Щодо демонстрацій, мітингів, і хадіс про вихід мусульман у два ряди

У своїй відповіді про демонстрації ви, хай береже вас Аллах, спиралися на хадіс: «Передав Абу Нуайм Ахмад ібн Абдуллах ібн Ахмад ібн Ісхак ібн Муса ібн Мехран аль-Асфаханій (помер 430х.) у своїй книзі під назвою «Хільяту-ль-Авлія уа Табакату-ль-Асфія», що Ібн Аббас сказав: «Я спитав Умара, хай буде вдоволений ним Усемогутній Аллах: «Через що тебе кличуть аль-Фаррук?» Він сказав: «Хамза прийняв Іслам за три дні до мене. Потім Аллах відкрив моє серце до Ісламу… Так що я сказав: «Де Посланець Аллаха ﷺ?» Моя сестра сказала: «Він знаходиться у Дар-уль-Аркам ібн аль-Аркам коло гори Сафа». Я пішов туди… і сказав: «Я свідчу, що немає бога, окрім Аллаха, Він єдиний і немає у Нього співтовариша, і свідчу, що Мухаммад Його раб і Посланець». І віруючі вигукнули «Аллаху Акбар!» так голосно, що їх голоси були почуті тими, хто живе поблизу мечеті. Тоді я сказав: «О Посланець Аллаха! Хіба ми не слідуємо істині незалежно від того, помремо ми або залишимося живі?» Він відповів: «Авжеж! Клянусь Тим, у Чиїй длані душа моя, ви слідуєте істині незалежно від того, помрете ви або залишитеся живі!» Я спитав: «Навіщо ж тоді переховуватися? Клянусь Тим, Хто направив тебе з істиною, ми обов’язково вийдемо назовні!» І потім ми вийшли двома рядами. Один із них вів Хамза, а на чолі другого, від якого надходив шум, подібний до шуму млина, знаходився я, і так ми підійшли до Каби. Там курайшити побачили мене та Хамзу, через що їх охопив такий смуток, подібного до якого вони ще не знали. Того дня Посланець Аллаха, хай благословить його Аллах і привітає, назвав мене «аль-Фарук». І Аллах розділив істину і брехню». Кінець.

За дослідження цього хадісу Аль-Альбані згадав, що цей хадіс мункар (відкинутий) і його порахували слабким більшість вчених хадісу. Тому питання з двох боків. Перше: чи дозволено приводити у якості доказу слабкий (даіф) хадіс? Якщо відповідь ні, то чи є у вас тахрідж (ланцюжок передачі) цього хадісу, інший, ніж той, який приведений у питанні? Хай Аллах дасть нам благо від ваших знань, благословить вас і відкриє перед вами ворота милості! Абдуллах аш-Шамі. Від Andalusi Maqdisi Andalus.

Відповідь:

Ва алейкум ас-салям ва рахматуллахі ва баракятух!

Обидва питання стосуються однієї теми, тому відповідь адресована вам обом:

Мої любі брати, зовсім не обов’язково, що якщо ви прочитали десь про те, що хтось порахував передачу хадісу слабкою (даіф), означає що вона однозначно слабка. наприклад, серед «шейхів» є ті, хто порахував слабкими деякі хадіси у збірках Бухарі та Мусліма. Тобто порахували слабкими хадіси, які були виведені цими двома мухаддісами, при тому що Умма прийняла їх передачі зі впевненістю і спокоєм. Адже Бухарі і Муслім ставили дуже сильні та важкі умови для прийняття хадісу достовірним у його ланцюжку і тексті…і разом з цим, ми зіштовхувалися з тими, хто вважав хадіси у цих збірках слабкими!

Так, якщо слабкість хадісу стала очевидною, то його не дозволено приводити у якості доказу. Однак мухаддіси, або деякі з них можуть порахувати хадіс слабким, і в той самий час інші приймуть його за гарний (хасан) і будуть приводити у якості доказу. І той, хто знає науку хадіс та її основи, знає що ця тема відома серед мухаддісів та муджахідів. Тому ти знаходиш, що один спирається на якийсь хадіс, а інший ні… Ця тема докладно подана у нашій книзі Шахсія (Ісламська особистість) том 1, розділ «Хадіс макбул (що приймається) і хадіс мардуд (що відкидається)» і у темі «Визнання хадісу як доказ у Шаріатських законах».

А тепер відповім вам про вихід сподвижників у Мецці після прийняття Ісламу Умаром (р.а.):

1 – Та передача (ріваят), яка була приведена у відповіді, її передав Абу Нуайм Ахмад ібн Абдуллах ібн Ахмад ібн Ісхак ібн Муса ібн Мехран аль-Асфаханій (помер 430х.) у своїй книзі під назвою «Хільяту-ль-Авлія уа Табакату-ль-Асфія», і Абу Нуайм хафіз-сіка (знавець, у чиїх знаннях є повна впевненість). Про нього сказав аз-Заркалі у книзі Алям ан-Нубаля:

Абу Нуайм (336-430х.), що відповідає 948 – 1038р.р. – Ахмад ібн Абдуллах ібн Ахмад аль-Асфаханій, Абу Нуайм – хафіз, історик, є достовірним (сіка) у заучуванні та передачі.

Народився та помер в Асфахані. Серед його праць «Хільяту-ль-Авлія уа Табакату-ль-Асфія» 10 томів, «Маріфату ас-сахаба» велика книга, з якої зберігся рукопис у два томи, була прочитана у 551 році хіджри у бібліотеці Ахмеда III (Топкапу, Стамбул) під номером 497, як про це говориться у змісті «мім». А також «Табакат мухаддісін ва руват» - рукопис, «Даляілю нубувва» - рукопис, «Зікру ахбарі Асфахан» - рукопис у два томи, і книга «Шуара». Кінець.

Тому дозволяється посилатися на його передачу про вихід мусульман у два ряди після прийняття Ісламу Умаром.

2 – І разом із тим це не єдина передача, існує також чимало інших достовірних (сахіх) передач (ріваятів).

- приводиться у «Мустадрак» Хакіма: «…передається від Усмана ібн Абдуллаха ібн аль-Аркама, від його діда аль-Аркама, учасника Бадра, що Посланець Аллаха ﷺ переховувався у його будинку коло схилу гори Сафа, поки їх не стало 40 чоловіків, останнім з яких (що прийняли Іслам) був Умар ібн аль-Хаттаб (р.а.): коли ж їх стало 40, вони вийшли до мушріків (багатобожників)…». Хакім сказав, що цей хадіс із достовірним ланцюжком, однак Бухарі та Муслім його не вивели. З ним погодився імам аз-Захабі.

- у книзі «Табакат аль-Кубра» Абу Саада приводиться: …передається від Ях’я ібн Імрана ібн Усмана ібн аль-Аркам, який сказав: я чув, як мій дід Усман ібн аль-Аркам розповідав: «Я син сьомої в Ісламі людини. Мій батько прийняв сьомим. Його дім був на схилі гори Сафа у Мецці,і це той дім, у якому був Пророк ﷺ у початку Ісламу. Він закликав у ньому людей і багато саме там прийняли Іслам. Одного разу, у ніч на понеділок він сказав: «О Аллах! Звелич цю релігію одним з найбільш улюблених для Тебе чоловіків: Умар ібн аль-Хаттаб або Амр ібн Хішам», і на наступний день зранку прийшов Умар ібн аль-Хаттаб і прийняв Іслам у будинку аль-Аркама. Тоді вони вийшли з нього звеличуючи Аллаха і демонстративно здійснили таваф навколо Кааби, і будинок аль-Аркама був названий домом Ісламу…».

- Ібн Ісхак у книзі «Опис життя Пророка» сказав: «тоді Умар сказав: Клянусь Аллахом, ми більш гідні проголошувати про Іслам…і неодмінно релігія Аллаха повинна бути явною в Мецці. І якщо наш народ побажає виступити проти нас, то станемо боротися з ними, а якщо вчинять із нами справедливо, то приймемо від них. І тоді Умар та його друзі вийшли і сіли в мечеті. Коли ж Курайш побачили прийняття Ісламу Умаром, він потрапив їм до рук».

- тема виходу двох рядів також передана і у Такіюддіна аль-Макрізі у книзі «Імта аль-астма», і у Хусейна ібн Мухаммада Діяр Бакрі у книзі «Таріх аль Хаміс фі ахвалі анфасі нафіс», і у Мухаммада Абу Шахба у «Сіра вн-набавія аля доуі аль-Куран ва ас-Сунна», і у Софіу ар-Рахман аль-Мубаракфурі у книзі «Рахік аль-Махтум»…та у інших.

3 – при цьому, що слід звернути увагу, що дозвіл на здійснення демонстрацій та мітингів не виходить лише з цих передач. Демонстрації та мітинги – це спосіб висловлення погляду і донесення ідеї – точно так само як прес-релізи, конференції, семінари, відеоматеріали та інші види засобів та способів. А основа у засобах і способах – дозволеність (ібаха) до тих пір, поки не було заборони на деякі з них, і лише тоді він стає забороненим. А подібні засоби і способи штовхають людей нести Іслам, обмежитися ним і взаємодіяти з ним. Хізб береться за ці дії у відповідності з його можливостями за умови, що сам він буде проводити і керувати ними під його стягами і з його гаслами, і стане збирати людей під своїм керівництвом… він не бере участі з іншими, підіймаючи чиїсь стяги і гасла… Хізб не займається цим і не робить подібного. Те, що ми можемо здійснити під нашим керівництвом і управлінням – робимо; і може збігти тривалий час, що ми не можемо робити подібного, а може тривати час – коли можемо…  Це так само як і спосіб з медіа-офісами: це було дуже складно у часи Абу Ібрахіма (шейха Такіюддіна), і менш важко у часи Абу Юсуфа (шейха АбдульКадіма, хай змилостивиться над ними Аллах, коли останній поклав на мене діяльність бут офіційним представником у Йорданії. Сьогодні ж, як ви бачите, наші медіа-офіси привертають увагу по всьому світу.

4 – і у завершення, о мої любі брати, усе що ми робимо, і кожний крок, який ми здійснюємо, ми думаємо над ним і зважуємо, і ми не лише відходимо від забороненого, але і навіть від того, що може наблизити до забороненого, сподіваючись на Аллаха у прихованому і явному, малому і великому… Ми поклали на себе відповідальність, від якої здригаються гори, і ви думаєте що ми зможемо іти уперед, навіть якщо у наших серцях, на вустах і усіх кінцівках не буде прагнення дотримуватися законів Шаріату?! Ми прохаємо Аллаха подбати про нас і спрямувати до найбільш правильного. Аллах покровитель праведних.

Ваш брат Ата ібн Халіль Абу ар-Рашта
10 Шабану 1435х.
08/06/2014

Серія відповідей аміра Хізб ут-Тахрір, шейха Ата ібн Халіля Абу ар-Рашти на питання відвідувачів його сторінки у Facebook.