(Початок)
…Такою є духовна влада, а що стосується політичної влади, тобто правління, то Іслам нерозривно пов’язав її з Кораном, і це вкрай очевидно із наступного:
1– Коран ниспосланий для правління. Аллах сказав:
В «Аяті про правителів» Аллах Тааля ясно визначає права та обов’язки як правителя, так і підданих:
الْأَمْرِ مِنْكُمْ فَإِنْ تَنَازَعْتُمْ فِي شَيْءٍ فَرُدُّوهُ إِلَى اللَّهِ وَالرَّسُولِ إِنْ كُنْتُمْ تُؤْمِنُونَ بِاللَّهِ وَالْيَوْمِ الْآخِرِ ذَلِكَ خَيْرٌ وَأَحْسَنُ تَأْوِيلاً
Так, володарі влади зобов’язані нести відповідальність за ввірене їм майно та судити по справедливості, а Уммі наказано беззаперечно підкорятись їм, а у випадку розбіжностей, якими б вони не були, обидві сторони, як правитель, так і підлеглий, повинні звернутись до Книги Аллаха та Сунни Його Посланця ﷺ.
2–Відкидання віри тих, хто відмовляється правити Кораном та звертатись до нього для рішення розбіжностей. Аллах,Субханаху, говорить, що Коран ниспосланий для правління. Аллах сказав:
3–Акцентування на тому, що життя мусульманина буде правильним лише під керівництвом справедливого аміра – праведного халіфа – єдиного, а не інакше, а також на тому, що останнє слово повинно бути за ним. З одного боку, Уммі заборонено на який-небудь проміжок часу допускати відсутність халіфа, який втілює над нею Шаріат Аллаха. Посланець ﷺ сказав:«Іудеями правили пророки, і кожного разу, коли помирав один пророк, його заміняв інший. А після мене не буде пророків, але будуть правителі (халіфи), і їх буде багато». (Сподвижники) спитали: «І як ти накажеш нам вчиняти?».Пророк ﷺ відповів: «Будьте вірні присязі першого і першого, рахуйтесь з тими правами, якими наділив їх Аллах, а Аллах Сам спитає їх за те, що було під їх владою». Також він ﷺ сказав:«Хто відмовиться від підкорення Всевишньому Аллаху, той у Судний День зустріне Аллаха без будь-якого виправдання на свою користь. Хто помре, не маючи на собі присяги (байату) халіфу, той помре смертю часів невігластва». Шаріатський закон гласить: «Те, без чого неможливо виконати обов’язкове є обов’язковим». З іншого боку, мусульманам заборонено наявність декількох ісламських держав одночасно, а також заборонений розкол всередині цієї держави – це несе за собою покарання від Аллаха у дунья та ахіра. Аллах сказав:
Тобто Аллах наказав воювати з тими, хто вийшов із покори доти, доки вони не підуть на мир і не підкоряться наказу Аллаха. Посланець Аллаха ﷺ сказав:«Якщо присяга дана двом халіфам, вбийте другого із них». Також він ﷺ говорить:«Якщо хтось прагне зруйнувати вашу єдність та роз’єднати вас у той час, коли ваша влада знаходиться у руках однієї людини, то ким би вона не була – вбийте її.». У другому хадісі:«Якщо хтось прагне зруйнувати справу цієї Умми у той час, коли вона єдина, то бийте його мечем, ким би він не був».
Це стосовно покарання у дунья, а що стосується покарання в ахіра, то вбитий, будучи тим, хто вийшов із підкорення, – безперечно у Вогні так само, як і розкольник безперечно зустріне гнів Аллаха. Посланець ﷺ сказав:«Хто відійшов на п’ядь від общини і помер, той помер смертю джахілії», –а також: «Хто відійшов на п’ядь від общини, той вийшов проти Ісламу».
4–Спонукання Імама до справедливості та дарування йому високого ступеня (перед Аллахом). Посланець Аллаха ﷺ сказав:«Найулюбленіший із людей для Аллаха у Судний день і найбільш близький із них до Нього – це справедливий правитель». Також:«День справедливого Імама краще шістдесяти років поклоніння». Справедливий Імам – один із семи,«хто буде укритий у тіні Аллаха у День, коли більше не буде іншої тіні»,і один із трьох «у яких нема між молитвами та Аллахом завіси (перепони)». Посланець ﷺ назвав Імама щитом: «Імам – це щит, за яким б’ються і яким захищаються».
5– Обов’язок Умми наставляти халіфа, навіть ціною свого життя на цьому шляху. Посланець ﷺ сказав: «Релігія – це щире наставляння». Його спитали: «Перед ким, о Посланець Аллаха?».Він відповів: «Перед Аллахом, Його писанням, Його Посланцем, перед мусульманськими правителями, вченими та простими мусульманами». Також він ﷺ сказав: «Кращий джихад – це слово істини несправедливому правителю та утискаючому аміру». «Найкращий джихад – це Хамза ібн Абдульмутталіб та людина, яка, стоячи перед несправедливим правителем, наказувала йому схвалене та забороняла засуджуване та була вбита за це».
Не існує ніяких сумнівів у тому, що Пророк ﷺ здійснював політичну владу, яку може здійснювати лише правитель та командир: рішення суперечок між людьми в усіх життєвих справах, встановлення кордонів, призначення валіїв та судій, мобілізація та командування арміями, укладання угод та будь-яка інша діяльність, пов’язана з внутрішньою та зовнішньою політикою держави – усе це вказує усім мусульманам, які ідуть за Посланцем Аллаха ﷺ, на необхідність керуватись Сунною Пророка ﷺ, та втілити у життя Ісламську Державу – це фард для мусульман. Аллах Тааля сказав:
В Ісламській Уммі ніколи не існувало розбіжностей навколо необхідності Халіфату, а якщо і були суперечки, то лише навколо особистості халіфа, хто саме є халіфом. З точки зору вчених, влада над справами людей, тобто Халіфат,– це один із самих великих обов’язків у цій релігії і мати усіх фардів, тому що втілити релігію можна лише за допомогою Халіфату, і це і є зміст правила «То, без чого неможливо виконати обов’язкове, стає обов’язковим». А збереження релігії та упорядкування життя згідно їй без Халіфату нездійсненно. Передано таватуром одностайність (іджма) сподвижників Посланця ﷺ, нехай буде задоволений ними Аллах, у тому, що вони сторонилися на якийсь проміжок часу допускати відсутність халіфа та віддали перевагу вибору халіфа перед найважливішою справою – похованню Посланця ﷺ. Таким же чином існує іджма на тому, що мусульманам не допускається наявність двох Імамів одночасно в усьому світі, ані союзних між собою, ані розрізнених, ані у різних місцях, ані в одному місці. Як Уммі не дозволено жити без халіфа, так само заборонено і наявність більше одного халіфа.
Такими є істинні складники єдності Ісламської Умми: єдина акъида, єдина система та реальне втілення у життя цієї акъиди та цієї системи . Це ясно, очевидно і зрозуміло для будь-якого мусульманина, який читає Книгу Аллаха, хадіси його Посланця ﷺ та керується ними.
Абдуллах Абдуррахман
«Ар-Рая» №87
15Шавваля 1437 г.х.
20.07.2016г.