Федеральна резервна система Америки з 16 грудня 2008 сім років поспіль утримувала облікову ставку на позначці близькій до нуля. Однак 16 грудня 2015 ФРС вирішила підняти відсоткову ставку на 0,25%. Дане рішення було прийнято після серії зустрічей та засідань Федерального комітету з відкритих ринків при ФРС. Це не стало несподіванкою, про це раніше говорили різні американські і світові фінансові організації.
Як відомо, Комітет з відкритих ринків проводить своє засідання кожні 7 тижнів для визначення відсоткової ставки. Але ця відсоткова ставка не є тією відсотковою ставкою, яка має місце на ринку між банками і клієнтами, навпаки, це та відсоткова ставка, яка береться в основу міжбанківських відносин. Всі кредитні та депозитні операції між банками виробляються на основі того механізму (інструментарію), який був визначений з боку ФРС. Відповідно до цього механізму (інструментарію), кожен банк зобов'язаний підтримувати певний відсоток своїх грошових активів в ФРС. І коли знижується цінність внеску одного з банків від встановленого відсотка, цей банк повинен негайно покрити різницю. Якщо банк не має достатньої ліквідності, він бере кредит в іншого банку, який має достатньо фінансів для покриття дефіциту першого банку. Якщо не знаходиться банку, здатного дати кредит, тоді цей банк звертається до ФРС, яка, у свою чергу, вливає необхідну суму фінансів, достатніх для покриття потреб банку. І тому ФРС визначає відсоткову ставку, покладатися за кредити в міжбанківських відносинах. Ця відсоткова ставка в ужитку економістів отримала назву «ставка федерального фінансування» (federal funding rate). Це та відсоткова ставка, яку визначає ФРС кожен сім тижнів, за винятком екстрених випадків. Ця відсоткова ставка слугує одним з найважливіших факторів впливу на американську економіку, а отже- і на світову. Голова Ради керівників Федеральної резервної системи США Алан Грінспен з гордістю сказав: «Америка зможе тепер управляти фінансовою та економічною політикою в усьому світі шляхом одного фактора - відсоткової ставки».
Відсоткова ставка була знижена ФРС США у грудні 2008 року на мінімальний рівень через кризу, яка почалася в Америці у 2007 році, а згодом - поширилася на весь світ. Зниженням відсоткової ставки влади США хотіли активізувати оберт фінансів і збільшити обсяг кредитування між банками, щоб банки могли фінансувати індивідуумів і підприємства шляхом кредитування, оскільки банки почали відмовлятися від кредитування в результаті зменшення своїх надходжень від відсоткових ставок з іпотечних кредитів. Зниження відсоткової ставки з кредитування між банками повинно було стимулювати банки до продовження свого фінансування проектів у сфері нерухомості, щоб не зупиняти динаміку виробництва в Америці і не допустити падіння Америки у прірву глибокої економічної депресії. Проте, криза іпотечних кредитів збільшилася і вийшла за межі контролю, що викликало ще більш потужну кризу, яка завдала удар по фінансовій економіці всього світу і досягла свого піку в 2010 році.
Немає сумнівів у тому, що ФРС витягнув найбільшу фінансову вигоду під час цього глибокого економічного спаду, оскільки більшість банків в Америці зазнавала однієї характерної проблеми, а саме - відсутність необхідних коштів для продовження своєї роботи. А кредитування між банками знаходилося на найнижчому рівні, що дозволило ФРС стати єдиним кредитором для більшості банків. І як могло бути інакше, адже ФРС друкує гроші. І тому будь-який кредит, що надається ФРС іншим банкам, означає, що Центробанк друкує рівну кредиту суму грошей і додає його до свого фінансового резерву, навіть якщо кредит був абсолютно безвідсотковим. У 2008 році, тобто до зниження відсоткової ставки до нульової позначки, активи ФРС становили $ 850 млрд. За шість років з моменту зниження ставки і до 2014 року сумарна цифра випущених ФРС грошей склала $ 4,4 трлн., тобто в 5 рази більше, як це видно на наступній таблиці:
Через сім років після зниження відсоткової ставки до нульової позначки і почалося вливання трильйонів доларів в американську економіку, щоб витягнути її з кризи, в якій вона перебувала з 2008 року. ФРС вирішила поступово піднімати відсоткову ставку з ряду причин:
1 - щоб відзначити, що американські банки знаходяться в добротному положенні, а отже, необхідно зменшити взаємне кредитування між банками. В іншому випадку на кредитування накладатиметься відсоткова ставка. Дане припущення не завжди вірне. Наприклад, у 2006 році відсоткова ставка була більш ніж 5%, але банки не зменшили кредитування, а скоріше - збільшили його, щоб скористатися пільгами іпотечних кредитів, які надавалися самою же ФРС. Таким чином, не факт, що підвищення відсоткової ставки призведе до зниження обсягу кредитування. Метою зменшення обсягу кредитування є зниження фінансового тиску, тобто потреби в доларі.
2 - щоб утворити фінансову атмосферу, сприятливу для зміцнення долара і підняття його цінності. Для цього необхідно зменшити кількість оберту доларів. Утримання банків від пільгових позик призведе до скорочення обсягу доларів, що обертаються на ринку, а отже- до зростання курсу долара. Незважаючи на те, що це - природна логіка і передбачуваний сценарій подальших дій залежно від ходу подій, проте логіка часто дає суперечливі з реальністю результати. Наприклад, Федеральний комітет з відкритих ринків при ФРС вже вдавався до підвищення процентних ставок у минулому для того, щоб підняти курс долара. Проте кожного разу результат виявлявся зворотним, як це показано на наступному графіку. Ми бачимо, що долар впав у 1994 році після зниження відсоткової ставки після довгої курсової стабільності. Аналогічне сталося у 1999 і 2004 роках.
3 - можливо, найважливішим результатом підвищення відсоткової ставки виявиться враження, яке представники ФРС хочуть створити в американському суспільстві, ніби американська економіка вже оговталася від наслідків найважчої фінансової кризи з 1929 року. Підвищення відсоткової ставки після безперервних семи років нульової відсоткової ставки припускає, що причина, що призвела до зниження відсоткової ставки, усунена, і цією причиною були фінансова криза і економічний спад. Таким чином, громадська думка, природно, схилиться до ідеї відновлення і підйому економіки. У свою чергу, це призведе до підтримки правлячої Демократичної партії в Америці на чолі з Обамою.
4 - на глобальному рівні Америка хоче підтвердити економічному світу (Європі, Китаю, Японії та Росії), що американська економіка сильна в порівнянні з економікою в Європі, і, в якійсь мірі, в Китаї, Росії та Японії. Це допоможе Америці ще більше нав'язати світу свою гегемонію, особливо якщо врахувати, що в світі існують актуальні питання, які потребують того, щоб Америка виглядала в найпотужніших своїх проявах.
Насправді необхідно зрозуміти, що в Америці оговталася від кризи тільки віртуальна і нереальна економіка. Що стосується реальної економіки, то в ній не видно ніякого поліпшення або підйому. Запас ФРС збільшився в 5 разів і склав близько $ 5 трлн. протягом 6 років. Взамін цим фінансам Америка за цей період часу не справила навіть п'ятої частини товарів і послуг. Заборгованість уряду США виросла з $ 10 трлн. в 2008 році до $ 18 трлн. в 2015 році, в той час як рівень національного доходу з 2010 року виріс тільки на $ 1,5 трлн. Це означає, що образ того, що американська економіка одужала і відновилася, - не що інше, як ілюзія, подібно до віртуальної і нереальної економіки.
Тут необхідно звернути увагу на той факт, що фінансова та економічна криза в Америці (і у світі - в цілому) - не що інше, як гіркий плід капіталістичної економіки, побудованої на брехні і використовує обманні інструментарії, такі як лихварство, акції та паперові гроші, непідкріплені справжнім стійким еквівалентом, таким як золото. На противагу цьому виступає ісламська економіка, яка не сприймає ніякої економіки, крім реальної, заснованої на виробництві та реальному визначенні цінності товарів і послуг, а також використовує гроші, які забезпечені золотом і сріблом, і забороняє лихварство та акції (акціонерні компанії). Ісламська економіка оберігає гроші і захищає виробництво, а також стоїть на сторожі майна людини. Вона забороняє експлуатацію, монополію і безцільне тримання грошей, тому вона є здоровою в своїй основі, житті та виробництві. Вона не потребує складних процесів щодо пожвавлення або оздоровлення економіки, як це є у капіталістичній економіці.
صِبۡغَةَ ٱللَّهِ وَمَنۡ أَحۡسَنُ مِنَ ٱللَّهِ صِبۡغَةٗۖ وَنَحۡنُ لَهُۥ عَٰبِدُونَ ١٣٨
«Скажи: «Такою є релігія Аллаха! А чия релігія може бути кращою за релігію Аллаха? Йому одному ми поклоняємося»» (02:138).
Мухаммад аль-Малькаві
23 грудня 2015 року
Джерело: газета «Ар-Рая»
