Відносно позбавлення від майна, придбаного забороненим шляхом, і відносно шахрайства у торгівлі

Відповіді Аміра
Друкарня

Адресована Юсуфу Абу Ісляму

Питання:

Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху, наш дорогий амір! Нехай зміцнить Вас Аллах і обдарує нашу Умму перемогою через Ваші руки!

Якщо Ви дозволите,у мене два питання:

Перше: у відповіді на питання відносно акцій Ви сказали: «Якщо Ви уповноважили свою мати - немусульманку продати акції після того, як дізнались про заборонність цього майна, на протязі певного часу, то від прибутку від акцій протягом вказаного часу ви повинні позбутися, віддавши його в інтересах Ісламу та мусульман». Який є доказ на те, що людина повинна віддати прибуток в інтересах мусульман, якщо згідно Шаріату вона з самого початку не вважається володарем цього майна і не має права розпоряджатись ним?

Друге: я працюю роздрібним продавцем овочів. Я закуповую товар на ринку віддаленістю приблизно у сорок кілометрів від місця мого знаходження. Іноді , по поверненню з ринку, я знаходжу брак у товарі. Як правило, якщо при наступній закупівлі звернутись з приводу бракованого товару до оптовика, то він робить скидку. Якщо я того ж дня по прибутті на місце, знайшовши брак, роблю повернення товару, то ті ж транспортні витрати вийдуть мені дорожче, аніж сам товар . Чи можу я отримувати скидку на бракований товар (тобто ту різницю між ціною на хороший товар та бракований)?

Відповідь:

Ва алейкум ассалям ва рахматуллахі ва баракятуху.

Відповідь на перше питання відносно позбавляння від майна, придбаного забороненим шляхом:

1 — У Вас, прочитавши наші слова: «Від прибутку від акцій на протязі п’яти місяців ви повинні позбутися, віддавши його в інтересах Ісламу та мусульман», — сталася плутанина у розумінні;Ви почали вважати, що ми маємо на увазі віддати ці засоби у якості садака та отримати за це нагороду (саваб). Проте, це не так. Ми сказали «позбутися». Це можна порівняти з тим, коли у домі стоїть непотрібна річ, і людина хоче позбутися від неї. Нема сумнівів у тому, що цій непотрібній речі знайдеться своє відповідне місце , її не викинеш просто так посередині вулиці. Ця непотрібна річ буде залишена там, де не стане заважати іншим, і для цього буде знайдено відповідне місце. Хіба не так? Неправильно, коли хтось візьме і звикне цю річ прямо на дорогу так, що вона стане заважати іншим.

І тому у відповіді говорилось, що треба «позбутися», віддавши це майно на користь мусульманам, а не просто викинути на дорогу або у смітник. Таким чином , мій брат Юсуф, ми пропонуємо позбутися від цього майна кращим чином, проте це не буде вважатись садака, за яку обіцяна нагорода. Вивів Ахмад у своєму «Муснаді» від Абдуллаха ібн Масуда, що Посланець Аллаха ﷺ сказав:

… وَالَّذِي نَفْسِي بِيَدِهِ... لَا يَكْسِبُ عَبْدٌ مَالًا مِنْ حَرَامٍ، فَيُنْفِقَ مِنْهُ فَيُبَارَكَ لَهُ فِيهِ، وَلَا يَتَصَدَّقُ بِهِ فَيُقْبَلَ مِنْهُ، وَلَا يَتْرُكُ خَلْفَ ظَهْرِهِ إِلَّا كَانَ زَادَهُ إِلَى النَّارِ، إِنَّ اللَّهَ عَزَّ وَجَلَّ لَا يَمْحُو السَّيِّئَ بِالسَّيِّئِ، وَلَكِنْ يَمْحُو السَّيِّئَ بِالْحَسَنِ، إِنَّ الْخَبِيثَ لَا يَمْحُو الْخَبِيثَ

«…Клянусь Тим, у Чиїй длані душа моя… Який би раб не придбав майно із хараму, витративши яке він не отримає благодать, або віддасть у якості садака, але від нього не буде прийнято , або залишить у себе — за це йому тільки прибавиться покарання у Пеклі . Аллах не стирає гріхи скоєнням інших гріхів проте стирає благими діяннями . Дурний вчинок не стирається дурним вчинком».

2 — До відома, деякі факіхи ясно вказали на те, яким чином людина повинна розпорядитись своїм майном, придбаним забороненим шляхом. У якості доказу вони приводять те, що передано від Асіма ібн Куляйба, від його батька, від одного із ансарів, який сказав: «Одного разу ми вирушили разом з Посланцем Аллаха ﷺ на поховання . Там я побачив, як Посланець Аллаха ﷺ, стоячи над могилою, говорив тому, хто копав, щоб той копав ширше з боку ніг та голови. По поверненні одна із жінок запросила його ﷺ. Він відповів на запрошення та вирушив до неї, після чого принесли їжу. Посланець Аллаха ﷺ та решта усіх інших взялись їсти їжу. Потім він подивився на наших батьків, а у роті у нього був шматочок м’яса, і сказав:

إِنِّي أَجِدُ لَحْمَ شَاةٍ أُخِذَتْ بِغَيْرِ إِذْنِ أَهْلِهَا

«Я бачу, що це м’ясо вівці було взято без дозволу володаря».

Тоді жінка, яка його запросила, звернулась: «О Посланець Аллаха! Я відправила людину на ринок аль-Бакі, щоб та купила вівцю, проте віці не знайшлось. Тоді я відправила його до сусіда , який нещодавно купив вівцю, щоб він продав мені її, проте його не застали на місці. Тоді я звернулась до його дружини, і вона передала мені цю вівцю». На що Посланець Аллаха ﷺ відповів:

أَطْعِمُوهَا الأُسَارَى

«Накорміть цим м’ясом полонених».

Багато інших факіхів сказали про те,що майно, набуте забороненим шляхом, повинно витрачатись на користь мусульман. Усі вчені були одностайні у тому, щоб віддавати це майно туди ж, куди віддається садака — бідним і на будову мечетей. Так сказали ханафіти, як це приходить у книзі Ібн Абідіна «Хашія» (223/3), так само сказали малікіти, як приходить у книзі Куртубі «Аль-Джамі лі ахкям аль-Къуран» (336/3).

Деякі факіхи сказали: «Треба витратити таке майно на шляху Аллаха», — тобто на джихад. Цієї думки також дотримувався шейх уль-Іслям Ібн Таймія, як про це сказано у книзі «Маджмуъ аль-фатава» (401/28): «Якщо кому-небудь у руки забороненим шляхом потрапило майно, і він не може повернути його володарю через те, що не знає його … тоді нехай витратить його на шляху Аллаха. Це буде правильним. Хто скоїв багато гріхів, тому кращі ліки — це джихад, а хто вирішив позбутися від майна , набутого забороненим шляхом , і покаятись, але не може знайти володаря майна, тоді нехай витратить його на шляху Аллаха від імені володаря . Це — кращий шлях позбавитись від цього майна, враховуючи нагороду за джихад…»,— окрім цього, є іще багато інших думок вчених з цього питання.

Відповідь на друге питання відносно торгівлі овочами. Питання було задано наступним чином: «Я працюю роздрібним торговцем овочів. Я закупаю товар на ринку віддаленістю приблизно у сорок кілометрів від місця мого знаходження . Іноді, при поверненні з ринку, я знаходжу брак у товарі. Як правило, якщо при наступні закупівлі звернутись з приводу бракованого товару до оптовика , то він робить скидку. Якщо я того ж дня по прибутті на місце, знайшовши брак, зроблю повернення товару, то ті ж транспортні витрати вийдуть мені дорожче, аніж сам товар. Чи можу я отримувати скидку на бракований товар (тобто ту різницю між ціною на хороший товарі та бракований)?».

Відповідь на дане питання міститься у книзі «Економічна система Ісламу» у розділі «Тадліс (шахрайство) у купівлі – продажі». Там пишеться наступне: «Не дозволяється мусульманину при будь-яких обставинах шахраювати у товарі або валюті , щоб прискорити їх реалізацію або продавати з більшою вартістю, навпаки, він повинен роз’ясняти про дефект товару та фальш валюти. Передав Ібн Маджа від Укби ібн Амра, що Пророк ﷺ сказав:

الْمُسْلِمُ أَخُو مُسْلِمٍ، وَ لَا يَحِلُّ لِمُسْلِمٍ بَاعَ مِنْ أَخِيهِ بَيْعًا فِيهِ عَيْبٌ إِلَّا بَيَّنَهُ لَهُ

«Мусульманин — брат мусульманина. Не дозволяється йому продавати своєму брату товар, який має дефект, за винятком як з повідомленням його про це».

Передає Бухарі від Хакіма ібн Хаззама, що Пророк ﷺ сказав:

الْبَيْعَانِ بِالْخِيَارِ مَا لَمْ يَتَفَرَّقَا، فَإِنْ صَدَقَا وَ بَيَّنَا بُورِكَ لَهُمَا فِي بَيْعِهِمَا، وَإِنْ كَتَمَا وَكَذِبَا مُحِقَتْ بَرَكَةُ بَيْعِهِمَا

«Покупець та продавець мають вибір, доки не розійдуться. Якщо будуть чесні та покажуть усі недоліки товару, то кожен із них отримає благословення у своєму продажі. А якщо будуть обманювати та приховувати, то позбавляться благословення у своєму продажі».

Передають Ібн Маджа та Абу Давуд від Абу Хурайри, що Пророк ﷺ сказав:

لَيْسَ مِنَّا مَنْ غَشَّ

«Хто підробляє, той не із нас».

Якщо хтось через шахрайство та підробку придбав що-небудь, то воно не є його власністю , адже воно придбано через заборонені способи придбання. Майно, яке придбано таким чином, є забороненим та незаконним майном. Передає Ахмад від Джабіра ібн Абдуллаха, що Посланець Аллаха ﷺ сказав:

لَا يَدْخُلُ الْجَنَّةَ لَحْمٌ نَبَتَ مِنْ سُحْتٍ، النَّارُ أَوْلَى بِهِ

«Не увійде у Рай плоть, яка харчувалась на незаконно зароблені гроші. Вогонь — гідне місце для неї».

Якщо шахрайство буде мати місце , усе одно у товарі або у валюті, то обманутий має право вибору: або розірвати угоду, або залишати її у силі, і не більше цього. Взяття компенсації, тобто різниці між вартістю товару у небракованому виді та вартістю у бракованому виді є недозволеним. Пророк ﷺ, поруч з наданням вибору на повернення та залишення, позбавив права на компенсацію за брак. Передає Бухарі від Абу Хурайри, що Пророк ﷺ сказав:

إِنْ شَاءَ أَمْسَكَ، وَإِنْ شَاءَ رَدَّهَا

«При бажанні можна залишити або повернути».

Згідно вищесказаному , якщо був виявлений недолік у товарі після його купівлі, то зберігається вибір: або повернути вернуть товар володарю і забрати те, що було сплачено, або залишити товар у себе. Проте не дозволено брати компенсацію за брак (тобто різницю між вартістю товару у небракованому виді та вартістю у бракованому виді). Відстань не має значення, навіть якщо питаючий і живе подалі від ринку — це не впливає на хукм. Як сказано у хадісі. Зберігається лише два варіанти: «При бажанні можна залишити або повернути».

Ваш брат Ата ібн Халіль Абу ар-Рашта
15 Шавваля 1438 р.х.
09.07.2017 р.

Низка відповідей вченого шейха Ати ібн Халіля Абу ар-Рашти, аміра Хізб ут-Тахрір, на питання відвідувачів його сторінки у «Facebook» «Фікхій»

Головне меню