(вакансія посади халіфа і вибір найстаршого муаввіна тимчасовим аміром)
Питання:
З іменем Аллаха Великого і у Нього прошу допомоги.
Любий наш учений, мир вам, милість Аллаха і Його благословення.
У мене два питання і я люб’язно прошу вас відповісти на них. Прошу в Аллаха захистити вас та усіх, хто працює на шляху відновлення ісламського образу життя від помилок.
У початку конституції або «причинах обов’язковості» у першій частині на сторінці 135 (33 стаття) приводиться наступне: «Якщо помер халіф або залишив свою посаду перед призначенням тимчасового аміра, або ж звільнення посади халіфа було пов’язане не зі смертю чи відставкою, то найстарший з муаввінів стає тимчасовим аміром». Який доказ є на це? І чому тимчасовим аміром стає найстарший з муаввінів?
Відповідь:
І вам мир, милість Аллаха і Його благословення.
Воістину, 33-тя стаття дуже добре пояснюється у введенні і вона пов’язана з двома положеннями:
1. Призначення халіфом перед смертю тимчасового аміра
2. Вказана вікова черговість призначення тимчасового аміра, якщо халіф перед смертю такого не призначив
Що стосується першого, то доказом на це слугує як вказано у статті, іджма (одностайність сподвижників), яка приводиться у вступі за роз’яснення цієї статті.
Халіф, коли відчуває наближення смерті перед тим як звільнитися від посади халіфа у відповідний час, визначає тимчасового аміра, який стає аміром мусульман на термін, на протязі якого вибирається новий халіф і береться за свої обов’язки одразу після смерті халіфа і його основною справою є заповнити порожнечу відсутності нового халіфа поки його не оберуть на протязі трьох днів.
Тимчасовий амір не може утверджувати закони, тому як це повноваження халіфа, якому присягає Умма. Також він не стає кандидатом на посаду халіфа і не встановлює кандидатів, оскільки Умар, хай буде вдоволений ним Аллах, встановив його без того, щоб він був серед кандидатів на посаду халіфа.
Правління цього аміра припиняється після встановлення нового халіфа, тому як його обов’язок тимчасовий. Доказом на це є те, що зробив Умар коли його поранили і це сталося за збору сподвижників, хай Аллах буде вдоволений ними усіма, без того, щоб вони докоряли це, а отже було іджма. Умар, хай буде вдоволений ним Аллах, заявив про шість кандидатів, після того як його було поранено: «Хай Сухейб буде проводити намаз ці три дні на протязі яких ви будете вести вибори», після чого він сказав Сухейбові, як приводиться у «Таріху» Ат-Табарій: «Проводи намаз із людьми три дні», а потім сказав: «Якщо п’ятеро об’єдналися і погодилися на шостому чоловікові, а один залишився незгодним, то розсічи його голову мечем…», і це означає, що Сухейб був призначений аміром над ними і був призначений аміром у намазі, а бути аміром у намазі означало бути аміром над людьми, а також йому було дано повноваження у покаранні (розсічи його голову), а страту приводить у виконання лише амір.
Це відбувалося у присутності сподвижників і жоден з них не засудив цього, тому це було іджма, що халіф може визначити тимчасового аміра, який буде правити поки відбуваються вибори нового халіфа.
Що ж стосується другого, тобто як встановлюється тимчасовий амір, якщо халіф не встановив такого перед смертю, то пріоритетом у цьому є те, що це адміністративна справа і дозволено ухвалити статтю, у якій би впорядковувалася ця адміністративна справа, про що було зазначено у статті 33: «Найстарший з муаввінів стає тимчасовим аміром, окрім як якщо він захотів балотуватися на посаду халіфа і у такому випадку стає тимчасовим аміром слідуючий за ним у роках…Якщо ж усі муаввіни захотіли балотуватися на посаду халіфа, то стає тимчасовим аміром виконавчий візир. Якщо ж і всі виконавчі візири захотіли балотуватися на посаду халіфа, то обмежується у цьому наймолодший з виконавчих візирів і він стає тимчасовим аміром».
До вашого відому, це було прийнято до уваги з міркувань користі, адже муаввіни – найбільш обізнані з людей у законах і більше від усіх інших людей знають стан справ часів попереднього халіфа. За ними слідують виконавчі візири, які мають знання і досвід через контакти з халіфом, працюючи у його справах. Тому вони кращі з людей, хто б міг бути тимчасовим аміром. І якщо було так, що усі муаввіни були однакові у своїх повноваженнях і виконавчі візири також, то було б доцільним і відповідним, щоб було обрано найстаршого з них подібно до того, як обирається імам у намазі, коли якщо б прихожани мечеті були б рівні в умовах пріоритетності вибору імама, то обирається найстарший з них. Вивів Муслім у своєму «Сахіху» від Шааби, від Ісмаїла бін Раджа, який сказав: «Я чув Ауса бін Дамаджа, який казав: Я чув як Абу Масуд говорив: Сказав Посланець Аллаха, мир йому і милість Аллаха:
يَؤُمُّ الْقَوْمَ أَقْرَؤُهُمْ لِكِتَابِ اللهِ، وَأَقْدَمُهُمْ قِرَاءَةً، فَإِنْ كَانَتْ قِرَاءَتُهُمْ سَوَاءً، فَلْيَؤُمَّهُمْ أَقْدَمُهُمْ هِجْرَةً، فَإِنْ كَانُوا فِي الْهِجْرَةِ سَوَاءً، فَلْيَؤُمَّهُمْ أَكْبَرُهُمْ سِنًّا، وَلَا تَؤُمَّنَّ الرَّجُلَ فِي أَهْلِهِ، وَلَا فِي سُلْطَانِهِ، وَلَا تَجْلِسْ عَلَى تَكْرِمَتِهِ فِي بَيْتِهِ إِلَّا أَنْ يَأْذَنَ لَكَ، أَوْ بِإِذْنِهِ
«Керувати груповим намазом повинен той, хто краще за інших знає писання Аллаха. Якщо вони однаково знають писання, то керувати намазом повинен той, хто раніше здійснив хіджру. Якщо ж вони переселилися одночасно, то перевага віддається тому, хто старше. І хай жоден з вас не керує груповим намазом у присутності родини хазяїна, і не у його володіннях, і не сідає у його будинку на почесне місце, окрім як якщо він попрохав або дозволив це».
Тому, якщо справа була адміністративною, то прийнятим вважається у цьому питанні те, щоб була першість за найстаршим муаввіном, потім за тим, хто слідує другим, потім найстарший із виконавчих візирів, потім той, хто слідує за ним і так далі.
Ваш брат Ата бін Халіл Абу Ар-Рашта
Відповідь узято зі сторінки аміра у Facebook
02 Шаабан 1435 р.х.
31.05.2014 р.
Серія відповідей шейха Ата бін Халіля Абу ар-Рашти, аміра Хізб ут-Тахрір, на питання узяті з його сторінки у мережі Facebook
