З миті падіння Халіфату 24.03.2017 руками злочинного англійського агента Мустафи Камаля Ісламська Умма переживає найскладніші часи: вороги замахуються на її гідність, проливається її невинна кров, розкрадаються її багатства, а населення піддається депортаціям.
Умма почала жити у зубожінні, нібито слуга агентів невірного Заходу. Обірвані комунікації між її країнами так, що люди стали чужими на своїй землі в очікуванні дозволу на пересування. А її армії перейшли від джихаду на шляху Аллаха, відкриття країн та поширення Ісламу до охорони тронів тиранів та деспотів, престолів жалюгідних агентів. Шаріат її Господа усунутий із життя, а замість нього втілюються закони, вигадані людьми, через що вона потонула у пітьмі невігластва після того, як жила у затишку світла великого Ісламу. Сьогодні Ісламська Умма перебуває у жалюгідному існуванні та стражданні — Умма Мухаммада ﷺ, яку Аллах зробив кращою із общин, виведеною на благо людства, — сьогодні вона подобна сиротам на торжестві негідників. Народи та нації напали на неї, як хижаки нападають на жертву. І Умма досі кров’ю своїх синів розплачується за свою мовчанку перед усіма цими жахливими злочинами.
Нема жодних сумнівів у тому, що падіння Халіфату та відсутність пастиря (Імама, халіфа) вплинуло на такий стан справ. А як могло бути інакше, якщо пастир відповідальний за свою паству і захищає її перед ворогами, забезпечує їй спокій та вдоволення її основних потреб, таких як їжа, одяг, житло, безпека, медицина та освіта, не говорячи же про забезпечення другорядних потреб та турботу про її справи таким чином, який гарантував би їй благополучне життя та щастя у цьому світі та у наступному через втілення Шаріату Всемогутнього Аллаха?
Хоча Умму у цілому (і революцію Шаму — зокрема) спіткали сьогодні труднощі, але варто згадати, що спіткало Посланця Аллаха ﷺ та його благородних сподвижників (р.а.), коли вони були у Мецці під пануванням системи невір’я. Вони наражались на вбивства, голод, виселення та муки, як і ця одинока революція. Нема нічого дивного у цьому, тому що невірні — це єдиний народ проти Ісламу, навіть якщо і різняться способи та інструменти , плани та змови. Проте сумна реальність, в якій жили Пророк ﷺ та його благородні сподвижники, не відвернули їх від сумлінної діяльності по виходу із цієї похмурої дійсності, більше того, її корінного змінення та перевороту з голови на ноги. Посланець Аллаха ﷺ усвідомлював, що нема докорінного рішення цим тягостям, окрім як з встановленням держави, яка правила б по Шаріату Аллаха, і з Імамом, який піклувався б про справи мусульман так, щоб цим був задоволений Всевишній. Посланець Аллаха ﷺ сказав:
إِنَّمَا الْإِمَامُ جُنَّةٌ يُقَاتَلُ مِنْ وَرَائِهِ وَيُتَّقَى بِهِ
«Воістину, Імам — це щит, з яким б’ються і яким захищаються».
Також Посланець Аллаха ﷺ усвідомлював, що Шаріат Аллаха неможливо втілювати належним чином інакше, окрім як у затишку цієї держави, що і пояснює ниспослання більшої частини Ісламу у Сонцесяйній Медині після того, як Посланець Аллаха ﷺ здійснив переселення та встановив у ній свою міцну державу.
Якщо ми порівняємо позицію благородного Пророка ﷺ з позиціями деяких лідерів сьогодні, то побачимо між ними кардинальну різницю, незважаючи на схожість обставин та пропозицій аж до ступеня їх відповідності! Посланець Аллаха ﷺ та група мусульман були слабкими у своєму народі,а тому кожен «близький і далекий» плів проти них змови, а деякі його ﷺ сподвижники були вбиті прямо у нього на очах. Він ﷺ зі своїми сподвижниками наразився на блокаду в ущелині Абу Таліба на протязі трьох років, коли вони були вимушені їсти листя дерев та засинати під плач голодної дитини за межами ущелини. Група його ﷺ сподвижників переїхала в Ефіопію, інша ж була замучена до смерті … Таким було положення Посланця Аллаха ﷺ і такими були обставини навколо нього. Але якою була його ﷺ позиція?
Після того, як курайшити побачили стійкість Посланця Аллаха ﷺ у тому, що ниспослав йому Аллах із істини, вони вирішили запропонувати йому керівництво «урядом національної єдності» на чолі з ним, як і запропонували брудні політичні гроші в обмін на підкорення вигаданій ними системі, а також почали вимагати припинити атаки на неї та спроби її скинути. У хадісах приводяться слова Утби ібн Рабіа:
يَا ابْنَ أَخِي، إنْ كُنْتَ إنّمَا تُرِيدُ بِمَا جِئْتَ بِهِ مِنْ هَذَا الأَمْرِ مَالاَ جَمَعْنَا لَكَ مِنْ أَمْوَالِنَا حَتّى تَكُونَ أَكْثَرَنَا مَالاً، وَإِنْ كُنْتَ تُرِيدُ بِهِ شَرَفًا سَوَّدْنَاك عَلَيْنَا حَتّى لا نَقْطَعَ أَمْرًا دُونَك، وَإِنْ كُنْتَ تُرِيدُ بِهِ مُلْكًا مَلّكْنَاك عَلَيْنَا، وَإِنْ كَانَ هَذَا الّذِي يَأْتِيك رَئِيّا تَرَاهُ لا تَسْتَطِيعُ رَدّهُ عَنْ نَفْسِكَ طَلَبْنَا لَكَ الطّبّ، وَبَذَلْنَا فِيهِ أَمْوَالَنَا حَتّى نُبْرِئَكَ مِنْهُ
«О син мого брата! Якщо ти за допомогою того, з чим прийшов, бажаєш багатства, то ми зберемо для тебе усе багатство, щоб ти був найбагатшим із нас. Якщо ж ти бажаєш пошани, ми підкоримось тобі і не станемо приймати жодного рішення без тебе! Якщо ж ти бажаєш стати нашим королем, ми зробимо тебе своїм королем! Якщо ж те, що і відвідує тебе — це бачення, від якого ти не у змозі позбутися, ми покличемо до тебе лікаря і витратимо усі гроші, щоб вилікувати тебе від цього недугу …».
Такими були їх пропозиції, але якою ж була відповідь Посланця Аллаха ﷺ їм і якою була його позиція? Нема ніяких сумнівів у тому, що його відповідь була ясною, як сонце у чистому небі:
حم (١) تَنْزِيلٌ مِنَ الرَّحْمَنِ الرَّحِيمِ (٢) كِتَابٌ فُصِّلَتْ آيَاتُهُ قُرْآنًا عَرَبِيًّا لِقَوْمٍ يَعْلَمُونَ (٣) بَشِيرًا وَنَذِيرًا فَأَعْرَضَ أَكْثَرُهُمْ فَهُمْ لا يَسْمَعُونَ (٤) وَقَالُوا قُلُوبُنَا فِي أَكِنَّةٍ مِمَّا تَدْعُونَا إِلَيْهِ
«Ха. Мім. Ниспослане від Милостивого, Милосердного є Писанням, аяти якого роз’яснені у виді Корану на арабській мові для людей знаючих. Воно сповіщає благу звістку та застерігає, проте більшість їх відвертається і не чує. Вони говорять: «Наші серця закриті для того, до чого ти закликаєш нас…» (41:1–5).
І він дійшов до слів Аллаха:
فَإِنْ أَعْرَضُوا فَقُلْ أَنْذَرْتُكُمْ صَاعِقَةً مِثْلَ صَاعِقَةِ عَادٍ وَثَمُودَ
«Якщо ж вони відвернуться , то скажи: «Я застерігаю вас від мук, подібних мукам аудітів та самудян» (41:13).
Таким чином, ми бачимо, що Посланець Аллаха ﷺ не потурав ані у жодному хукмі (рішенні, законі) із законів Ісламу, незважаючи на спричиняємий на нього тиск: вбивства, тортури, голод та виселення. Він ﷺ не укладав з ними перемир’їв , не підлещувався, не потурав, не запобігав і не схилявся на їх бік. Він ﷺ був твердий подібно скелям, слідуючи велінням Аллаха, доки Всевишній Аллах не проявив його над усіма ворогами. І тут напрошуються питання: чому Посланець Аллаха ﷺ не прийняв пропозицію курайшитів щодо правління, щоб у подальшому взяти панування над ними та втілити Шаріат Аллаха? Більше того, чому він ﷺ не прийняв те, що запропонувало йому плем’я Бану Амір ібн Саса у наданні допомоги та встановленні держави в обмін на те, щоб справа правління після нього залишилась їм? Чому Посланець Аллаха ﷺ не прийняв пропозицію племені Бану Шейбан у наданні йому допомоги у боротьбі з арабами, окрім персів?
Хоча усе це припинило б страждання мусульман та усунуло б їх біль. Проте усі ці пропозиції були зустрічні відмовою з боку того, хто не говорить за пристрастю ﷺ. А сьогоднішні ж лідери погодились з тимчасовим урядом на основі доктрини відокремлення Ісламу від держави та суспільства та прийняли брудні політичні гроші , які скували їх та почали впливати на прийняття ними рішень. Ці лідери почали укладати перемир’я з ворогами Аллаха, прикрашаючи ці угоди, потураючи ворогам та приймаючи їх стандарти, а Астана перетворилась у штаб-квартиру спільних операцій , в якій парламентарі розділяють між собою свої ролі. Усе це робиться під різноманітними приводами, які ніяк не наситять голодного і не нададуть безпеку пригнобленому! Так, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив: «Шляхом переговорів в Астані ми намагаємось зміцнити режим припинення вогню та встановлення стандартів, які повинні дотримуватись усіма, хто не хоче належати до терористів. У той же час ми з Іраном та Туреччиною розробляємо спільні механізми, які нададуть можливість контролювати порушення режиму припинення огню та заходів реагування та впливи на порушників ». І після усього цього багато хто задається питанням: чому затримується перемога революції Шаму?!
Газета «Ар-Рая»
Ахмад Абдульваххаб
Голова Інформаційного офісу Хізбут-Тахрір Сирія
29 Раджаба 1438р.х.
26.04.2017р.
