Адресоване Абу Халіду
Питання:
Мир Вам від Аллаха та Його милість та благословення, о наш дорогий шейх. Прийміть наші найтепліші привітання…
У мене питання відносно закяту та боргу, і я сподіваюсь, що у Вас буде час відповісти на нього:
У мого батька великі борги. Так трапилось, що з часом майно та борги батька та сина перемішались і ми вже не робимо розбіжності між боргами батька та моїми, тобто, його борги – це мої борги автоматично, і кожен із нас працює для того, щоб погасити їх . Проте якою є реальність даного питання , особливо з точки зору закяту? Чи вважається даний борг боргом батька, і він не виплачує закят або ця реальність стосується нас обох?
Нехай Аллах воздасть Вам та береже Вас. Я передаю Вам привітання багатьох хлопців із Німеччини.
Відповідь:
І Вам мир від Аллаха та Його милість та благословення.
1- З точки зору Шаріату гроші батька не є грошима сина. А також борг батька не є боргом сина. Шаріат дав право батьку розпоряджатись своїми грошима , а також дав право сину розпоряджатись своїми грошима. Шаріат пов’язав з грошима батька певні права та зобов’язання , незважаючи при цьому на гроші сина. Також Шаріат пов’язав з грошима сина певні права та обов’язки , незважаючи при цьому на гроші батька, оскілки кожен із них несе відповідальність окремо від іншого … Наприклад, Шаріат зобов’язав батька виплачувати закят, коли його гроші досягнуть нісабу (мінімального розміру) та збережуться на протязі року, при цьому не надаючи значення грошам сина . Так само він вчинив у відношенні сина … Наприклад,він дозволив сину заробляти гроші , незважаючи при цьому на гроші батька … Таким чином, кожен індивід в Ісламі несе відповідальність згідно законам Шаріату…
2- Докази тому, що гроші сина не є грошима батька,і що гроші батька не є грошима сина:
А- Син не наслідує усе майно батька. Навпаки, при наявності інших спадкоємців воно розподіляється між ними. Також батько не наслідує усе майно сина. Навпаки, якщо є інші спадкоємці , то воно ділиться між ними. Сказав Всевишній Аллах:
يُوصِيكُمُ اللهُ فِي أَوْلَادِكُمْ لِلذَّكَرِ مِثْلُ حَظِّ الْأُنْثَيَيْنِ
«Аллах заповідає вам відносно ваших дітей: чоловіку дістається доля,яка дорівнює долі двох жінок» (4:11).
Потім Він сказав:
وَلِأَبَوَيْهِ لِكُلِّ وَاحِدٍ مِنْهُمَا السُّدُسُ مِمَّا تَرَكَ
«Кожному із батьків належить одна шоста доля того, що він залишив» (4:11).
Коли помирає син, залишивши за собою майно, окрім живого після смерті сина батька, Аллах віддав долю успадкованого майна і іншим категоріям родичів. Тому належати майно сина його батьку тим більше не може, коли він іще живий. Аллах сказав в аятах, які стосуються спадку:
وَلِأَبَوَيْهِ لِكُلِّ وَاحِدٍ مِنْهُمَا السُّدُسُ
«Кожному зі батьків належить одна шоста» (4:11).
Аллах також дав матері долю спадку із майна померлого сина.
Б- До розподілу спадку батько та син можуть зробити заповіт, який буде обов’язковим до виконання усе одно, згоден з ним батько або син, чи ні . До розподілу спадку погашаються борги із його майна , що вказує на те, що майно , залишене покійним ,є його власністю, а не власністю батька або сина. Сказав Аллах:
مِنْ بَعْدِ وَصِيَّةٍ يُوصِي بِهَا أَوْ دَيْنٍ
«Таким є розрахунок після вирахування по заповіту, яке він заповідав,або виплати боргу» (4:11).
Тому неможливо віддавати борг сина із того,що належи батьку, і навпаки…
В- У хадісі про жертвоприношення, який приводить Ахмад у своєму Муснаді від Абдуллаха ібн Амра говориться: «До Пророку ﷺ прийшла якась людина і він ﷺ сказав їй:
أُمِرْتُ بِيَوْمِ الْأَضْحَى، جَعَلَهُ اللَّهُ عِيدًا لِهَذِهِ الْأُمَّةِ
«… Мені велено святкувати день жертвоприношення. Аллах зробив його святом для цієї Умми». Та людина спитала: «Якщо я не знайду нічого, окрім тварини мого сина, чи можу я принести її у жертву?». Пророк ﷺ сказав:
لَا، وَلَكِنْ تَأْخُذُ مِنْ شَعْرِكَ، وَتُقَلِّمُ أَظْفَارَكَ، وَتَقُصُّ شَارِبَكَ، وَتَحْلِقُ عَانَتَكَ، فَذَلِكَ تَمَامُ أُضْحِيَّتِكَ عِنْدَ اللَّهِ
«Ні, але ти підстрижи своє волосся, нігті , вуса та побрий волосся на лобку, і це буде твоїм жертвоприношенням» (привів Абу Давуд). Ад-Дарукутній привів цей хадіс зі словами: «Та людина спитала: Якщо я не знайду нічого, окрім тварини або вівці, які належать батьку, чи можу я привести їх у жертву? Пророк ﷺ відповів:
لَا وَلَكِنْ قَلِّمْ أَظْفَارَكَ وَقُصَّ شَارِبَكَ وَاحْلِقَ عَانَتَكَ فَذَلِكَ تَمَامُ أُضْحِيَّتِكَ عِنْدَ اللَّهِ
«Ні, але ти підстрижи нігті, вуса та побрий лобок, і це буде твоїм жертвоприношенням».
Оскільки неможна, щоб батька приносив у жертву тварину сина або син приносив у жертву тварину батька, то це означає, що майно батька не є майном сина.
Г- У книзі «Аль-Мавахіб аль-Джаліль фі Шархі Мухтасар Халіль» (2/505) автором якої є Шамсуддін Абу Абдуллах Мухаммад ібн Мухаммад ібн Абдуррахман ат-Тараблюсій аль-Магрібій відомий як аль-Хаттаб ар-Руайній аль-Малікій, який помер у 95рг.х. приводиться:
Якщо у нього є борги, то погашення боргів є більш пріоритетним аніж хадж, і у цьому немає розбіжності. Проте якщо у його батька є борги, то хадж у цьому випадку є більш пріоритетним для нього, оскілки хадж є обов’язковим для нього, а борг батька не є таким для нього.
3- Розуміння хадісу «Ти та твоє майно належать батьку»:
- Передають зі слів Джабіра ібн Абдуллаха про те, що (одного разу) одна людина прийшла до Пророка ﷺ і сказала: «О Посланець Аллаха, у мене є майно і дитина, і у мого батька є майно і є дитина , і батько мій бажає забрати моє майно . Тоді Пророк ﷺ сказав:
أَنْتَ وَمَالُكَ لِأَبِيكَ
«Ти та твоє майно належать батьку». Я спитав ібн Абу Імрана про цей хадіс і він сказав: «Слова Пророка ﷺ:
أَنْتَ وَمَالُكَ لِأَبِيكَ
«Ти та твоє майно належать батьку» - подібні словам Абу Бакра (р.а.) коли він сказав Пророку ﷺ: «Я та моє майно належать тобі, о Посланець Аллаха». Це сталося тоді, коли Пророк ﷺ сказав:
مَا نَفَعَنِي مَالٌ مَا نَفَعَنِي مَالُ أَبِي بَكْرٍ
«Не приносило мені користі майно стільки, наскільки допомагало майно Абу Бакра». У хадісі, переданому від Абу Хурайри, говориться:
مَا نَفَعَنِي مَالٌ قَطُّ مَا نَفَعَنِي مَالُ أَبِي بَكْرٍ
«Ніяке майно не приносило мені стільки ж користі, скільки майно Абу Бакра». Тоді Абу Бакр (р.а.) сказав: «Я та моє майно належать тобі, о Посланець Аллаха». Абу Бакр (р.а.) мав на увазі під словами: «Я та моє майно належать тобі так само, як та або інша річ належать своєму володарю, і він вправі розпоряджатись нею, як йому захочеться». І вище приведені слова Пророка ﷺ були у цьому роді. І Аллаху більше відомо про це.
- Також приводить ібн Хіббан у своїй достовірній збірці від Аіши (р.а.) що якась людина прийшла до Пророка ﷺ , ведучи суперечки зі своїм батьком щодо боргу , на що Пророк ﷺ сказав:
أَنْتَ وَمَالُكَ لِأَبِيكَ
«Ти та твоє майно належать батьку». Абу Хатім сказав, що Пророк ﷺ цими словами хотів заборонити тій людині погано обходитись з батьком. Він ﷺ велів йму бути м’яким з ним як у словах, так і в обходженні з ним . І тому Пророк ﷺ сказав йому:
أَنْتَ وَمَالُكَ لِأَبِيكَ
«Ти та твоє майно належать батьку» - щоб батько міг користуватись його майном, але не для того, щоб батько може оволодіти майном сина, який іще живий і без його згоди. Ібн Раслан сказав, що (ل)-лям тут вказує на дозволеність, але не на власність, бо майно сина належить йому самому і він сам повинен виплачувати закят зі свого майна і може передавати його у спадок.
4- Тому ти, як син, повинен сам давати закят зі свого майна і батько повинен давати закят з свого майна, якщо воно досягло нісабу та збереглось на протязі усього року . Це у тому випадку, якщо немає боргів. Проте виплата закяту повинна відбуватись після погашення боргу, якщо решта суми, яка залишилась після виплати боргу, досягає. І це найбільш сильна думка на наш погляд , оскільки борг скасовує закят, якщо відбувається зменшення суми грошей настільки, що їх розмір перестав досягати нісабу . У нашій книзі «Майно у державі Халіфат» коли мова йде про закят при наявності боргу на сторінці 165 (ар.версії) говориться: «Якщо хтось володіє майном, яке досягло розміру нісабу, після чого зберігалось на протязі року, але має борг у розмірі нісабу або у такому розмірі, який при виплаті боргу зменшує майно до кількості нижче розміру нісабу, той не повинен виплачувати закят. Наприклад, у когось є 1000 динарів, і його борг дорівнює 1000 динарам, або хтось володіє 40 золотими динарами, і має борг у 30 золотих динарів — закят не накладається у цих двох випадках, оскільки майно фактично не досягає розміру нісабу. Передається від Нафі від Ібн Умара, який сказав: «Посланець Аллаха ﷺ сказав:
إِذَا كَانَ لِرَجُلٍ أَلْفُ دِرْهَمٍ، وَعَلَيْهِ أَلْفُ دِرْهَمٍ، فَلاَ زَكَاةَ عَلَيْهِ
«Якщо у людини є 1000 дірхамів та має борг у 1000 дирхамів, то на неї не накладається закят»(привів Ібн Кудама у книзі «аль-Мугні»).
У випадку, коли після виплати боргу майно продовжує досягати розміру нісабу, тоді із нього стягується закят, як про це передав Абу Убайд від Саіба ібн Язіда, який сказав: «Я чув слова Усмана ібн Аффана: «Це — місяць вашого закята. Хто має борг, той повинен виплатити його, щоб ви віддали закят за ваше майно». Привів Ібн Кудама у книзі «аль-Мугні»: «Хто має борг, той повинен виплатити і виплатити закят за решту майна». Усман промовив це у присутності сподвижників, які не заперечили йому, що вказує на їх згоду у цьому питанні». Кінець цитати із книги «Майно у державі Халіфат».
Тому якщо у батька є майно, яке досягає розміру нісаба і воно збереглось на протязі усього року, при наявності боргів у першу чергу необхідно виплатити борги, а з решти суми грошей виплатити закят, у випадку коли кількість цих грошей відповідала нісабу. Якщо решта суми грошей після виплати боргів не досягає нісабу а, то батько не повинен виплачувати закят…
Що стосується синів «батька», то вони не несуть відповідальність за борги батька . Навпаки, батько сам несе відповідальність за свої борги … Якщо ж вони допомагають батьку погасити борги , то це відноситься до теми хорошого ставлення до батьків. І це те , до чого настирливо спонукає Іслам. Сказав Аллах:
وَبِالْوَالِدَيْنِ إِحْسَانًا
«Твій Господь предписав вам не поклонятись нікому, окрім Нього, і робити добро батькам» (17:23).
Передає Бухарі зі слів Абдуллаха ібн Масуда (р.а.), який сказав:
سَأَلْتُ رَسُولَ اللَّهِ، صلى الله عليه وسلم، قُلْتُ: يَا رَسُولَ اللَّهِ أَىُّ الْعَمَلِ أَفْضَلُ؟ قَالَ: الصَّلاَةُ عَلَى مِيقَاتِهَا. قُلْتُ: ثُمَّ أَىٌّ؟ قَالَ: ثُمَّ بِرُّ الْوَالِدَيْنِ. قُلْتُ: ثُمَّ أَىٌّ؟ قَالَ: الْجِهَادُ فِى سَبِيلِ اللَّهِ
«(Одного разу) я спитав Посланця Аллаха ﷺ: «О Посланець Аллаха, яка справа є найкращою?». Він відповів: «Молитва, яка робиться у встановлений для неї час». Я спитав: «А потім яка?». Він відповів: «Прояв шанобливості та доброти по відношенню до батьків». Я спитав: «А потім яка?». Він відповів: «Боротьба (джихад) на шляху Аллаха».
Тому надання допомоги дітьми батьку відноситься до шанобливого ставлення до батьків, але діти несуть відповідальність за закят свого майна після того, як погасять свої борги. Якщо майно дітей досягне розміру нісаба і воно зберігається на протязі усього року, то вони повинні виплатити свій закят… Якщо ж вони погасять борги батька із власних грошей до того, як сплине рік майну, то вони не виплачують з цих грошей, оскільки вони покрили ними борги батька і ці гроші ти витратились до того, як закят став для них обов’язковим. Вони повинні будуть виплатити закят з тих грошей, які залишаться після виплати боргу батька, якщо решта суми буде досягати розміру нісаба або більше цього і збережеться на протязі усього року.
Ваш брат Ата ібн Халіл Абу ар-Рашта.
22 Шавваль 1438р.х.
16/07/2017р.
