рішенням. Вона набуде спокою, навіть якщо буде втомленою, і вдоволення, навіть якщо зустріне на своєму шляху неприємності. Вона не буде спокушатись тим, що даровано їй із тимчасових насолод, навпаки, а вона буде дякувати та віддавати хвалу Аллаху за усе це. Така людина набуде спокою, вдоволення та довольство у душі . У Судний день їй буде уготована величезна нагорода , і вона буде у Раю. Всевишній Аллах говорить:
يَا أَيَّتُهَا النَّفْسُ الْمُطْمَئِنَّةُ ، ارْجِعِي إِلَى رَبِّكِ رَاضِيَةً مَّرْضِيَّةً ، فَادْخُلِي فِي عِبَادِي ، وَادْخُلِي جَنَّتِي
«О душа, яка набула спокою! Повернись до свого Господа вдоволеною та такою, що знайшла вдоволення! Увійди у коло Моїх рабів! Увійди у Мій Рай!» (89:27–30).
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Абу Мухаммад (Халіфа Мухаммад), Йорданія
13 Джумада аль-уля 1438 р.х.
10.02.2017 р.
