Питання: Мир Вам, милість Аллаха і Його благословення! Після привітання, любий наш шейху, хочу побажати Вам, щоб Аллах оберігав і опікав Вас!
У книзі «Майно в державі Халіфат» («Аль-Амваль»), у розділі «Майно того, у кого немає спадкоємців» на сторінці 118 говориться наступне: «Все майно, було воно рухоме або нерухоме, власники якої померли, а спадкоємець зу-фуруд, (якому) обов'язково (потрібно дати спадщину за його правом), не зажадав своє право, і не знайшлося асаба (того, хто отримує всю решту спадку після того, як іншим спадкоємцям віддадуть належну їм частину спадщини за правом), оскільки у померлої людини не було спадкоємця, дружини, дітей, батьків (батько, дід і дядьки з боку батька), матерів (мати, бабуся і тітки), братів, сестер, як і не було асаба, - в такому разі це майно переходить у байт уль-Маль (скарбницю)». Питання: «Чи означає це, що Хізб прийняв як табанні (остаточне рішення) те, що зу-Архам (єдиноутробні родичі) не є спадкоємцями, якщо відсутні зу-фуруд (спадкоємці за обов'язковим правом) і асаба (спадкоємці решти спадщини)? Тобто якщо померла людина, і у неї немає спадкоємця з зу-фуруд і немає асаба, але є близькі родичі з числа зу-архам, то в цьому випадку спадкове майно переходить у Байт уль-Маль, і зу-архам не має права вимагати собі нічого з спадщини?».
Якщо це так, то як бути коли приводиться від Сахля ібн Хунейфи, що чоловік випустив в іншого чоловіка стрілу і вбив його, і у того не залишилося нікого, крім дядька з боку матері. Про нього написав Абу Убайда Умару, і Умар відповів йому: «Я чув, як Посланник Аллаха ﷺ сказав:
اللَّهُ وَرَسُولُهُ مَوْلَى مَنْ لاَ مَوْلَى لَهُ وَالْخَالُ وَارِثُ مَنْ لاَ وَارِثَ لَهُ
«Аллах и Его Посланник – опікуни тому, хто не має опікуна. Дядько з боку матері – спадкоємець того, хто не має спадкоємця»».
Передали хадис ат-Тірмізі, Насаїй, Ібн Маджа, Ахмад і Ібн Хіббан. Імам ат-Тірмізі сказав, що цей хадіс гарний, достовірний. Його також підтвердив Ібн Хіббан. Ат-Тірмізі сказав: «Цей хадіс - хасан (хороший хадіс)». Також призводить Мукаддам ібн Мадікраб, що Посланник Аллаха ﷺ сказав:
مَنْ تَرَكَ كَلاً فَإِلَيَّ (وَرُبَمَا قَالَ: إِلَى اللهِ وِإِلَى رَسُوْلِهِ) وَمَنْ تَرَكَ مَالاً فَلِوَرَثَتِهِ وَأَنَا وَارِثٌ مَنْ لَا وَارِثَ لَهُ أَعْقِلُ لَهُ وَأَرِثُهُ وَالْخَالُ وَارِثٌ مَنْ لاَ وَارِثَ لَهُ يَعْقِلُ عَنْهُ وَيَرِثُهُ
«Хто залишив сироту, то він - мені (тобто «на моїй опіці») (а можливо, він ﷺ сказав:«до Аллаха і Його Посланника»). Той, хто залишив майно, то воно (переходить) до його спадкоємця. Я - спадкоємець того, у кого немає спадкоємця, керую (його спадщиною) розумно, і я наслідую йому. Дядько по матері - спадкоємець того, у кого немає спадкоємця, він управляє розумно від нього (від його імені) і успадковує йому».
Хадіс передали Ахмад, Абу Дауд, Ібн Маджа, Тахаві, Ібн Хіббан, аль-Хакім, Байхакі, Ібн Харуд.
Передав Абу Асім від Ібн Джаріха, від Амра ібн Мусліма, від Тауса, від Аїші (р.а.), яка сказала: «Посланник Аллаха ﷺ сказав:
اَلْخَالُ وَارِثٌ مَنْ لاَ وَارِثً لَهُ
«Дядько з боку матері– спадкоємець того, хто не має спадкоємця»».
Передали хадис ат-Тірмізі і Даракутні. Ат-Тірмізі сказав: «Цей хадис - хасан». Дивує те, що ці хадіси впевнено вказують, що дядько з боку матері є спадкоємцем. Дядько з боку матері є єдиноутробним родичем, а значить - ці хадіси вказують на те, що єдиноутробні родичі є спадкоємцями.
Передається від Уасія ібн Хіббан: «Помер Сабіт ібн Дахдаха, не залишивши після себе ані спадкоємця, ані асаба. Справа про нього була піднята до Посланця Аллаха ﷺ, і він ﷺ запитав у Асіма ібн Адія: «Чи залишив він після себе кого-небудь?». Він відповів: «О Посланник Аллаха, він нікого не залишив». І після цього Посланник Аллаха ﷺ віддав його майно синові його брата Абу Лубабі ібн Абд аль-Мунзір». Імам ас-Суютий у книзі «Джамі аль-Ахадіс» сказав: «Саїд ібн Мансур і його ланцюжок - достовірні (Сахіх)».
Передається від Уасія ібн Хіббан: «Помер Сабіт ібн Дахдаха ... і сказав Пророк ﷺ:
هل له من وارث
«Чи має він спадкоємця?».
Люди не знайшли йому спадкоємця». Ібн Хиббан говорить: «Тоді Пророк ﷺ віддав його спадок синові його брата Абу Любабі ібн Абд аль-Мунзіру», – передав Абд ар-Раззак в «Муснафі».
Я вкрай вдячна Вам за увагу і за Вашу відповідь, наш любий шейху. Нехай Аллах віддасть Вам благом і дасть перемогу та утвердження з Вашою вірною рукою. Я прошу вибачення за розтягнуте питання. Ваша сестра Умму Факіх Абдуррахман. (від Yuce Ulfa)
Відповідь:
І Вам мир, милість Аллаха і Його благословення.
Перш ніж відповісти на це питання, добре було б роз'яснити наступне:
Ті, у кого є близький зв'язок з померлим, діляться на три категорії згідно з наукою про спадкування:
1. Власники Фарда (зу-фуруд). У них є певна частка у спадкуванні відповідно до текстів Шаріату.
2. Асаба. Це ті, у яких немає певної частки в спадщині, яка видається їм в обов'язковому порядку, але Шаріат наказав їм право забрати те, що залишиться зі спадку.
3. Зу-Архам. Це інші родичі, які не є зу-фуруд і асаба. Вони є десяти видів:
1) Дядько з боку матері.
2) Тітка з боку матері.
3) Дід з боку матері.
4) Дитина дочки.
5) Дитина сестри.
6) Дочка брата.
7) Дочка дядька з боку батька.
8) Тітка з боку батька.
9) Дядько матері з боку її батька.
10) Син брата матері.
І ті, хто нижче їх.
Немає суперечностей серед мусульман в тому, що зу-фуруд і асаба успадковують згідно з ясними доказами. Аяти про спадкування і хадіси - достовірні. Докази - ясні, і на їх основі вони успадковують... Що ж стосується зу-архам, то щодо успадкування ними з'явилися суперечності ще за часів сподвижників, табіїнів і вчених фикху після них...
Серед них були ті, хто говорив про те, що зу-Архам є спадкоємцями. Це були такі сподвижники, як Алі, Ібн Масуд, Ібн Аббас, якими було передано відомі риваяти. Також серед табіїнів цього дотримувалися Шарійх і Хасан аль-Басрі.
Серед них були і ті, хто говорив, що зу-архам не є спадкоємцями. Це були такі сподвижники, як Зейд ібн ас-Сабіт і Ібн Аббас (в одному з риваятах від нього).Також серед табіїнів цього дотримувалися Саїд ібн аль-Мусійб і Саїд ібн Джубейр.
Імам Шафії сказав, що у зу-архам не має права у спадкуванні, і Байт уль-Маль має перевагу над ними в цьому. Імам Абу Ханіфа сказав, що зу-архам мають перевагу перед Байт уль-Маль у спадкуванні.
Таким чином, це – суперечливе питання, і я відповім Вам згідно з прийнятому нами:
1. Так, Хізб прийняв остаточне рішення про те, що зу-архам не є спадкоємцями, якщо відсутні зу-фуруд і асаба. Про це йдеться в текстах, наведених у книзі «Майно в державі Халіфат». Найбільш ясний з цих текстів, наведений в соціальній системі під назвою «Єдиноутробні узи»:
وقد جعل الإسلام الأقارب قسمين أحدهما الأقارب الذين يمكن أن يرثوا الشخص إذا مات. والثاني أولو الأرحام. أما الذين لهم حق الإرث فهم أصحاب الفروض والعصبات، أما ذوو الأرحام فهم غير هؤلاء، وهم من لا سهم لهم في الميراث وليسوا بعصبة. وهم عشرة أصناف: الخال والخالة، والجد لأم، وولد البنت وولد الأخت، وبنت الأخ، وبنت العم، والعمة، والعم لأم، وابن الأخ لأم ومن أدلى بأحد منهم. وهؤلاء لم يجعل الله لهم نصيباً في ميراث الشخص مطلقاً
«Іслам розділив родичів на дві частини. Одна з них - це та, яка може успадковувати за померлим. Друга частина - це єдиноутробні родичі (зу-архам). Ті, хто має право успадковувати, називаються власниками Фарда (зу-фуруд) і асаба. Що ж стосується зу-архам, то вони - не з їх числа. Вони не поділяють спадок і не є асаба. Вони бувають десяти видів:
1) Дядько з боку матері.
2) Тітка з боку матері.
3) Дід з боку матері.
4) Дитина дочки.
5) Дитина сестри.
6) Дочка брата.
7) Дочка дядька з боку батька.
8) Тітка з боку батька.
9) Дядько матері з боку її батька.
10) Син брата матері.
І ті, хто нижче їх. Аллах зовсім не виділив їм частки у спадкуванні за людиною».
Ми прийняли цю думку, маючи на те вагомі докази.
2. Якщо померла людина, і у неї немає спадкоємця з числа зу-фуруд і асаба, то його спадкоємцем стає Байт уль-Маль аль-Мусліма. Докази на це такі: - Вивів Хакім у «Мустадраку» і сказав, що цей хадіс Сахіх за умовою Бухарі і Мусліма, але самі вони не вивели його:
عَنْ رَاشِدِ بْنِ سَعْدٍ، عَنْ أَبِي عَامِرٍ الْهَوْزَنِيِّ، عَنِ الْمِقْدَامِ الْكِنْدِيِّ رَضِيَ اللَّهُ عَنْهُ قَالَ: قَالَ رَسُولُ اللَّهِ ﷺ: أَنَا مَوْلَى مَنْ لَا مَوْلَى لَهُ أَرِثُ مَالَهُ
«Від Рашида ібн Саада, від Аміра ібн аль-Гаузанія, від аль-Мікдама, від Посланника Аллаха ﷺ: «Я – опікун того, у кого немає опікуна, і я спадкую його майно»».
— Вивів Ібн Хіббан у своєму «Сахіху»:
عن رَاشِدِ بْنِ سَعْدٍ، عَنْ أَبِي عَامِرٍ الْهَوْزَنِيِّ، عَنِ الْمِقْدَامِ، عَنْ رَسُولِ اللَّهِ ﷺ قَالَ: مَنْ تَرَكَ كَلًّا فَإِلَيْنَا، وَمَنْ تَرَكَ مَالًا فَلِوَرَثَتِهِ، وَأَنَا وَارِثُ مَنْ لَا وَارِثَ لَهُ
«Від Рашида ібн Саїда, від Абу Аміра аль-Гаузаній, від аль-Мікдама, від Посланника Аллаха ﷺ, який сказав: «Той, хто залишив сироту, то він – на нас (на нашій опіці), хто залишив майно, то воно – його спадкоємцю. Я – спадкоємець того, у кого немає спадкоємця»».
— Ібн Маджа вивів у своєму «Сунані»:
عَنْ رَاشِدِ بْنِ سَعْدٍ، عَنْ أَبِي عَامِرٍ الْهَوْزَنِيِّ، عَنِ الْمِقْدَامِ الشَّامِيِّ قَالَ: قَالَ رَسُولُ اللَّهِ ﷺ: أَنَا وَارِثُ مَنْ لَا وَارِثَ لَهُ، أَعْقِلُ عَنْهُ وَأَرِثُهُ
«Від Рашида ібн Саїда, від Абу Аміра аль-Гаузанія, від аль-Мікдама аш-Шамія передається: «Сказав Посланник Аллаха ﷺ:« Я - спадкоємець того, у кого немає спадкоємця, керую розумно, і я наслідую йому...»»».
Ці хадіси - ясні, і докази зрозумілі, що якщо людина померла, і немає у неї спадкоємця, то за ним успадковує Посланник ﷺ, тому як він - покровитель мусульман, покровитель того, у кого немає покровителя. Також покровителями мусульман після нього стають халіфи, халіфи стають покровителями тих, у кого немає покровителя, спадкоємцями тих, у кого немає спадкоємця. Халіф успадковує не для себе особисто, а на користь Байт уль-Маль аль-муслімійн. Саме туди визначиться майно того, у кого немає спадкоємця, тобто воно переходить з приватного володіння у володіння держави. Майно поміщається в Байт уль-Маль, після чого халіф на свій розсуд витрачає це майно в інтересах мусульман.
3. Хізб затвердив, що зу-архам не є спадкоємцями через те, що докази з Корану і Сунни детально викладені, закони успадкування роз'яснені і чітко видно, хто має право на спадкування:
- Зу-фуруд. З числа доказів про них - слова Аллаха Всевишнього:
يُوصِيكُمُ اللَّهُ فِي أَوْلَادِكُمْ لِلذَّكَرِ مِثْلُ حَظِّ الْأُنْثَيَيْنِ فَإِنْ كُنَّ نِسَاءً فَوْقَ اثْنَتَيْنِ فَلَهُنَّ ثُلُثَا مَا تَرَكَ وَإِنْ كَانَتْ وَاحِدَةً فَلَهَا النِّصْفُ وَلِأَبَوَيْهِ لِكُلِّ وَاحِدٍ مِنْهُمَا السُّدُسُ مِمَّا تَرَكَ إِنْ كَانَ لَهُ وَلَدٌ فَإِنْ لَمْ يَكُنْ لَهُ وَلَدٌ وَوَرِثَهُ أَبَوَاهُ فَلِأُمِّهِ الثُّلُثُ فَإِنْ كَانَ لَهُ إِخْوَةٌ فَلِأُمِّهِ السُّدُسُ مِنْ بَعْدِ وَصِيَّةٍ يُوصِي بِهَا أَوْ دَيْن
«Аллах заповідає вам щодо ваших дітей: чоловікові дістається частка, рівна частці двох жінок. Якщо всі діти є жінками числом більше двох, то їм належить дві третини того, що він залишив. Якщо ж є всього одна дочка, то їй належить половина. Кожному з батьків належить одна шоста того, що він залишив, якщо у нього є дитина. Якщо ж у нього немає дитини, то йому успадковують батьки, і матері дістається одна третина. Якщо ж у нього є брати, то матері дістається одна шоста. Такий розрахунок після вирахування за заповітом, який він заповідав, або виплати боргу... »(4:11).
Також сказав Всевишній:
ولكم نِصْفُ مَا تَرَكَ أَزْوَاجُكُمْ إِنْ لَمْ يَكُنْ لَهُنَّ وَلَدٌ فَإِنْ كَانَ لَهُنَّ وَلَدٌ فَلَكُمُ الرُّبُعُ مِمَّا تَرَكْنَ مِنْ بَعْدِ وَصِيَّةٍ يُوصِينَ بِهَا أَوْ دَيْنٍ وَلَهُنَّ الرُّبُعُ مِمَّا تَرَكْتُمْ إِنْ لَمْ يَكُنْ لَكُمْ وَلَدٌ فَإِنْ كَانَ لَكُمْ وَلَدٌ فَلَهُنَّ الثُّمُنُ مِمَّا تَرَكْتُمْ مِنْ بَعْدِ وَصِيَّةٍ تُوصُونَ بِهَا أَوْ دَيْنٍ وَإِنْ كَانَ رَجُلٌ يُورَثُ كَلَالَةً أَوِ امْرَأَةٌ وَلَهُ أَخٌ أَوْ أُخْتٌ فَلِكُلِّ وَاحِدٍ مِنْهُمَا السُّدُسُ فَإِنْ كَانُوا أَكْثَرَ مِنْ ذَلِكَ فَهُمْ شُرَكَاءُ فِي الثُّلُثِ مِنْ بَعْدِ وَصِيَّةٍ يُوصَى بِهَا أَوْ دَيْنٍ
«Вам належить половина того, що залишили ваші дружини, якщо у них немає дитини. Але якщо у них є дитина, то вам належить чверть того, що вони залишили. Такий розрахунок після вирахування за заповітом, який вони заповідали, або виплати боргу. Їм належить чверть того, що ви залишили, якщо у вас немає дитини. Але якщо у вас є дитина, то їм належить одна восьма того, що ви залишили. Такий розрахунок після вирахування за заповітом, який ви заповідали, або виплати боргу... »(4:12).
- Асаба. Доказом на цю категорію людей слугують хадіси Посланника Аллаха ﷺ, виведені Бухарі і Муслімом від Ібн Аббаса (р.а.), що Пророк ﷺ сказав:
أَلْحِقُوا الفَرَائِضَ بِأَهْلِهَا، فَمَا بَقِيَ فَلِأَوْلَى رَجُلٍ ذَكَرٍ
«Віддайте обов'язкові частки тим, хто має на них право. Залишок передайте найближчому чоловікові».
Тобто «Віддайте найближчому спадкоємцю з числа Асаба». У книзі «Фатху ль-Барій» говориться: «Сказав аль-Хатаб: «Тут мається на увазі найближчий чоловік-родич з числа Асаба». Сказав Ібн Баттал: «Під «першим чоловіком» мається на увазі чоловік з числа Асаба після ахлю фуруд (зу-фуруд), якщо він після них був найближчим родичем померлого, і він має право (забрати все) більше, ніж більш далекі родичі, а якщо є настільки ж близькі з числа асаба, то вони - рівноправні учасники розділу...»».
На це немає відповідних доказів про те, що зу-Архам мають частку у спадщині. Пророк ﷺ підтвердив це в хадісі, переданому ат-Тірмізі від Абу Умами аль-Бахілія, який сказав:
سَمِعْتُ رَسُولَ اللَّهِ ﷺ يَقُولُ فِي خُطْبَتِهِ عَامَ حَجَّةِ الوَدَاعِ: إِنَّ اللَّهَ تَبَارَكَ وَتَعَالَى قَدْ أَعْطَى لِكُلِّ ذِي حَقٍّ حَقَّهُ، فَلَا وَصِيَّةَ لِوَارِثٍ
«Я чув, як Посланник Аллаха ﷺ сказав у прощальній проповіді при хаджі: «Аллах Благословенний і Всевишній дав кожному власнику права його право, і немає заповіту спадкоємцю»».
Хадіс про прощальну проповідь при хаджі Пророка ﷺ є однією з його останніх промов перед смертю. Хадіс торкнувся також і теми успадкування. З нього розуміється, що право на спадщину мають ті, кому Аллах ﷻ дав право у спадкуванні відповідно до того, як йдеться в Корані і Сунні Посланника Аллаха ﷺ, а саме - це зу -фуруд і асаба. У число спадкоємців зу-Архам не входять, тому що Аллах не дав їм частки в спадщині.
4. Що ж стосується питання щодо ріваятів про те, що зу-архам мають право у спадщині, то це не так. Ми розглянемо це з наступних доказів:
а) Передав ат-Тірмізі у своєму «Сунані» від Абу Умами, від Сахля ібн Хунейфи, який сказав:
كَتَبَ مَعِي عُمَرُ بْنُ الخَطَّابِ إِلَى أَبِي عُبَيْدَةَ: أَنَّ رَسُولَ اللَّهِ ﷺ قَالَ: اللَّهُ وَرَسُولُهُ مَوْلَى مَنْ لَا مَوْلَى لَهُ، وَالخَالُ وَارِثُ مَنْ لَا وَارِثَ لَهُ
«Умар ібн аль-Хаттаб написав через мене Абу Убайді: «Посланник Аллаха ﷺ сказав: «Аллах і Його Посланник - опікуни над тими, у кого немає опікуна, і дядько з боку матері - спадкоємець того, у кого немає спадкоємця»»».
Але є й інший ріваят, який пояснює мотив (іллят). Передав Абу Дауд у своєму «Сунані» від аль-Мікдама, який сказав:
قَالَ رَسُولُ اللَّهِ ﷺ: «مَنْ تَرَكَ كَلًّا فَإِلَيَّ» وَرُبَّمَا قَالَ: إِلَى اللَّهِ وَإِلَى رَسُولِهِ، وَمَنْ تَرَكَ مَالًا فَلِوَرَثَتِهِ، وَأَنَا وَارِثُ مَنْ لَا وَارِثَ لَهُ، أَعْقِلُ لَهُ وَأَرِثُهُ، وَالْخَالُ وَارِثُ مَنْ لَا وَارِثَ لَهُ، يَعْقِلُ عَنْهُ وَيَرِثُهُ
«Сказав Посланник Аллаха ﷺ«Хто залишив сироту, то він - на мені», - або ж сказав «то він (піклуванням) Аллаха і Його Посланника». «Хто залишив майно, то воно - для його спадкоємця. Я - спадкоємець того, у кого немає спадкоємця, керую розумно і наслідую йому. Дядько з боку матері - спадкоємець того, у кого немає спадкоємця, управляє розумно від нього (від його імені) і успадковує йому»».
Об'єднання двох хадісів роз'яснює те, що під дядьком з боку матері мається на увазі той, хто «керує розумно від нього (від його імені)», тобто він - керуючий майном, а керуючим може бути тільки родич з числа асаба, а інші, такі як брати матері та інші представники зу-архам, хто не з числа асаба, не є управителями. «Управителем є чоловік-асаба, тобто брати померлого, його дядька з боку батька і їхні діти, внуки, правнуки тощо. Вони є тими, хто виплачує борг за ненавмисне вбивство, тому як тільки управитель майна виплачує цей борг. Управитель - це чоловік: брат, дядько з боку батька, його діти аж до третього коліна» («Покарання», глава «Той, хто виплачує борг»).
Таким чином, в хадісі під дядьком з боку матері мається на увазі чоловік з числа асаба, який став таким через його одруження з дочкою дядька з боку батька, і в такому випадку син дядька з боку матері стає немов сином дядька з боку батька, тобто членом асаба, а не тільки зу-архам. Отже, хадіс говорить, що той, хто помер, і у нього не було спадкоємців з числа зу-фуруд, але був дядько з боку матері з числа асаба, - то він є спадкоємцем, і якщо асаба успадковує, то в такому випадку немає суперечностей.
б) Наводиться в «Сунані» Саїда ібн Мансура і в «Каназ аль-Амаль» від Мухаммада ібн Ях'ї ібн Хіббан, від його дядька Уасіа ібн Хіббан, який сказав:
توفى ثابت بن الدحداحة ولم يدع وارثا ولا عصبة فرفع شأنه إلى رسول الله ﷺ فسأل عنه عاصم بن عدى هل ترك من أحد فقال يا رسول الله ما ترك أحدا فدفع رسول الله ﷺ ماله إلى ابن أخته أبى لبابة بن عبد المنذر
«По Сабіт ібн Дахдаха, не залишивши після себе ані спадкоємця, ані асаба. Справа про нього була піднята Посланцеві Аллаха ﷺ, і він ﷺ спитав Асіма ібн Адія: «Чи залишив він після себе кого небудь?». Той відповів: «О Посланник Аллаха, він нікого не залишив». І після цього Посланник Аллаха ﷺ віддав його майно синові його брата Абу Лубабі ібн Абд аль-Мунзіру».
Ас-Суюті сказав в «Джаміа хадіс», що ланцюжок цього хадісу достовірний. З цього ріваяту ясно видно, що Сабіт ібн Дахдаха не залишив ані спадкоємця, ані асаба, тобто не залишив правового спадкоємця, і Пророк ﷺ визначив це майно для сина брата померлого, але не тому, що у того було право у спадщині, тобто Пророк ﷺ на підставі того, що був імамом (тобто лідером) віддав синові сестри майно померлого, бо Пророк ﷺ як імам мав на це право. Цей хадіс є доказом того, що зу-архам не є власниками права у спадщині. Це ясно видно на початку ріваяту: «і не залишив після себе ані спадкоємця, ані асаба».
Це підтверджується тим, що одного разу Посланника Аллаха ﷺ запитали про спадщину тітки з боку батька і тітки з боку матері, і він ﷺ сказав:
لا ميراث لهما
«Немає спадщини для них двох».
Хадіс повністю лунає так:
Вивів аль-Хакім у «Аль-Мустадрак» від двох «Сахіхів» і сказав: «Цей хадіс – із достовірним ланцюжком»:
عَنِ ابْنِ عُمَرَ، رَضِيَ اللَّهُ عَنْهُمَا، قَالَ: أَقْبَلَ رَسُولُ اللَّهِ ﷺ عَلَى حِمَارٍ فَلَقِيَهُ رَجُلٌ، فَقَالَ: يَا رَسُولَ اللَّهِ رَجُلٌ تَرَكَ عَمَّتَهُ وَخَالَتَهُ لَا وَارِثَ لَهُ غَيْرُهُمَا، قَالَ: فَرَفَعَ رَأْسَهُ إِلَى السَّمَاءِ، فَقَالَ: «اللَّهُمَّ رَجُلٌ تَرَكَ عَمَّتَهُ وَخَالَتَهُ لَا وَارِثَ لَهُ غَيْرُهُمَا» ثُمَّ قَالَ: «أَيْنَ السَّائِلُ؟» قَالَ: هَا أَنَا ذَا، قَالَ: لَا مِيرَاثَ لَهُمَا
«Від Ібн Умара (р.а.):« Посланник Аллаха ﷺ наблизився на віслюка; його зустрів чоловік і запитав: «О Посланник Аллаха! Чоловік залишив свою тітку з боку батька і тітку з боку матері і ніякого іншого спадкоємця, крім них двох». Далі він (Пророк ﷺ) підняв руки до неба і сказав: «О Аллах! Чоловік залишив свою тітку з боку батька і тітку з боку матері і ніякого іншого спадкоємця, крім них двох!», - Після чого запитав: «Де той, запитував?». Той підійшов до нього і сказав: «Ось, це я». Пророк ﷺ сказав: «Немає спадщини для них двох»»».
Тітка з боку батька і тітка з боку матері є найпершими єдиноутробними родичами, і разом з тим Посланець Аллаха ﷺ не включив їх у число спадкоємців.
в) Але хадіс Абу Лубаби говорить про те, що навіть якщо у померлого не було спадкоємця і не було асаба, то все ж халіф може дати його спадок родичам зу-архам, всім або деяким, тобто не є фардом (обов'язковим) передати все майно в Байт уль-Маль, якщо у мертвого були родичі зу-архам. Це не суперечить нашим словам у книзі «Аль-Амваль», що майно померлого переходить в Байт уль-Маль, якщо у нього не було спадкоємців зу-фуруд і асаба, тому як саме халіф витрачає ці кошти відповідно до того, як він бачить це в інтересах мусульман. Він може передати майно померлого на користь родичів зу-архам, якщо у нього не знайшлося спадкоємця зу-фуруд і асаба. У разі ж, якщо немає Байт уль-Маль аль-муслімійн через відсутність халіфа, то майно померлого, у якого немає спадкоємців зу-фуруд і асаба, переходить до родичів зу-архам, тому що такий родич має перевагу перед іншими у разі відсутності халіфа.
Це - думка, до якої я схилився в питанні успадкування зу-архам, але Аллах знає краще.
Ваш брат Ата ібн Халіл Абу ар-Рашта
Відповідь узято зі сторінки аміра в соцмережі «Фейсбук»
20 Рамадана 1436 р.х.
07.07.2015 р.
Серія відповідей шейха вченого Ати ібн Халіля Абу ар-Рашти, аміра Хізб ут-Тахрір на питання, поставлені йому на його сторінці у соцмережі «Фейсбук»
