Нехай мої мати та батько будуть викупом за тебе, о Посланець Аллаха ﷺ.
Ти давав наставляння, будучи живим, і робиш це після смерті, ти прагнув до того, що уготовано Аллахом. Ти попереджав не ослухуватись Аллаха. Ти завершив свою місію, наставив Умму і розповів нам про складні часи. Ти залишив нам чистий шлях, який видно вночі як удень, і зійде з нього лише загиблий. Ти застеріг нас від слідування за невіруючими, у протилежному випадку на нас чекає лише збиток як у цьому світі, так і у Наступному житті.
Ми свідчимо перед Аллахом, що твої сподвижники та учні зберегли заповіт після тебе. Вони понесли послання, слідуючи твоєму прикладу, вони завоювали світ, і поширилось благо, справедливість і безпека. І ми тут, у Шамі, стали частиною твоєї Умми, і, клянусь Аллахом, ми стали міцними, хіба ти не казав,що Шам буде центром ісламської землі?
Шам став частиною Ісламської Держави, твоя радісна звістка, о Посланець Аллаха ﷺ, здійснилась руками халіфів та армією мусульман. Була завойована країна Кісри та Іраклія, був взятий Константинополь та Андалус. Вершник, який вирушав із Сани у Хадрамаут, не боявся нікого, окрім Аллаха та вовка для своїх овець. Казна мусульман була переповнена і не було потребуючих. Скрізь поширилось благо, справедливість та безпека, і люди натовпами вступали у релігію Аллаха.
Усього цього могло і не бути, якщо б ти, о Посланець Аллаха ﷺ, не заснував своїми благородними руками Ісламську Державу у Медині. Ти вів діяльність по встановленню цієї держави та відчував жахливі страждання на протязі тринадцяти років. Ми читаємо та навчаємо наших дружин та дітей історіям із твого життя, ми пам’ятаємо, як відповіли тобі жителі Тайфа — вони обкидали тебе камінням так, що твої ноги були у крові. І усе це ти терпів заради Аллаха для того, щоб твоє послання дійшло до нас.
Ми постійно читаємо історію, що відбувалась між тобою та племенами, до яких ти звертався з проханням про допомогу, доки Аллах не надав тобі підтримку через ансарів. Ми любимо ансарів і називаємо своїх синів на їх честь, ми сподіваємось, що із них виростуть ті, хто знов надасть підтримку твоєму заклику, і тоді Іслам поверне свою силу та велич.
Твої улюблені сподвижники міцно тримались твоєї Сунни, вони не змінили та не викривили її. Благо залишилось у твоїй Уммі, ми в усі часи давали присягу халіфу, який правив над нами Книгою Аллаха та твоєю Сунною, як ти і заповідав. Ти говорив, що після твоєї смерті станеться сильна фітна, і ти велів нам міцно триматись шляху праведних халіфів, якщо ми застанемо цей час. Ми ухопилися за них корінними зубами, і таким було наше положення на початку.
Потім невіруючі усвідомили, що Ісламська Умма непереможна, доки вона тримається того, з чим прийшов ти, о Посланець Аллаха ﷺ. Вона непереможна, доки у неї є держава та влада, які оберігають цілісність Ісламу, поки у неї є халіф, за яким б’ються і за допомогою якого захищаються.
Невіруючі вдерлися у нашу країну зі своїми могутніми арміями, вони бажали зруйнувати нашу державу та силою підкорити нас своєму правлінню. Проте їм не вдалось отримати верх над нами;держава, відкрита благородними сподвижниками, перетворилась у цвинтар для них. Ісламська Умма золотими літерами вписала в історію ці перемоги. Умма міцно трималась своєї акиди, захищала свою державу, яка була встановлена тобою, о Посланець Аллаха ﷺ, і звеличувала Аллаха.
Аллаху належить закон, влада та управління, Він вище усі та усього. Слово Аллаха вище усього, і ніщо не підноситься над Ним. Аллах — Той, Хто надав досконалу систему для життя.
Тоді невіруючі зрозуміли, що секрет нашої сили полягає у слідуванні за тобою, о Посланець Аллаха ﷺ, що ми беремо з тебе приклад в усіх наших справах. Хіба це не так? Адже ти наказав нам міцно триматись гілки Аллаха і застеріг від залишення Ісламу та його акиди. Невіруючі зробили удар по ісламським поняттям після того, як вони здолали нас в ідейному плані; вони струсонули думки та закони Ісламу, вони віддалили нас від твого шляху та викривили його у нашій свідомості.
І тоді світ став мороком для нас; через свою неуважність до твоїх настанов ми збилися з прямого шляху і віддались від світла, з яким ти прийшов, о Посланець Аллаха ﷺ. Без світла Ісламу ми увійшли у морок, ми нібито блукаємо у норі ящірки, виходячи із однієї нори потрапляємо в іншу, більш темну, аніж попередня, ми стали слідувати за невіруючими, подражаючи їм в усьому.
Після того,як вони знищили нашу державу, ми стали сиротами. Вони кинули капітана у в’язницю і залишили корабель у відкритому морі, і його спіткали вітер та хвилі, які билися. Цей корабель нагадує Ісламську Умму, на яку з усіх боків напали невіруючі. Вони сказали нам, що Ісламська держава ніколи не повернеться і що нам необхідно жити по їх законам; спочатку ми відмовились, а потім ми погодились, замовчали і почали вдовольнятись їх законами! Хіба ми не у норі?
О якщо б ми не вдовольнялись їх законами! О якщо б ми уважно слухали твоє наставляння, коли ти сказав, що померти у підкоренні Аллаху краще, аніж жити у непослуху Йому!
Невіруючі після того, як зруйнували наш Халіфат, не зупинились на цьому — вони розділили нашу країну та розграбували її, ви зробили для нас жалюгідну подобу держави і сказали, що це — наша батьківщина. Ми почали любити та захищати цю батьківщину лише тому, що вони сказали: «Це — ваша батьківщина»!
Вони призначили правителів над нами, які допомагали їм у нашому вбивстві. Хоча на початку ми радісно зустріли цих правителів лише тому, що невіруючі надали нам незалежність і сказали: «Це — ваші правителі».
Вони надали нам конституції та прапори, відносно яких Аллах не ниспосилав ніякої влади. Невіруючі сказали, що ці прапори та конституції — наші, і ми почали піднімати їх та вшановувати лише тому, що вони так сказали! Більше того, ми сприяли їм у поправках та зміненнях деяких законів у конституції!
Вони не зупинились на цьому і продовжили війну з Ісламом. вони прагнули повністю виключити Іслам із життя мусульман, вони сказали, що у релігії немає політики. Не маючи ясності у цьому питанні, ми почали повторювати їх слова: «Політика — це дурість», «Немає політики у релігії». Ми говорили це лише тому, що вони так сказали!
Після довгих пригноблень та страждань ми усвідомили цю гірку реальність і зрозуміли свої помилки. Ми вирішили відвернутись від помилок, адже це — блага якість. Нашою утіхою була твоя радісна звістка про повернення Другого Праведного Халіфату та завоюванні Риму. Ми переступили чорні сторінки у житті Умми і почали нову епоху, яка зцілить серця віруючих.
Потім невіруючі наказали нашим правителям вбивати нас. Вони вбивали нас зброєю, яку ми збирали, щоб звільнити нашу окуповану країну. Зі своєю проклятою політикою вони вимусили нас до втечі із країни. Ми помирали на прокреслених для нас кордонах. І це робила армія мусульман! Вона воювала та вбивала нас під стягом хрестоносців! І як же ми можемо погодитись з тим, щоб вони відокремили релігію від політики, адже вони використовують її у своїх інтересах, коли є у цьому необхідність.
Ми обіцяємо тобі, о Посланець Аллаха ﷺ, що надалі ніколи не будемо обмануті. Ми продовжимо нашу завзятість у діяльності по відновленню Ісламської Держави до тих пір, поки Аллах не дарує нам її, або поки ми не загинемо на цьому шляху, міцно тримаючись Книги Аллаха та твоєї Сунни. Ми говоримо: «Наш ватажок навіки — наш господин Мухаммад ﷺ». Ми не відступимо і не здамось, допоки влада не буде належати Ісламу.
Газета «Ар-Рая»
Абдуллатіф Харірі
07.02.2018.
