Закони щодо закяту

Моє питання пов'язане з нісабом у торговельній продукції. У книзі «Аль-Амваль» (у її версії на арабській мові) на сторінці 195 наводиться, що нісаб закяту становить 200 срібних дирхамів (595 грамів срібла) або 20 золотих динарів (85 грам золота). Який з двох нісабів слід приймати нам в основу рахування своєї торгової продукції, тобто товарів. Варто відзначити, що є істотна різниця між ціною золота і срібла. Так, один золотий динар дорівнює приблизно сотні срібних дирхамів. І якщо порахувати п'ять золотих динарів, то їх вартість перевершує нісаб закяту з срібла. Звідси і питання: який з двох нісабів ми повинні брати в основу? Нехай дарує Всевишній Аллах Вам благодать і надасть нам допомогу Вашими знаннями.

Питання Мухаммада Усмана:

Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракатух! У мене виникло кілька питань відносно закяту:

1 - Як слід вести рахунок майна закяту?

2 - Якщо мій майновий стан досяг нісабу, наприклад, 120 грам золота, чи повинен я рахувати закят з того, що вище за 87,479 грамів золота, або зі всієї кількості, тобто з 120 грамів золота? Що Ви скажете щодо чистоти золота, адже золото буває різної проби: 24, 22 тощо?

3 - Якщо в будинку знаходиться золото вагою 170 грам, але його власники різні, наприклад, половина належить моїй мамі, інша половина - моїй дружині, то чи потрібно виплачувати закят, якщо кожен з власників окремо не володіє нісабом, але якщо зібрати все, чим володіє кожен з власників, тоді золото досягає нісабу і навіть перевищує його?

4 - Якщо я не знаю дату за хіджрою, з якою по досягненню нісабу почався рік, то з якої дати починати відлік закяту?

Відповідь:

Ва алейкум ва рахматуллахі ва баракатух!

Ваші питання пов'язані з однією темою, тому відповідь на них буде спільною.

1 - Нісаб золота становить двадцять динарів, що дорівнює 85 грамам золота, а не як наводиться в питанні - 87,479 грамів золота, оскільки один динар дорівнює 4,25 грами золота, і якщо помножити на двадцять, то вийде нісаб 85 грамів золота. Нісаб срібла - двісті дирхамів, що дорівнює 595 грамам срібла, оскільки один дирхам важить 2,975 грами срібла, і якщо помножити на двісті, то вийде нісаб 595 грамів срібла. Доказом до цього слугує те, що передав Абу Убайд в «Аль-Амваль» від Абдуллаха ібн Амра (р.а.), що Посланник Аллаха ﷺ сказав: «Немає садака з того, що менше двадцяти міскаль золота і менше двохсот дирхамів (срібла)». Передав Бухарі від Ях'ї ібн Умара, від Абу аль-Хасана, що він чув, як Абу Саїд (р.а.) говорив: «Я чув, як Пророк ﷺ говорив: «Немає садака з того, що менше за п'ять уваків»». Це дорівнює двомстам срібним дирхамам, тому кожен увак становить сорок дирхамів.

2 - Якщо золото досягло нісабу - 85 грамів, або срібло досягло свого нісабу - 595 грамів, то закят з них потрібно виплачувати лише після одного цілого року з моменту досягнення нісабу, тобто з того дня, коли золото або срібло досягли свого нісабу. Поки не пройде один цілий рік, закят платити необов'язково, оскільки суть полягає у закінченні одного цілого року за мусульманським (місячним) календарем. Якщо майно досягло нісабу 10 числа місяця Мухаррама, наприклад, то закят з цього майна потрібно буде виплачувати з 10 числа місяця Мухаррама наступного року за хіджрою (мусульманським місячним календарем). Доказом тому служить повідомлення, передане ат-Трімізі від Ібн Умара: «Якщо хтось придбає майно, то закят не стягується з нього (з цього майна), поки не пройде цілий рік з моменту його придбання».

Розмір обов'язкового закята в золоті та сріблі становить одну сорокову частину, тобто з нісабу срібла - 5 дирхамів (14,875 грамів срібла) і з нісабу золота - половину динара (2,125 грами золота). Доказом тому слугує повідомлення, передане Ібн Маджою від Абдуллаха ібн Вакида, від Ібн Умара і Аїші, що «Пророк ﷺ з двадцяти динарів і вище брав половину динара і з сорока динарів - один динар». Також передав ат-Тірмізі від Алі, що Посланник Аллаха ﷺ говорив: «Давайте милостиню з карбованого срібла - один дирхам з кожних сорока дирхамів. І немає нічого зі ста дев'яноста, поки не досягне двохсот. І якщо досягне двохсот, то виплачуйте з них п'ять дирхамів»(тобто п`ять дирхамів з кожних двохсот дирхамів).

3 - Як ми говорили раніше, закят потрібно виплачувати з золота і зі срібла, якщо вони досягли нісабу і пройшов один цілий рік з моменту досягнення цього Нісаба. Закят необхідно виплачувати з усієї суми, а не тільки з того, що перевищило нісабу. Наприклад, у когось набралося 170 грамів золота, і вони перебували при ньому один рік, то він виплачує закят зі 170 грамів, тобто одну сорокову частину від 170 грамів, що дорівнює 4,25 грами золота, тобто він виплачує цілий динар. Не можна виплачувати тільки з 85 грамів, що перевищили нісаб, тобто половину динара, а точніше - 2,125 грами золота. Аналогічна ситуація зі сріблом, з якого необхідно виплатити одну сорокову частину з усієї суми, якщо вона досягла нісабу і пробула у господаря цілий рік.

4 - Закон закята щодо золота стосується тільки чистого золота пробою у 24 карати. Так само і закон закята щодо срібла стосується тільки чистого срібла. Якщо золото було змішане з чимось іншим або срібло було змішане з чимось іншим, то слід віднімати це, відповідно, із загальної ваги, щоб визначити, чи досягло нісабу золото або срібло, що залишилося після вирахування зі змішаної речовини. Якщо у людини набралося 85 грамів золота пробою у 18 карат, то не рахується, що у нього набрався Нісаба в золоті, оскільки розмір чистого золота в його золоті менше 85 грам. Закят сплаву золота пробою в 24 карати відрізняється від закята такої ж ваги сплаву золота пробою в 18 карат. При підрахунку нісабу рахується тільки вага чистого золота. Нісаб проби золота у 24 карати становить 85 грамів, а нісаб проби золота у 18 каратів - набагато більше, ніж 85 грамів, тому що одна четверта частина останньої проби золота (18 карат) складається з речовини, яка не є золотом. Іншими словами, частка золота у пробі у 18 карат складає три четверті частини золота у пробі 24 карат. І тому нісабом проби золота у 18 карат буде одна і третина нісабу чистого золота - 113,33 грамів. І той, хто володіє 85 грамами чистого золота, є тим, у кого набрався нісаб. І якщо воно зберігатиметься у нього цілий рік, то йому потрібно виплатити з нього закят у 2,5% від загальної ваги золота. Однак той, хто володіє 85 грамами проби золота у 18 карат, не є тим, у кого набрався нісаб, поки у нього не набереться 113,33 грами проби золота у 18 карат. І якщо воно зберігатиметься у нього цілий рік, то йому потрібно виплатити 2,5% від загальної ваги золота. Як бачимо, у закяті значення має чисте золото.

5 - Закят - це обряд індивідуального поклоніння. Він не обов'язковий у майні мусульманина, поки воно (його майно) не досягне нісабу. Якщо чоловік володіє 60 грамами золота і його дружина теж володіє 60 грамами золота, то закят не покладено ні на чоловіка, ні на дружину. Навіть якщо майна кожного з них у сукупності склали нісаб. І якщо майно одного з них досягне нісабу, тоді потрібно виплачувати закят з майна того, чиє майно досягло нісабу. Наприклад, якщо майно чоловіка примножилося і склало 120 грамів золота, то потрібно виплачувати закят з цього його майна. І до нього не додається майно його дружини (60 грамів золота).

6 - Якщо закятне майно являє собою обов'язкові паперові гроші або торговельну продукцію (товари), то слід оцінювати їх одним із двох нісабів - або нісабом золота, або нісабом срібла. Якщо два нісаби відрізняються один від одного, як це є у наш час, коли нісаб срібла у своїй вартості (ціні) набагато нижче, ніж нісаб золота, то я віддаю перевагу найменшому з двох нісабів, тобто нісабу срібла, тому що якщо у мусульманина набрався найменший нісаб, то він входить до числа тих, хто зобов'язаний виплачувати закят, і йому не дозволяється чекати більшого нісабу. Навпаки, він повинен відзначити цю дату, у якій він увійшов до числа тих, хто зобов'язаний виплачувати закят, тобто коли у нього набрався нісаб, а потім, після одного року, виплатити закят, оскільки закят - це право бідних і жебраків. Всевишній Аллах сказав:

۞إِنَّمَا ٱلصَّدَقَٰتُ لِلۡفُقَرَآءِ وَٱلۡمَسَٰكِينِ

«Пожертви призначені для жебраків і бідних…» (09:60),

وَٱلَّذِينَ فِيٓ أَمۡوَٰلِهِمۡ حَقّٞ مَّعۡلُومٞ ٢٤ لِّلسَّآئِلِ وَٱلۡمَحۡرُومِ ٢٥

«Які виділяють відому долю свого майна для тих хто просить та знедолених» (70:24).

Посланник Аллаха ﷺ сказав: «Повідом їм про те, що Аллах наказав їм виплачувати милостиню зі свого майна. Ця милостиня повинна стягуватися з багатих серед них і виплачуватися біднякам серед них» (передав Бухарі).

Отже, до уваги береться інтерес того, хто має право. А тому нісаб визначається за мінімальною вартістю, а точніше - за нісабом срібла.

7 - Що стосується того, як вести підрахунок закяту, то з моменту досягнення майном нісабу починається відлік року для виплати закяту. Якщо майно досягло нісабу 10 Мухаррама 1437, то закят потрібно виплачувати з приходом 10 Мухаррама наступного року за хіджрою, тобто 1438. Якщо відбувся приріст цього майна, його слід додати до загальної суми майна, і їх готовий відлік буде єдиним. Наприклад, 10 Мухаррама у 1437 році людина початково володіла 100 грамами золота. Потім вона використовувала це золото у торгівлі, і до 10 Мухарама 1438 отримала прибуток у розмірі 150 грамів золота. У такому положенні їй потрібно виплачувати закят з 250 грамів золота, тому що нове майно є похідним від старого майна, а отже, на нього поширюється закон старого майна. Однак якщо нове майно прийшло до неї після 10 Мухаррама 1437 без розвитку попереднього (старого) майна, наприклад, їй подарували або вона отримала у спадок це майно, то таке нове майно має свій річний відлік. Якщо вона придбала його 10 Ша'бана 1437, то закят з нього потрібно виплачувати 10 Ша'бана 1438, а не 10 Мухаррама 1438, оскільки річні відліки цих двох майн - різні.

8 - І оскільки дозволяється поспішати з виплатою закята до настання річного відліку, стало бути, вона може 10 Мухаррама виплатити закят як з початкового нісабу, так і з майна, яке їй подарували або яке вона отримала у спадок, замість очікування кінця річного відліку 10 Ша'бана. Доказом завчасної виплати закята слугують наступні шаріатські докази:

- Вивів Байхак'і в «Ас-Сунан аль-Кабір» від Алі, що «Аббасс (р.а.) попросив Посланника Аллаха ﷺ дозволити йому завчасно виплатити милостиню (закят) до завершення одного року, і він дозволив йому це».

- Вивів ад-Даракутні у своїй збірці хадісів від худжрах аль-Адавій, від Алі, що Посланник Аллаха ﷺ сказав Умару: «Ми взяли з Аббаса річний закят до завершення першого року».

Отже, щодо виплати закята зі свого майна ви можете зробити таким чином:

- Зареєструвати дату за хіджрою, коли ваше майно досягло нісабу.

- По закінченні одного цілого року за хіджрою (місячного року) перерахувати, скільки набралося майна у вас, чи є нісаб, або майно перевищило його.

- Виплатити закят з усього майна, яке у вас, а не тільки з того, що перевищило нісаб, тобто враховуючи нісаб і те, що перевищило його.

- Потім щорічно рахувати своє майно з цією датою і виплачувати з усього нього закят, якщо це майно досягло нісабу або перевищило його.

9 - Якщо людина забула дату досягнення своїм майном нісабу, то слід відраховувати, враховуючи інтерес тих, хто заслуговує на закят, оскільки їх право у майні головніше, ніж її право, як власника майна. Тобто, якщо підрахунок коливається між місяцями Мухаррам і Ша'бан, то нехай людина дотримується першого місяця - Мухаррама, а не місяцю Ша'бан. Це краще і безпечніше для його побожності, з дозволу Аллаха.

Ваш брат Ата ібн Халіль Абу ар-Рашта
2 Сафара 1437 року
14 листопада 2015 року   

Серія відповідей аміра Хізб ут-Тахрір Ати ібн Халіля Абу ар-Рашті на «фікх» (правові) запитання відвідувачів його сторінки в «Фейсбук».