Якщо ви відкриєте Коран та станете шукати суру відносно економічної системи в Ісламі – ви нічого не знайдете. Також і Пророк Мухаммад ﷺ не робив певних пояснень, промов або громадських заяві, які б включали у себе те, що ми могли б назвати основою економічної структури. Існують лише тексти серед величезної кількості аятів та хадісів, які несуть в собі посилання на економічні та фінансові питання протягом двадцяти трьох років пророцтва.
Часто густо наводиться вказівка на економічне питання, пов’язане з яким-небудь інцидентом, який вимагає виведення якогось правила або шаріатського хукму. Наприклад, шаріатський хукм щодо права власності на землю хараджій, взяту силою при Хайбарі. Таким чином, загальна картина економічної системи витікає із аятів Корану та висловів Посланця Аллаха ﷺ, а також із хукмів, прийнятих е певних випадках. Існують чотири головних правила, які є основою економічної системи в Ісламі.
1) Розуміння теми ризку та ролі цієї теми в ісламські економіці
Для повноцінного формування ісламської економічної системи необхідно правильне розуміння ризку. Варто знати відповіді на питання: що таке ризк1? Хто такий ар-Раззак2? Згідно Ісламу ризк приходить від Всемогутнього Аллаха, і Він – Єдиний, Хто визначає кількість багатства, яку людина може придбати протягом усього свого життя . Людина може прагнути до придбання ризку, але отримає вона стільки, скільки предписав їй Аллах, не менше і не більше. Також людині не відомий розмір ризку, предписаний їй Аллахом. Людина трудиться, щоб отримати заробіток, і коли вона отримує його, то він повинен розуміти та вірити, що цим заробітком наділив його ніхто інший , як Аллах. Необхідно, щоб це розуміння утвердилось у свідомості мусульман по декільком причинам:
По-перше, Іслам бажає, щоб люди жили у суспільстві, де домінує поняття смирення у ту мить, коли вони стають багатими. Усвідомлення того, що ризк дається Всевишнім Аллахом, не залишає місця таким почуттям, як пиха та егоїзм.
По-друге, Іслам будує щедре суспільство, що необхідно для побудови взаємостосунків з бідняками.
По-третє, може з’явитись потреба у тому, щоб мусульмани могли витрачати більше того, що від них вимагається згідно до законів держави.
По-четверте, Ісламська Держава стикнеться з рядом війн, і це означає, що фінансова підтримка від заможних громадян буде неминучою.
У Корані є аяти, які вказують на те, що ризк виходить лише від Аллаха:
Відповідно, віра мусульманина у те, що ризк, який набувається людиною протягом життя, дається лише Аллахом і непідвладний людині – є основою ісламської акъиди. А тому, коли від мусульманина потребується витрачати із його майна по повелінню Аллаха, він підкоряється наказу без будь-яких вагань. У Корані пояснюється, що невірні відмовились годувати бідних через відсутність правильного розуміння ризка:
Таким чином, ісламське розуміння ризка мотивує мусульманина витрачати згідно з наказами Аллаха і закладає основу височайших цінностей економічної та фінансової систем Ісламу. Без цих височайших та непохитних цінностей економічна система неминуче буде зазнавати поразки, якою б вона не була розвиненою. Яскравим прикладом для нас слугує капіталістична система, де відсутнє визнання цінностей та ідеалів і колапс якої неминучий.
До того ж Коран ствердив серед мусульман піднесені цінності, які будуть підтримувати економічну систему, а також розкрив порочність системи, в якій жило суспільство Мекки. Порочність економічної системи у Мецці розкривається у сурі «Аль-Фаджр»:
Це означає, що Іслам прагне побудувати суспільство та систему с високою мораллю, де не буде місця жадібності, байдужості до бідних та сиріт та накопиченню багатств через любов накопичення капіталу.
Іслам з самого початку заклав основу економічної системи, заборонивши відсотки із позик (лихварство). До ниспослання шаріатського рішення про заборону лихварства у Корані був сильний акцент на те, що лихварство неприйнятно для збільшення багатства і що лихварство приводить до збільшення багатства людей за рахунок майна інших людей. Лихварство, по своїй суті, приводить до росту капіталу без відповідного росту виробництва. Коран засудив лихварські стосунки та похвалив благодійність та допомогу тим, хто її потребує :
«Хіба вони не бачать, що Аллах збільшує або обмежує уділ, кому побажає ? Воістину, у цьому – знамення для людей віруючих. Віддавай родичу те, що йому покладається по праву, а також бідняку та подорожньому. Це краще для тих, хто прагне до Ліку Аллаха. Саме вони є тим, хто набув успіху. Дари, які ви преподносите, щоб примножити їх за рахунок чужого багатства, не примножаться у Аллаха. Примножений для вас буде закят, який ви роздаєте, прагнучі до Ліку Аллаха» (30:37–39)
В обмін на лихварство Всевишній Аллах обіцяв збільшення благ тому, хто дає чудову позику, щоб надати допомогу та підтримку іншим:
«Якщо хто позичить Аллаху чудову позику, то Аллах збільшить його для нього. Йому уготована щедра нагорода» (57:11)
2) Рясність ресурсів
На відміну від поняття «обмеженості ресурсів», яке пропагується капіталістичною ідеологією, Іслам акцентує увагу на «рясності ресурсів». У Корані неодноразово підкреслюється те, що Аллах с створив рясність ресурсів, а також вклав у них користь для людства . Коран вказує, що основні ресурси у світі не є рідкістю і що Аллах створив їх у достатній кількості та обсязі (і навіть більше цього), щоб вдовольнились потреби усього людства. Також Книга Аллаха нагадує, що ці ресурси надані нам Всевишнім Аллахом у якості ризка у благо та користування людством:
У тому ж контексті Коран згадує про рясність ресурсів у морях, океанах та річках, створених Аллахом. Ці ресурси включають у себе рибу, коштовне каміння та здатність людини пересуватись по воді та на парусних судах:
У зв’язку з тим, що ці або інші ресурси у жодному випадку не зменшяться або не вичерпаються, Аллах говорить:
Газета «Ар-Рая»
Автор: Мухаммад Малькаві
1 Шавваль 1437
6.07.2016
