Розширення ролі ОАЕ в Ємені

Газета «Ар-Рая»
Друкарня

Вторгнення Об’єднаних Арабських Еміратів та королівства Саудівська Аравія в Ємен з операцією під назвою «Буря рішучості» нагадує вторгнення Америки та Великобританії в Ірак та несе метою запобігання Саудівською Аравією та Штатами самостійності у «дорожній карті» Ємену.

Про це свідчать висловлювання чиновників ОАЕ, не переконаних в операції «Буря рішучості». Радник наслідного принца Абу-Дабі по політичним питанням Абдульхалік Абдуллах заявив: «Операція «Буря рішучості» — це лише авантюра Саудівської Аравії».

Америка розробила чіткий план для Саудівської Аравії в Ємені у трьох основних пунктах:

1. Послаблення Абд Раббо Мансура Хаді, який представляє так звану «легітимну владу» Ємену. Хаді багаторазово згадував, що Саудівська Аравія не надає підтримки єменським військам.

2. Послаблення прибічників Алі Абдуллаха Салеха у якості ласого шматочка для хоусітів та вбивство Салеха.

3. Зміцнення хоусітів та спроба інтегрувати їх у політичне рішення з іншими гравцями на політичній арені Ємену згідно з межами проекту США по Ємену при підтримці посланців ООН.

План Британії, паралельний американському плану, був приведений до виконання Еміратами, будучи передовим військовим планом, заснованим на наступних принципах:

1. Масове розгортання ОАЕ у Баб-ель-Мандебській протоці як ключ до контролю над Червоним морем та одним із важливішим морських шляхів у світі. Дане розгортання полягає у наступному:

• Контроль над стратегічним архіпелагом Сокотра до півдня від Адена поблизу Баб-ель-Мандебської протоки.

• Контроль над островом Перім (або Маюн), розташованим у гирлі Баб-ель-Мандебської протоки.

• Контроль над землями селища Завабан, розташованого на узбережжі Баб-ель-Мандебської протоки.

• Розгортання 400 військовослужбовців ОАЕ у порту Муха поблизу протоки після перетворення його у головну військову базу військово-морських поставок для забезпечення військової присутності ОАЕ в усьому Ємені.

• Контроль безпосередньо самого міста Аден, створивши міцний пояс безпеки навколо міста та його аеропорту.

• Контроль аеропорту міста Ель-Мукалла у муха фазі Хадрамаут.

• Будування двох військових баз на африканському узбережжі навпроти протоки в ерітрейському місті Асэеб та сомалійському місті Бербера.

2. Формування південно-єменських військових згуртувань, лояльних ОАЕ, більш значущих, аніж ополченці «Південної Перехідної Ради» на чолі з колишнім губернатором провінції Аден Айдарусом аль-Зубаіді з сепаратистськими нахильностями та інші південні ополченці на чолі з колишнім міністром Хані ібн Бріком, який має салафітську скерованість.

3. Формування північно-єменських військових згуртувань (услід за вбивством Алі Абдуллаха Салеха) під керівництвом Таріка Салеха (племінника Алі Абдуллаха Салеха), закликаних битися проти хоусітів у якості альтернативи армії Хаді.

Цей військово-орієнтований план скерований на пошук агентів, баз та ополченців, які б перешкоджали здійсненню плану США. ОАЕ не могли взятись за хоусітів, тому що розуміли, що Америка їм не дозволила б цього зробити. А також вони не стали допомагати Хаді, оскільки це викликало б питання з боку Саудівської Аравії. Тому Емірати вирішили інвестувати на південь Ємену, щоб зробити його точкою опори, звідки, після військового ствердження, буде можливо розширювати свій вплив на північ країни.

Щоб замилити очі Саудівської Аравії та Америці, ОАЕ заявили про свою волаючу ворожість у відношенні партії іхванів в Ємені, ворожій Саудівській Аравії, і запевнили Америку, що вони також виступають проти того самого «тероризму», з яким борються США та окупаційна влада «Ізраїлю». ОАЕ, відкрито та нічого не приховуючи, вийшли проти інтересів Ісламської Умми на стороні ворогів Ісламу — будь то християн, буддистів, індусів або руських. Емірати припали до Америки, зміцнили відносини з сіоністським утворенням «Ізраїль», закупили американську зброю на мільярди доларів,у тому — системи ПВО/ПРО Patriot на суму $2 млрд., та розробили договір про безпеку між ОАЕ та Америкою, підписаний у 1994 році, який дає Америці зручну стратегічну позицію у Перській затоці.

Емірати увійшли у число довірених країн Америки. ОАЕ надавали допомогу на сотні мільйонів доларів американським маріонеткам, таким як ас-Сісіу в Єгипті та Хафтар у Лівії. За рахунок подібних дій ОАЕ було сприйнято міжнародною спільнотою та Америкою у якості країни з західним орієнтиром, союзника сил колоніалізму і, як здавалось, країни, залежної від США. ОАЕ стали вільно діяти в Ємені та здійснювати новий, але вже британський вплив у регіоні без будь-яких перешкод або обмежень, особливо після того, як Саудія зв’язала руки Абд Раббо Мансуру Хаді, після послаблення прибічників Алі Абдуллаха Салеха та їх поразки перед хоусітами.

Настільки продуманий план подібних міжнародних масштабів був би немислимий для невеликої країни (як ОАЕ) з населенням не більше мільйону людей. У будь-якому випадку, за Еміратами повинна стояти яка-небудь наддержава. Усе це військове розгортання, відкриття усіх цих військових баз, а також фінансування усіх цих бригад ополченців було б неможливим, якщо за усім цим стояла б невелика країна на кшталт ОАЕ. Тут необхідний вплив наддержави, у даному випадку — Великобританії, яка фактично курирує Емірати.

Таким чином, роль ОАЕ в Ємені на протязі останніх двох років швидко розширювалась, а лояльні до них сили переросли у вагомих гравців у регіоні, яких стало неможливо ігнорувати при рішенні єменського питання. Військова присутність Еміратів стала силою, з якою віднині доводиться рахуватись при будь-якому варіанті політичного врегулювання в Ємені, що також мало відображення на британському впливі у країні. Великобританія, завдяки ОАЕ, стала державою-пастирем у політичному рішенні в Ємені. Саудівська Аравія зробила офіційний запит у Великобританію з проханням допомогти покласти край кризі в Ємені, як повідомляє газета «ArRaiAlYoum», редакція якої розташована у Лондоні.

Саудівська Аравія та ОАЕ беруть участь у військових діях в Ємені від імені Америки та Великобританії, щоб розширити там вплив цих двох держав, у той час як єменці у цій великій грі платять високу ціну кров’ю своїх дітей та розоренням країни.


Газета «Ар-Рая»
Ахмад аль-Хатвані
28.02.2018 р.

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая

Головне меню