بسم الله الرحمن الرحيم
З іменем Аллаха – Милостивого та Милосердного
Хвала Аллаху – Господу світів. Мир та благословення імаму богобоязливих, господину посланців, посланому у якості милості для світів, – Пророку Мухаммаду, його родині та сподвижникам. О Аллах, Твоєю Милістю та Милосердям збери нас з ними та посели нас у Раю у їх товаристві!
Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху!
У цьому випуску ми продовжуємо наші міркування над книгою «Основи ісламської нафсії» для того, щоб сформувати ісламську особистість, приділивши увагу ісламській аклії та ісламській нафсії. І нехай Аллах дарує нам успіх!
Дорогі мусульмани!
У минулому випуску ми сказали, що сунною є : приховано молитися за брата, просити за себе його дуа, відвідувати його, спілкуватись з ним, сидіти з ним, підтримувати з ним зв’язок заради Аллаха. А також сказали, що зустрічати мусульманина з тим, що він любить, щоб обрадувати його, є мандубом (рекомендованим). Продовжуючи цей випуск, додамо, що також мандубом є дарувати брату подарунки згідно хадісу Абу Хурайри, який вивели Бухарі в «Аль-адаб аль-муфрад», Абу Яъля у «Муснаді», ан-Насаі в «Аль-Куна», Ібн Абдульбарр у «Тамхіді», Ібн Хаджар в «Ат-талхіс аль-хабір», и при цьому Ібн Хаджар та аль-Іракъий сказали, що існад хадісу – хороший. Отож, Посланець Аллаха ﷺ сказав:
تَهَادَوْا تَحَابُّوا
«Даруйте один одному, любіть один одного».
Також рекомендується (мандуб) приймати подарунок брата. У якості доказу на це досить хадіса Аіши, переданого Бухарі, в якому вона сказала:
كَانَ رَسُولُ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ يَقْبَلُ الْهَدِيَّةَ وَيُثِيبُ عَلَيْهَا
«Посланець Аллаха ﷺ приймав подарунок та дякував за нього».
Та хадіс Ібн Умара, переданий Ахмадом, Абу Давудом та ан-Насаі, де Посланець Аллаха ﷺ сказав:
مَنْ اسْتَعَاذَ بِاللهِ فَأَعِيذُوهُ وَمَنْ سَأَلَكُمْ بِاللهِ فَأَعْطُوهُ وَمَنْ اسْتَجَارَ بِاللهِ فَأَجِيرُوهُ وَمَنْ آتَى إِلَيْكُمْ مَعْرُوفًا فَكَافِئُوهُ فَإِنْ لَمْ تَجِدُوا فَادْعُوا لَهُ حَتَّى تَعْلَمُوا أَنْ قَدْ كَافَأْتُمُوهُ
«Беріть під захист того, хто стане просити про захист заради Аллаха, і давайте тому, хто попрохає заради Аллаха, і приймайте запрошення того, хто запросить вас, і винагороджуйте того, хто зробить вам добро. Якщо ж ви не знайдете того, чим можна буде винагородити його, то звертайтесь до Аллаха з мольбами за таку людину, доки не побачить, що ви вже подякували йому ».
Але усе це стосується лише взаємостосунків між братами і не має ніякого стосунку до подарунків громадян правителю, тому що подарунок правителю є хабарем, заборонено (харам).
Навіть сказати «Нехай винагородить тебе Аллах добром» є винагородою.
Передає ат-Тірмізі хасан сахіх хадіс від Усами ібн Зайда (р.а.), в якому говориться, що Посланець Аллаха ﷺ сказав:
مَنْ صُنِعَ إِلَيْهِ مَعْرُوفٌ فَقَالَ لِفَاعِلِهِ جَزَاكَ اللهُ خَيْرًا فَقَدْ أَبْلَغَ فِي الثَّنَاءِ
«Якщо той, кому зроблять добро, скаже тому, хто зробив його : «Нехай Аллах воздасть тобі благом! (Джазака-ллахухайран!)», – то він дуже красиво виразив свою вдячність».
А вираження вдячності – це є винагорода, особливо від того, хто немає нічого іншого, окрім цього, згідно до хадісу, переданому Ібн Хіббаном у «Сахіху» від Джабіра, у якому Пророк ﷺ сказав:
مَنْ أَوْلَى مَعْرُوفًا ، فَلَمْ يَجِدْ لَهُ خَيْرًا إِلاَّ الثَّنَاءَ ، فَقَدْ شَكَرَهُ ، وَمَنْ كَتَمَهُ فَقَدْ كَفَرَهُ ، وَمَنْ تَحَلَّى بِبَاطِلٍ ، فَهُوَ كَلاَبِسِ ثَوْبَيْ زُورٍ
«Хто захоче зробити хороше, але нічого не знайде, окрім вдячності, то це вже винагорода, а хто приховав – той невдячний. А хто прикрасився тим, що йому не дарували, то він подібний до того, хто вбрався у двох шатах брехні ».
Також з хасан існадом ат-Тірмізи передає від Джабіра ібн Абдуллаха, що Посланець Аллаха ﷺ сказав:
من أعطى عطاء فوجد فليجز به، فإن لم يجد فليثن به، فمن أثنى به فقد شكره، ومن كتمه فقد كفره، ومن تحلى بما لم يعط كان كلابس ثوبي زور
«Кому дали подарунок, і він найшов, чим винагородити за це, то нехай винагородить цим. А якщо він нічого не знайшов, то нехай подякує за це (сказавши «Джазака-ллахухайран!»). Бо, воістину, той, хто виразив подяку, вже винагородив, а хто приховав – той невдячний. А хто прикрасився тим, що йому не дарували, то він подібний до того, хто вбрався у двох шатах брехні ».
Абу Давуд та ан-Насаі з правильним існадом передають від Анаса, що:
قَالَ الْمُهَاجِرُونَ: يَا رَسُولَ اللهِ ذَهَبَ اْلأَنْصَارُ بِاْلأَجْرِ كُلِّهِ، مَا رَأَيْنَا قَوْمًا أَحْسَنَ بَذْلاً لِكَثِيرٍ، وَلاَ أَحْسَنَ مُوَاسَاةً فِي قَلِيلٍ مِنْهُمْ، وَلَقَدْ كَفَوْنَا الْمُؤْنَةَ، قَالَ: أَلَيْسَ تُثْنُونَ عَلَيْهِمْ بِهِ وَتَدْعُونَ لَهُمْ؟ قَالُوا: بَلَى، قَالَ: فَذَاكَ بِذَاكَ
«Мухаджири сказали: «О Посланець Аллаха, ансари зібрали увесь аджр (нагороду від от Аллаха), ми не бачили іще людей краще них у пожертвуванні багато чим і у допомозі у малому; вони вже доволі досить забезпечили нас продовольством». Посланець ﷺ сказав: «Хіба ви не дякуєте їх за це, молясь за них?».Вони сказали: «Так, звичайно». Посланець ﷺ сказав: «Ось це – натомість того, що вони вам дають»».
Мусульманин повинен дякувати за мале так само, як і за велике. Необхідно дякувати людям, які надають допомогу іншим, згідно хадісу, переданому Абдуллахом ібн Ахмадом у «Заваіді» з сахіх існадом від Нуъмана ібн Башира. Посланець Аллаха ﷺ сказав:
مَنْلَمْيَشْكُرْالْقَلِيلَلَمْيَشْكُرْالْكَثِيرَوَمَنْلَمْيَشْكُرْالنَّاسَلَمْيَشْكُرْاللهَوَالتَّحَدُّثُبِنِعْمَةِاللهِشُكْرٌوَتَرْكُهَاكُفْرٌوَالْجَمَاعَةُرَحْمَةٌوَالْفُرْقَةُعَذَابٌ
«Хто не подякував за мале, той не дякує і за велике. Хто не подякував людям, то не подякував і Аллаху. Згадування про милість Аллаха є вдячністю, а невдячність є куфром. Бути в общині є благом, а розділення – покаранням».
Також заступництво. ходатайство за брата мусульманина у добрих справах або полегшення його труднощів є сунною . Згідно хадісу, переданому Бухарі від Абу Муси: «Якщо до Посланця Аллаха ﷺ приходив жебрак, то він завжди говорив:
اشْفَعُوا فَلْتُؤْجَرُوا وَلْيَقْضِ اللهُ عَلَى لِسَانِ نَبِيِّهِ مَا شَاءَ
«Заступайтесь, і ви отримаєте нагороду, і Аллах здійснить те, що йому угодно, через Свого Пророка»».
Муслім передав від Ібн, що Пророк ﷺ сказав:
مَنْ كَانَ وَصْلَةً لأَخِيهِ الْمُسْلِمِ إِلَى ذِي سُلْطَانٍ لِمَنْفَعَةٍ بِرٍّ أَوْ تَيْسِيرِ عَسِيرٍ أُعْيَنُ عَلَى إِجَازَةِ الصِّرَاطِ يَوْمَ دَحْضِ اْلأَقْدَامِ
«Хто був заступником за свого брата мусульманина перед володарями влади, для благодійної користі або для полегшення труднощів, тому допоможуть при переході через Сират (мост над Пеклом) того дня, коли будуть ковзати ноги».
Захист честі брата мусульманина, прихований або явний, рекомендований Шаріатом. У хадісі, який передав ат-Тірмізі від Абу ад-Дарди і сказав, що цей хадіс – хасан, говориться:
مَنْ رَدَّ عَنْ عِرْضِ أَخِيهِ رَدَّ اللهُ عَنْ وَجْهِهِ النَّارَ يَوْمَ الْقِيَامَةِ
«Хто захистив честь брата, Аллах відведе вогонь від його обличчя у Судний День».
Цей хадіс від Абу ад-Дарди вивели Ахмад та аль-Хайсамі і сказали, що він – с хорошим існадом.
Ісхак ібн Рахавайх передав від Асми бінт Язід, яка сказала: «Я чула, що Посланець Аллаха ﷺ сказав:
مَنْ ذَبَّ عَنْ عِرْضِ أَخِيهِ بِظَهْرِ الْغَيْبِ كَانَ حَقًّا عَلَى اللهِ أَنْ يَعْتِقَهُ مِنَ النَّارِ
«Хто захистив честь свого брата у його відсутність, Аллах зобов’язався звільнити його від вогню»».
Аль-Кадаі у своїй книзі «Муснаду-аш-Шахаб» вивів від Анаса, що Посланець Аллаха ﷺ сказав:
مَنْ نَصَرَ أَخَاهُ بِظَهْرِ الْغَيْبِ نَصَرَهُ اللَّهُ فِي الدُّنْيَا وَالآخِرَةِ
«Хто допоміг своєму брату приховано, у його відсутність, тому допоможе Аллах у цьому житті та у День Воскресіння».
Аль-Кадаі також вивів цей хадіс від Імрана ібн Хусайна з додаванням: «…і він може йому допомогти».
Абу Давуд та Бухарі у «Аль-Адаб аль-муфрад» передали хадіс від Абу Хурайри,а аз-Зайн аль-Іракъий сказав, що існад хадісу – хороший, що Посланець Аллаха ﷺ сказав:
الْمُؤْمِنُ مِرْآةُ الْمُؤْمِنِ وَالْمُؤْمِنُ أَخُو الْمُؤْمِنِ مِنْ حَيْثُ لَقِيَهُ يَكُفُّ عَلَيْهِ ضَيْعَتَهُ وَيَحُوطُهُ مِنْ وَرَائِهِ
«Мусульманин є дзеркалом відносно іншого мусульманина. Мусульманин – брат мусульманина, він не повинен причиняти йому шкоди, а повинен захищати його ззаду».
О мусульмани!
Із хадісів, приведених у цьому та попередніх випусках, ви дізнались:
що сунною є: оповістити брата, якого полюбили заради Аллаха, приховано молитись за нього, просити за себе його дуа, відвідувати його, спілкуватись з ним, сидіти з ним та підтримувати з ним зв’язок заради Аллаха;
а у число мандубів входить: зустрічати мусульманина з тим, що він любить, щоб обрадувати його, робити йому подарунки, приймати його подарунки та відплачувати тим же;
що необхідно дякувати людям, як зробили добро;
також сунною є заступництво, ходатайство за брата мусульманина у добрих справах або полегшення його труднощів;
а також те, що захищати честь брата мусульманина, приховано чи відкрито, рекомендовано Шаріатом.
Хіба ми знехтуємо цими та іншими наказами Ісламу?! Хіба ми не намагаємось стати такими улюбленцями Аллаха, якими він задоволений, щоб Аллах змінив наше положення, щоб ми набули успіху в обох світах?!
На сьогодні ми обмежимось цим, щоб продовжити наші міркування у найближчих випусках, з дозволу Аллаха. А до цього ми прощаємось з вами у надії на швидку зустріч. Нехай убереже вас Аллах. Дякуємо вам за вашу увагу. Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху!
Підготував Устаз Мухаммад Ахмад ан-Наді
