Витік «Панамських документів»: реальність та мотиви

Відповіді на питання
Друкарня

Питання: По сьогодні витік «Панамських документів» виступає об’єктом розмов серед працівників мас-медіа та політиків, зокрема – тих, чиї імена згадуються у документах. У газеті «Ар-Рая» у №73 я прочитав, що «Америка стоїть за цим витоком». У мене виникло питання: «Чи дійсно Америка стоїть за даним витоком?». В інформаційному просторі говорилось, що витік скерований проти податкових схованок, а це вже – економічний бік. Проте про це нічого не було сказано у статті. Звідси виникає питання: чи є економічний контекст у цього витоку? Іншими словами, якими є мотиви цього витоку, лише політичні, як це приводиться у статті, або існує також економічний мотив? Прошу роз’яснити дане питання. Заздалегідь вдячний Вам за вашу увагу.

Відповідь: Поза всіляких сумнівів, за цим витоком стоїть Америка. Що ж стосується питання про наявність економічного мотиву цього витоку на додаток до політичного мотиву, згаданому у статті, то дійсно, існує і економічний мотив. Проте стаття акцентувала увагу на політичному боці цього витоку, не зачіпаючи інші боки. Так чи інакше, з дозволу та за допомогою Аллаха, ми проллємо світло на тему витоку конфіденційних документів, беручи до уваги політичні та економічні мотиви, щоб висвітлили картину з усіх боків.
Перше: реальність питання

1 – З початку квітня 2016 року світова преса сколихнулася новинами про матеріальний стан та корупцію відомих в усьому світі політичних важковаговиків, імена яких оприлюднила німецька газета «Süddeutsche Zeitung» після витоку 11,5 млн. документів, пов’язаних з щоденною діяльністю юридичної кампанії «Mossack Fonseca», яка була заснована у Панамі у 1977 році. Варто відзначити, що документи були отримані німецькою газетою іще у 2015 році від анонімного джерела. Описуючи даний інцидент, один із засновників кампанії– Рамон Фонсека – заявив, що єдиний злочин, про який можна говорити у зв’язку з даним витоком, – це сам факт злому комп’ютерної системи фірми. Що стосується аналізу інформації, яка міститься у цих документах, то провести його німецька газета доручила «Міжнародному консорціуму журналістських розслідувань» (ICIJ). Протягом року 370 журналістів з усього світу взяли участь в аналізі інформації до того, як «панамські документи» стали надбанням громадськості. Причому оприлюднені були не більше 149 із 11,5 млн. конфіденційних документів (див. телеканал «Аль-Гад аль-Арабій» за 04.04.2016). Вони викривають зроблені у «податкових гаванях» фінансові угоди діючих та колишніх голів держав, політиків та бізнесменів. Витік викликав міжнародний скандал, внаслідок чого назвали «панамські документи» найбільшим журналістським розслідуванням і найбільшим за усю історію людства витоком інформації, який набагато небезпечніший, аніж відомий виток «Wikileaks».

Зі свого боку, «Міжнародний консорціум журналістських розслідувань» (ICIJ) показав, що першим документи були отримані німецькою газетою «Süddeutsche Zeitung» до того, як міжнародна група розподілила їх серед 370 журналістів із більше ніж 70 країн для ретельного розслідування їх протягом одного року (див. «Al-Jazeera» за 04.04.2016). За ствердженням німецької газети, «дана інформація була отримана по секретним каналам із анонімного джерела без всілякої винагороди в обмін на цю послугу, за винятком вимоги надати абсолютні заходи безпеки...» (див. Попереднє джерело). Документи містять матеріали по більше 214 тисячам закордонних кампаній у більше ніж двохсот країнах світу. «Міжнародний консорціум журналістських розслідувань» (ICIJ) відзначив, що «документи показали причетність багатьох міжнародних діячів, у тому числі– 12 голів держав та 143 політичних персон, до незаконних дій, таких як ухилення від сплати податків та відмивання грошей за допомогою транснаціональних корпорацій» (див. «Al-Jazeera» за 04.04.2016). Рамон Фонсека, один із засновників кампанії, підтвердив справжність документів, які були згадані у дослідженнях та оприлюднені у сотнях газет. При цьому він заперечив причетність своєї кампанії до скоєння якого-небудь порушення та визнав факт успішного злому, який мав місце виключно у базі даних компанії» (див. попереднє джерело). Журналісти німецької газети «Süddeutsche Zeitung», які отримали у своє розпорядження ці документи, зазначили: «Ми ледве дісталися до половини інформації, отриманої від витоку. У найближчі дні ми розпочнемо оприлюднювати матеріали, які зачіпають велику кількість країн. Слідкуйте за заголовками у газеті» (див. «Al-Jazeera» за 08.04.2016).

2 – Супроводжуюча реакція цього журналістського скандалу виявилась куди більше масштабнішою. У відставку подав прем’єр-міністр Ісландії, а прем’єр-міністр Британії Кемєрон потрапив у незручне становище. Президент Росії Путін нервово відізвався про це. Багато країн по усьому світу відкрили кримінальні розслідування діяльності високопосадовців щодо причетності до крупних фінансових скандалів. Німецька газета «Süddeutsche Zeitung» заявила, що хвиля від цих документів буде мати іще більш серйозні наслідки, аніж саме проголошення документів. Незважаючи на цей крупний політичний скандал, тим не менш, фантастична сума грошей, яка потаємно обертається у транснаціональних офшорних кампаніях, невільно свідчить про те, що економічне підґрунтя, яке стоїть за цим витоком, не менш важливе, аніж політичні цілі. Кампанія «Mossack Fonseca» є однією з головних кампаній, яка надає юридичні послуги по усьому світу для утворення офшорних кампаній по керуванню величезними грошовими станами високопосадовців, які не бажають афішувати себе під час проведення фінансових операцій шляхом приховування у спеціальних банківських схованках, які називаються «податковою схованкою». Аналогічна ситуація відбувається з реальними кампаніями, які заохочують такі юридичні привілеї, що надають такі кампанії , як «Mossack Fonseca». Вони нібито працюють між межами держав – у «вільній зоні», – не підпадаючи ані під яку податкову шкалу всередині цих держав, за винятком виділяємої суми, яка обговорюється з «податковою схованкою» при заснуванні офшорної кампанії. «Панамські документи» представляють собою переписку 214 тисяч офшорних кампаній, утворених ««Mossack Fonseca» у якості різноманітних «податкових схованок». Таким чином, рішення стосовно «панамських документів» буде відноситись, виходячи із політичного та економічного контексту.

Друге: політичний контекст витоку

Неможливо уявити, щоб такий серйозний витік інформації про багатства та майні чиновників десятків держав відбувся спонтанно, оскільки даний витік зачіпає політичні фігури, такі як президент Росії. Як і важко уявити собі, що це могли зробити які-небудь маленькі (незначні) країни. Якщо уважно прослідкувати нитки цього витоку та заяви політиків стосовно них, то можна помітити, що Америка стоїть за цією роботою . І це підтверджується наступним чином:

1 – Як відомо, першою отримала ці документи від анонімного джерела німецька газета «Süddeutsche Zeitung», яка спеціалізується на питаннях безпеки. Більшу частину інформації вона отримує від розвідувальних служб Німеччини, а потім оприлюднює її на своїх сторінках. У 2010 році вона першою заявила щодо причетності відомства розвідки та спеціальних задач «Моссад» до вбивства аль-Мабхуха (один із лідерів «ХАМАС») у Дубаї. Використовуючи витік з боку німецької служби внутрішньої розвідки, вона оприлюднила, що німецька національна розвідка шпигувала за європейськими країнами протягом декількох років замість Агентства національної безпеки США (див. «BBC» за 30.04.2015). Цей скандал збентежив канцлера Меркель перед європейськими країнами. Газета відзначила, що проамериканське німецьке шпигунство торкнулось президентського палацу та МВС Франції Європейську комісію, а також промислові та економічні об’єкти в Європі. Варто відзначити, що метою цього розкриття було зняття напруженості у Німеччині з причини скандалу Сноудена, який заявив, що Америка веде широкомасштабне шпигунство у Німеччині, у тому числі – прослухування телефонних розмов канцлера Меркель. Як видно, ці американські цілі були досягнуті через німецьку розвідувальну службу за допомогою газети «Süddeutsche Zeitung». Це означає що нитки американської безпеки тісно пов’язані з цією газетою, як це прослідковується в останніх подіях, пов’язаних з «панамськими документами». Газета «Süddeutsche Zeitung» – це перша газета, яка отри мала ліцензію від американської військової адміністрації у Баварії 6 жовтня 1945 року – через п’ять місяців після завершення Другої світової війни у Німеччині (див. «Викіпедія»). Відомо, що головним редактором газети є відомий німецький журналіст Ганс Вернер Кільц, який довгий час працював агентом ЦРУ (див. «http://whitetv.se/2016/04/03»).

Стосовно витоку «панамських документів» американський громадянин Бергфельд, який розкрив секрети швейцарських банків владі США, говорить: «Якщо Агентство національної безпеки та ЦРУ шпигували за закордонними урядами, то невже їм важко простежити за юридичною фірмою?! Вони вкидають у суспільство вибіркову інформацію, яка ніяк не може зашкодити Сполученим Штатам. Неодмінно, є щоб зловісне за цими витоками інформації».

(http://www.cnbc.com/2016/04/12/swiss-banker-whistleblower-cia-behind-panama-papers.html).

Сайт «Wikipedia» оприлюднив у своєму блозі у «Twitter», що «витік документів кампанії «Mossack Fonseca» був напряму профінансований урядом США та американським мільярдером Джорджом Соросом (див. газету «Аль-Вафд» за 09.04.2016). Один із перших засновників «Mossack Fonseca» – Юрген Моссак, уродженець міста Фюрт, Баварія. Його підозрюють у зв’язку з ЦРУ. Згідно попереднім документам розвідки, батько Юргена Моссака був солдатом СС під час Другої світової війни; після цього він запропонував свої послуги уряду США у якості інформатора на Кубі. Врешті решт, у Панамі батько Моссака став агентом Центрального розвідувального управління США (ЦРУ). Аналітики не виключають того, що і сам Юрген є співробітником ЦРУ. (див. єгипетську газету «Elaph» за 04.04.2016). Сам Моссак відмовився коментувати навколо документів (див. газету «Elaph» за 08.04.2016). Усі коментарі з питань кампанії чутно лише від його компаньйона Рамона Фонсекі, радника президента Панами. Варто відзначити, що раніше кампанія «Mossack Fonseca» співпрацювала з американською розвідкою. Вона слугувала прикриттям для агентів ЦРУ у відомому шпигунському скандалі «Іран-контрас» (англ. Iran–Contra affair; також відомий як «Ірангейт») у другій половині 1980-х років (див. «Russia Today» за 12.04.2016).

2 – Ці документи були передані німецькою газетою у розпорядження «Міжнародного консорціуму журналістських розслідувань» (ICIJ) у Вашингтон. Протягом року група міжнародних журналістів під контролем американської некомерційної організації «Центр за чесність у суспільстві» (CPI) вивчала ці документи. Було проаналізовано біля 11,5 млн. матеріалів «панамських документів». Це був процес, який багато коштував, у ньому взяло участь біля 370 журналістів. «Міжнародний консорціум» відомий своїми безпрецедентними працями: у 2013 році він оприлюднив біля 2,5 млн. матеріалів, вкрадених із 120.000 офшорних кампаній, у 2014 році викрив контракти, укладені між транснаціональними кампаніями та Люксембургом з метою використанні цими кампаніями податкових пільг, у 2015 році він викрив британські рахунки «HSBC» у Швейцарії . І нема сумнівів у тому, що «Міжнародний консорціум журналістських розслідувань» (ICIJ) фінансується низкою організацій, пов’язаних з ЦРУ, такими як «Ford Foundation» та інститути Джорджа Сороса (див. «Мережа «Voltaire»» за 08.04.2016).

3 – Багато аналітиків та спостерігачів на заході вважають, що Америка стоїть за скандалом «панамських документів». Їх доказом слугує той факт, що у цих документах відсутні імена американців та назви американських кампаній. Вони помітили, що американських політиків та бізнесменів, а також їх кампаній згадується лише небагато. До того ж в аналізі документів взяла участь усього лише одна американська інформаційна асоціація, а саме – «Група газет «McClatchy»». При цьому інші гігантські та основні газети або інформаційні центри та агентства США не брали участь у цьому розслідуванні.

При аналізі цих документів дослідники із групи «McClatchy» виявили лише чотирьох американців, які раніше звинувачувались або були засуджені за такі фінансові злочини як шахрайство та ухилення від податків. Іншими словами – чотири американці, які до того були відомими злочинцями. Це зауваження відмітила французька газета «Une Minutes» зі словами: «Відсутність згадування США у «панамських документах» викликає в усіх підозри, що витік цих документів – справа рук ЦРУ з метою дестабілізації ситуації у деяких країнах, зокрема у – в Росії». Газета відзначила, що «панамські документи» викрили причетність багатьох видних чиновників по усьому світу, від Китаю і Росії до Британського Королівства. При цьому досі нічого не відомо про головного гравця глобального фінансового сектору, а саме – про США. На завершення газета підбиває підсумки словами: «Незважаючи на виправдання Америки про те, що вона нічого спільного не має з витоками цих документів, усі підозри зводяться до неї на тлі її старої політики, заснованої на брудних інформаційних вкиданнях з метою спричинення впливу на противника та викликання розладів та нестабільності у світі, щоб визначати хід подій згідно до своїх особистих інтересів» (див. алжирську газету «Ахбар аль-Авм» за 09.04.2016).

4 – Даний витік інформації зачіпає ті політичні персони, яких Америка хоче вивести із себе, послабити та викрити їх корумпованість. Найяскравішими випадками цього є наступні пункти:

а) Витік інформації торкнувся російського президента Володимира Путіна. Перша хвиля витоків була орієнтована на оточення Путіна. Це – одна із частин усієї американської політики, яка викликає проблеми для Росії на Кавказі, у Середній Азії та на Україні. І інцидент з відштовхуванням Росії від участі у нещодавньому ядерному саміті у Вашингтоні не був останнім у своєму роді. А тому стосовно скандалу «панамських документів» реакція Кремля була негайною. Так, прес-секретар російського президента Пєсков одразу заявив про те, що Вашингтон стоїть за витоком інформації. Він сказав: «Ми добре знаємо, вже знаємо та раніше знали цю журналістську спільноту, так звану спільноту. Там багато журналістів, основним видом діяльності яких журналістика не є. Багато представників (цієї спільноти) є колишніми співробітниками Держдепу, ЦРУ та інших спецслужб. Ми знаємо, хто фінансує цю організацію. Це – знакова інформація з точки зору ангажованості та методики цих товаришів» (див. «Russia Today» за 04.04.2016). Сам Путін під час «прямої лінії» з росіянами на питання по темі «панамських документів» відповів: «Я думав, що ця тема вже закрита. Але, якщо ви хочете, я відповім. Інформація – достовірна. Таке відчуття, що публікували не журналісти, а юристи. Вони адже нікого ні у чому не звинувачують. Вони наводять тінь на плетінь». Потім він додав: «Хто це провокує? Ми знаємо, що там є співробітники американських офіційних установ». Він відзначив, що німецька газета «Sueddeutsche Zeitung», де уперше з’явилась інформація, входить у медіа-холдинг, який належить американській фінансовій корпорації «Goldman Sachs», і що чим ближче до парламентських виборів у вересні, тим більш буде такого вкидання» (див. газету «Аш-Шурук» за 14.04.2016).

б) Витік інформації також торкнувся самого прем’єр-міністра Британії, який збентежився від цього скандалу. Його популярність фактично упала на 8 пунктів протягом тижня після витоку інформації. І це відбулось незважаючи на те, що він продемонстрував свої податкові декларації і що сума, загадана у документах відносно нього, стосується усього 30 тисяч фунтів стерлінгів! Так або інакше, витік інформації у дану мить ускладнив положення британського прем’єр-міністра, який хоче своїм авторитетом впевнити британців проголосувати за перебування Британії у Європейському Союзі. «Прем’єр-міністр Британії Девід Кемєрон наражався на критику та зіткнувся з вимогами пред’явити свої податкові звіти після того, як у «панамських документах» з’явилось ім’я його батька. Згідно документів, його батько Ян Кемєрон брав участь у діяльності юридичної кампанії «Mossack Fonseca» і використовував дозволені негласні шляхи у межах інвестиції у кампанію, яка не зареєстрована у Британії. В інтерв’ю британському інформаційному телеканалу «ITV» Кемєрон заявив, що він сплатив усі податки за відсоткові депозити, отримані ним від продажу цих акцій, вказуючи на те, що метою участі батька у цій кампанії не було ухилення від сплати податків (див. «ARABI-21» за 16.04.2016).

в) Витік інформації також торкнувся Китаю. Документи виявили як мінімум вісім випадків причетності членів Політбюро КПК до діяльності юридичної кампанії «Mossack Fonseca». В оприлюднених базах даних у числі інших фігурують родичі голови КНР Сі Цзіньпіна та інших китайських політичних діячів. У документах говориться, що серед засновників, директорів та основних акціонерів двох офшорів, зареєстрованих на британських Віргінських островах, значиться чоловік старшої сестри голови КНР Сі Цзіньпіна – Ден Цзягуй, донька колишнього прем’єра Держради Лі Пена (обіймав посаду з 1988 по 1998 роки) Лі Сяолінь, а також онука екс-голови Народної політичної консультативної ради Китаю Цзя Цінліня – Жасмін. Нема сумнівів у тому, що це кидає тінь на китайського лідера та знижує у якийсь мірі китайський розвиток, навіть якщо комуністичний режим намагається ігнорувати це.

г) Незважаючи на те, що витік інформації торкнувся низки нинішніх та колишніх мусульманських правителів, тим не менш, тут можна підкреслити два аспекти. Перший: факт того, що вони є агентами Америки та Британії. Документи зачепили агентів Америки, таких як діти Рамі Махлуфа – двоюрідного брата діючого президента Сирії Башара Асада, король Саудівської Аравії Сальман, діти скинутого Мубарака та інші. Як і зачепили агентів Британії, таких як еміри Катару, Еміратів, колишній прем’єр-міністр Йорданії (Абу Рагіб) та інші. Другий: корумпованість цих правителів переступила усі мислимі та немислимі грані, а витік інформації лише підтверджує очевидне, яке їх взагалі не турбує. Якщо інформаційний витік призвів до скинення прем’єр-міністра Ісландії, то для цих правителів вона не доходить навіть до рівня загрози позбавлення престолів . Ці правителі по саме дно занурились у корупцію. І ці документи представляють собою краплю у морі їх корумпованості та порочності. Не виключено, що цей витік був зроблений для маскування реального організатора цих витоків, щоб одні говорили: «Це влаштувала Америка, щоб викрити агентів Британії», – а інші б говорили: «Навпаки, це Британія викриває агентів Америки». Звичайно, такий висновок не має під собою жодних підстав.

Як підсумок: розглядання політичного контексту вказує на те, що за цим витоком інформації стоїть Америка.

Третє: економічний контекст витоку інформації

З економічної точки зору, Америка за допомогою цього витоку бажає досягти двох основних цілей ; а саме:

а) Покінчити з ухиленням від сплати податків, особливо – з боку крупних американських кампаній, податки яких можуть порятувати нинішнє фінансове положення Америки.

б) Викрити «податкові схованки», зокрема – британські, з метою дестабілізації британської економіки та приваблення капіталу із цих схованок для відновлення американської економіки.

Нижче ми наведемо пояснення цьому:

1 – Політика глобалізації, яка проводиться Америкою у період правління президента Клінтона, призвела до виходу великого американського капіталу за кордон. У той час Сполучені Штати хотіли зламати перепони держав та колонізувати їх у економічному плані. Фонди американського капіталу шукали свою здобич а слабких біржових ринках, а американська промисловість шукала дешеву робочу силу. Америка досягла успіху в області фінансового контролю за допомогою глобалізації. Проте у цього є другий бік, а саме – те, що американські кампанії знайшли свій інтерес в ухиленні від обтяжливих податків США та вирішили не повертатись у межі податкової системи своєї країни. Для того, щоб завершити систему глобалізації та полегшити рух капіталу, було винайдено новий вид транснаціональних кампаній, який отримав назву «офшор». Ця кампанія регіструється в одній країні, працює в іншій країні, а свої капітали вкладає у третю країну. І вона може керуватись із четвертої країни, яку, в загалом, називають «офшором», її представниками (такими як, наприклад, компанія «Mossack Fonseca») або іншими особистостями, які не є істинними володарями цієї кампанії. Ці не порушуючі американські закони дії призвели до прихованню істинного володаря капіталу. Такий стан дозволив американським капіталістам ухилятися від великих податків своєї країни через підставні кампанії, які приховували імена своїх основних володарів. І оскільки вони були зареєстровані у країнах та островах зі слабкою податковою системою, більше того, більшість офшорних кампаній сплачує одноразові суми кожного року країні, яка прийняла їх при заснуванні, тобто країні, яка надала «податкову схованку», то ці капітали почали працювати та отримувати прибутки, не сплачуючи фактичні істотні податки.

2 – Вищенаведений абзац торкався ухилення від податкообкладання, що ж стосується корупції, , особливо політиків із числа крупних капіталістів (магнатів), то швейцарські банки стали потайною схованкою для величезного багатства, отриманого брудним шляхом, оскільки з глобальною відкритістю, як це передбачає глобалізація, та появою системи офшорних кампаній для цих політиків відкрились нові горизонти для того, щоб поховати тут свої незаконні багатства. У свій час Британія швидко вирішили спростити податкову систему у багатьох областях, які перебувають під британською короною на Карибських островах, таких як Віргінські острова, а також островів Джерсі, Гернсі та Мен, розташованих навколо самої Британії. Також вона вжила це у відношенні деяких підконтрольних їй країн, таких як Кіпр, Дубай та Сейшельські острова в Індійському океані. Таким чином, невеликі острова перетворились у великі «податкові схованки», які приваблюють космічні капітали багатств корумпованих чиновників та реальних торгових кампаній, які втекли від податків своїх країн. Аналогічно тому, що зробила Британія, вжила і Америка у деяких штатах – Вайомінг, Дєлавер, Невада – і у деяких підконтрольних їх країнах, як Панама. Варто відзначити, що юридичні та фінансові послуги, які надаються кампанією «Mossack Fonseca» та іншими подібними до неї кампаніями, є законними операціями у даних країнах, їх двері відкриті для ухилення від сплати податків та приховування матеріального стану. І якщо володарі кампаній по ухиленню від сплати податків ведуть фактичні комерційні операції на біржах і так далі, то утримувачі майна корумпованих чиновників не ведуть офіційних операцій, а використовують систему офшорних кампаній як засіб приховати та зарити ці скарби на віддалених островах. З цієї причини вони або їх представники доручають юридичними кампаніям, таким як «Mossack Fonseca», управляти своїм багатством. Таким чином, ці кампанії змогли заснувати фінансові фонди з величезними капіталами, які представляють собою величезне багатство, накопичене шляхом корупції чиновників у багатьох країнах. Ці фінансові засоби також використовуються для нападів на слабкі фондові ринки , щоб розграбувати їх, що відбувається за допомогою чиновників у цих країнах – володарів вкладеного майна– та корумпованої мережі за допомогою давання великих хабарів з метою спрощення своєї роботи у цій країні, а точніше– для того, щоб викачати та згребти гроші людей, а потім втекти та повернутись до тих островів, про які навряд чи знає хто-небудь із тих людей, які позбавились свого майна!

3 – Після того, як Америка розгорнула обтяжливі війни в Іраку та Афганістані, вона відчула потребу в іще більших грошах, особливо після вибуху глобальної економічної та фінансової кризи у 2008 році та запеклої економічної війни між Америкою та Європою, яка відбулась потім, коли кожна зі сторін прийняла політику захисту своїх ринків. Потім на арені спалахнули бої банківського сектору та валютні зіткнення , які тривають і досі. Такі відомі європейські банки, як «Barclays», «Credit Suisse», «Deutsche Bank», «Standard Chartered» і т.д., наразились на жорсткі санкції з боку американського інституту по регулюванню банків (Bank US regulators). Тепер уся увага змістилась із цієї економічної боротьби у бік ухилення від з метою викриття «податкових схованок» та спроби перекинути гроші у банківську систему США. У багатьох відношеннях ця війна іще не завершена. Саме це примусило Сполучені Штати вжити великі кроки для зняття завіси зі швейцарських банків, які ведуть закриту діяльність.
(ttp://www.wsj.com/articles/inside-swiss-banks-tax-cheating-machinery-1445506381)

По усій видимості, цього разу британські податкові схованки стали мішенню Америки. Згідно газетних публікацій, Панама є найпопулярнішим місце для британських податкових схованок. У пресі повідомляється, що кількість британських зареєстрованих кампаній, які були згадані у документах витоку, є 113.000 із загальної кількості у 215.000 кампаній.
(http://www.wsj.com/articles/panama-papers-raise-pressure-on-u-k-to-rein-in-offshore-tax-havens-1459966548)
Ніколас Шаксон, автор книги «Податкові схованки», пише, що «Лондон є центром більшої частини підозрілих операцій, які відбуваються у діловому світі». Цей експерт порівнює британську столицю з «мережею павука», яка простягнута на віддалених заморських землях, які є рештками великої імперії, таких як Віргінські острови (див. газету «Аш-Шурук» від 06.04.2016).
4 – Внаслідок послаблення податкового збору безпрецедентно збільшилась заборгованість США. І вона продовжує зростати у формі, яка загрожує майбутньому Америки як провідної наддержави (загальний федеральний борг США, коли Обама обійняв посаду президента 20-го січня 2009 року, складав $10,6 трлн. Згідно останніх статистичних даних, сума боргу перевищила відмітку у $19 трлн. Бюджетний план за 2016 рік, який був підписаний президентом Обамою, передбачав підвищення стелі держборгу з $ 18,5 трлн. до $ 19,6 млрд. І по усій вірогідності, на тлі динамічного зростання заборгованості уряд США буде вимушений знов підняти стелю держборгу (див. «Russia Today» за 02.02.2016). Отож, Америка перебуває у пошуку додаткових грошей по усьому світу, щоб запобігти банкрутству своєї держави. Цю свою політику Америка почала з кампанії по скасуванню потаємних умов внесків у швейцарських банках. І їй нарешті вдалось зламати оборону принципу конфіденційності, що практикується у цих банках. Швейцарські банки почали зобов’язувати показувати американському уряду документи, які у них є. Більше того, Америка почала атакувати світові сектори економіки, які не підконтрольні їй, як, наприклад, атака всесвітньої федерації футболу «FIFA» протягом 2015 року під приводом корупції, щоб знайти точку опори у цьому важливому секторі економіки.

Америка також взяла курс по посиленню податкового збору всередині США. Згідно доповіді незалежної організації «Oxfam», 50 гігантських американських кампаній приховують $1.400 млрд. у податкових сховищах. І це – та сума, яку Америка шукає у витоку «панамських документів». Виходячи з цього, можна із впевненістю сказати, що за допомогою витоку «панамських документів» Америка намагається оживити свою економіку, а не лише нанести удар по російському президенту, китайській політичній еліті та британського прем’єр-міністру. Це підтверджується іще і тим, що обсяг грошей, прихованих у цих засекречених офшорах, складає $30–40 трлн. доларів («Russia Today» за 05.04.2016). Це – справжнє колосальне багатство, про яке світ нічого не знає. Воно накопичилось внаслідок обкрадання народів протягом усього сторіччя. Якщо перевести цінність цієї цифри у золото, то це складе один мільйон золота. Це неймовірно велика сума ! І цим багатством американський уряд бажає врятувати своє економіку та державу. Безперечно, це буде великим набуттям для Америки у тому випадку, якщо їй вдасться привабити ці грошові засоби до дверей американського податкообкладання.

5 – Америка ставить перед собою дві мети: запобігти ухиляння від сплати податків та притягти колосальне багатство, виведене із країни або тримане шляхом корупції. І це ясно прослідковувалось у перших заявах президента Обами відносно «панамських документів». Він сказав: «Новини останніх днів, публікації цього великого обсягу даних із панами стали іще одним нагадуванням про те, що ухиляння від податків – це велика глобальна проблема. Цим займаються не лише окремі країни, деякі люди тут, в Америці, роблять те ж саме». І додав: «Одна із великих проблем тут – у тому, що багато чого із цих кроків законне. Ці закони доволі вразливі, вони дозволяють людям, які мають багато юристів та бухгалтерів, обходити свої зобов’язання, які накладаються на звичайних громадян. У США існують лазівки, які дають багатим людям та потужним корпораціям доступ до офшорних рахунків, чого середній клас собі дозволити не може» (див. інформаційне агентство «Ємен» за 06.04.2016).

Як підсумок, детальне розглядання економічного контексту «Панамських документів» показує, що за ними стоїть Америка.

За завершення хотілось би сказати, що нема нічого дивного у появі подібних документів, які розкривають порочність капіталістичної системи та відсутність у ній яких-небудь цінностей, за винятком матеріальної. Прибічники цієї ідеології немов голодні собаки скеровуються до гонитви за накопиченням грошей, використовуючи найбрудніші та огидніші методи. Уся ця ідеологія – ніщо інше, як зло, яке буде і надалі домінувати над світом. І людство набуде благополуччя лише з уходом цього диявольського капіталізму , а разом з ним – усіх вигаданих людьми законів, а також з відновленням величної ідеології Ісламу, уособленій у державі Праведний Халіфат, яке осяє добром та справедливістю увесь світ. Тоді усі сторони земної кулі проголосять слова Всевишнього Аллаха:

وَقُلۡ جَآءَ ٱلۡحَقُّ وَزَهَقَ ٱلۡبَٰطِلُۚ إِنَّ ٱلۡبَٰطِلَ كَانَ زَهُوقٗا

«І скажи: «Прийшла істина, і зникла брехня; воістину, брехня– зникаюча …»» (17:81)

Воістину, Всевишній над кожною річчю могутній , і це – нескладно для Нього!

28 Раджаба 1437
05.05.2016