Прем’єр-міністр «Ізраїлю» Біньямін Нетаньяху під час свого турне, вже описаного як історичне, відвідав такі країни, як Уганда, Кенія, Руанда та Ефіопія, де зустрівся з їх лідерами, а також під час візиту у столицю Уганди він взяв участь на засіданні політичних голів африканських держав, серед яких були лідери самої Уганди, Кеннії, Південного Судану, Замбії, Ефіопії та Танзанії.
Нетаньяху вказав на значущість свого візиту, метою якого було «відкриття Африки для «Ізраїлю»». Були обговорені питання економіки, політики та співпраці у сфері безпеки. Під час візиту Нетаньяху супроводжувало біля вісімдесяти бізнесменів із п’ятдесяти сіоністських корпорацій. Ця обставина проливає світло на причини візиту та його цілі.
Для початку необхідно усвідомити, чому саме зараз, саме у цей час були проведені дані візити, коли Америка цілком поглинута виборами та подіями, пов’язаними з сирійською революцією. «Ізраїль» побачив зараз можливість почати вести свою політику в Африці при тому, що в арабських держав нема яких-небудь дійових планів по відношенню до Африки, що відкриває для Нетаньяху широкі політичні можливості. Плюс до усього, сіоністи дещо роздратовані Францією через її спроби дестабілізувати ситуацію в Африці – т.з. французькими «миротворчими місіями».
Отож, Нетаньяху знайшов слушну нагоду для мобілізації своїх можливостей і почав добиватись прориву у політиці, дипломатії, економіці та сфері безпеки в Африці. ЗМІ передають заяву Нетаньяху: «Цей ряд візитів має дуже важливе значення для створення умов у політиці, економіці та сфері безпеки». Його візити були присвячені наступним темам:
1. Прорив у політиці та пошук політичної підтримки в Африці .
Іудеї усвідомили, що Африка має 54 голоси нам міжнародних форумах, і, як правило, ці голоси бувають скеровані проти іудейської окупації на міжнародних площадках ООН, і Нетаньяху вирішив змінити цю реальність.
Для африканських держав було вигідним те, що «Ізраїль» виступив проти рішення Міжнародного агентства по атомній енергії у вересні минулого року про те, щоб допустити міжнародних експертів МАГАТЕ на ряд «ізраїльських» атомних електростанцій. Таким чином, взаємна підтримка африканських країн на міжнародних форумах повинна допомогти Нетаньяху піти від конфлікту між двома державами, якщо на зовнішньополітичній арені Франція захоче надати дипломатичний тиск на «Ізраїль» за допомогою своєї «ініціативи близькосхідного врегулювання».
У цьому контексті президент Кенії пообіцяв Нетаньяху, що він та решта лідерів африканських країн будуть працювати над «поверненням «Ізраїлю» статусу спостерігача в Африканському союзі ». Нетаньяху також «має намір зустрітись з правителем ісламської африканської країни, у якої нема ніяких стосунків з «Ізраїлем», при посередництві іншого африканського лідера» («Арабія 21» від 08.07.2016), а один політичний кореспондент заявив на радіо «Аль-Арабія», що даним лідером є президент республіки Чад Ідріс Дебі.
2. Прорив у сфері безпеки під гаслом боротьби з т.з. «тероризмом.
«Ізраїль» рекомендує себе як спеціаліста по боротьбі з тероризмом. Відомо, що бере участь у підготовці військ Ефіопії, Еритреї та Уганди. У ході саміту, в якому взяли участь Нетаньяху та лідери африканських країн, була підписана угода про боротьбу з тероризмом. Також пішли розмови про «ізраїльську» військову підготовку солдатів Кенії, Уганди, Руанди та Ефіопії. Біло проголошено, що для сіоністського уряду будуть відкриті офіси, т.з. ««ізраїльські» агентства по міжнародному розвитку», у чотирьох державах, які відвідав Нетаньяху і яким буде надана технічна підтримка. У цьому контексті канал «Аль-Джазіра» (09.07.2016) згадав, що ««Ізраїль» надасть допомогу Кенії у будівництві стіни протяжністю приблизно у 708 км. впродовж кордону з Сомалі для захисту від проникнення організації «Аш-Шабаб Муджахідун» та інших озброєних угрупувань».
3. Прорив в економіці та відкриття нових ринків.
Те, що Нетаньяху супроводжувала велика делегація сіоністських бізнесменів, явно говорить про те, що там відкрились нові ринки для їх сільськогосподарської продукції, або військової або технологічної. Що стало частиною порядку денного на переговорах, тому що у «Ізраїлю» є досвід в опрісненні морської води, у сільському господарстві та промисловості. Розширення міжнародної торгівлі підсилює сіоністську економіку. Також під час візиту були обговорені питання, пов’язані з водою, особливо – з бідуванням греблі гідроелектростанції в Ефіопії.
Відсутність ісламських політиків, здатних заповнити політичний вакуум в Африці та здатних усунути саме існування сіоністського «Ізраїлю», відкрило можливість Нетаньяху пересуватись на подвір’ї Ісламської Умми, і ніхто із лідерів або командуючих в існуючих режимах на землях мусульман не може взяти на себе цю задачу, тому що вони зайняті лише опікуванням своїх тронів, втіленням західних наказів та змаганням між собою у тому, хто буде краще доглядати за єврейським утворенням. Неможливо змінити цей політичний стан інакше, аніж у затишку істинного Халіфату за методом пророцтва, який переверне міжнародну сцену на основі втілення інтересів Ісламської Умми, а не інтересів її ворогів.
«Ар-Рая»
Д-р Махер аль-Джабарій
Член інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір у Палестині
10 Шавваля 1437 р.х.
15.07.2016 г.
