Питання: Ми знаємо, що заборонено (харам) правителю встановлювати ціни на товари, бо Посланець Аллаха ﷺ сказав:
إِنَّ اللهَ هُوَ الْخَالِقُ الْقَابِضُ الْبَاسِطُ الرَّازِقُ الْمُسَعِّرُ وَإِنِّي لَأَرْجُو أَنْ أَلْقَى اللَّهَ وَلَا يَطْلُبُنِي أَحَدٌ بِمَظْلِمَةٍ ظَلَمْتُهَا إِيَّاهُ فِي دَمٍ وَلَا مَالٍ
«Воістину, Аллах — Створюючий, Сжимаючий і Розжимаючий, Даючий життєвий прожиток і Призначаючий ціну. Я хочу предстати перед Аллахом так,щоб ніхто не вимагав з мене відплату за несправедливість через те, що я несправедливо посягнув на його кров чи майно» (Ахмад),
مَنْ دَخَلَ فِي شَيْءٍ مِنْ أَسْعَارِ الْمُسْلِمِينَ لِيُغْلِيَهُ عَلَيْهِمْ كَانَ حَقًّا عَلَى اللَّهِ أَنْ يُقْعِدَهُ بِعُظْمٍ مِنَ النَّارِ يَوْمَ الْقِيَامَةِ
«Хто втручається у ціноутворення товарів мусульман, щоб піднятим їм ціни, заслуговує на те, щоб Аллах посадив його у самий вогонь Пекла у Судний день» (Ахмад, ат-Табарані).
Звідси питання: якщо деякі торговці у якому-небудь регіоні договоряться між собою і встановлять ціну на той чи інший товар, чи буде це харамом, або ж харамом це буде тільки у тому випадку, якщо це зробить держава, а не торговці? Наприклад, торговці рисом домовились між собою про продаж рису людям по певній ціні.
Відповідь:
У другому хадісі ясно простежується іллят (мотив), а раз присутній іллят, то присутній і хукм. Якщо угода торговців була скерована на підвищення ціни (як про це говориться у другому хадісі), то дана заборона поширюється і на них. Якщо ж угода скерована на запобігання спекуляцій і врегулювання купівлі-продажу таким чином, що ніхто не приховував свій товар з метою продати його у майбутньому подорожче, то це дозволено. Наприклад, поки інші продають свій товар, хтось не продає свій,а після того, як товар став дефіцитним на ринку, цей чоловік, ставши монополістом, виставляє його на продаж по високій ціні. Повторюсь, у такій ситуації немає нічого у тому, щоб торговці домовились між собою у врегулюванні процесу купівлі-продажу.
Проте домовленість між торговцями про певну ціну, швидше усього, призведе до росту ціни, особливо, якщо ніхто, окрім них, не продає подібний товар. Хоча їх згода не скерована на підвищення ціни, але є велика ймовірність, що ціна зросте, а у такому випадку у силу вступає правило:
اَلْوَسِيلَةُ إِلَى الْحَرَامِ حَرَامٌ
«Засіб який веде до хараму, сам стає харамом».
Отож, домовленість торговців про встановлення певної ціни, хоч і не на 100%, але є велика ймовірність, що призведе до росту ціни. Наявності більшої ймовірності (галябат уз-занн) досить, щоб сказати, що домовленість між торговцями неприпустима. Я і сам схиляюсь до цієї думки, тобто до неприпустимості домовлятись про ціни. Тому питання встановлення ціни треба залишити на врегулювання ринком, що дозволить кожному торговцю встановлювати ту чи іншу ціну з урахуванням своїх обставин. Це полегшить положення людей і віддалить ринки від підняття цін.
У цьому питанні я захоплююсь тим, що було згадано у книзі «Ат-Турук аль-хакімія фі ас-сіясаті аш-шарійя», автор Ібн Каййім аль-Джаузія: «Багато хто із вчених, зокрема — Абу Ханіфа і вчені його мазхабу, забороняють людям професії «аль-кассам», які займаються розділенням нерухомості та іншого майна за плату, об’єднуватись один з одним по тій причині, що їх об’єднання (а люди потребують їх послуг) призведе до підняття оплати їх послуг.
Я вважаю, що представник хісба (контролюючого органа) повинен заборонити тим, хто омиває померлих, і тим, хто несе погребальні носилки, об’єднуватись між собою, оскільки це призведе до збільшення оплати за їх послуги. Подібна заборона повинна стосуватись і інших груп, у послугах яких будуть мати потребу люди» (кінець цитати).
28 Зуль-хіджа 1432 р.х.
24.11.2011 р.
