Міркування над книгою «Основи ісламської нафсії» 11 в.

Хвала Аллаху – Господу світів. Мир та благословення імаму богобоязливих, господину посланців, посланому у якості милості для світів, – Пророку Мухаммаду, його родині та сподвижникам. О Аллах, Твоєю Милістю та Милосердям збери нас з ними та посели нас у Раю у їх товаристві!

Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху!

У цьому випуску ми продовжуємо наші міркування над книгою «Основи ісламської нафсії» для того, щоб сформувати ісламську особистість, приділивши увагу ісламській аклії та ісламській нафсії. І нехай Аллах дарує нам успіх!

Всевишній Аллах, чия мова чудова за усіх, сказав:

Аль-Азхарій сказав: «Любов раба до Аллаху та Його Посланцю ﷺ означає його підкорення та покора Аллаху та Його Посланцю ﷺ». Аль-Байдавій же сказав: «Любов – це бажання підкорятись».

Ібн Арафа сказав: «Любов у розумінні арабів – це бажання речі з прагненням до неї». Аз-Зуджадж сказав: «Любов людини до Аллаха та Його Посланця ﷺ – це підкорення їм та прояв вдоволення тим, що наказав Всевишній Аллах і з чим прийшов Посланець Аллаха ﷺ». нехай змилостивиться Аллах над поетом, який сказав:

Ти не слухаєшся Бога, але робиш вигляд, ніби любиш Його.

Воістину, цьому важко знайти порівняння.

Будь твоя любов більш щирою, ти підкорявся би Йому ,

Адже той, хто любить, підкоряється своєму улюбленцю.

Любов же Аллаха по відношенню до свого раба означає Його Прощення, вдоволення та винагорода. Аль-Байдавій говорить: «Якщо Аллах любить вас, то побачить ваші гріхи, тобто буде задоволений вами». Аль-Азхарій сказав: «Любов Аллаха до Його рабів– це Його прощення». Всевишній Аллах говорить:

Тобто Він не простить їх . Суфьян ібн Уяйна сказав: «Якщо Аллах полюбить вас, то наблизить Вас до Себе . Любов – це близькість. Аллах не любить невіруючих і не наближає їх».

Аль-Багавій сказав: «Любов Аллаха до мусульман– це Його восхваління, винагорода та прощення їх гріхів». Аз-Зуджадж сказав: «Любов Аллаха до люде – це прощення Аллахом їх гріхів, наділення їх Своєю Милістю та хорошою похвалою».

Дорогі мусульмани!

Із усього вищесказаного ми розуміємо, що любов раба до Аллаха та Посланця Аллаха ﷺ, згідно з вищезгаданим змістом, є фардом, тому що любов – це почуття, схильність, яка формує людську нафсію, отож, воно може бути інстинктивним, яке не має жодного зв’язку з якими-небудь поняттями, наприклад, схильність людини володіти власністю або любов до життя, так само – любов до справедливості, любов до родини та дитини. А також воно може бути пов’язано з поняттями, які визначають види почуттів, як, наприклад, червоношкірі індейці не люблять європейців, які переїхали до них, у той час як ансари полюбили тих, хто переїхав до них. Любов до Аллаху та Його Посланцю ﷺ є тією любов’ю, яку Всевишній Аллах зв’язав з шаріатським поняттям і зробив її обов’язковою (фардом). Доказом цьому слугують нижченаведені аяти:

Дорогі мусульмани, доказами цьому із Сунни Посланця Аллаха ﷺ є наступні хадіси:

Від Анаса передається, що:

أنَّ رجلاً سألَ النبيَّ صلى الله عليه وسلم عَنِ السَّاعةِ، فقالَ: متى الساعة؟ قَالَ: وماذا أعدَدتَ لها؟ قال: لا شيء، إلاَّ أني أحِبُّ اللهَ ورَسُولَه، فَقالَ أنتَ مَعَ مَن أحبَبْتَ. قَالَ أنسٌ: فما فَرِحنا بشيءٍ فَرَحَنا بقَولِ النبيِّ صلى الله عليه وسلم: «أنت مع من أحببت». قالَ أنسٌ: فأنا أحِبُّ النبيَّ صلى الله عليه وسلم  وأبا بكرٍ وعُمر وأرجُو أن أكُونَ مَعَهُم بحُـبِّي إيَّاهُم، وإن لم أعمل بمثلِ أعمَالهم

«Одного разу одна людина поцікавилась у Посланця Аллаха ﷺ про Час (Судному Дні), спитавши: «Коли наступить Судний День?». Посланець Аллаха ﷺ спитав його: «А що ти для нього приготував?». Він сказав: «Нічого, але люблю Аллаха та Його Посланця». Тоді Пророк ﷺ сказав: «Ти будеш з тими, кого ти любиш!». І ми нічому не раділи так, як зраділи словам Пророка ﷺ: «Ти будеш з тими, кого ти любиш». А я люблю Пророка ﷺ, Абу Бакра та Умара, і сподіваюсь, що завдяки моїй любові до них я буду разом з ними, хоча я не робив справ, подібних їх справам».

Від Анаса (р.а.) передається, що Пророк ﷺ сказав:

ثَلاثٌ مَن كُنَّ فيهِ، وَجَدَ بهنَّ حَلاوَةَ الإيمان: مَن كانَ اللهُ ورَسُولُهُ أحبَّ إليهِ ممَّا سِواهُما، وأنْ يُحِبَّ المرءَ لا يُحبُّهُ إلاَّ للهِ، وأن يَكرَهَ أن يَعُودَ في الكُفر كَما يَكرهُ أن يُقذَفَ في النَّار

«Той, у кому проявляться три якості, відчує смак віри: хто буде любити Аллаха та Його Посланця більше решти іншого, буде любити людину лише заради Аллаха і не захоче повертатись до невір’я після того, як Аллах врятував його від невір’я, та само, як не захоче бути кинутим у Вогонь».

Також від Анаса (р.а.) передається, що Посланець Аллаха ﷺ сказав:

لا يُؤمنُ عَبدٌ حتى أكونَ أحَبَّ إليهِ مَن أهلِهِ ومَالِهِ والنَّاسِ أجمعين

«Не увірує раб, доки не стане любити мене більше, аніж свою родину, своє майно та усіх людей».

Знов від Анаса (р.а.) передається:

لمَّا كانَ يَومُ أحُد، انهزمَ النَّاسُ عَنِ النَّبيِّ صلى الله عليه وسلم، وأبُو طلحَةُ بَينَ يَدَيِ النَّبيِّ صلى الله عليه وسلم مُجَوِّبٌ بهِ علَيهِ بحُجفَةٍ لَه، وكان أبو طلحةَ رَجلاً رَامياً شَدِيدَ القِدِّ، يَكسِرُ يَومئذٍ قَوسينِ أو ثلاثاً، وكان الرَّجلُ يمرُّ، مَعَهُ الجُعبةُ مِنَ النَّبلِ، فيقول: انشُرهَا لأبي طَلحةَ. فأشرَفَ النَّبيُّ صلى الله عليه وسلم يَنظُرُ إلى القَومِ، فيقُولُ أبُو طلحَةَ: يَا نبيَّ اللهِ بأبي أنتَ وأمِّي، لا تُشرِفْ يُصيبُكَ سَهمٌ مِن سِهَامِ القَوم، نَحرِي دُونَ نحرِك

«У день битви при Ухуді мусульмани почали втікати, покинувши Пророка ﷺ, і лише Абу Тальха стояв перед ним, прикриваючи його своїм щитом. Абу Тальха добре стріляв із лука і завжди тримав його туго натягнутим. Того дня він зламав два або три лука, і якщо хто-небудь проходив поруч з колчаном стріл, то Пророк ﷺ говорив йому: «Розсип їх х перед Абу Тальхою!», – а кожного разу, коли Пророк ﷺ починав дивитись на ворогів, витягуючи голову, Абу Тальха говорив йому: «О Пророк Аллаха, не дивись на них, інакше тебе уразить стріла. Нехай краще мене уразять замість тебе!»».

Від Кайса передається:

رأيتُ يَدَ طَلحَةَ شلاء وَقَى بها النَّبيَّ صلى الله عليه وسلم يَومَ أحُد

«Я бачив онімілу руку Тальхи, який захищав Пророка ﷺ у день битви при Ухуді».

Сподвижники Посланця Аллаха ﷺ поспішали до втілення цього обов’язку (ваджібу), а саме – до любові по відношенню до Аллаху та Його Посланцю ﷺ, і змагались у досягненні цієї честі, бажаючи бути із числа тих, кого люблять Аллах та Його Посланець ﷺ.

Наслідуйте їх (сахабів), якщо ви не такі, як вони,

Адже наслідування їм – це вже успіх!

На сьогодні ми обмежимось цим, щоб продовжити наші міркування у найближчих випусках, з дозволу Аллаха. А до цього ми прощаємось з вами у надії на швидку зустріч. Нехай убереже вас Аллах. Дякуємо вам за вашу увагу. Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху