Міркування над книгою «Основи ісламської нафсії» 13 в.

Огляд книг
Друкарня

بسم الله الرحمن الرحيم

З іменем Аллаха – Милостивого та Милосердного
 

Хвала Аллаху – Господу світів. Мир та благословення імаму богобоязливих, господину посланців, посланому у якості милості для світів, – Пророку Мухаммаду, його родині та сподвижникам. О Аллах, Твоєю Милістю та Милосердям збери нас з ними та посели нас у Раю у їх товаристві!

Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху!

У цьому випуску ми продовжуємо наші міркування над книгою «Основи ісламської нафсії» для того, щоб сформувати ісламську особистість, приділивши увагу ісламській аклії та ісламській нафсії. І нехай Аллах дарує нам успіх!

Любов заради Аллаха означає любити людину лише через її віру та підкорення своєму Творцю, а ненависть заради Аллаха означає ненавидіти людину через її невір’я та слухання своєму Творцю,тому що часка «фі» (فِي, рус. – «в») у виразі «аль-хуббува аль-бугъду фі-лляхі» (اَلْحُبّث وَالْبُغْضُ فِي اللهِ, рус. – «любов і ненависть в Аллахе») є часткою, яка вказує на те, заради чого повинна бути любов та ненависть, що також можна зазвати причиною часткою , як це застосовано у словах Всевишнього Аллаха:

فَذَلِكُنَّالَّذِيلُمْتُنَّنِيفِيهِ

«Перед вами той, через якого ви мене засуджували» (12:32),–

тобто з його причини ;

لَمَسَّكُمْ فِي مَا أَفَضْتُمْ فِيهِ عَذَابٌ عَظِيمٌ

«то за ваші пространні речі вас спіткало б …» (12:14),–

а також у словах Посланця Аллаха ﷺ:

دخلت امرأة النار في هرة

«Жінка потрапила у Пекло через кішку», –

Тобто кішка стала причиною цьому. За любов до покірних мусульман є велика винагорода, доказом цьому є наступне :

Бухарі та Муслім передали від Абу Хурайри (р.а.), що Пророк ﷺ сказав:

سَبْعَةٌ يُظِلُّهُمُ اللهُ فِي ظِلِّهِ، يَوْمَ لاَ ظِلَّ إِلاَّ ظِلُّهُ: إِمَامٌ عَادِلٌ، وَشَابٌّ نَشَأَ فِي عِبَادَةِ اللهِ عَزَّ وَجَلَّ، وَرَجُلٌ قَلْبُهُ مُعَلِّقٌ بِالْمَسَاجِدِ، وَرَجُلاَنِ تُحَابَّا فِي اللهِ، اِجْتَمَعَا عَلَيْهِ، وَتَفَرَّقَا عَلَيْهِ، وَرَجُلٌ دَعَتْهُ امْرَأَةٌ ذَاتَ مَنْصِبٍ وَجِمَالٍ، فَقَالَ إِنِّي أَخَافُ اللهَ، وَرَجُلٌ تَصَدَّقَ بِصَدَقَةٍ فَأَخْفَاهَا، حَتَّى لاَ تَعْلَمَ شِمَالُهُ مَا تُنْفِقُ يَمِينُهُ، وَرَجُلٌ ذَكَرَ اللهَ خَالِيًا، فَفَاضَتْ عَيْنَاهُ

«Сімох укриє Аллах у Своїй тіні того Дня, коли не буде іншої тіні, окрім Його тіні: справедливого правителя; юнака, який виріс у поклонінні Всемогутньому Великому Аллаху; людину, серце якого пов’язано з мечетями; двох, які люблять один одного заради Аллаха, зустрічаючись та прощаючись заради Нього; чоловіка, якого покликала шляхетна та вродлива жінка і який сказав: «Воістину, я боюсь Аллаха!»; того, хто подає милостиню настільки тайно, що його ліва рука не відає, скільки витрачає права, а також того, чиї очі наповнюються сльозами, коли він у самотності поминає Аллаха Всевишнього».

Із доказів того, що велика нагорода набувається за любов до віруючого з причини його покірності, є хадіс від Абу Хурайри, приведеному Муслімом:

إِنَّ اللهَ تَعَالَى يَقُولُ يَوْمَ الْقِيَامَةِ: أَيْنَ الْمُتَحَابُّونَ بِجَلاَلِي الْيَوْمَ أُظِلُّهُمْ فِي ظِلِّي يَوْمَ لاَ ظِلَّ إِلاَّ ظِلِّي

«Воістину, у день Воскресіння Аллах Всевишній скаже: «де ті, хто полюбив один одного заради Моєї величі? Сьогодні, у той День, коли нема іншої тіні, окрім Моєї тіні, не буде, Я укрию їх у своїй тіні!»».

В іще одному хадісі від Абу Хурайри, також приведеному Муслімом, говориться, що Посланець Аллаха ﷺ сказав:

وَالَّذِي نَفْسِي بِيَدِهِ، لاَ تَدْخُلُوا الْجَنَّةَ حَتَّى تُؤْمِنُوا، وَلاَ تُؤْمِنُوا حَتَّى تَحَابُّوا، أَوَلاَ أَدُلُّكُمْ عَلَى شَيْءٍ إِذَا فَعَلْتُمُوهُ تَحَابَبْتُمْ، أَفْشُوا السَّلاَمَ بَيْنَكُمْ

«Клянусь Тим, у Чиїй длані душа моя, не увійдете ви у Рай, доки не увіруєте, а не увіруєте ви доти, доки не станете любити один одного. Чи не вказати мені вам на те, що приведе вас до взаємної любові, якщо ви будете робити це ? Будьте між собою привітними». Слова Посланця Аллаха ﷺ «не увіруєте ви доти, доки не любити один одного » вказують на велику нагороду за любов один до одного заради Аллаха.

Бухарі передав від Анаса, що Посланець Аллаха ﷺ сказав:

لاَ يَجِدُ أَحَدٌ حَلاَوَةَ اْلإِيمَانِ حَتَّى يُحِبُّ الْمَرْءَ لاَ يُحِبُّهُ إِلاَّ ِللهِ...

«Не знайде ніхто солодкості віри, доки не полюбить людину лише заради Аллаха...».

Ат-Тірмізі передав від Муаза і сказав, що хадіс– хасан: «Я чув, як Посланець Аллаха ﷺ сказав:

قَالَ اللهُ عَزَّ وَجَلَّ: اَلْمُتَحَابُّونَ فِي جَلاَلِي، لَهُمْ مَنَابِرُ مِنْ نُورٍ، يَغْبَطُهُمْ النَّبِيُّونَ وَالشُّهَدَاءُ

«Сказав Всевишній Аллах: «Для люблячих один одного заради Моєї величі (у Раю) мінбари із світла, і позаздрять їм пророки та шахіди»»».

Заздрість пророків та шахідів вказує на хороше положення люблячих один одного, тобто на те, що пророки та шахіди будуть хвалити їх чудове положення, а не на те, що вони будуть бажати таке ж, тому що положення люблячих один одного краще і ступінь їх вище.

Ахмад передав від Анаса з сахіх існадом:

جَاءَ رَجُلٌ إِلَى النَّبِيِّ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ ، فَقَالَ يَا رَسُولَ اللهِ الرَّجُلُ يُحِبُّ الرَّجُلَ، وَلاَ يَسْتَطِيعُ أَنْ يَعْمَلَ كَعَمَلِهِ، فَقَالَ رَسُولُ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ: الْمَرْءُ مَعَ مَنْ أَحَبَّ. فَقَالَ أَنَسٌ فَمَا رَأَيْتُ أَصْحَابَ رَسُولِ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ فَرِحُو بِشَيْءٍ قَطْ، إِلاَّ أَنْ يَكُونَ اْلإِسْلاَمُ، مَا فَرِحُوا بِهَذَا مِنْ قَوْلِ رَسُولِ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ، فَقَالَ أَنَسٌ: فَنَحْنُ نُحِبُّ رَسُولَ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ وَلاَ نَسْتَطِيعُ أَنْ نَعْمَلَ بِعَمَلِهِ، فَإِذَا كُنَّا مَعَهُ فَحَسِبْنَا

«До Пророка ﷺ прийшла людина і сказала: «О Посланець Аллаха, одна людина любить іншу людину, але не може робити вчинків, подібних його вчинкам». На це Посланець Аллаха ﷺ сказав: «Людина буде з тим, кого вона полюбила». І я не бачив ніколи до цього, як сподвижники Посланця Аллаха ﷺ раділи б так чомусь, окрім прийняття Ісламу, як цим словам Посланця Аллаха ﷺ. Ми любимо Посланця Аллаха ﷺ, але не можемо робити те, що він робить, і якщо ми будемо з ним, то цього досить».

Ахмад, Абу Давуд та Ібн Хиббан передали від Абу Зарра:

قُلْتُ يَا رَسُولَ اللهِ، الرَّجُلُ يُحِبُّ الْقَوْمَ لاَ يَسْتَطِيعُ أَنْ يَعْمَلَ بِأَعْمَالِهِمْ، قَالَ: أَنْتَ يَا أَبَا ذَرٍّ مَعَ مَنْ أَحْبَبْتَ. قَالَ: قُلْتُ فَإِنِّي أُحِبُّ اللهَ وَرَسُولَهُ يُعِيدُهَا مَرَّةً أَوْ مَرَّتَيْنِ

««Я сказав: «О Посланець Аллаха, людина любить інших людей і не може робити справ, подібних їх справам». Пророк ﷺ сказав: «О Абу Зарр, ти будеш з тими, кого полюбив». Я, воістину, люблю Аллаха і Посланця Його», – і повторив це один або два рази».

Бухарі і Муслім передали від Абдуллаха ібн Масъуда:

جَاءَ رَجُلُ إِلَى رَسُولِ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ، فَقَالَ: يَا رَسُولَ اللهِ كَيْفَ تَقُولُ فِي رَجُلٍ أَحَبَّ قَوْماً وَلَمْ يَلْحَقْ بِهِمْ؟ فَقَالَ رَسُولُ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ: الْمَرْءُ مَعَ مَنْ أَحَبَّ

«Одного разу прийшла людина до Посланця Аллаха ﷺ і сказала: «О Посланець Аллаха, що ти скажеш про людину, яка любить людей, але вона іще не приєдналась до них?». Посланець Аллаха ﷺ сказав: «Людина буде з тим, кого вона любить»».

Аль-Хакім у книзі «Аль-Мустадрак» передає від Абдуллаха ібн Масъуда, сказавши, що існад – сахіх, але Бухарі та Муслім не вивели його:

قَالَ لِي النَّبِيُّ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ: يَا عَبْدَ اللهِ بْنَ مَسْعُودٍ، فَقُلْتُ: لَبَّيْكَ يَا رَسُولَ اللهِ: ثَلاَثَ مِرَارٍ، قَالَ: هَلْ تَدْرِي أَيَّ عُرَى اْلإِيمَانِ أَوْثَقُ؟ قُلْتُ: اَللهُ وَرَسُولُهُ أَعْلَمُ، قَالَ: أَوْثَقُ اْلإِيمَانِ الْوِلاَيَةُ فِي اللهِ، بِالْحُبِّ فِيهِ، وَالْبُغْضِ فِيهِ

«Пророк ﷺ сказав мені: «О Абдуллах ібн Масъуд!». Я відповів : «Я перед тобою, Посланець Аллаха»,– три рази. Він сказав: «Чи знаєш ти, які узи віри – найміцніші?». Я відповів: «Аллах та Його Посланець знають краще». Він сказав: «Найміцніші узи іману – дружба заради Аллаха, любов заради Нього, і ненависть заради Нього»».

Абу Давуд передає у своєму «Сунані» від Умара ібн аль-Хаттаба, що Посланець Аллаха ﷺ сказав:

إنمنعباداللهلأناساماهمبأنبياءولاشهداءيغبطهمالأنبياءوالشهداءيومالقيامةبمكانهممناللهتعالى". قالوايارسولاللهتخبرنامنهم. قال: "همقومتحابوابروحاللهعلىغيرأرحامبينهمولاأمواليتعاطونهافواللهإنوجوههملنوروإنهمعلىنورلايخافونإذاخافالناسولايحزنونإذاحزنالناس ". وقرأهذهالآيةألا إن أولياء الله لا خوف عليهم ولا هم يحزنون

«У Аллаха є раби, вони – не пророки і не шахіди, але шахіди і пророки будуть заздрити їм через місце, дароване Всевишнім Аллахом». Сподвижники сказали: «О Посланець Аллаха, розкажи нам про них!». Він сказав: «Вони ті, які полюбили один одного заради Аллаха, нема між ними родинного зв’язку і нема між ними грошей, які їх пов’язують. Клянусь Аллахом, воістину, у їх обличчях х– світло, і вони – на високих та світлих ступенях. Вони не бояться, коли бояться люди, і не сумують, коли сумують люди». Потім він зачитав аят:

أَلا إِنَّ أَوْلِيَاء اللّهِ لاَ خَوْفٌ عَلَيْهِمْ وَلاَ هُمْ يَحْزَنُونَ

«Воістину, угодники Аллаха не пізнають страху и не будуть опечалені» (10:62)».

 

Ат-Тірмізі передав від Сахля ібн Муаза ібн Анаса аль-Джуханій про те, що Посланець Аллаха ﷺ сказав:

مَنْ أَعْطَى لِلَّهِ، وَمَنَعَ لِلَّهِ، وَأَحَبّ لِلَّهِ، وأَبْغَضَ لِلَّهِ، وَأَنْكَحَ لِلَّهِ، فَقَدِ اسْتَكْمَلَ إِيمَانَهُ

«Хто дав заради Аллаха, хто забороняв заради Аллаха, хто любив заради Аллаха, і ненавидів заради Аллаха, і хто уклав шлюб заради Аллаха, то його віра стала повноцінною».

Абу Іса сказав, що цей хадіс – хасан.

А хто полюбив брата-мусульманина заради Аллаха, то йому бажано оповістити його про те, що він його любить, згідно хадісу, переданому Абу Давудом та ат-Тірмізі від аль-Мікъдада ібн Маъдікаріба, сказавши, що хадіс – хасан. Посланець Аллаха ﷺ сказав:

إِذَا أَحَبَّ الرَّجُلُ أَخَاهُ فَلْيُخْبِرْهُ أَنَّهُ يُحِبُّهُ

«Якщо людина полюбить брата свого, нехай повідомить йому про те, що він любить його».

Також з достовірним існадом (ланцюжок передачі хадісу) приводить Абу Давуд від Анаса (р.а.), що:

أَنَّ رَجُلاً كَانَ عِنْدَ النَّبٍيَّ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ، فَمَرَّ بِهِ رَجُلٌ فَقَالَ يَا رَسُولَ اللهِ إِنِّي َلأُحِبُّ هَذَا، فَقَالَ لَهُ النَّبِيُّ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ: أَعْلَمْتَهُ؟ قَالَ لاَ، قَالَ أَعْلِمْهُ، فَلَحِقَهُ، فَقَالَ إِنِّي أُحِبُّكَ فِي اللهِ، فَقَالَ: أَحَبَّكَ الَّذِي أَحْبَبْتَنِي لَهُ

«Одного разу, коли з Пророком ﷺ знаходилась одна людина, і поруч з нею пройшов інший, то він сказав: «О Посланець Аллаха, воістину, я люблю цю людину». Пророк ﷺ спитав його: «А чи сказав ти йому про це?».Той відповів: «Ні». Пророк ﷺ сказав: «Так скажи йому!». Тоді він наздогнав цю людину і сказав: «Воістину, я люблю тебе заради Аллаха!», – на що той відповів йому: «Нехай полюбить тебе Аллах, заради Якого ти полюбив мене!»».

І те, що передав аль-Баззар з сахіх існадом від Абдуллаха ібн Амра, що Посланець Аллаха ﷺ сказав:

مَنْ أَحَبَّ رَجُلاً ِللهِ فَقَالَ: إِنِّي أُحِبُّكَ ِللهِ، فَدَخَلاَ الْجَنَّةَ فَكَانَ الَّذِي أَحَبُّ أَرْفَعُ مَنْـزَلَةً مِنَ اْلآخَرِ أُلْحِقَ بِالَّذِي أَحَبَّ ِللهِ

«Хто полюбив людину заради Аллаха і сказав: «Воістину, я люблю тебе заради Аллаха»,– то вони обидва будуть у Раю, а той, хто сильніше полюбив, буде ступенем вище іншого і буде разом з тим, кого полюбив заради Аллаха».

Дорогі мусульмани!

Спрошу вас після того, як ви почули, побачили та дізнались про любов сподвижники до Аллаха, Його Посланця в к Аллаху ﷺ та один до одного: чи змогли б ми стати схожими на них у любові до Аллаху, Його Посланцю ﷺ та віруючим?! Адже це необхідно для того, щоб після цього допомога Аллаха була з нами, як це було зі сподвижниками; щоб Аллах вшанував нас перемогою, як це було з сахабами Пророка Мухаммада ﷺ; щоб у Судний День ми разом з ними знаходились у товаристві посланців, праведних та шахідів. О як чудово бути у цьому товаристві!

На сьогодні ми обмежимось цим, щоб продовжити наші міркування у найближчих випусках, з дозволу Аллаха. А до цього ми прощаємось з вами у надії на швидку зустріч. Нехай убереже вас Аллах. Дякуємо вам за вашу увагу. Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху!

 

Підготував: Устаз Мухаммад Ахмад ан-Наді