В історію досі золотими літерами вписані біографії тих героїв із йорданської армії, партизан та жителів містечка Карама та його околиць, які брали участь у битві при Карамі.
Це люди , які увірували в обіцянку Аллаха, частина із яких вже отримала винагороду , покинувши цей світ, а частина очікує свого часу.
Давайте у ці дні, окреслені зрадництвами та змовами проти Ісламської Умми та звірськими нападками безбожних держав та їх армій на мусульман з метою скуштувати їх плоті та розграбувати їх багатства, згадаємо світлі дні. Це світлі дні із щоденника історії про героїв, які можна віднести до параграфу про самопожертву доблесних мусульман, через що окупаційній владі «Ізраїлю» довелось вкусити гіркоту поразки у найбільш неочікуваний для них момент. Після того , як «Ізраїль» вийшов гордим переможцем над численними арабськими арміями із червневої битви 1967 року, мала частина офіцерів, солдатів, партизан та громадянських осіб при Карамі вимусила сіоністські армії ЦАХАЛа пуститься у втечу.
Битва при Карамі відбулась 21 березня 1968 року, після того, як ЦАХАЛ утвердив свій план, а потім скерував свої, на їх думку, непереможні загони, оснащені різноманітного роду важкою, легкою, наземною та повітряною військовою технікою. Хоробрі сини Умми вже чекали ворожі війська до сходу від річки Йордан у дні, які передували 21 березня, тому плани ЦАХАЛа застати мусульман зненацька провалились. Перші бригади сіоністів переправились через річку Йордан, але тут же були блискавично атаковані хоробрими мусульманськими чоловіками. Таким чином, загони «Ізраїлю» позбавились переваги раптовості у цій битві. Та ж участь спіткала і решту усіх інших спроб сіоністів перетнути річку. Командуванню сіоністських військ довелось діяти всліпу. Їм не допомогли ані авіація , ані десантники, які висадились у Карамі та його околицях.
Це була воістину битва гідності, з якою сіоністським військам іще не доводилось стикатись. Їм довелось зійтись у бою с людьми, смерть для яких — миліше за життя , а в очах була лише хоробрість та відвага. Мусульманські загони, у які входили палестинці, йорданці та жителі Карами та його околиць, показали справжню згуртованість та взаємовиручку . Уперше за свою історію окупаційним силам «Ізраїлю» довелось припинити вогонь, оскільки мусульманські герої почали брати їх у кільце,так що їм залишалось з жахом пуститься у втечу. Але це принесло ЦАХАЛу іще більші втрати, аніж у момент битви. Армія «Ізраїлю» почала безладний та хаотичний відступ , через що понесла втрати у виді танків , бронетехніки, та солдатів. І уперше армія сіоністського утворення не змогла унести з поля бою рештки своїх загиблих солдатів.
Командир бойової групи ЦАХАЛа підполковник Аарон Більд, описуючи битву в інтерв’ю єврейській газеті «Давар», сказав:
«Я багато разів був свідком бомбардувань, але ніколи не бачив подібного раніше. У ході операції усі наші танки, окрім двох, буди підбиті».
О солдати йорданської армії! Всевишній Аллах захотів, щоб битва при Карамі, як перекладається з арабської як «гідність», стала прикладом для усього світу та мусульман, а зокрема — для вас та армій решти мусульманських країн. Щоб ви не забували про те, що сьогодні ваша численність — не менше тієї, що була у минулому. Коли мусульмани-завойовники несли стяг Ісламу та виводили людей натовпами із пітьми до світла нашої релігії. Офіцери, солдати, партизани та громадянські особи із містечка Карама та його околиць , які викликали захоплення своєю хоробрістю , героїзмом та самопожертвою, вирвали перемогу у армії сіоністського утворення та дали їй вкусити гіркоту поразки. Ви здатні неодноразово повторити подібне. Ви, солдати та офіцери йорданської армії , можете продовжувати писати епопею про героїзм та самопожертву та отримати перемогу над окупаційною владою «Ізраїлю». Для цього вам досить лише покластися на Аллаха,адже ваші серця як і раніше відчувають ненависть по відношенню до сіоністського утворення, у ваших розумах як і колись назрівають плани того, як перемогти це утворення, а ваші сильні руки так і норовлять нанести по ньому смертоносний удар.
З приводу цієї річниці битви при Карамі я хочу нагадати вам благу звістку, про яку нам повідав Посланець Аллаха ﷺ:
لَا تَقُومُ السَّاعَةُ حَتَّى يُقَاتِلَ الْمُسْلِمُونَ الْيَهُودَ، فَيَقْتُلُهُمُ الْمُسْلِمُونَ حَتَّى يَخْتَبِئَ الْيَهُودِيُّ مِنْ وَرَاءِ الْحَجَرِ وَالشَّجَرِ، فَيَقُولُ الْحَجَرُ أَوِ الشَّجَرُ: يَا مُسْلِمُ يَا عَبْدَ اللهِ هَذَا يَهُودِيٌّ خَلْفِي فَتَعَالَ فَاقْتُلْهُ، إِلَّا الْغَرْقَدَ فَإِنَّهُ مِنْ شَجَرِ الْيَهُودِ
«Судний час не наступить доти, доки мусульмани не битимуться з іудеями. Мусульмани будуть вбивати їх так, що іудеї будуть ховатись позаду каміння , а камені та дерева будуть говорити: «О мусульманин! О раб Аллаха! За мною ховається іудей. Прийди та вбий його!». І лише дерево гаркад (селітрянка) не стане робити цього, тому що воно є іудейським деревом» (передали Бухарі і Муслім від Абу Хурайри).
О, офіцери та солдати! Ви нащадками героїв Мути, Ярмука та Карами. Ви, як і вони, — носії великого Ісламу. Яким би не було багаточисленним військо ворога, пам’ятайте, що Аллах у Коране говорить:
كَم مِّن فِئَةٖ قَلِيلَةٍ غَلَبَتۡ فِئَةٗ كَثِيرَةَۢ بِإِذۡنِ ٱللَّهِۗ وَٱللَّهُ مَعَ ٱلصَّٰبِرِينَ
«Скільки малочисленних загонів перемогло багаточисленні загони з волі Аллаха!». Адже Аллах — з терплячими» (2:249).
О, доблесні воїни Ісламу! Нехай вас не лякає озброєння ворога, оскільки ваш ворог боїться смерті. А той, хто боїться смерті, приречений на слабкість та безуспішність. Для вас досить того, щоб Аллах був з вами. Допоможіть Аллаху, і Він неодмінно допоможе вам! Будьте щирі з Аллахом, і Він буде щирий з вами! І тоді вас чекає неодмінна перемога та шахада у садах Рая. А якщо ви знаходитесь у пошуку свідомого та щирого керівництва, то Хізб ут-Тахрір — це той дороговказ, який не обмане свій народ та укаже вам на правильний напрямок. Єдиний варіант, де немає жалкування — це слідування шляху Посланця Аллаха ﷺ, не відходячи від нього ані на йоту.
Газета «Ар-Рая»
Шлях гідності чекає вас, офіцери та солдати армії Йорданії та решти мусульманських країн!
Халіфа Мухаммад, Йорданія
04.04.2018
