Наслідки політичного глухого куту, свідком якого став Алжир, вилились у народне кипіння, хвилю безладів та страйків,що прокотились по країні за останні місяці. Хвилювання зачепили численні сектори. Наприклад:
— сектор охорони здоров’я. Були акції протестів з боку лікарів у самій столиці; їх поліцейські побили дубинками, як про це заявили ЗМІ, також парамедики провели страйки у столиці та в інших містах;
— сектор освіти. Бастували вчителі середніх шкіл, а також студенти вищих учбових закладів. Почали бастувати навіть викладачі фізкультури, які вимагали відкрити для них посади у початкових класах;
— військовий сектор. Провели страйк відставні військові, яких силою не допустили на протести у столицю;
— сектор повітряного транспорту. Бастував обслуговуючий персонал повітряних авіаліній.
Усі ці групи вимагають умов зайнятості, заробітної платні, покращення військових та громадянських служб. Більшість цих секторів досі паралізовано. На мирні демонстрації та мітинги як і раніше накладено заборону у столиці країни під приводом забезпечення безпеки та стабільності.
З іншого боку, вже давно ведуться тривалі дебати навколо вимоги берберів прийняти у якості офіційного, оплачуваного для усіх держслужбовців, берберського свята «Йєннаєр».
Враховуючи усе це, необхідно вести моніторинг змінень та подій, розкривати змови, що готуються, та розуміти, що відбувається в Алжирі.
Протести прокотились по багатьом містам, особливо у Кабілії та в околицях гірського масиву Орес. Бастуючі вимагали розгляду мови амазігів (берберів) як національної та офіційної мови. Це означає, що ця мова буде введена у всезагальне навчання в обов’язковій формі для усіх. Також мова повинна буде використовуватись в адміністративних та офіційних документах, судах, ЗМІ СМИ, ПДР і т.д. Це також означає величезні витрати у плані фінансів, підготовку робочих місць, книг, вчених, професорів і т.д. Чи зможе держбюджет винести такі витрати? Ми усі знаємо, що це «нове свято» було визнано (як елемент ідентичності) у 1980 р. з боку Берберської академії, точніше сказати, визнане у Парижі. Насправді, «нове свято» не має ніякого зв’язку з берберами навіть історичної сторони, адже це — чисто римське свято. Коли у римлян наступав кінець землеробських робіт, люди прагнули відпочити та повеселитись у зв’язку з звершенням жнива.
Тому ясно як сонячний день, що метою усіх цих інтриг є Іслам. У зв’язку з цим необхідно викривати діяльність європейського колонізатора (особливо — французького), діючого у своїх інтересах. Адже він прагне ідейно зв’язати Алжир та інші країни Північної Африки з країнами на іншому боці Середземного моря, щоб замінити ісламську ідентичність берберів Північної Африки. Методом у цій справі служить ідея відокремлення релігії від держави. Будуть зібрані усі необхідні елементи для створення нової ідентичності жителів Північної Африки, зокрема — жителів Алжиру. Європа робить це, щоб створити альтернативу для Ісламу, навіть якщо доведеться прищепити людям ненависть на етнічному підґрунті або зробити фальсифікацію історичних фактів. Проте адже Аллах сказав:
وَإِنَّ هَٰذِهِۦٓ أُمَّتُكُمۡ أُمَّةٗ وَٰحِدَةٗ وَأَنَا۠ رَبُّكُمۡ فَٱتَّقُونِ
«Воістину, ваша релігія — релігія єдина, а Я — ваш Господь. Бійтесь же Мене!» (23:52).
Погляньте на тих, чиї серця ухиляються у бік через намовляння колонізатора; вони дивляться на ісламські завоювання як на колоніальне вторгнення та арабську окупацію. Ані для кого не секрет, що західний колонізатор, використовуючи своїх агентів із числа інтелігенції та політиків, вилучає для себе користь, використовуючи метод «розділяй і владарюй» і створюючи штучні протиріччя та конфлікти між мусульманами на національному підґрунті. Він намагається нав’язати мусульманам ідеї патріотизму, націоналізму, відокремлення релігії від життя, політики та решти усього іншого. Тому необхідно показати народу роль колонізатора у цьому питанні і показати те, як синів Умми використовують у розумовому та політичному плані в угоду Западу. Треба розуміти, що тут присутнє не просто питання діалекту або мови, навпаки, тут стоїть питання культурної боротьби Заходу з мусульманами.
З іншого боку, є вагомі докази тому, що є профранцузьке крило в органах управління, багато хто із управлінців із Кабілії — з поглядами секуляристів. Саме вони стоять за подіями у Кабілії та столиці. Це яскраво проявилось, коли мітингуючі почали вимагати офіційного визнання мови амазігів (берберів), щоб вона стала національною та офіційною мовою. Немає сумнівів у тому, що ці рухи знаходяться у стадії боротьбі за позиції між місцевою про французькою шайкою та проангійським урядовим крилом фракції Бутефлікі. Усе це робиться для того, щоб вилучити політичні, економічні та просвітницькі дивіденди, навіть якщо доведеться пролити кров мусульман. Сказав Всевишній Аллах:
وَمَن يَقۡتُلۡ مُؤۡمِنٗا مُّتَعَمِّدٗا فَجَزَآؤُهُۥ جَهَنَّمُ خَٰلِدٗا فِيهَا وَغَضِبَ ٱللَّهُ عَلَيۡهِ وَلَعَنَهُۥ وَأَعَدَّ لَهُۥ عَذَابًا عَظِيمٗا
«Якщо ж хтось уб’є віруючого навмисно, то відплатою йому буде Пекло, у якій вони будуть вічно. Аллах розгнівається на нього, прокляне його і приготує йому великі муки» (4:93),
وَلَا تَكُونُواْ كَٱلَّذِينَ تَفَرَّقُواْ وَٱخۡتَلَفُواْ مِنۢ بَعۡدِ مَا جَآءَهُمُ ٱلۡبَيِّنَٰتُۚ وَأُوْلَٰٓئِكَ لَهُمۡ عَذَابٌ عَظِيمٞ
«Не будьте схожими на тих, які розділились і впали у розбіжності після того, як до них явились ясні знамення. саме їм уготовані великі муки» (3:105).
Варто відзначити, що інші протести спалахнули більше місяця назад у декількох містах на тлі відмови Національної народної асамблеї Алжиру від включення в конституцію статті про введення у всезагальне навчання мови амазігів на усіх етапах освіти та в усіх учбових закладах. Хочеться нагадати, що у парламенті домінують партія «Фронт національного визволення» (глава — Абдуль-Азіз Бутефліка) і «Національне демократичне об’єднання» (голова — Ахмед Уяхья). Тому необхідно розкрити для народу участь європейського колонізатора у цьому питанні і те, які цілі та інтереси він переслідує. Не говорячи вже про його відношення до мусульман у цілому, і до мусульман Алжиру — зокрема. Адже у колонізатора накопичилось багато образи та ненависть до них у культурному та історичному плані.
Треба розуміти, що те, що відбувається, робиться для підготовки підґрунтя до президентських виборів у квітні 2019 р., щоб продовжити життя проєвропейському режиму (для подальшого розграбування багатств Алжиру). Вибори пройдуть у межах європейського консенсусу, де Абдуль-Азіз Бутефліка буде переобиратись на п’ятий строк, якщо, звичайно, його не спіткає раптова смерть.
Треба враховувати, що профсоюзи (робочих та студентів), керівники правозахисних організацій так звані «громадянські суспільства» в основному є частиною існуючих режимів у мусульманських країнах. Так само справа обстоїть і з офіційними партіями, які не здатні ані на що, вони — жалюгідні по своїй суті і перебувають на службі ворогів Умми. Немає сумнівів, що правляча фракція з наближенням виборів президента дасть відповідь на вимоги людей. Для неї не буде важко зупинити протести та заспокоїти народ. Вони проведуть театральні вистави, підкуплять потрібний прошарок і виставлять майбутню кандидатуру у роли рятівника.
Сьогодні ми спостерігаємо, що Алжир в усіх сферах має несправедливе відношення до людей з боку держави через корупцію та недбалість, що можна порівняти з наривом на тілі.
О мусульмани, ви повинні звернути увагу на закони вашого Господа, щоб втілити їх у вашому житті, адже лише держава Халіфат здатна:
— проявити справжню турботу про ваші повсякденні справи;
— розкрити змови Заходу та його агентів;
— піднести слова Аллаха;
— втілити Його Шаріат;
— звести нанівець патріотичний та націоналістичний зв’язок;
— зупинити вбивство мусульман та розграбування їх и багатств.
Лише Халіфат здатен погасити етнічні чвари та устрашити ворогів Аллаха одним лише своїм ім’ям. Так дійте заради встановлення Другого Праведного Халіфату, правління у якому буде здійснюватись за методом пророцтва, і у цьому — благо для вас в обох світах:
أَفَحُكۡمَ ٱلۡجَٰهِلِيَّةِ يَبۡغُونَۚ وَمَنۡ أَحۡسَنُ مِنَ ٱللَّهِ حُكۡمٗا لِّقَوۡمٖ يُوقِنُونَ
«Невже вони шукають суду часів невігластва? Чиї рішення можуть бути краще рішень Аллаха для людей переконаних?» (5:50).
Газета «Ар-Рая»
Салиіх Абдуррахім — Алжир
28 Джумада аль-уля 1439 р.х.
14.02.2018 р.
