Усі вони заклопотані збереженням маріонеткової влади у Сирії, доки Америка вирішує кризу, пов’язану з Північною Кореєю та Китаєм
04.04.2018 президенти Росії, Ірану та Туреччини зустрілись в Анкарі для проведення саміту держав-гарантів режиму припинення вогню у Сирії. За підсумками саміту в Анкарі президенти прийняли спільну заяву, де ясно простежувалось, що усі троє націлені на збереження проамериканської маріонеткової влади у Сирії, а також протидія будь-яким силам у Шамі, які намагаються встановити правління Ісламу.
Реджеп Ердоган не припиняє плести підступи і по сей день, і це проявилось в операції «Щит Євфрату», куди були втягнуті повстанські угрупування, внаслідок чого був втрачений Алеппо, а точніше, він був зданий сирійському режиму. Потім була операція «Оливкова гілка», куди були втягнуті угрупування, у результаті були втрачені південь Ідлібу та Східна Гута. Усі подобні операції проводились для того, щоб зібрати повстанців в одному місці, тобто в Ідлібі, а тепер подібні операції будуть скеровані для створення інших фронтів (куди знов відправлять повстанців), щоб злочинний режим у подальшому зміг захопити Ідліб.
Що стосується Хасана Рухані, то його бойовики у Сирії нишпорять по горам та рівнинам, не жаліючи сил у звірстві та вбивстві людей, щоб зберегти тирана Шама при владі.
Ердаган та Рухані вимушені вдатися до обману та хитрощам, тому що скрізь заявляють, що вони — мусульмани.
Відносно Путіна варто сказати, що його злочини у Сирії настільки величезні, що йому навіть не треба вдаватись до обману та виправданням, як це роблять Ердагон та Рухані. Путін не потребує цього, адже він — явний ворог Ісламу та мусульман.
На дану мить усі ці троє зайняті збереженням світського проамериканського режиму у Сирії та скоєнням злочинів, масових вбивств та насильства. Вони розуміють, що Америка має вплив на сирійський режим, у зв’язку з чим вони як її представники дають ї можливість, не відволікаючись на Сирію, вирішити кризу у Східній Азії, тобто кризу північної Кореї та Китаю. Якщо б вони розуміли, що відбувається, то послідовали б іншим шляхом, проте диявол оволодів їх душами.
Усе, що сталося та відбувається на сьогоднішній день, могло і не бути (і неважливо, скільки було таких, як Путін, Ердагон, Рухані), якщо б військові загони не купились на політику «пряника та батога», не обманулись брудними грошима і не злякались погроз з їх боку. Тоді Хізб ут-Тахрір не довелось би докладати стільки зусиль для підвищення їх політичної свідомості відносно того, що відбувається навколо. Проте загони почали виправдовувати свої дії тим, що потребують військової підтримки, грошей, а Хізб ут-Тахрір окрім своїх наставлянь, не може дати усього цього. Вони говорять, що наставляння не врятують від ударів меча, при цьому забуваючи, що меч — усього лише інструмент у руках свого хазяїна. Адже у руках проникливої, свідомої людини меч є засобом захисту та перемоги над ворогом. Проте у руках обманутого і того, хто послідував за своїми ворогами, він вже не буде щитом та захистом; навпаки, така людина вб’є себе сама раніше, аніж це зробить її ворог.
Ми звертаємось до загонів, які відмовились від підвищення своєї політичної свідомості, говорячи, що це не допоможе зупинити війну. Вони бажають мати підтримку зброєю фінансами, незважаючи на те, що усе це знаходиться у руках зрадників в особі арабів, турок, персів. Знайшлись серед них і ті, хто почав шукати це у руських та американців, думаючи, що, взявши у них брудні гроші, він зможе продовжити боротьбу проти режиму Асада. Таким людям ми хочемо сказати наступне:
«Ви бачите результат ваших дій та слів? Сьогодні вас та ваших діти вгнали із домів! Незважаючи на те,що відбувається — з дозволу Аллаха, — Умма не потерпить поразки, адже її спіткали і більш небезпечні загрози в особі хрестоносців та монгол. Проте Умма змогла відродитись, підвестись з колін, а потім вигнати їх зі своїх земель та почати правити в усьому світі.
Так,дійсно, тоді була Ісламська Держава, яка змогла:
— об’єднати під своїми стягами мусульман у боротьбі проти ворогів,
— встановити істину та вигнати брехню,
— нанести поразку ворогу,
— відродитись знов.
Сьогодні немає цієї держави, і хтось може спитати: «Хто об’єднає мусульман у боротьбі проти ворогів?».
Так, такою є реальна дійсність сьогодні, проте діяльність по відродженню держави Халіфат триває, і вона не слабшає! Сьогодні ми бачимо, як вимога встановлення Ісламської Держави стала головною вимогою мусульман. Вони бажають стерти із своїх сердець чорні дні 26–28 місяцю Раджаб 1342р.х., які стали днями скасування Халіфату, через повторне його встановлення. І для Аллаха це не складе труда! А беззаконники, тирани та зрадники скоро дізнаються, куди вони повернуться. А повернуться вони на ристалище Судного дня, щоб відзвітуватись за кожен скоєний ними вчинок».
О мусульмани, ці троє злочинців не будуть радіти своїм злочинам та безчинствам на землях Шаму, навпаки, їх спіткає покарання звідти, звідки вони навіть не припускають. Землі Шаму до того вже відчували страждання від подібних безчинств, але Шам залишився, а беззаконники згинули. І це — те. що станеться, з дозволу Аллаха, у найближчий час:
إِنَّ اللَّهَ بَالِغُ أَمْرِهِ ۚ قَدْ جَعَلَ اللَّهُ لِكُلِّ شَيْءٍ قَدْرًا
«Аллах доводить до кінця Свою справу. Аллах встановив міру для кожної речі» (65:3).
Також ми хочемо звернутись до армій мусульман, які перебувають у своїх казармах:
«Ви зайняли дивну позицію. Коли правителі наказують вам вбивати мусульман, ви робите це, якщо ж мусульмани просять вас надати їм допомогу, то ви нікуди не квапитесь, стаєте малодушними, мовчите нібито мертві, ви виправдовуєтесь, що повинні підкорятись своїм ватажкам, при тому, що підкорення їм — це прямий шлях до приниження у цьому світі та покаранню у Наступному! І у Судний день вони не врятують вас:
يَوْمَ تُقَلَّبُ وُجُوهُهُمْ فِي النَّارِ يَقُولُونَ يَا لَيْتَنَا أَطَعْنَا اللَّهَ وَأَطَعْنَا الرَّسُولَا (66) وَقَالُوا رَبَّنَا إِنَّا أَطَعْنَا سَادَتَنَا وَكُبَرَاءَنَا فَأَضَلُّونَا السَّبِيلَا
«У той день їх обличчя зміняться у Вогні, і вони скажуть: «Краще б ми підкорялись Аллаху та підкорялись Посланцю!». Вони скажуть: «Господь наш! Ми підкорялись нашим старійшинам та нашій шляхті і вони збили нас зі шляху» (33:66).
Проте у вас поки є іще час спокутувати свої вчинки та надати допомогу релігії Аллаха за допомогою повернення Ісламу у життя, розірвавши усі зв’язки з тиранами, лицемірами та колонізаторами. Зробіть це, щоб воно послужило вам спокутуванням перед Всевишнім Аллахом. Сказав Аллах:
وَإِنِّي لَغَفَّارٌ لِّمَن تَابَ وَآمَنَ وَعَمِلَ صَالِحًا ثُمَّ اهْتَدَىٰ
«Воістину, Я прощаю тих, хто розкаявся, увірував, почав вчиняти праведно, а потом послідував прямим шляхом» (20:82).
Звертаючись до решти мусульман, ми хочемо сказати:
«Не впадайте у відчай у милості Аллаха! Шам залишиться Шамом, адже він є центром земель Ісламу. Приводиться у Ахмада ібн Ханбаля від Джубайра ібн Нуфайра, що Саляма ібн Нуфайль одного разу прийшов до Пророку ﷺ, і тоді він ﷺ сказав йому:
أَلَا إِنَّ عُقْرَ دَارِ الْمُؤْمِنِينَ الشَّامُ
«Центр землі віруючих — Шам».
У версії, яку приводить Наім ібн Хаммад, говориться:
عُقْرُ دَارِ الْإِسْلَامِ بِالشَّامِ
«Центр землі Ісламу — у Шамі».
І наприкінці ми хочемо сказати:
«Хізб ут-Тахрір є ватажком, який не обманює своїх послідовників, він — із Умми, і він іде разом з нею для виконання свого зобов’язання. Він стоїть твердо на істині (по милості Аллаха), його ідея та шлях незмінні, тому що вони — істина. Адже сказав Аллах:
فَمَاذَا بَعْدَ الْحَقِّ إِلَّا الضَّلَالُ
«Що може бути за істиною, окрім омани?» (10:32).
Він черпає сили у свого Господа, він пишається своєю релігією, він покірно просить у Аллаха здійснити Його обіцянку через діяльність Хізба:
وَعَدَ اللَّهُ الَّذِينَ آمَنُوا مِنكُمْ وَعَمِلُوا الصَّالِحَاتِ لَيَسْتَخْلِفَنَّهُمْ فِي الْأَرْضِ كَمَا اسْتَخْلَفَ الَّذِينَ مِن قَبْلِهِمْ
«Аллах обіцяв тим із вас,які увірували та робили праведні діяння, що він неодмінно зробить їх намісниками на землі, подібно тому, як він зробив намісниками тих, хто був до них» (24:55).
І просить, щоб здійснилась радісна звістка Посланця Аллаха ﷺ:
ثُمَّ تَكُونُ مُلْكًا جَبْرِيَّةً فَتَكُونُ مَا شَاءَ اللَّهُ أَنْ تَكُونَ ثُمَّ يَرْفَعُهَا إِذَا شَاءَ أَنْ يَرْفَعَهَا ثُمَّ تَكُونُ خِلاَفَةً عَلَى مِنْهَاجِ النُّبُوَّةٍ. ثُمَّ سَكَتَ
«Потім буде тиранія, і триватиме вона стільки, скільки побажає Аллах, а потім Він забере її. А потім знов буде Халіфат за метолом пророцтва», — після цього він замовчав» (Абу Дауд ат-Тіялісі).
Хізб спокійний, адже Аллах неодмінно надасть йому Свою допомогу, тому що він надає її не лише пророкам та посланцям, але й віруючим, і не лише у Наступному світі, але й і у цьому:
إِنَّا لَنَنصُرُ رُسُلَنَا وَالَّذِينَ آمَنُوا فِي الْحَيَاةِ الدُّنْيَا وَيَوْمَ يَقُومُ الْأَشْهَادُ
«Воістину, Ми надамо допомогу Нашим посланцям та віруючим у мирському житті і того дня, коли предстануть свідки» (40:51).
У той день віруючі зрадіють допомозі Аллаха, а грішників же спіткає приниження у цьому світі та тяжкі муки у Судний день, адже Аллах суворий у покаранні».
Хізб ут-Тахрір
18 Раджаба 1439 р.х.
05.04.2018 р.
