Політичні наслідки в Казахстані

З запитом про допомогу для приборкання протестуючих до ОДКБ звернувся президент республіки Касим-Жомарт Токаєв. Як відомо, акції протесту почались у перші дні нового року через двократний ріст цін на скраплений нафтовий газ, а потім поширились на усю країну. Росія звинуватила зовнішні сили, зокрема — США, у втручанні у внутрішні справи країни і інспірації протестів. В Казахстані затриманий екс-голова Комітету нацбезпеки Масімов по підозрі у спробі державного перевороту і заколоту. Якою є передісторія цих протестів і чому Росія так швидко взялась до виконання місії ОДКБ? Яку позицію щодо цього займають США?

Відповідь: Для ясного розуміння відповіді на вищенаведені питання розглянемо наступні моменти:

1 — Розташований на західній частині Туркестану в Середній Азії Казахстан є великою ісламською землею з площею більше 2,7 млн. км2, але з невеликою кількістю населення по відношенню до площі країни — трохи більше 19 мільйонів (19169550) людей. Переважна більшість населення, більше 75%, сповідує Іслам. В Казахстані проживає руська меншість, яка, згідно статистиці, складає 20% населення чи біля 3,5 млн. людей. Країна грає стратегічну значущість для Росії в економічному і геополітичному планах. У часи Радянського Союзу аж до набуття незалежності в 1991 році Казахстан знаходився під прямим управлінням Кремля, а сьогодні є членом таких проросійських інститутів, як СНД (Співдружність Незалежних Держав), ОДКБ (Організація Договору про колективну безпеку) і ШОС (Шанхайська організація співпраці). На території сьогоднішнього Казахстану розташований російський діючий космодром — Байконур, звідки стартують ракети-носії для космічних кораблів. Росія володіє величезними багатствами цієї країни. Ця ісламська земля має другі по величині запаси урану (1,5 млн. тонн), хрому, свинцю і цинку ; треті по величині запаси марганцю; п’яті по величині запаси міді; і входить у першу десятку по запасам вугілля, заліза і золота, а також є експортером алмазів і займає 11-е місце по величині розвіданих запасів нафти і природного газу. В загальному розвідано 160 родовищ з більше аніж 2,7 млрд. тонн нафти. Проте, за сучасними оцінками, родовища на Каспійському узбережжі є лише малою частиною набагато більшого родовища. Вважають, що в цьому районі можна знайти 3,5 млрд. тонн нафти і 2,5 млрд. м³ газу. Сьогоднішнє добування нафти складає 21% ВВП країни, більше 1,5 млн. барелів в день. Країна також володіє крупними родовищами фосфоритів. Таким чином, Казахстан становить дуже важливу і стратегічну значущість для Росії і знаходиться на другому місці після України в плані життєво важливої зони впливу Росії на пострадянському просторі. Цим пояснюється велике прагнення Москви зберегти з собою контроль над Казахстаном, щоб уникнути того, що трапилось в Україні, яка відокремилась від Росії фактично,а не формально, як Казахстан.

2 — Америка так само розуміє значущість Казахстану, зокрема — його важливе місцезнаходження на південних кордонах Росії і на західних кордонах Китаю, і тому прагне розширити свій вплив у цій країні, щоб оточити Росію і позбавити Москву геополітичного впливу у цьому регіоні, з одного боку, і оточити Китай — з іншого. Більше того, вихід Казахстану з-під контролю Росії може призвести до виходу решти країн Центральної Азії з-під контролю і впливу Росії. Америка почала проявляти інтерес до Казахстану з самого проголошення незалежності цієї країни і стала першою державою, яка закликала цю незалежність. Потім туди зайшли американські компанії і заволоділи більшою частиною нафтогазової галузі країни. Наприклад, американська компанія «Chevron» є лідером по добуванню вуглеводневої сировини в Республіці Казахстан завдяки інвестиціям в Тенгіз і Карачаганак. Компанія має 50%-ну частку в «Тенгізшевройл» (ТШО), що розробляє Тенгізьке і Королівське родовища. Одночасно з цим також і європейські компанії набули немалу частку казахстанських енергоресурсів. Повідомляється, що «біля 90% казахстанського експорту складають енергоресурси, такі як нафта і газ, і майже усі вони належать західному капіталу, зокрема — найбільшим американським і європейським нафтовим компаніям» (див. «Sputnik Arabic» за 08.01.2922). Америка не зупинила свої кроки біля риси нафтогазових компаній і почала вживати кроки по підписанню військових договорів в період адміністрації Назарбаєва, який правив країною з 1989 року до проголошення про свою відставку у березні 2019 року, а потім — в період його наступника, всупереч тісному зв’язку останніх з Росією, яка завадила Америці укласти ефективні військові угоди. Проте Америка не впала у відчай у своїх спробах, як про це заявив у лютому 2019 року голова Центрального командування ВС США генерал Джозеф Вотел: «США мають з Казахстаном найтісніші відносини в сфері військової співпраці і безпеки серед країн Центральної Азії» (див. «Al Jazeera» за 06.01.2022). Контакти між американською і казахстанською озброєними силами складають важливий аспект двобічних відносин між двома державами. З 2003 року в Казахстані проводяться багатобічні миротворчі навчання. В останніх військових навчаннях, які пройшли на південному сході Казахстану у червні 2019 року, брали участь військовослужбовці із США. Незважаючи на те, що ці навчання несли символічний характер, тим не менш, вони свідчать про інтерес Америки до Казахстану, що безперечно, викликає побоювання у Росії.

3 — Виникнення січневих протестів і швидке розповсюдження їх по усій країні підсилили побоювання Росії. По усій видимості, події почались на спонтанно 2 січня з акцій протесту жителів міст Жанаозена і Актау на заході Казахстану через двократне підвищення цін на автомобільний газ. З 3-4 січня протести перекинулись на колишню столицю країни — Алма-Ата (Алмати), яка вважається найбільшим містом Казахстану і одним із найважливіших економічних центрів. Повідомлялось, що пожежа знищила резиденцію президента в місті, а також будівлю муніципалітету. Російське агентство «Sputnik» повідомило, що «правоохоронні органи встановили кордон навколо будівлі столичної адміністрації Нур-Султан, а жителі столиці кинулись масово знімати свої гроші із банкоматів на тлі припинення безготівкових розрахунків у зв’язку з перебоями в роботі Інтернету». Місцеві ЗМІ повідомили, що «працівники нафтогазового родовища Тенгіз в Казахстані приєднались до протестів і зупинили роботу. Врешті решт, протести переросли в насильницькі дії і мародерство». Акції протесту, які почались з сугубо економічних вимог, в тому числі — зниження цін на газ і підвищення заробітних плат, прийняли новий оберт після того, як охопили місто Алмати. Про це розповів кореспонденту «Анадолу» посол Казахстану в Анкарі Абзал Сапарбекули. Дипломат зазначив, що в багатьох містах Казахстану акції носили мирний характер, проте в найбільшому місті країни Алмати частина учасників протестів вийшла за межі закону, організувавши провокації (див. «Anadolu Ajansı» за 06.01.2022).

4 — Такий швидкий хід подій примусив Росію перш, ніж це зробив Казахстан, звинуватити дві сторони:

Внутрішні органи безпеки

а) Приводом до цьому послужило повідомлення про те, що деякі силовики закривають очі на протести і безлади, а потім посипались звинувачення на адресу голови комітету нацбезпеки Каріма Масімова, який відповідає за забезпечення безпеки в країні. Ситуація виглядала так, нібито Масімов скористався тим, що відбувається, щоб утвердити свій контроль у владі. У зв’язку з цим 8 січня 2022 Масімов був звільнений з займаємої ним посади. «Комітет національної безпеки (КНБ) Казахстану повідомляє про затримання свого екс-голови і колишнього прем’єр-міністра Казахстану Каріма Масімова, підозрюваного в державній зраді. 6 січня поточного року Комітетом національної безпеки почато досудове розслідування по факту державної зради за статтею 175 частини 1 Кримінального Кодексу Республіки Казахстан» (див. «RT» за 08.01.2022). Колишній радник першого президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва Єрмухамет Єртисбаєв в ефірі телеканалу «Хабар 24» назвав однією із причин безладів в республіці зрадництво з боку деяких чиновників. Він назвав те, що трапилось, спробою державного перевороту, масштаби якої «вражають». «Настільки потужну організацію, що без зрадників вищого ешелону влади, особливо правоохоронних органів, неможна було здійснити», — сказав Єртисбаєв (див. «RT» за 08.01.2022).

б) Пізніше голова держави Касим-Жомарт Токаєв пояснив, що саме примусило його прийняти рішення про проведення антитерористичної операції в країні і звернутись з проханням розташувати в Казахстані миротворчий контингент ОДКБ. «У мене немає ніяких сумнівів, що це була терористична атака. Добре організований і підготовлений акт агресії проти Казахстану за участю іноземних бойовиків переважно із центральноазіатських країн, включаючи Афганістан», — зазначив Токаєв в ході бесіди з президентом Європейської Ради Шарлем Мішелем. За словами голови держави, насильницькі дії терористів «потягли численні жертви серед співробітників правоохоронних органів і мирних жителів, постраждало біля 1300 об’єктів підприємництва, скоєні напади на більше аніж 100 торгових центрів, банків, спалено біля 500 поліцейських машин». За оцінкою Токаєва, «попередній економічний збиток державі може скласти $2-3 млрд.». Говорячи про сьогоднішню ситуацію в країні, він сказав: «Нейтралізовані вогнища терористичних загроз, забезпечена безпека особливо важливих, стратегічних об’єктів і місць зберігання зброї, боєприпасів» (див. «RT» за 10.01.2022).

в) Варто було тільки голові держави Токаєву звернутись з проханням втрутитись, як росіяни у той же час відправили свій контингент, ніби рішення про втручання було прийнято завчасно до об’явлення Токаєвим свого прохання. Росія здійснила військову інтервенцію за допомогою заснованої в 1992 році ОДКБ і першою відправила в Казахстан підрозділи ПДВ (див. «Al Jazeera» за 06.01.2022). Було сформоване угрупування військово-транспортної авіації із більше 70 російських військових літаків Іл-76 і п’яти Ан-124, яка на протязі двох днів перекинула 2500 солдатів з усією необхідною військовою технікою, із Росії, Білорусі, Вірменії і Киргизії. Ось чому Токаєв сказав в зверненні до народу: «Особливі слова подяки адресую президенту Росії Володимиру Путіну. Він дуже оперативно, а головне, по-товариські тепло відреагував на моє звернення» (див. «RT» 07.01.2022). Услід за цим 10 січня 2022 року, на позачерговій сесії Ради колективної безпеки ОДКБ (зустріч в форматі відеоконференції) російський президент Путін заявив: «(Економічною) ситуацією (в Казахстані) скористались деструктивні внутрішні і зовнішні сили (для досягнення власних цілей) … Нашій організації (ОДКБ) вдалось швидко і злагоджено прийняти усі необхідні рішення в жорстких часових рамках, щоб не допустити в Казахстані підриву основ функціонування державної влади, повної деградації внутрішньої ситуації … В Казахстан направлений контингент Колективних миротворчих сил ОДКБ на обмежений по часу період, на такий, який порахує можливим для його застосування Президент Казахстану… Події в Казахстані — не перша і далеко не остання спроба втручання ззовні у внутрішні справи наших держав. І прийняті по лінії ОДКБ заходи ясно показали, що ми не дозволимо розкачувати ситуацію у себе вдома і не дамо реалізувати сценарії так званих «кольорових» революцій… Досвід останніх подій в Казахстані підтверджує: певні сили не гребують використовувати кіберпростір і соцмережі в рекрутуванні екстремістів і терористів, створенні «сплячих осередків» бойовиків» (див. «RT» за 10.01.2022).

Зовнішні сили

Вірно, на позачерговій сесії Ради колективної безпеки ОДКБ, Путін прямо не сказав про причетність Америки до протестам, які відбулись в Казахстані, тим не менш він ясно дав зрозуміти про це. Повідомлення російських ЗМІ підтвердили це розуміння і хором заявили про припускаєму роль Америки в протестах. Це також підтверджується виступом прес-секретаря Білого дому Джен Псакі на брифінгу 5 січня 2022 року. «Ми чули низку шалених російських заяв, що за цим стоять США. Я скористаюсь можливістю, щоб підкреслити, що вони абсолютно брехливі і є частиною стандартної російської інструкції по дезінформації. Ми бачили немало такого в останні роки», — сказала вона (див. «Independent Arabia» за 07.01.2022). Виправдовуючи втручання ОДКБ, нинішній голова організації прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашінян заявив: «Підґрунтям для втручання згідно зі ст. 4 договору стала «загроза національній безпеці і суверенітету Республіки Казахстан, викликана, в тому числі, втручанням ззовні» (див. «Independent Arabia» за 07.01.2022). Інакше кажучи, усі ці заяви вказують на те, що Казахстан і Росія,яка стоїть попереду, упевнені в тому, що останні протестні події були викликані не тільки внутрішніми причинами, а у першу чергу невидимою рукою Америки. Ця причетність Америки до подій, які відбулись, розуміється при розгляді наступних американських заяв:

а) 6 січня держсекретар США Ентоні Блінкен провів телефонні переговори з виконуючим обов’язки голови МЗС Казахстану Мухтаром Тлеуберді щодо триваючого надзвичайного стану в Казахстані. Держсекретар підтвердив повну підтримку Сполученими Штатами конституційних інститутів Казахстану і медіасвобод, виступив за мирне врегулювання кризи з повагою до прав людини. «У влади Казахстану є усе для того, щоб самостійно розібратись з протестами. Тому неясно,чому їм знадобилась допомога ззовні», — сказав Блінкен журналістам, додавши, що «Вашингтон намагається отримати додаткову інформацію про це» (див. «AFP» за 06.01.2022).

б) 9 січня держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що засуджує наказ президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва стріляти на поразку по протестуючим. «Я засуджую цю заяву. Якщо це національна політика, то я засуджую цю політику», — сказав він в недільному інтерв’ю телеканалу «CNN». Раніше Токаєв в ході звернення до народу заявив, що віддав наказ відкривати вогонь на поразку без попередження по терористам, додавши щодо існування 20 тисяч бойовиків, які напали тільки на Алмати.

в) 10 січня влада США закликала сили призвали ОДКБ покинути Казахстан. Про це заявив представник Держдепу Нед Прайс. «Вони повинні покинути Казахстан, коли його влада попросить про це … Їх присутність викликає багато питань … Немає підстав для їх перебування там (в Казахстані)», — сказав він на брифінгу (див. РІА «Новини» за 11.01.2022).

Отож, Америка не схвалює введення російських військ в Казахстан, а також вимагає врегулювати проблему без російського втручання і без застосування сил проти мітингуючих. Америка розуміє, що вжиті Москвою заходи підсилять російську присутність в Казахстані і прив’язаність правлячого режиму до Москви. З одного боку, Америка відкидає усі звинувачення щодо втручання, а з іншого боку, настирливо вимагає не застосовувати силу проти протестуючих і дотримуватись прав людини.
Висновок:

а) Виходячи із вищевикладеного, стає ясно, яку значущість Росія надає Казахстану. Саме Москва стояла за застосуванням в дію положення Договору про колективну безпеку, щоб вогнем і мечем, тобто силою, придушити протести в Казахстані. Уперше з миті утворення ОДКБ в 1992 році були задіяні сили цієї організації. Хоча раніше в країнах учасників-договору відбувались куди більше критичні події, але ані про жодне втручання ніхто навіть не думав. І це вказує на ступінь цієї значущості.

б) З іншого боку, збій ситуації в сфері безпеки в Казахстані виявив нові уразливі місця російського впливу в пострадянському просторі, що дало привід Заходу оточити Росію цілою дугою криз від середньої Азії до Білорусі.

в) Так чи інакше, Америці не вдалось добитись усього, чого вона хотіла від своїх спроб утвердити свій вплив в Казахстані. Як видно, вона була задоволена ходом протестів і хотіла їх осідлати. Вона скористалась ними, щоб набути собі агентів всередині Казахстану, а потім спричиняти тиск на останнього зсередини і ззовні.

г) Дуже боляче бачити те, як вороги борються між собою за таку ісламську землю, як Казахстан, грабуючи її багатства, використовують її місцезнаходження і потенціали в інтересах, у той час як маріонеткові правителі із числа її жителів не цікавляться нічим. Окрім міжусобної боротьби за посадові портфелі і високі пости, залишаючи свій народ напризволяще долі і гіркі страждання. В ітозі жителі цієї країни стають бідняками, незважаючи на те, що їх країна — багата своїми землями і ресурсами. Причому більша частина цього населення сповідує Іслам, який забороняє своїм прихильниками давати невіруючому можливість стати над ними. Те, що трапилось у цій мусульманській країні, іще раз підтверджує необхідність діяльності по встановленню Праведного Халіфату за методом пророцтва, щоб врятувати ісламські землі і знов зробити із мусульман найкращу, потужну і переможну общину, виведену на благо усьому людству. Всевишній Аллах говорить:

وَلَيَنْصُرَنَّ اللَّهُ مَنْ يَنْصُرُهُ إِنَّ اللَّهَ لَقَوِيٌّ عَزِيزٌ

«Аллах неодмінно допомагає тому, хто допомагає Йому. Воістину, Аллах — Всесильний, Могутній» (22:40).

20 Джумада аль-ахіра 1443 р.х.
15.01.2022 р.