Питання:
Ассаляму алейкум, наш любий шейху! Пусть Аллах сопутствуем вам в том, что любимо Ему и Его Посланнику ﷺ! Нехай Аллах сприяє вам у тому, що любить Він і Його Посланець ﷺ!
У книзі «фонди у державі Халіфат» у темі «штрафи» говориться: Так само штраф стягується з того, хто утримався від сплати закяту з половини свого багатства як покарання окрім закяту, який є обов’язковим для нього через висловлювання Пророка ﷺ: «…А якщо хтось утримає закят, то ми віднімемо його у власника разом із половиню його майна…».
Зі сказаного розуміється, що прийнято (табанні) брати штраф у того, хто не заплатив закят, як покарання (тазір-утримання), не дивлячись на те, що існує велика різно-думка серед факіхів щодо законності покарання, однак те, про що я хотів би дізнатися, це:
1 –хадіс, який приводиться у якості доказу з точки зору ланцюжку і тексту повний, але я шукав цей хадіс і не знайшов його, окрім хадісу: «від Бахза бін Хакіма, який розповідав зі слів свого батька й діда, що Посланець Аллаха, мир йому і благословення Аллаха, сказав: «З сорока пасовищних верблюдів забирається одна дворічна верблюдиця, і власник не повинен розділяти стадо за підрахунку. Хто виплатить закят у надії на винагороду Аллаха, той отримає свою винагороду. А якщо хто-небудь утримує закят, то ми віднімемо його у власника разом із половиною його верблюдів. Таким є припис нашого Господа. А що стосується родини Мухаммада, вона не має нічого з цього». Передав Абу Давуд.
Однак у сунан Абу Давуд від Бахза бін Хакіма, який розповідав зі слів свого батька й діда, що Посланець Аллаха, мир йому і благословення Аллаха, сказав: «З сорока пасовищних верблюдів стягується одна дворічна верблюдиця, і власник не повинен розділяти стадо за підрахунку. Хто виплатить закят у надії на винагороду Аллаха, той отримає свою винагороду. А якщо хтось утримає закят, то ми віднімемо його у власника разом із половиною його майна. Таким є припис нашого Господа. А що стосується родини Мухаммада, то у неї немає долі з цього».
Що ж стосується слів «…А якщо хтось утримає закят, то ми віднімемо його у власника разом із половиною його майна…». То я не знайшов подібних слів.
2 – Що мається на увазі під словами «з половиною його майна»? Чи є це половиною всього його майна? Або це половина майна із закяту, який він повинен віддати з його майна? Або як сказали деякі, що його майно ділиться на дві частини і одна з кращої частини забирається як садака у якості покарання за несплачений закят?
Хай благословить тебе Аллах і винагородить кращою винагородою. Від Дуа аль-Фуркан.
Відповідь:
Ва алейкум ас-салям ва рахматуллахі ва баракятух!
Що стосується хадісу: «…А якщо хтось утримає закят, то ми віднімемо його у власника разом із половиною його майна…»:
1 – Приводить Абу Давуд від Бахза бін Хакіма, який розповідав зі слів свого батька й діда, що Посланець Аллаха, мир йому і благословення Аллаха, сказав: «З сорока пасовищних верблюдів стягується одна дворічна верблюдиця, і власник не повинен розділяти стадо за підрахунку. Хто виплатить закят у надії на винагороду Аллаха, (Ібн Аля сказав: бажаючи їм винагороди) той отримає свою винагороду. А якщо хтось утримає закят, то ми віднімемо його у власника разом із половиною його майна. Таким є припис нашого Господа. А що стосується родини Мухаммада, то їй немає долі з цього».
2 – Приводить Ахмад і Насаїй слова Ахмада від Бахза бін Хакіма, який розповідав зі слів свого батька й діда, що Посланець Аллаха, мир йому і благословення Аллаха, сказав: «пасовищних верблюдів. З кожних сорока стягується одна дворічна верблюдиця, і власник не повинен розділяти стадо за підрахунку. Хто виплатить закят у надії на винагороду Аллаха, той отримає свою винагороду. А якщо хтось утримає закят, то ми віднімемо його у власника разом із половиною його майна. Таким є припис нашого Господа. Господь наш не зробив халял родині Мухаммада щось із цього».
• Цей хадіс розуміється по-різному у вчених фікху:
Дехто з них каже про анулювання і взяття лише закяту. Дехто каже, що передача зі словом «شطر» - (половина) де сукун над літерою «То», а пишеться через дамму «شُطِّر» - дієслово використане у невизначеній формі (дієслово у страждальному залогу), тобто це означає, що його майно ділиться на дві половини і збирач закяту вибирає, яку хоче. Дехто каже, що розповідач хадісу неправильно зрозумів і замість половини майна повинно бути «половина верблюдів»…
• Я ж у цьому питанні схиляюся до наступного:
1. Що стосується вище перелічених думок, то я виключаю усе це:
Питання з дієсловом невизначеної форми «страждальний залог», то це виключено, оскільки слово "شطر" «половина» в усіх відомих згаданих хадісах використовується в одній відомій формі…
Що стосується неправильного розуміння, то це виключено, тому що використовування займенників і слів в арабській мові показує, що передавач не міг неправильно зрозуміти…(дивіться арабський текст).
Анулювання також малоймовірне, тому що дата невідома і представлені докази для анулювання не ясні…
2. Я вважаю, що перший хадіс: «…то ми заберемо його і половину його майна…».
Говорить про те, що збирач закяту насильно забере його та оштрафує на половину його майна, і тут можна зрозуміти як половина усього його майна. Іншими словами з майна, з якого він повинен платити закят і з майна, яке іще не дійшло до нісаб, щоб платити з нього закят, із золота, срібла, великого рогатого скоту, верблюдів, овець, пшениці, ячменю та інших торговельних товарів.
3. Другий хадіс: «…то ми віднімемо його у власника разом із половиною його верблюдів…» після згадування закяту з верблюдів «С сорока пасовищних верблюдів…», це означає, що слово «половина» або «частина» відноситься до верблюдів, якими він володіє, тобто береться закят з верблюдів і половина верблюдів. Іншими словами, якщо б у нього було сорок пасовищних верблюдів, то закят з них «одна дворічна верблюдиця», а якщо він не дав закят, то з нього береться штраф із сорока верблюдів, а це половина їх.
4. Таким чином другий хадіс пов'язаний з першим і роз’яснює його, і таким чином штраф береться не зі всього майна, а з того, з якого він повинен дати закят.
5. Оскільки слово «الشطر» має сенс «частина» або «половина», це питання залишається на розгляд халіфа і прийняття однієї думки (табанні), у відношенні до того, хто не платить закят. Таким чином, або береться закят і половина майна, з якого він повинен був платити закят, або береться закят і частина майна, з якого він повинен був платити закят, це є покаранням того, хто не виплачує закят. Я ж схиляюся до половини майна, з якого він повинен був платити закят, оскільки це штраф і це покарання, і у ньому повинна бути важкість…Аллах знає краще, адже Він Наймудріший.
До відома, цю тему ми згадали у темі «штрафи» у книзі «фонди В ДЕРжаві ХАЛІФАТ» де говориться, що забирати половину з його майна, і це штраф, як зазначено у цій книзі і у книзі «Система покарань».
17 Джумада ас-Сані 1435
17.04.2014
Ваш брат Ата ібн Халіль Абу ар-Рашта
Серія відповідей аміра Хізб ут-Тахрір, шейха Ата ібн Халіля Абу ар-Рашта, на питання відвідувачів сторінки у Facebook.
