Низка відповідей вченого Ати ібн Халіля Абу ар-Рашти, аміра Хізб ут-Тахрір, на питання, здані на його сторінці в «Фейсбук» на тему «Фікх»
Відповідь на питання
Від Абу Алі
Питання:
Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху.
Шановний шейх, нехай Аллах дарує нам багато користі за допомогою Вашого знання, зробить Ваші прагнення вагомим внеском в надання допомоги Його релігії і зарахує Ваші благі діяння в Судний день.
Моє питання — наступне:чи повинні ми виплачувати закят з оливок чи оливкового масла?
Шукрі аль-Бахрі, Туніс.
Відповідь:
Ва алейкум ассаляму ва рахматуллахі ва баракятуху.
Дорогий брате! У якості табанні у нас прийнято, що закят виплачується тільки з пшениці, ячменя, фініків і ізюму. Про це ми детально роз’яснили в наших книгах і минулих відповідях:
1) В книзі «Майно в Державі Халіфат» в темі «Види зернових і плодових культур, які обкладаються закятом» говориться: «Виплата закяту обов’язкова за пшеницю, ячмінь, фініки і ізюм згідно передачі від Муси ібн Тальхи, від Умара, який сказав:
إِنَّمَا سَنَّ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ الزَّكَاةَ فِي هَذِهِ الْأَرْبَعَةِ الْحِنْطَةِ وَالشَّعِيرِ وَالتَّمْرِ وَالزَّبِيبِ
«Пророк ﷺ приписав збирати закят тільки з чотирьох видів культур: ячменя, пшениці, фініків і ізюму» (навів ат-Табарані). Також від Муси ібн же Тальхи передається:
أَمَرَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ، مُعَاذَ بْنَ جَبَلٍ حِينَ بَعَثَهُ إِلَى الْيَمَنِ أَنْ يَأْخُذَ الصَّدَقَةَ مِنَ الْحِنْطَةِ وَالشَّعِيرِ وَالنَّخْلِ، وَالْعِنَبِ
«Коли Посланець Аллаха ﷺ відправив Муаза ібн Джабаля до Ємену, він наказав йому збирати закят тільки з ячменя, пшениці, фініків і ізюму» (навів Абу Убайд). Ці хадіси пояснюють, що закят з зернових і плодових культур стягується тільки з чотирьох видів: пшениці, ячменя, фініків і ізюму. З решти культур закят не стягується. Це пояснюється тим, що перший хадіс починається з прийменника إِنَّمَا («іннама» — «тільки лише»), що вказує на обмеження. Доказом тому, що закят обмежується цими чотирма культурами, є хадіс, виведений Хакімом, Байхаки і ат-Табарані від Абу Муси аль-Ашъарі і Муаза ібн Джабаля: «Коли Посланець Аллаха ﷺ відправив Абу Мусу і Муаза ібн Джабаля до Ємену навчати людей релігії, він сказав їм:
لاَ تَأْخُذَا الصَّدَقَةَ إِلاَّ مِنْ هَذِهِ الْأَرْبَعَةِ الشَّعِيرِ وَالْحِنْطَةِ وَالزَّبِيبِ وَالتَّمْرِ
«Збирайте закят тільки з чотирьох видів зернових і плодових культур: ячменя, пшениці, ізюму і фініків». У відношенні даного хадісу Байхаки сказав: «Його передавачі заслуговують на довіру, а ланцюжок передачі — безперервний». В цьому хадісі відчутно простежується обмеження зернових і плодових культур, з яких стягується закят, цими чотирма видами, оскільки в граматиці арабської мови існує правило, згідно якому, якщо частці إِلَّا, («ілля» — «окрім») передує заперечна або заборонна частка, це означає обмеження того, що згадується до частки إِلَّا тим,що згадується після частки إِلَّا. Інакше кажучи, необхідно обмежуватись у стягуванні закяту цими чотирма культурами, згаданими після частки إِلَّا, якими є ячмінь, пшениця, ізюм і фініки.
Згадані в хадісі слова (пшениця, ячмінь, фініки і ізюм) є «ісм джамід»1, значення яких обмежуються тільки ними самими, не маючи на увазі інші речі ані своїм мантук (буквальна вказівка), ані своїм мафхум (розумієма вказівка), ані своїм ільтізам (додаток). Це так, тому що дані слова не є ані прикметниками (сифат), ані словами з декількома значеннями. Навпаки, вони означають виключно ті певні речі, назвами яких вони є. Тому неможна зводити значення цих слів до понять «їжа», «сухофрукти» чи «продовольство», бо ці слова не вказують на подібні значення. Тому хадіси, які обмежують обов’язок по виплаті закяту цими чотирма зерновими і плодовими культурами, є конкретизацією загальних виразів, використаних в хадісах, подібних цьому:
فِيمَا سَقَتْ السَّمَاءُ العُشْرُ وفِيمَا سُقِيَ بِغَرْبٍ أَوْ دَالِيَةٍ نِصْفُ الْعُشْرِ
«Те, що орошається небом — з цього десятина, а те, що орошається штучно — з цього половина десятини». Таким чином, зміст полягає в тому, що з природно зрошуваних посівів пшениці, ячменя, фініка і ізюму треба стягувати десятину (10 %), а зі штучно зрошуваних посівів — половину десятини (5 %).
Закят не накладається на інші зернові і плодові культури окрім цих чотирьох. Закят не стягується з кукурудзи, рису, бобів, нуту, чечевиці та інших бобових, бавовняних і зернових культур. Також закят не стягується з яблук, груш, персиків, гранату, апельсинів, бананів та інших плодово-ягідних культур. Це так, тому що дані зернові і плодові культури не підпадають під значення слів «пшениця, ячмінь, фінік або ізюм». Не існує жодного достовірного шаріатського тексту і жодного іджма (одностайність сподвижників), який вказує на стягування закяту з інших зернових і плодових культур. Також неможна в даному випадку застосовувати кияс (судження по аналогії), оскільки закят є одним із видів поклоніння, а в ібадаті (закони Шаріату в області поклоніння) не робиться кияс, і треба обмежуватись тільки темою шаріатського тексту. Також закят не стягується з овочів: огірків, гарбуза, баклажанів, ріпи, моркви і т.д. Передається від Умара, Алі, Муджахіда та інших, що на овочі не накладається закят (передали Абу Убайд, Байхаки та інші)» (кінець цитати).
2) Ми підтвердили це ж у відповіді на питання від 08.11.2013.
3) У відповіді на питання від 12.01.2005 ми торкнулись думок мазхабів у питанні закяту з оливок, де ми сказали: «Вони розійшлись у думках відносно виплати закяту з оливок:
Виплачувати закят з оливок є ваджибом, такою є думка ханафітів, малікітів, такою була стара думка Шафії (старий мазхаб), і це одна із думок Ахмада.
Виплачувати закят оливок не є ваджибом, такою є думка шафіїтів нового мазхабу, і це друга думка Ахмада. Для детальності зверніться до розділу закят в книгах «Аль-Мугні», «Шарх аль-мінхадж» і «Ва аш-шарх аль-кабір». Також є і інші думки.
Звідси видно, що мазхаби розійшлись в думках відносно виплати закяту з оливок. Проте їх думки відносно виплати закяту з чотирьох одиниць (пшениці, ячменя, фініків, ізюму). Я згадав ці думки лише тому, що Ви в своєму питанні сказали про одностайність мазхабів відносно виплати закяту з усіх видів в зернових і плодових культур. Проте до уваги береться доказ, і ми вже показали достовірні докази, які стосуються обговорюваної теми. Тому закят виплачується лише з чотирьох згаданих культур, оскільки на це вказують достовірні тексти» (кінець цитати).
Іще я б хотів процитувати Вам текст із «Кувейтської енциклопедії по фікху»: «Ті, хто вважають ваджибом виплачувати з оливок закят, сказали, що якщо із оливок було вижато масло, то саме з масла виплачується десятина (10 %), навіть якщо вижатого масло виявилось мало. Причина цього в тому, що саме масло буде зберігатись, і тут присутня схожість з висиханням плодів. А якщо на зберігання взяті самі оливки, то з них так само виплачується десятина (10 %), якщо кількість оливок досягає п’яти васків. Це думка малікітського і ханбалітського мазхабів. Імам Малік сказав: «Якщо кількість оливок досягає п’яти васків, то після їх віджиму береться 1/5 вижатого оливкового масла».
Проте Імам Абу Ханіфа вважав, що в будь-якій ситуації з оливок повинна виплачуватись десятина (10 %)» (кінець цитати).
Якщо той, хто питає, є членом Хізб ут-Тахрір, то він діє згідно з табанні Хізба. Це означає, що не є йому ваджибом виплачувати закят з оливок, а отож, немає на ньому обов’язку питати: чи повинні ми виплачувати закят з оливок чи оливкового масла?
Якщо той, хто питає, не є членом Хізб ут-Тахрір, то він вчиняє згідно думці, яку він прийняв у якості керівництва. Тому він повинен звернутись до мазхабу, який він вибирав для слідування у питанні закяту з оливок. Інакше кажучи, він керується думкою мазхабу відносно виплати закяту з оливок і оливкового масла.
29 Джумада аль-уля 1444 р.х.
23.12.2022 р.
1. «Ісм джамід» — іменник, до якому не можна застосувати словотворення і словозміну.
