Прес-релізи ЦІО

Усуньте демократію, встановіть Халіфат
Чи є просування Каяні по службовій драбині черговим реваншем демократичної системи?

Для Хізб у-Тахрір не дивно те, що саме генерал Каяні, а не президент Зардарі зустрівся з президентом Афганістану Карзаєм під час Конференції НАТО у Брюсселі 24 квітня. Генерал Каяні є фактичним правителем Пакистану, що є “кращим реваншем” демократії, яка слугує для приховання того, що усі керма влади знаходяться саме у його руках. Окрім того, Каяні особисто зацікавлений у тому, щоб його американські хазяії змогли встановити постійну присутність у Афганістані, під прикриттям обмеженого або часткового виводу військ.  Тому він не міг довірити цю брудну роботу Зардарі.

Хізб ут-Тахрір є політичною партією, ідеологією якої є Іслам, і він частина всієї ісламської Умми. Його члени у Шамі — невід’ємна частина революції, і з нетерплячкою очікують керівництва Уммою і провалу ваших світських проектів, о професор Сара, а також встановлення держави Халіфат на землях Шаму!

У статті, оприлюдненій 04.21.2013 у лондонській газеті “Близький Схід” під заголовком “Чорні кішки у сирійській революції”, проф. Фаіз Сара пише: “...більш небезпечним у цій трансформації виявився зростаючий вплив політичних Ісламських груп, присутність яких була обмеженою або невидимою до революції, таких як...Хізб ут-Тахрір аль-Іслямі...і немає сумнівів, що застосування насилля загострилося поряд з ростом релігійного екстремізму і течій. Це ясно висловлює розумовий і політичний занепад на рівні суспільства з одного боку,і елітного рівню, а особливо політичної еліти”. Потім говорить: “Це збіглося з підйомом гасел релігійного характеру, і, як правило, це гасла груп, які не узгоджуються із загальним духом і революційними гаслами, і, можливо, найбільш відомі з цих гасел — гасло Ісламської держави і повернення Халіфату — обидва з яких не пов'язані з релігію сирійців, відомих своєю відкритістю і толерантністю у межах роботи над цілісністю держави. Ця справа не виходила на поверхню інтелектуального руху сирійського суспільства з моменту заснування сирійської держави у середині тридцятих років минулого сторіччя і в усі попередні етапи не переходила межі розмов з боку ісламістів...тахрірівців”.

Каяні і Зардарі вводять в оману власний народ.
Напруженість між Афганістаном і Пакистаном ставить метою забезпечити американську присутність у регіоні.

Дипломатична і військова ескалація між Пакистаном і Афганістаном, що має місце в останні дні, ставить метою створити сприятливу атмосферу для постійної присутності американських військових баз і персоналу в Афганістані навіть після 2014р, так званої червоної лінії для обмеженого виводу військ. Уряд Карзая звинувачує Пакистан у сьогоднішній напруженості, а також в інших проблемах Афганістану. Зі свого боку, Пакистан звинувачує адміністрацію Карзая у підтримці терористів, що діють у Зоні племен Пакистану. Карзай і Каяні намагаються приховати обличчя істинного злочинця — Америки. Адже Америка стоїть за всіма вибухами і вбивствами, що відбуваються у Пакистані та Афганістані, а її агенти звинувачують один одного з метою посилення американської присутності у регіоні.

День 20 березня 2013р. є десятою річницею початку війни Америки в Іраку. Ця війна була розв'язана Америкою під приводом роззброєння Іраку від зброї масового ураження і визволення іракського народу від несправедливості, переслідувань і тиранії, з якою вони стикалися.  Однак, через десятиріччя жінки Іраку також далекі від визволення, а по факту їх життя обернулося на суцільний жах. На протязі останніх десяти років іракські жінки лиш страждали і продовжують страждати від вбивств, руйнувань, примусового переміщення, зґвалтувань і відсутності безпеки. Також варто пригадати те, що тисячі жінок-вдів, що не мають годувальників, вимушені просити милостиню для забезпечення себе і своїх дітей.

Війна проти мусульманської жінки і її оточення триває. Вона прийняла велику кількість форм і використовує різноманітні засоби, у вигляді ретельно спланованих послідовних кроків, що ставлять метою європеїзувати мусульманську жінку та  розбити її захист. Ця війна також зазіхнула на безпеку ісламського суспільства і намагається поховати будь-яку спробу відродження ісламської Умми, заважаючи поверненню Ісламу назад у життя. Це має місце в усьому ісламському і арабському світі. Серед цих країн знаходиться Палестина, зокрема після появи палестинської адміністрації, як не впускає і єдиної можливості у справі введення жінок в оману і відвернення її від шляху, встановленого їй Аллахом. На палестинських землях ця влада розпочала свої дії, відкривши казино у Джеріко, а після розповсюдила місця розваг і проміскуїтету, а також сприяла змішанню статей, проводила фестивалі, покази мод, дискотеки і конкурси краси, і навіть проводила жіночі футбольні матчі на відкритих стадіонах! У виконанні наказів західних країн-донорів почалося змінення шкільної програми і її переформатування, з метою виконання в життя секуляризму і виховання покоління, що вірить у нього.

Ганебна влада, яка є чужинною для Палестини та її народу, видала 25  осіб із хлопців та прибічників Хізб ут-Тахрір єврейським окупаційним силам.

Безсоромний та ганебний крок підкреслює функцію державного органу безпеки у тому, що він є слугою окупації, що охороняє ізраїльську окупацію. Ці органи учора о суботі 27.04.2013 видали 25 хлопців із Єрусалиму єврейським окупаційним силам. Вони заарештували того ж дня, разом з іншою групою, після закриття величезного мітингу, який був проведений Хізб ут-Тахрір у Палестині у центрі міста Тулькарам на знак протесту проти арешту двадцяти хлопців Хізбу  о четвер 25/04/2013 за участь у мітингу, на підтримку мечеті Аль-Акса, і проти диктату держсекретаря США та його нахабних втручань у справи Палестини. Отож, зараз стає очевидним, що підтримка Єрусалиму та його жителів, про яку заявляє влада, це ніщо інше як передача Єрусалиму євреям.

Йорданська Палата представників в останні декілька днів була зайнята киданням слів гострої критики на адресу уряду орлів. Стало очевидним для багатьох, кого не сповістили про поставлений спектакль урядів Йорданії, що заміняли один одного, що цей уряд знаходиться на межі обриву довір'я у відношенні до себе. Однак той, хто знає реальність урядів і парламентів, розуміє, що вони всього лише інструменти для виконання побажань режиму, і що вони не мають свого рішення. Так, один з представників Палати, він назвав себе представником минулої Палати, учора розкрив, що усі рішення диктуються Палаті представників через телефонний дзвінок

Мохамед Асад Убайд, який заснував рух і назвав його “корекція профспілкової роботи”, дуже різко звітував дії туніської громадської спілки, він досяг величезного прориву на політ-арені і ЗМІ, і торкався важливих і актуальних питань, наразився на дивне отруєння. Медичні висновки підтвердили, що це незрозуміле положення, причина отруєння невідома... Хоча ця людина є громадським діячем і має дуже багато заслуг, а також і ворогів у країні і закордоном, влада не зробила нічого, щоб вивезти його за кордон, адже лікарі сказали, що його положення вимагає певної спеціалізованої медичної допомоги, що не існує у Тунісі... Не дивлячись на зусилля щирих людей привернути увагу влади різними способами, вона не поворухнула  пальцем, і залишила його напризволяще. І більш того, певно що він наразився на замах, таємний, мовчазний. Ситуація людини погіршується і з плином часу частішають випадки непритомності...