Питання:
Ассаляму алейкум, наш любий шейху! Хай Аллах збереже вас, підтримуємо вас у тому, що любить Він і Його Посланець ﷺ!
Цю тему розглядають багато наших братів.
Тема «жінка-суддя», мається на увазі тут, що жінка очолює посаду судді, це питання необхідно переглянути. Адже дії Пророка, хай благословить його Аллах і привітає, його сподвижників після нього, ставлення Умми до цього на протязі її великої історії, ніхто цього не робив. З моменту побудування першої ісламської держави і до кінця Османської держави не було такого, щоб жінка обіймала посаду судді. Чи враховується за виведення хукму про те, що жінці дозволяється очолювати посаду судді, реальність судочинства і те, з чим доводиться зіштовхуватися, а також реальність громадського життя і присутності жінки у ньому. Якщо вона не може вийти з будинку без дозволу чоловіка…, або не може усамітнитися з одним із боків, що судяться, то буде правильніше, якщо вона не буде суддею між ними. Кінець. Від Хані Укда.
Відповідь:
Ва алейкум ас-салям ва рахматуллахі ва баракятух!
1 – Сунна – це слова Пророка, мир йому і благословення Аллаха, його дії, його визнання, утвердження слів та дій… і усе перелічене вище є такм доказом, якщо воно вірне і застосовне до даного питання.
Так, дія Пророка, мир йому і благословення Аллаха, є шаріатським доказом і вона підходить для роз’яснення того, що приводиться у текстах шаріату, але існує певна основа, образом, що йде у формі приведення доказу стосовно дій Пророка, мир йому і благословення Аллаха. Тому те, що Пророк, хай благословить його Аллах і привітає, не робив якісь вчинки – іще не означає заборону цього вчинку, повинний бути інший доказ або каріна (вказівка, доказ), яка вказувала б на те, що Посланець Аллаха ﷺ не робив чогось через те, що ця дія є забороненою. Так наприклад, Посланець Аллаха ﷺ не висунув кандидатуру наступника після себе, але сподвижники, хай буде вдоволений ними Аллах, не розуміли з цього, що висувати кандидатуру наступника є храмом, і попрохали Абу Бакра висунути кандидатуру на халіфа після себе і він вказав на Умара, хай буде Аллах вдоволений ними усіма. Тому що те, що Пророк, хай благословить його Аллах і привітає, не робив цього не супроводжується доказом або каріною, які вказують на те, що робити це заборонено. Приводить Бухарі, що ‘Абдуллах бін ‘Умар, хай буде вдоволений Аллах ними обома, сказав: «(Одного разу) ‘Умара спитали: “ Чи не призначиш ти наступника собі?” — на що він сказав: “ Якщо я призначу його, то так вчинив і той, хто був краще за мене, (а саме —) Абу Бакр, і якщо я не зроблю цього, то відмовлявся від цього й той, хто був краще за мене, (а саме —) посланець Аллаха, хай благословить його Аллах і привітає ”». Таким чином, кожна дія, яку не зробив Посланець, мир йому і благословення Аллаха, не означає що вона є забороненою, якщо немає доказу або каріни, які вказують на заборону.
До цього відноситься й те, що Пророк, мир йому і благословення Аллаха, не призначав жінок у судовій системі, і тільки це не означає заборону цієї дії, повинен бути доказ або каріна, що вказують на заборону цього, але не існує ані доказу, ані каріни з цього приводу.
Отже, з того що Пророк, мир йому і благословення Аллаха, не робив цього, не розуміється заборона, якщо немає доказів або каріни.
2 – Що ж стосується обмежень, про які ти говорив, я у відношенні жінок те, що вона (мати, домогосподарка, виховує дітей, честь і гідність, які слід оберігати, те, що вона зіштовхується з природними труднощами, які утримують її від виконання багатьох шаріатських покладань…те, що вона не може вийти з будинку без дозволу чоловіка…, або не може усамітнитися з одним з боків, що судяться, то буде правильніше, якщо вона не буде суддею між ними).
Це не впливає на дозвіл жінці обіймати посаду судді, і потім, закон шаріату дозволяє їй бути суддею, але не зобов’язує, і вона більш обізнана у своїх можливостях та умовах вдома. І потім, усі ці моменти не є ані умовою договору, ані умовою правильності договору на посаду судді і не є предметом судової системи. Навіть питання усамітнення з боком, який судиться, про якого ти згадав так, наче це необхідність для повноти розслідуваної справи, а це зовсім не так, у протилежному випадку чоловіку також не дозволялося б бути суддею, оскільки не усі, хто судиться є чоловіками, є також і жінки. Адже так само як жінці-судді неможна усамітнюватися з чоловіком, який судиться, так і чоловікові-судді неможна усамітнюватися з жінкою, яка судиться, це не кажучи про те, що для судового розбирання немає необхідності в усамітненні, навпаки зазвичай у судовому процесі присутні група інших людей, таких як секретар судової системи, свідки, родичі тощо.
3 – Є явні шаріатські тексти, які дозволяють жінці обіймати посаду судді Хусумат (Суддя-хусумат, мухтасіб, займається вирішенням питань порушення громадських прав) і судді хісбу (контроль ринкових заходів та вагів, торговельних та грошових конфліктів). І щоб прояснилися докази і їх застосування до питання призначення жінки суддею, про що ми казали вище, я повторю деякі речі, які ми вже роз’яснили на цій сторінці, для того, щоб полегшити розуміння шаріатських текстів і виведення закону з них:
1. В арабській мові мається так звана форма «тагліб», відома в науці «усуль-фікх», за якої звертання у чоловічому роді має на увазі також і жіночу стать, жіночий рід виключається з цієї форми лише за допомогою тексту. Ця форма спостерігається у багатьох аятах Корану. Наприклад, це слова Аллаха:
يَا أَيُّهَا الَّذِينَ آمَنُوا
«О ті, які увірували»,
де маються на увазі і чоловіки, і жінки, оскільки немає тексту, який вивів би жіночий рід з цього хукму.
Також ця форма спостерігається в хадісах Пророка, мир йому і благословення Аллаха. Бухарі передав від Абу Хурайри, хай буде вдоволений ним Аллах, що Пророк, мир йому і благословення Аллаха, сказав: «Хто визволить раба-мусульманина, Аллах визволить усі частини його тіла від вогню Пекла, так само як він визволив усі частини тіла цього раба». (Бухарі). Згідно з формою «тагліб» зміст цього хадісу стосується і жінки, тобто «Жінка, що визволила раба-мусульманина…».
У хадісі Насаї від Абу Хурайри з приводу закяту з верблюдів передано, що Посланець Аллаха, мир йому і благословення, говорив: «І власник верблюдів, який не виплачує з них закят; у Судний день буде розпростерто ділянку землі… каркар – рівна пустеля – ширше ніж була, не загубиться жодний фасиль (тільки-но народжене верблюденя), і вони будуть топтати його своїми копитами і хапати його (кусати) своїми зубами, кожного разу як пройде перший з них, повертається інший, у день, величина якого 50 тисяч років, поки не звершиться Суд між рабами і буде побачено дорогу його або в Рай, або у Вогонь». Зміст цього хадісу згідно з формою «тагліб» відноситься також і до жінки, якщо вона не виплачує закят з наявних у неї верблюдів. Оскільки немає тексту, який виключає жінку відносно цього хукму.
Наприклад, слова Всевишнього Аллаха:
وَأَقِيمُوا الصَّلاةَ وَآتُوا الزَّكَاةَ وَأَطِيعُوا الرَّسُولَ لَعَلَّكُمْ تُرْحَمُونَ
Робіть намаз, виплачуйте закят і підкоряйтесь Посланцю, можливо ви будете помилувані. (24:56)
Адже здійснення намазу, виплата закяту і підкорення Посланцю Аллаха ﷺ є обов’язком чоловіка та жінки. Тому що немає тексту, який би виключив жінку відносно цього закону.
Наприклад, Аллах говорить:
وَلْتَكُنْ مِنْكُمْ أُمَّةٌ يَدْعُونَ إِلَى الْخَيْرِ وَيَأْمُرُونَ بِالْمَعْرُوفِ وَيَنْهَوْنَ عَنِ الْمُنْكَرِ وَأُولَئِكَ هُمُ الْمُفْلِحُونَ
Хай серед вас буде група людей, які будуть закликати до добра, веліти схвалюване та забороняти засуджуване. Саме вони опиняться тими, хто досяг успіху. (03:104)
Політична праця разом зі згуртуванням, яке закликає до Ісламу і схвалюваного, засуджуючи заборонене, є обов’язком чоловіків і жінок. Тому що немає тексту, який виключає жінку з цього положення.
Наприклад: Аль-Бухарі у своєму Сахіху повідомляє від Катада, що Абу Халід Хакім бін Харіс, хай буде вдоволений ним Аллах, який прийняв Іслам у рік перемоги і він був сином одного з ватажків курайшитів у часи джахілії та в Ісламі, сказав: Посланець Аллаха, хай благословить його Аллах і привітає, сказав: «Покупець і продавець залишаються вільними у своєму виборі, допоки вони не розлучилися один з одним. І якщо обидва вони були правдиві і роз’яснювали, то угода їх буде благословенною, якщо ж вони приховували (щось) і брехали один одному, то благо їх угоди буде знищене». Це включає в себе чоловіків та жінок, тому що немає тексту, який виключає жінку з цього положення
2. Однак ця форма «тагліб» не застосовується, якщо є текст, який скасовує його дію, тобто якщо є текст, що виключає жінку з цього загального положення. Наприклад, слова Всевишнього Аллаха:
كُتِبَ عَلَيْكُمُ الْقِتَالُ وَهُوَ كُرْهٌ لَكُمْ
«Вам приписано битися, хоча це вам неприємно» (2:216).
Звернення у даному випадку має форму чоловічого роду, але «тагліб» тут не застосовується. Тому неможна говорити, що дане звернення, у якому говориться «вам приписано» стосується також і жінок. Причина цього у тому, що таке розуміння, тобто включаючи жінок, усувається іншими текстами, які визначають джихад обов’язком для чоловіків. Ібн Маджа вивів від Хабіба ібн Абу Амра, який передав від Аїші – дочки Талха, яка передала від матері правовірних Аїші, хай буде вдоволений нею Аллах: «Я спитала в Посланця Аллаха, чи є джихад обов’язком для жінок, на що він сказав: «Так, вони зобов’язані вести джихад, у якому немає битви – це хадж та умра». Тобто джихад у його бойовому сенсі не є обов’язковим для жінок. Наприклад, слова Всевишнього Аллаха:
يَا أَيُّهَا الَّذِينَ آمَنُوا إِذَا نُودِيَ لِلصَّلاةِ مِنْ يَوْمِ الْجُمُعَةِ فَاسْعَوْا إِلَى ذِكْرِ اللَّهِ وَذَرُوا الْبَيْعَ ذَلِكُمْ خَيْرٌ لَكُمْ إِنْ كُنْتُمْ تَعْلَمُونَ
«О ті, які увірували! Коли закликають на намаз у п’ятничний день, то спрямовуйтеся до поминання Аллаха і залиште торгівлю. Так буде краще для вас, якщо б ви тільки знали» (62:9).
Тобто чоловіку заборонено подовжувати займатися, наприклад, торгівлею під час заклику до п’ятничного намазу. У даному випадку форма «тагліб» не застосовна, тобто жінкам не заборонено займатися, наприклад, тією ж торгівлею під час заклику до намазу, тому що він не обов’язковий для них згідно з хадісом Посланця, мир йому і благословення Аллаха, у якому він каже: «П’ятничний колективний намаз є обов’язковим боргом кожного мусульманина, окрім чотирьох: невільника, жінки, неповнолітнього і хворого». Аль-Хакім сказав: «Це достовірний хадіс за умовою двох шейхів: Бухарі та Мусліма». У цьому з ним згодний Аз-Захабі.
Наприклад, Всевишній Аллах говорить:
وَمَنْ لَمْ يَحْكُمْ بِمَا أَنْزَلَ اللَّهُ فَأُولَئِكَ هُمُ الظَّالِمُونَ
Ті ж, хто не править у відповідності з тим, що ниспослав Аллах, є беззаконниками (05:45)
Це звернення у загальній формі, включає у себе чоловіків та жінок, не дивлячись на те, що звернення у формі чоловічого роду, оскільки у відповідності зі способом «тагліб». Однак ця загальність не застосовна до жінок і виключає жінок в уряді, форма «тагліб» тут незастосовна, оскільки жінка не може обіймати посаду правителя, як сказав про це Пророк, мир йому і благословення Аллаха, в хадісі Бухарі від Абу Бакра, коли до нього прийшла звістка про те, що перси призначили дочку Хосроя своїм царем: «Не буде мати успіху народ, який поклав правління на жінку». Отже, неможна жінці обіймати посаду правителя. Тобто жінка виключається з цього загального тексту, що стосується правління. Але це не означає, що вона менш обізнана чи слабка у мисленні аніж чоловік, це мудрість, про яку знає Аллах і в цьому є благо як для чоловіка, так і для жінки нарівні.
3. Існують хадіси, звернення в яких іде до чоловіка і жінки у певних речах, а потім обмежує деякі речі лише чоловіками, виключивши жінок, а інші речі залишаються загальні, охоплюють чоловіків і жінок:
У хадісі від Абу Хурайри, хай буде вдоволений ним Аллах, передається, що Посланець Аллаха, мир йому і благословення Аллаха, сказав: «В Судний день, коли не буде іншої тіні, окрім тіні Аллаха, семеро знаходитимуться під тінню Аллаха: справедливий правитель; юнак, який виріс у поклонінні Аллаху; той, чиє серце прив’язане до мечетей; двоє, які покохали одне одного заради Аллаха, зустрілися через цю любов і розлучилися в любові один до одного; чоловік, якого покликала до себе гарна жінка з високим положенням, але він відмовився і сказав їй: «Я боюся Аллаха»; той, хто дав милостиню настільки приховано, що ліва рука не знала, що дає права; той, в кого очі виділяють сльози, коли він поминає Аллаха в усамітненні» (Бухарі та Муслім).
Зміст цього хадісу згідно з формою «тагліб» розповсюджується також і на жінок, але лише у п’яти з семи згадуваних у хадісі категоріях, які не усуваються іншими текстами. Таким чином, він розповсюджується на дівчину, яка зросла у поклонінні Аллаху; двох жінок, які покохали одна одну заради Аллаха…; жінку, яку покликав до себе чоловік….; та, хто дала милостиню…; та, у якої очі виділяють сльози, коли вона поминає Аллаха в усамітнені.
Однак ця форма не стосується справедливого імама (правителя) і того, чиє серце прив’язане до мечетей, оскільки обидві ці категорії усунуті іншим текстом:
Стосовно «справедливого імама» форма «тагліб» тут незастосовна, оскілки жінка не може обіймати посаду правителя, як сказав про це Пророк, мир йому і благословення Аллаха, в хадісі, переданому Бухарі від Абу Бакра, коли до нього дійшла звістка про те, що перси призначили дочку Хосроя своїм царем, він ﷺ сказав: «Не матиме успіху народ, що поклав правління на жінку». Що стосується інших справ за виключенням правління, як наприклад судочинство, обрання халіфа, обрання членів Маджліс-уль-Умма і перебування у складі цього Маджлісу, а також інші посади, які не відносяться до правління, то жінка вправі займатися цими справами і бути керівником у цих областях. Тому слова «справедливий імам» в хадісі Пророка, мир йому і благословення Аллаха, не відносяться до жінки, так їй заборонено бути правителем через мудрість, яку знає Всевишній Аллах.
Однак є деякі тлумачі, які пояснюють слова «справедливий імам» у значенні «справедливого опікуна» і застосовують їх у відношенні жінки згідно з текстом хадісу, переданого Бухарі від Абдуллаха ібн Умара, який сказав: «Я чув, як Посланець Аллаха, мир йому і благословення Аллаха, говорив: «Кожний з вас є пастирем і кожний з вас несе відповідальність за свою паству. Правитель є пастирем і несе відповідальність за свою паству; чоловік є пастирем для своєї родини і несе відповідальність за свою паству, жінка є пастирем в оселі свого чоловіка і несе відповідальність за свою паству…». Однак найбільш ймовірним є те, що форма «тагліб» тут незастосовна, оскільки слово «справедливий імам» здебільшого відноситься до правителя і не розповсюджується на жінку.
Що стосується «того, чиє серце прив’язане до мечетей», то тут форма «тагліб» не діє через текст, який повідомляє про те, що намаз, який робиться жінкою в оселі краще за її намаз в мечеті. Це у відповідності з хадісом, який передав Ахмад у збірці «Муснад імама Ахмада» від Абдуллаха ібн Сувайда ль-Ансарі, який передав від своєї тітки Умму Хумайд, жінки Абу Хумайда Саїді, про те, що, прийшовши до Пророка, мир йому та благословення Аллаха, вона сказала: «О Посланець Аллаха! Мені подобається молитися за тобою». Він сказав: «Я знаю, що тобі подобається молитися за мною, але твоя молитва у своїй кімнаті краще для тебе, ніж молитва в будинку, і твоя молитва в будинку краще за молитву у дворі, і твоя молитва у дворі краще за молитву в мечеті твого народу, і твоя молитва в мечеті твого народу краще за молитву у моїй».
Для більшої користі і вагомості нагадаю вам деякі коментарі до цього хадісу від Бухарі в Ібн Хаджара у книзі «Фатх аль-Барі» і особливо заключні коментарі до цього хадісу:
«…згадування чоловіків у цьому хадісі не означає, що він обмежений чоловіками. Його зміст стосується також і жінок за виключенням того аспекту, якщо під словами «справедливий імам» мається на увазі «державне правління». В іншому випадку мова йде і про жінку, як наприклад її справедлива турбота про своїх дітей. Також із хадісу виключається прив’язаність до мечетей, оскілки намаз жінки в оселі краще, ніж у мечеті. В усьому іншому зміст хадісу є загальним…».
Таким чином, хадіс про сім категорій людей відноситься також і до жінок, за виключенням «справедливого імаму» і «того, чиє серце прив’язане до мечетей». Ці не відносяться до жінки, оскільки форма «тагліб» у цих двох випадках скасовується відповідними текстами.
4 - Тепер нагадаємо тексти, пов’язані з судочинством, щоб побачити чи включають вони в себе чоловіків та жінок, або стосуються лише чоловіків, без жінок:
- Повідомляє Бухарі, від Абдурахмана Ібн Абу Бакрат, який сказавв: Абу Бакра написав своєму синові, який був у Саджастані: «Я чув як пророк, хай благословить його Аллах і привітає, сказав: “ Хай суддя, охоплений гнівом, у жодному разі не (намагається) розсудити між собою двох”».
- Приводить аль-Хакім у «Мустадрак» від Абдуллаха ібн Бурайда від його батька, від Посланця Аллаха, хай благословить його Аллах і привітає, який сказав: «Існує три категорії суддів, один із яких в Раю, а двоє – у Пеклі. Суддя, який пізнав істину і судив нею, опиниться в Раю. Суддя, який пізнав істину, але судив протилежним ній – опиниться у Пеклі і суддя, який виносив рішення за своїм невіглаством – також опиниться у Пеклі».
- Приводить Табарані у «Муджам Кабір» від ібн Бурайда, від його батька, що Посланець Аллаха, хай благословить його Аллах і привітає, сказав: «Судді бувають трьох категорій: двоє з них у полум’ї, а один в Раю. Той, хто буде знати істину і судити за нею, то він в Раю. Той же, хто буде знати істину, але судитиме тим, що протилежне їй, то він у вогні. Інший, який судитиме між людей за незнанням, він також у вогні».
- Тірмізі приводить у своєму Сунан від Ібн Бурайда, від батька, що Пророк, хай благословить його Аллах і привітає, сказав: «Судді бувають трьох категорій: двоє з них у вогні, а один в Раю. Суддя, який судитиме не за правом знаючи про це, такий суддя буде у вогні. Суддя, який судитиме за незнанням і згубить людей, такий суддя буде у вогні. Інший, який буде судити між людьми за знанням, він буде в Раю».
- Приводить Ібн Маджа у своєму Сунан від Ібн Бурайда, від батька, що Пророк, хай благословить його Аллах і привітає, сказав: «Існує три категорії суддів, один з яких в Раю, а двоє – у Вогні. Суддя, який пізнав істину і судив нею, опиниться в Раю. Суддя, який судив між людьми за незнанням – опиниться у Вогні і суддя, який відхилився від рішення, пригноблював і був несправедливий з людьми – опиниться у Вогні».
- Вивів аль-Базар у своєму Сунан від Ібн Бурайда, від його батька, що Пророк, хай благословить його Аллах і привітає, сказав: «Існує три категорії суддів, один з яких в Раю, а двоє – у Вогні. Суддя, який судив за несправедливістю, опиниться у вогні. Суддя, який судив за незнанням – опиниться у вогні. Суддя, який судив справедливо, буде в Раю».
- Приводить Муаммар бін Рашид у його збірці Абду-Раззака, який сказав: нам повідомив Муаммар від Катада, що Алі сказав: «Суддів буває три категорії: суддя, який робив іджтіхад і помилився, він у полум’ї. Суддя, який знає істину, але судить інакше – він у полум’ї. І суддя, який робив іджтіхад і зробив його правильно, він в Раю».
Поглянувши на усі ці хадіси, ми знаходимо що усі вони форми звернення чоловічого роду, але включають у себе чоловіків і жінок, якщо тільки не буде певного тексту, який виключатиме жінок. Для цих хадісів немає жодного тексту, який обмежив би їх чоловіками, виключивши жінок, подібно до того, як обмежене правління чоловіками. Тому хукм охоплює чоловіків і жінок, і отже, жінці можна бути суддею, але тільки у відділі «хусумат» - суперечках між людьми, і у відділі хісбу.
Усе це ясно вказує на те, що жінка так само як і чоловік може працювати у судовій системі, але лише у «звичайному суді та суді хісбу».
5 – І у завершенні, швидкий погляд на реальність жінок в епоху Пророка, мир йому і благословення Аллаха, показує нам цілком іншу реальність, яка відрізняється від тієї картини, яка вимальовується з питання. Жінки так само як і чоловіки проходили усі перипетії життя, вони також вели ідейну та політичну боротьбу, першим шахідом з жінок в Ісламі була Сумайя, яка закликала до Ісламу разом з Пророком, мир йому і благословення Аллаха, мати Аммара і мати Мані були з тих, хто присягнув на вірність Пророку, мир йому і благословення Аллаха, присягою допомоги і перемоги, у другому «акаба» нарівні з чоловіками. Вони лікували поранених у боях, закликали до схвалюваного і забороняли засуджуване, звітували Халіфа тощо. Вони були дійсно сестрами чоловіків, але усе це було у межах законів шаріату, які організовували відносини чоловіків та жінок, жінки не були відрізані від життя і не сиділи вдома, не виходячи звідти ніколи.
І нарешті, найгарніше зображення реальності жінок в ісламському житті приводиться у словах Всевишнього Аллаха:
وَالْمُؤْمِنُونَ وَالْمُؤْمِنَاتُ بَعْضُهُمْ أَوْلِيَاءُ بَعْضٍ يَأْمُرُونَ بِالْمَعْرُوفِ وَيَنْهَوْنَ عَنِ الْمُنْكَرِ وَيُقِيمُونَ الصَّلاةَ وَيُؤْتُونَ الزَّكَاةَ وَيُطِيعُونَ اللَّهَ وَرَسُولَهُ أُولَئِكَ سَيَرْحَمُهُمُ اللَّهُ إِنَّ اللَّهَ عَزِيزٌ حَكِيمٌ (٧١)وَعَدَ اللَّهُ الْمُؤْمِنِينَ وَالْمُؤْمِنَاتِ جَنَّاتٍ تَجْرِي مِنْ تَحْتِهَا الأنْهَارُ خَالِدِينَ فِيهَا وَمَسَاكِنَ طَيِّبَةً فِي جَنَّاتِ عَدْنٍ وَرِضْوَانٌ مِنَ اللَّهِ أَكْبَرُ ذَلِكَ هُوَ الْفَوْزُ الْعَظِيمُ
Віруючі чоловіки і жінки є помічниками і друзями одні одним. Вони наказують робити схвалюване і забороняють засуджуване, роблять намаз, виплачують закят, підкоряються Аллаху і Його Посланцю. Аллах змилостивиться над ними. Воістину, Аллах Могутній, Мудрий. Аллах обіцяв віруючим чоловікам і жінкам Райські сади, в яких течуть ріки і в яких вони перебуватимуть вічно, а також чудові житла в садах Едему. Але вдоволення Аллаха буде вище за це. Це і є велике досягнення успіху. (09:71-72)
Також слова Аллаха:
إِنَّ الْمُسْلِمِينَ وَالْمُسْلِمَاتِ وَالْمُؤْمِنِينَ وَالْمُؤْمِنَاتِ وَالْقَانِتِينَ وَالْقَانِتَاتِ وَالصَّادِقِينَ وَالصَّادِقَاتِ وَالصَّابِرِينَ وَالصَّابِرَاتِ وَالْخَاشِعِينَ وَالْخَاشِعَاتِ وَالْمُتَصَدِّقِينَ وَالْمُتَصَدِّقَاتِ وَالصَّائِمِينَ وَالصَّائِمَاتِ وَالْحَافِظِينَ فُرُوجَهُمْ وَالْحَافِظَاتِ وَالذَّاكِرِينَ اللَّهَ كَثِيرًا وَالذَّاكِرَاتِ أَعَدَّ اللَّهُ لَهُمْ مَغْفِرَةً وَأَجْرًا عَظِيمًا
Воістину, для мусульман и мусульманок, віруючих чоловіків і віруючих жінок, покірних чоловіків і покірних жінок, правдивих чоловіків і правдивих жінок, терплячих чоловіків і терплячих жінок, смиренних чоловіків і смиренних чоловіків, чоловіків, що подають милостиню і жінок, що подають милостиню, чоловіків, що постяться і жінок, що постяться, чоловіків, що бережуть цнотливість і жінок, що бережуть цнотливість, і чоловіків та жінок, які часто поминають Аллаха, Аллах приготував прощення і велику нагороду. (33:35)
Ваш брат Ата ібн Халіль Абу ар-Рашта
20 Шабан 1435 р.х.
18.06.2014
Серія відповідей аміра Хізб ут-Тахрір, шейха Ата ібн Халіля Абу ар-Рашта, на питання відвідувачів сторінки у Facebook.