Небезпека відсутності реального проекту по зміні у ісламських рухів і груп, що працюють в Уммі

Газета «Ар-Рая»
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Більшість ісламських рухів і груп, що працюють в Уммі, стали видними, серйозними і привертають увагу. Це сталося тому, що вони, коли починають свою роботу за закликом, піднімають привабливі, яскраві гасла про зміни, реформи і відродження, але, зрештою, вони стають частиною правлячих режимів, заради зміни яких і починали працювати.

Вони потрапляють у тенета і пастки західних колоніальних країн, які контролюють ці маріонеткові режими. Зрештою, колоніальні країни використовують їх так само, як використовують ті правлячі підконтрольні їм режими, щоб зосередити свій вплив у наших країнах. Ці згуртування стають аналогічними правлячим режимам, перетворюючись зі зброї, що служила Уммі, у зброю, яка завдає удар ззаду, стаючи одним з інструментів колоніальних країн, яким вони маніпулюють, як забажають, після того, як ці рухи були надією Умми на розвиток і модернізацію.

Безсумнівно, що єдиною причиною цих неодноразових страшних невдач, які обрушуються на ці групи та ісламські рухи, є відсутність у них проекту справжнього відродження для зміни Умми та її положення. Іншими словами, це нездатність надати ісламську ідею у якості основи правильного відродження, а також відмова зробити цю ідею основою для вирішення проблем, пов'язаних з правлінням, економікою, судовою системою, кримінальною, соціальною, освітньою, а також внутрішньою і зовнішньою політикою. Єдине, чим володіють ці рухи - це не більше ніж гасла і словесні вирази, що не мають своєї реальності.

Говорячи ж про релігійність, яка переважає над індивідами, то вона не надає цим рухам політичного проекту для зміни, що відноситься до Умми, як і не достатньо наявності ісламського забарвлення, яким перейнялися члени цих рухів і груп в поклонінні, моральних якостях і поведінці, в яких переважає лише індивідуальний компонент релігійності. Ці індивідуальні особливості зовсім не означають, що ці згуртування несуть в собі ісламський проект, оскільки питання відродження та зміни, безумовно, не пов'язане з індивідами, навпаки, воно пов'язане з товариствами і згуртуваннями. І те, що відноситься до особистості - не відноситься до групи, і те, що підходить індивіду - не підходить групі, тому у індивіда - одні цінності, а у групи - інші, і компоненти, що формують індивіда, не збігаються з компонентами співтовариства. А втручання одного в інше бентежить роботу, плутає поняття і псує результати. На додаток до того, що більшість з цих груп не мають чіткого уявлення про ідеологію, а також конкретного та сталого методу роботи і дій, вони також не усвідомлюють покірність правлячих режимів провідним країнам, і, більше того, не мають жодних заперечень з приводу співпраці зі наддержавами, як і не можуть захищати свій проект, приховувати свої недоліки, зміцнювати основи своїх структур і продовжувати життя своєї групи.

Нещодавнім прикладом потрапляння таких груп у пастку великих держав є деякі зі збройних фракцій у Сирії, які піднімають ісламські гасла для отримання військової та економічної підтримки і політичних грошей з боку Туреччини, Катару і Саудівської Аравії. Вони кинулися в обійми цих держав, підпорядкованих Заходу, і, як наслідок, опинилися в обіймах наддержав. Таким чином, вони підкорилися міжнародному кяфірському порядку денному згідно з проектами невіри в політиці та ідеї.

Сама присутність представників цих фракцій в Ер-Ріяді на конференції для опозиційних сирійському режиму фракцій означає повну відмову від ісламського політичного проекту. Це відбувається тому, що конференція була проведена за американською вимогою під гаслом громадянської держави, демократії і плюралізму, нав'язаних західними країнами для учасників конференції. І кожній з груп залишається прийняти ці умови, щоб мати можливість вступити в політичні рамки колонізаторських держав, і при цьому навіть не була згадана ідея ісламської ідентичності Сирії, до якої закликали деякі з цих «ісламських угруповань».

Всі ці рухи, які брали участь у конференції, визнали керівництво над собою Національної коаліції, підконтрольної Америці, і випромінювали похвалу Саудівській Аравії, яка фінансує учасників цієї конференції, як і погодилися з ідейними і політичними рішеннями, які не мають абсолютно ніякого зв'язку з Ісламом.

Ці рухи, не кажучи вже про те, що вони дешево продали себе маріонетковим режимам, також розкололи ісламські ряди революції в Сирії. Вони послабили сили революційних фракцій, як і посприяли введенню впливу маріонеткових держав у середу революційних груп, поставили під сумнів щирі сили і зіпсували політичний клімат всередині політичних і революційних груп в цілому по всім звільненим районам Сирії.

Всі ісламські рухи, які брали участь з правлячими режимами у діленні пирога влади, не пожинали від своєї співучасті нічого, крім розчарування і очевидних втрат. Прикладом тому є організація «Громадський рух за мир», яка послідовно була присутня в алжирських урядах після перемоги на виборах «Ісламського фронту порятунку», а потім зробила переворот проти нього на початку дев'яностих років минулого століття. Цей рух і його похідні надали безкарність і легітимність злочинному правлячому режиму, який убив сотні тисяч жителів Алжиру під час чорного десятиліття, взамін на два або три міністерських портфеля! Так само і «Рух Справедливості та розвитку» в Марокко після досягнення ним влади додав ще більшої святості королю Мухаммаду VI, надавши йому легітимність для продовження його продажності, помилок, порочності і поширення нечестя взамін на верховенство в маріонеткових, немічних, жалюгідних і провальних урядах! А рух «Ан-Нахда» («Відродження») в Тунісі, який розділив владу зі світськими партіями, - він не просто брав участь у ліквідації туніської революції, але й сприяв відновленню правління залишків політичного світського невірного маріонеткового режиму «бургібізма» і ворожості до всього , що є ісламським в Тунісі!

А «Брати-мусульмани» в Єгипті, які після того, як відмовилися від гасла «Іслам - це рішення», що використовувалося спочатку для завершення революції в Єгипті, потім знову повторно використовували його для відбілювання образу єгипетських керівників армії і привели їх назад гордовитими, подібних до богів, до правління Єгиптом вогнем і мечем! А «Партія Справедливості та розвитку» в Туреччині, для якої Америка намалювала яскраву картину політичного Ісламу в якості найбільш кращої моделі правління в ісламських країнах... Америка привела її до влади, але тільки після того, як та публічно відмовилася від Ісламу як проекту для правління і нахабно привселюдно оголосила про світськість і демократію, а також про шанування капіталістичних свобод, які ведуть до аномальних явищ гомосексуалізму та зоофілії, як і оголосила про свій політичний альянс з Америкою і про ідейне зближення з європейцями, про невпинні зусилля по інтеграції в Європейський Союз і про опору на емоційну ісламську громадську думку, що отримується від мусульманських народів, які через свої природні релігійні почуття підтримують кожного, в кому проявляються ісламські риси, нехай навіть вводять в оману, щоб надати йому велику популярність і популярність, необхідну для зміцнення кяфірської демократичної капіталістичної думки в серці мусульманського світу!

Таким чином, ми знаходимо, що причина невдач всіх цих рухів і ісламських організацій повертається до однієї єдиної причини, а саме - до повної відсутності якого-небудь ісламського ідеологічного проекту по зміні в порядку денному цих партій і до обмеження Ісламу чином індивідів-членів партії, що не має ніякого відношення до відродження або зміни.


Абу Хамза аль-Хітвані
Газета "Ар-Рая"
5 Рабі уль-авваль 1437 р.х.
16 грудня 2015 р.

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая