Звідки з’явилась людина?
وَلَقَدْ خَلَقْنَا الْإِنسَانَ مِن سُلَالَةٍ مِّن طِينٍ
«Воістину, Ми створили людину із есенції глини» (23:12).
Що на нього очікує?
ثُمَّ إِنَّكُمْ بَعْدَ ذَلِكَ لَمَيِّتُونَ* ثُمَّ إِنَّكُمْ يَوْمَ الْقِيَامَةِ تُبْعَثُونَ
«Після цього ви неодмінно помрете. А потім, у День воскресіння, ви неодмінно будете воскрешенні» (23:15, 16).
Для чого вона була створена?
وَمَا خَلَقْتُ الْجِنَّ وَالْإِنسَ إِلَّا لِيَعْبُدُونِ
«Я створив джинів та людей лише для того, щоб вони поклонялись Мені» (51:56).
Який результат усього цього?
فَإِمَّا يَأْتِيَنَّكُم مِّنِّي هُدًى فَمَنِ اتَّبَعَ هُدَايَ فَلَا يَضِلُّ وَلَا يَشْقَى * وَمَنْ أَعْرَضَ عَن ذِكْرِي فَإِنَّ لَهُ مَعِيشَةً ضَنكاً
«Якщо ж до вас явиться від Мене вірне керівництво, то всілякий, хто послідує Моєму вірному керівництву, не виявиться заблудшим та нещасним. А хто відвернеться від Мого Нагадування, на того чекає тяжке життя» (20:123–124).
Звідки з’явилась людина? Що на неї очікує? Для чого вона була створена? надання повної думки про людину, життя та Всесвіт буде рішенням цієї основної проблеми людини. Коли ж знайде своє рішення основна проблема, тоді вирішиться і решта інших.
Частина 31
Основні та другорядні проблеми людини
Тринадцяте: страх
Страх — це один із проявів інстинкту самозбереження. Суть у тому, що людина тримає від себе подалі усе, що несе загрозу її життю та повноцінному існуванню. Приклади того, перед чим людина відчуває страх, наступні:
— Смерть, тому що з її приходом завершується життя.
— Бідність, тому що вона заважає жити людині повноцінним чином.
— Хвороба, яка позбавляє людину прикрас цього життя.
— Майбутнє та невідомість, адже незнання людини про завтрашній день і про те, що на неї чекає, лякає.
— Приховане, потойбічне, оскільки вона не знає про нього і про сили, які загрожують її життю.
— Діти, тому що з їх втратою переривається її рід.
— Близькі та родина, оскільки з їх втратою вона залишається без підтримки.
Протилежне почуттю страху — це безпека та спокій. Всевишній Аллах говорить:
وَضَرَبَ اللّهُ مَثَلاً قَرْيَةً كَانَتْ آمِنَةً مُّطْمَئِنَّةً يَأْتِيهَا رِزْقُهَا رَغَدًا مِّن كُلِّ مَكَانٍ فَكَفَرَتْ بِأَنْعُمِ اللّهِ فَأَذَاقَهَا اللّهُ لِبَاسَ الْجُوعِ وَالْخَوْفِ بِمَا كَانُواْ يَصْنَعُونَ
«Аллах навів у якості притчі селище, яке перебувало у безпеці та спокої. Вони набували свій уділ у достатку скрізь, проте не дякували Аллаху за ці блага, і тоді Аллах вбрав їх у шати голоду та страху за те, що вони коїли» (16:112).
Це селище перебувало у безпеці та спокої, проте Аллах позбавив їх цього стану з причини невдячності на Його адресу. Він дав вкусити їм голод та страх. До приходу Ісламу Всевишній Аллах дарував курайшитам харчування та безпеку. Кожна людина у цьому житті прагне набути безпеки, спокою та стабільності.
Іслам корінним та комплексним чином вирішив проблему страху.
Що стосується корінного рішення, то Іслам зв’язав поведінку, почуття та відчуття людини з її поняттями. Ісламська акида надала комплекс понять, які перешкоджають проникненню будь-якого страху у серце людини. Іншими словами, ці поняття перешкоджають проникненню в людину страху перед майбутнім, смертю, када та къадар, прожитком, слабкістю, обмеженістю ,нуждою та оманою. Серед цих понять: віра в Аллаха, у сокровенне, у Судний день, аджаль, када та кадар, прожиток, уповання на Аллаха і вера у те, що допомога — тільки від Аллаха. Людина, яка прийняла ісламську акиду як правильне рішення своєї основної проблеми у житті, прийме усі ці поняття і не залишиться нічого, перед чим вона відчувала б страх.
Що стосується комплексного рішення, то ісламська акида розглянула усі можливі питання та надала повноцінні відповіді на причини виникнення страхів, оскільки Всевишній Аллах знає про усе, що він створив:
أَلَا يَعْلَمُ مَنْ خَلَقَ
«Невже цього не буде знати Той, Хто створив» (67:14),
هُوَ أَعْلَمُ بِكُمْ إِذْ أَنشَأَكُم مِّنَ الْأَرْضِ وَإِذْ أَنتُمْ أَجِنَّةٌ فِي بُطُونِ أُمَّهَاتِكُمْ
«Йому було краще знати про вас, коли Він створив вас із землі і коли ви були зародками в утробах ваших матерів» (53:32).
Всевишній Аллах створив нас, створив в нас потреби, особливості, і Йому краще знати, чого ми потребуємо. Він створив також і те, що слугує причиною нашого страху, і надав нам правильне рішення, з допомогою якого ми здатні справитися з усіма цими побоюваннями.
Не пізнають страху і не будуть опечалені ті, хто виконав вимоги Всевишнього Аллаха, а саме:
— Слідування прямому шляху. Всевишній Аллах сказав:
قُلْنَا اهْبِطُواْ مِنْهَا جَمِيعاً فَإِمَّا يَأْتِيَنَّكُم مِّنِّي هُدًى فَمَن تَبِعَ هُدَايَ فَلاَ خَوْفٌ عَلَيْهِمْ وَلاَ هُمْ يَحْزَنُونَ
«Ми сказали: «Низвергніться звідси усі!». Якщо до вас явиться керівництво від Мене, то ті, які послідують за Моїм керівництвом, не пізнають страху і не будуть опечалені» (2:38).
— Покірність Аллаху та скоєння добра. Всевишній Аллах сказав:
بَلَى مَنْ أَسْلَمَ وَجْهَهُ لِلّهِ وَهُوَ مُحْسِنٌ فَلَهُ أَجْرُهُ عِندَ رَبِّهِ وَلاَ خَوْفٌ عَلَيْهِمْ وَلاَ هُمْ يَحْزَنُونَ
«О ні! Хто підкорить свій лік Аллаху, роблячи добро, той отримає нагороду від свого Господа. Вони не пізнають страху і не будуть опечалені» (2:112).
— Витрачання на шляху Аллаха, незалежно від положення і часу.
الَّذِينَ يُنفِقُونَ أَمْوَالَهُمْ فِي سَبِيلِ اللّهِ ثُمَّ لاَ يُتْبِعُونَ مَا أَنفَقُواُ مَنًّا وَلاَ أَذًى لَّهُمْ أَجْرُهُمْ عِندَ رَبِّهِمْ وَلاَ خَوْفٌ عَلَيْهِمْ وَلاَ هُمْ يَحْزَنُونَ
«Тим, хто витрачає своє майно на шляху Аллаха і не супроводжує свої пожертви докорами та ображаннями, уготована нагорода у їх Господа. Вони не пізнають страху і не будуть опечалені» (2:262),
الَّذِينَ يُنفِقُونَ أَمْوَالَهُم بِاللَّيْلِ وَالنَّهَارِ سِرًّا وَعَلاَنِيَةً فَلَهُمْ أَجْرُهُمْ عِندَ رَبِّهِمْ وَلاَ خَوْفٌ عَلَيْهِمْ وَلاَ هُمْ يَحْزَنُونَ
«Тим, хто витрачає своє майно вночі та вдень, потайки та явно, уготована нагорода у їх Господа. Вони не пізнають страху і не будуть опечалені» (2:274).
— Віра в Аллаха, скоєння благих справ, здійснення намазу та виплату закяту. Всевишній Аллах сказав:
إِنَّ الَّذِينَ آمَنُواْ وَعَمِلُواْ الصَّالِحَاتِ وَأَقَامُواْ الصَّلاَةَ وَآتَوُاْ الزَّكَاةَ لَهُمْ أَجْرُهُمْ عِندَ رَبِّهِمْ وَلاَ خَوْفٌ عَلَيْهِمْ وَلاَ هُمْ يَحْزَنُونَ
«Воістину, тим, які увірували та вершили праведні діяння, робили намаз та виплачували закят, уготована нагорода у їх Господа. Вони не пізнають страху і не будуть опечалені» (2:277).
Аллах обіцяв тим,хто увірував та робив праведні справи, що Він утвердить їх на землі і змінить їх страх на безпеку. Всевишній Аллах сказав:
وَعَدَ اللَّهُ الَّذِينَ آمَنُوا مِنكُمْ وَعَمِلُوا الصَّالِحَاتِ لَيَسْتَخْلِفَنَّهُم فِي الْأَرْضِ كَمَا اسْتَخْلَفَ الَّذِينَ مِن قَبْلِهِمْ وَلَيُمَكِّنَنَّ لَهُمْ دِينَهُمُ الَّذِي ارْتَضَى لَهُمْ وَلَيُبَدِّلَنَّهُم مِّن بَعْدِ خَوْفِهِمْ أَمْنًا يَعْبُدُونَنِي لَا يُشْرِكُونَ بِي شَيْئًا وَمَن كَفَرَ بَعْدَ ذَلِكَ فَأُوْلَئِكَ هُمُ الْفَاسِقُونَ
«Аллах обіцяв тим із вас, які увірували та робили праведні діяння, що він неодмінно зробить їх намісниками на землі, подібно тому, як Він зробив намісниками тих, хто був до них. Він неодмінно обдарує їх можливістю сповідувати їх релігію, яку Він схвалив для них, і змінить їх страх на безпеку. Вони поклоняються Мені і не долучають співтоваришів до Мене. Ті ж, які після цього відмовляться увірувати, є нечестивцями» (24:55).
— Істинна віра в Аллаха, богобоязливість та виправлення своїх поганих справ. Всевишній Аллах говорить:
يَا بَنِي آدَمَ إِمَّا يَأْتِيَنَّكُمْ رُسُلٌ مِّنكُمْ يَقُصُّونَ عَلَيْكُمْ آيَاتِي فَمَنِ اتَّقَى وَأَصْلَحَ فَلاَ خَوْفٌ عَلَيْهِمْ وَلاَ هُمْ يَحْزَنُونَ
«О сини Адама! Якщо до вас прийдуть посланці із вашого оточення, читаючи вам Мої аяти, то всілякий, хто стане богобоязливим та виправить свої діяння, не пізнає страху і не буде опечалений» (7:35),
أَلا إِنَّ أَوْلِيَاء اللّهِ لاَ خَوْفٌ عَلَيْهِمْ وَلاَ هُمْ يَحْزَنُونَ ، الَّذِينَ آمَنُواْ وَكَانُواْ يَتَّقُونَ ، لَهُمُ الْبُشْرَى فِي الْحَياةِ الدُّنْيَا وَفِي الآخِرَةِ لاَ تَبْدِيلَ لِكَلِمَاتِ اللّهِ ذَلِكَ هُوَ الْفَوْزُ الْعَظِيمُ
«Воістину, наближені Аллаха не пізнають страху і не будуть опечалені. Вони увірували та були богобоязливими. Їм призначена радісна звістка у цьому світі та в Останньому житті. Слова Аллаха не належать відміні. Це — великий успіх» (10:62–64).
Всевишній Аллах обіцяв віруючим, які роблять праведні справи, що не будуть вони боятися несправедливості, пригноблень, утискання та образи, і назвав їх наближеними.
Всевишній Аллах сказав:
وَمَن يَعْمَلْ مِنَ الصَّالِحَاتِ وَهُوَ مُؤْمِنٌ فَلَا يَخَافُ ظُلْمًا وَلَا هَضْمًا
«А той, хто робив праведні справи, будучи віруючими, не буде боятися ані несправедливості, ані утискання» (20:112),
وَأَنَّا لَمَّا سَمِعْنَا الْهُدَى آمَنَّا بِهِ فَمَن يُؤْمِن بِرَبِّهِ فَلَا يَخَافُ بَخْسًا وَلَا رَهَقًا
«Коли ж ми почули вірне керівництво , то увірвали у нього. А той, хто вірує у свого Господа, не повинен боятися ані образи, ані пригноблення» (72:13).
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізбут-Тахрір
Абу Мухаммад (Халіфа Мухаммад), Йорданія
30 Джумада аль-уля 1438р.х.
27.02.2017р.
