Ісламський саміт… Гора народила мишу

Газета «Ар-Рая»
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Політичний бомонд мусульманських країн злетівся на минулому тижні на саміт, названий ними ісламським, відгукнувшись на терміновий заклик деяких його учасників,які заявили про необхідність його невідкладного проведення.

Вони заявили, що проведення саміту повинно бути екстреним, і воно вимагає прийняття рішучих та адекватних пунктів резолюції проти американського рішення, що надає Єрусалиму статус неділимого іудейського утворення, яке анонсував нещодавно Трамп. Найбільш помітну роль у цьому надзвичайному скликанні взяв на себе продовжувач справи Ібн уль-Алькамі, закликавши більше п’ятдесят держав до участі у конференції, основними моментами резолюції якої виступили пункти про збереження йорданської опіки над Єрусалимом та мечеттю аль-Акса, необхідності дотримуватись справедливого та стабільного миру, ну і інші даремні дурниці у тому ж дусі. Проте ця резолюція містить у собі фрагмент, що заслуговує на нашу пильну увагу, а саме — пункт, у якому учасники саміту закликають до визнання іудейського утворення та його права на західну частину Єрусалиму у якості своєї столиці, тому що, згідно їх резолюції, Єрусалим є містом трьох релігій, і іудеї — його частина.

Цей останній саміт не приніс Уммі ніякого блага, як і усі попередні, тому що усі ці зібрання ініціюються тими, хто служить інтересам своїх заокеанських господ, які є закоренілими ворогами мусульман. Іще свіжо у пам’яті те, що сталося під час війни у Перській затоці, коли у 1991 році більше сорока нікчемних правителів за вимогою Америки зібрались разом, щоб зупинити джихад та скасувати усі супутні йому обставини. Їх резолюція тоді проголошувала про необхідність підтримати усі зусилля, скеровані на досягнення справедливого та всебічного миру, лунаючи в унісон Мадридській конференції, що проголошувала про встановлення та налагодження стабільних відносин з іудейським утворенням за допомогою переговорного процесу, що у подальшому вимостило шлях для угод в Осло та Ваді Араба.

Ми говоримо подібним правителям: Палестина та аль-Акса чистіше того, щоб про них піклувався негідник або зрадник, і цієї честі вшануються лише обрані Аллахом, схожі у своїй мужності та богобоязливості на Умара (р.а.) та Салахуддіна. Воістину, джихад та битва не ставляться в обов’язок рабам, тому що вони обумовлені свободою, але хіба знайдеш серед вас вільного або хоча б того, хто домовився про звільнення зі своїм господином, щоб Умма поважала вас та довірила вам свою акиду?!

Безперечно, правителі мусульман не мають ніякого відношення до Умми і ніяк не представляють її; Умма — на одному березі, вони,— на протилежному. Інакше як вони додумались до висунення Східного Єрусалиму у якості столиці виспівуваної ними мікроскопічної «країни», коли Умма не знає іншої Палестини, окрім тієї, що від моря до річки? Умма не визнає за іудеями ані метру її землі ані у контексті історичного права, ані у контексті географічного або, тим більше, шаріатського права, згідно якому кожна завойована мусульманами територія та така, що знаходилась під правлінням Ісламу, вважається ісламською землею. І не дозволено ані уступати, ані розбазарювати ані дюйма цієї землі, тим більше — землі Єрусалиму, яка освітилась променями Ісламу в епоху Умара на договірних умовах, що проголошували про заборону проживання там іудеїв. Мусульмани та халіфи дотримувались пунктів угоди Умара на протязі 13 сторіч так, що іудей не мріяв навіть про тінь хмари на цій землі, не говорячи вже про проживання. Але коли зруйнувалась держава Халіфат, владу над нами отримали найбільш підлі із нас, і тоді ми перетворились у трофей усілякого жадібного та низького.

І на звершення: резолюція ісламського саміту, який відбувся, абсолютно не представляє Умму. Стамбул, який був біля 500 років столицею Османського Халіфату, при одній вимові імені якого здригався світ, — по милості наших правителів цей Стамбул перетворився на американську кухню та гніздо її змов проти Умми!!! Воістину, усе повернеться на круги своя лише тоді, коли Умма встане на шлях перших її поколінь — Праведного Халіфату за методом пророцтва … І немає нічого важкого у цьому для Аллаха.

Газета «Ар-Рая»
Валід аль-Ашкар
27.12.2017

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая