«Проект держави Газа»

Газета «Ар-Рая»
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Змова мусульманських правителів та надія їх хазяїв

 

За так званою «угодою сторіччя» Америка приховує багато своїх проектів для регіону. Очевидно, що остаточного погляду на цю угоду поки іще не існує, тому те, якою вона буде, залишається гадати на політичних ток-шоу та в агентствах новин найбільш даремним політикам. «Угода сторіччя»(по ствердженню адміністрації США) є регіональною угодою, першим етапом якої було визнання Єрусалиму столицею єврейського утворення і перенесення посольства США із Тель-Авіва в Єрусалим. Очевидно, що у цієї угоди є і більш складні проекти, одним із яких є «Проект держави Газа». Америка працює над цим проектом не без участі регіональних правителів; даний проект включає в себе створення Палестинської держави у секторі Газа і на частині Синайського півострову. В обмін єврейське утворення приєднає до себе зону «C» на Західному березі річки Йордан, що складає 62% від загальної площі регіону. Таким чином, єврейське утворення доб’ється свого визнання, а саме — 90% території Палестини. У відповідь «Ізраїль» повинен надати Єгипту частину пустелі Негев.

У цілому, цей проект включає в себе надання Єгиптом Палестині територій від міст Рафах та Шейх-Зувейд до кордонів міста Ель-Аріш. Євреї, у свою чергу, допоможуть побудувати опріснювальні установки, щоб покрити нестачу води в Єгипті через ефіопську греблю. Єврейський політичний кореспондент Шамъирит Майрі на передачі по армейському радіо сказала: «Ас-Сісі надав Нетаньяху план створення Палестинської держави на півночі Синаю, куди входить Газа». Лідер партії «Єврейський дім» підтвердив дійсність доповіді по пропозиції ас-Сісі. Колишній голова служби безпеки «Ізраїлю» «Шабак» Яков Пері сказав: «Щедрість ас-Сісі приголомшила нас». Міністр розвідки та атомної енергії «Ізраїлю» Ісраель Кац сказав: «Надання палестинцям землі на Синаї, створення там Палестинської держави та доступ до міст на Західному березі в обмін на те, щоб вони відмовились від своєї вимоги повернутись до кордонів 4 червня,є однією із ознак приходу Останнього часу».

Проект держави Газа був прийнятий в епоху Абдель Насера, а потім Анвара Садата — агентів Америки. Потім Мурсі відновив його, а зараз його продовжує ас-Сісі — «арабський єврей» у регіоні. Ас-Сісі згоден на рішення «двох держав», але не у кордонах 4 червня 1967 року. Очевидно, що переговори та зустрічі деяких лідерів так званих «ісламських рухів» не далекі від обговорення цієї держави. Ас-Сісі був у центрі уваги на зустрічі в Акабі, організованій Нетаньяху 21 лютого 2016 року, на якій також був присутній король Йорданії і тодішній держсекретар США Джон Керрі; на цій зустрічі обговорювалось рішення палестинської проблеми у новому її баченні. Обама тоді заявив, що відповідальність повинні нести усі, а не лише Єгипет та Йорданія. За словами Махмуда Аббаса, екс-президент Єгипту Мухаммад Мурсі, щоб остаточно вирішити проблему Палестини, пропонував створити Палестинську державу на Синайському півострові, для цього він виділив ділянку більше 1000 квадратних кілометрів. Проте Аббас відхилив пропозицію Єгипту.

Єврейське утворення з самого початку працює у змові з регіональними правителями. Воно розуміє, що палестинська проблема довго не триватиме без підтримки міжнародних (у першу чергу — Америки) та регіональних сил. Опір, який показують правителі мусульман — він лише для внутрішнього «вжитку ». Наприклад, йорданський режим стверджує, що кризи у країні, особливо — економічні, пов’язані з позицією по Палестині, як нібито економіка Йорданії до цього була нарівні зі скандинавськими країнами! Рупори м’ясника Дамаска вдень та вночі кричать про опір, під приводом якого він продовжує вбивати людей та попирати їх права. Кожен, хто думає про змінення, стає ворогом для держав «опору» і вважається агентом єврейського утворення, незважаючи на те, що зрадництво у цього тирана є спадковим. А що стосується ас-Сісі, то він іноді забуває, що є правителем Єгипту; якщо б у нього була можливість балотуватись від партії «Лікуд», то, можливо, він випередив би Нетаньяху!

Правителі мусульман ніколи не були перешкодою для Америки так само, як і їх пращури — для Британії. Сторіччя назад Британія скоїла жахливий злочин: вона розділила Умму, що набагато гірше «угоди сторіччя» та «Проекту держави Газа», і ці так звані «правителі» були співучасниками у цьому злочині. Зараз, коли світове панування належить Америці, єдина перешкода для неї — це Ісламська Умма. Захід не звертає уваги на правителів мусульман ніякої уваги, доки ті не почнуть чинити опір. А якщо вони і будуть чинити опір, то тут же Америка покладе на них нові зобов’язання. Тому головна задача, що стоїть перед Заходом — це надати народу таке рішення, яким вони вдовольняться.

Очевидно, те, що відбувається навколо проекту держави Газа — це лише початок. Зачистка та переселення жителів Синаю, знаходження голови політбюро «ХАМАС» та деяких командирів в Єгипті, їх зустрічі з директором єгипетської служби розвідки Дахланом та аль-Машхаварі, візит Тіллерсона у регіон, надання Вашингтоном Йорданії на протязі п’яти років допомоги на загальну суму порядку 6 мільярдів доларів — усе це має відношення до даного проекту, і кожен працює для успіху Америки у цій справі. Можливо, тиск на Газу буде служити виправданням для «ХАМАС» у їх упущеннях, і над створенням такої громадської думки «ХАМАС» буде працювати. Режим Йорданії неодноразово заявляв, що він не у змозі в одиночку нести витрати на Палестину; також, за його словами, народ втомився — це було б виправданням наступних упущень та зрадництва. Що стосується «арабського єврея» ас-Сісі, то для нього єдина проблема — це іслам, вірно сказали про нього євреї: «Ас-Сісі — це божий подарунок для євреїв».

Америка усвідомлює, що яке б рішення вони не прийняла в «угоді сторіччя» або у «Проекті держави Газа», воно повинно переконувати народ. А це, на її думку, можливо лише з погіршенням рівня їх життя; таким чином, люди будуть зайняті пошуком прожитку і не будуть лізти у політичне життя. Америка вважає, що «те. що не досягається силою, вимагає іще більше зусиль». Тому ми бачимо, як вона запроваджує свій вплив за допомогою війн та створює нестерпні умови для життя, і це робиться заради того, щоб народ погодився з її проектами — принаймні, так вважає Захід.

Але насправді Ісламська Умма відкине подібні плани, її не обманути подібними вивертами, вона не подібна своїм правителям-агентам. Ісламські думки та почуття не покинуть Умму, і вона як і раніше вважає єврейське утворення чужим та вимагає негайного його викорінення. Умма відкине кожну угоду між євреями та правителями мусульман; навіть якщо їм вдасться провести референдум, то підуть на нього лише правителі і ті, хто бачить у цьому вигоду для себе. Умма також відкине озброєні та неозброєні рухи, якщо вони проявлять упущення і недбалість до неї. Америка вдень та вночі мріє, щоб Ісламська Умма визнала державу «Ізраїль». Мовчання — через її слабкість, а не через зрадництво, і коли вона поверне собі владу та силу — з волі Аллаха, це близько, — вона знищить єврейське утворення, а потім прийде черга і Америки!

إِنَّهُمْيَرَوْنَهُ بَعِيدًاوَنَرَاهُ قَرِيبًا

«Вони вважають його далеким. Ми ж бачмо його близьким» (70:6,7).


Газета «Ар-Рая»
Халід Абдуллах
28.02.2018

 

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая