від Самана ібн Різка
Питання: З іменем Аллаха, Милостивого і Милосердного. Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху.
Дорогий шейх, прошу Вас внести ясність в один аспект. В книзі «Економічна система» в темі «Зовнішня торгівля» говориться: «Надання безпеки (амн) харбію означає надання захисту йому і його майну. Якщо харбій має намір поселитись у країні (Дар уль-Іслям), а проживши деякий час, вирішив повернутись в Дар уль-харб … Оскільки відвідування Дар уль-харб з наміром постійного проживання в Дар уль-Іслям аналогічно реальності зіммія, який вирушив в Дар уль-харб. Тому на нього поширюється закон про зімміїв».
Звідси у мене виникло питання: яким чином держава може дізнатись про намір людини, бо воно невловиме? Адже якщо мова йде про те, що харбій прийняв рішення залишитись для проживання Дар уль-Іслям, то він повинен про це сповістити належні держслужби, а не просто мати намір у серці. Мені здається, що опис і формулювання повинні враховувати його волевиявлення, а не намір.
Вибачаюсь за таке об’ємне питання.
Відповідь:
Ва алейкум ассалям ва рахматуллахі ва баракятуху.
Текст, який Ви навели із книги «Економічної системи», повністю звучить так: «Надання безпеки (амн) харбію означає надання захисту йому і його майну. Якщо харбій мав намір поселитись у країні (Дар уль-Іслям), а потім, проживши деякий час, вирішив повернутись в Дар уль-харб, при цьому залишивши своє майно в борг чи назавжди у мусульманина чи зіммія, то це треба розглянути. Якщо він повертається в Дар уль-харб з якою-небудь метою, у якості торговця, посланця чи туриста, або вимушений, але потім повертається в Дар уль-Іслям, то надана безпека (амн) його життю і захист його майна зберігаються.
Оскільки відвідування Дар уль-харб з наміром постійного проживання в Дар уль-Іслям аналогічно реальності зіммія, який вирушив в Дар уль-харб. Тому на нього поширюється закон про зімміїв. Його виїзд в Дар уль-харб не скасовує його безпеку (амн), поки у нього існує намір на повернення в Дар уль-Іслям. Але якщо він повернувся в Дар уль-харб для постійного проживання, то надана йому безпека (в Дар уль-Іслям) скасовується. Тому при бажанні повторно в’їхати в Дар уль-Іслям він буде потребувати нової безпеки (амн)» (кінець цитати).
У даному тексті під наміром не мається на увазі намір у серці, як це відбувається в обрядах поклоніння. Тут мається на увазі відкрите бажання і рішення, тобто коли харбій об’явить про рішення жити в Дар уль-Іслям. Слова «мати намір», «намір» у книгах по фікху широко використовуються у значенні «бажання», «рішення». У наведеній Вами цитаті поруч з словом «мав намір» використовується слово «прожив»: «Якщо харбій мав намір поселитись у країні, а прожив …», — тобто наважився прожити і фактично там жив.
Також у виразі «мав намір … а прожив» присутня свого роду мовна тонкість, яка вказує тільки на фактичне проживання і ні на що інше. Що стосується самого проживання, то цим питанням буде займатись відповідний відділ.
З дозволу Аллаха, в Халіфаті буде прийнятий закон, який дозволить упорядкувати питання проживання немусульман і тих, хто не має громадянства, але в’їхав на територію Халіфату. У межах цього закону будуть передбачені адміністративні процедури, які будуть проходити ті, хто бажає отримати дозвіл на проживання в Халіфаті.
23 Шабана 1436 р.х.
10.06.2015 р.
