Саміт лідерів Америки та Північної Кореї

Газета «Ар-Рая»
Інструменти
Друкарня

Питання: У Сінгапурі пройшла перша в усі торії зустріч діючого президента США Трампа з лідером Північної Кореї Кім ЧенИном.

На саміті, який відбувся 12 червня 2018 року, керівники підписали спільний підсумковий документ, що доволі швидко змінив напруженість, яка досягла свого апогею у минулому році до того, що обидві держави погрожували одна одній ядерною зброєю. Яким чином так швидко була досягнута угода? Який її зміст і що вона обіцяє у подальшому?

Відповідь:

Для того, щоб прийти до ясного розуміння даної обставини, розглянемо наступне:

1 — Америка неодноразово намагалась, усе більше підсилюючи погрози, добитися того, щоб Північна Корея відмовилась від своєї ядерної зброї, проте ці погрози не принесли ніякої користі — Північна Корея так і не згорнула свою ядерну програму … У такій ситуації Америка вдалась до дипломатичного, політичного, а також до економічного тиску. Поруч з цим, США усіма силами намагались примусити Китай спричини тиск на Північну Корею. Відповідаючи на питання про ескалацію між Америкою та КНДР від 23.04.2017, ми говорили:

«У зв’язку з усім цим Америка на дану мить не готова до силового протистояння з Північною Кореєю, і їй нічого не залишається, окрім як дочекатись, доки Китай не спричинить тиск, що Вашингтон і намагається прискорити. США нібито загрожують Китаю та вимагають від нього підкоритись американським вимогам натиснути на Пхеньян та згорнути корейську програму ядерного озброєння».

У квітні 2017 року виконуюча обов’язки помічника держсекретаря США по справам Східної Азії та Тихого океану Сюзан Торнтон заявила: «США давали чітко зрозуміти, що ми хочемо вирішити цю проблему за допомогою мирної денуклеаризації Корейського півострову, ми певно не націлені на конфлікт або зміну режиму» («Росія сьогодні», 17.04.2017).

Після цього почались дипломатичні контакти між сторонами за допомогою Китаю та його тиску, що супроводжувався введенням економічних санкцій, політичної осади та ізоляцією на міжнародному рівні, а також поширеною пропагандою проти КНДР для того, щоб примусити його відмовитись від ядерної зброї. США паралельно до цього додали спокусу та обіцянки про міжнародну відкритість та швидко розвинуту економіку через Південну Корею, яка почала сходитись з Північною Кореєю.

2 — Через Китай почались таємні дипломатичні контакти, у ході яких колишній держсекретар Тіллерсон зв’язався з північнокорейцями у липні 2017 року. Тіллерсон виразив свою незгоду з безрозсудним підходом Трампа, що загрожував стерти Північну Корею з обличчя землі у той час, коли Тіллерсон вів таємні переговори з північнокорейцями. Вони ж, почувши погрози Трампа, припинили переговори та покинули Китай. Розгніваний держсекретар на зустрічі з Трампом 20 липня 2017 року назвав його «придурком», як про це повідомив 4 жовтня американський телеканал «NBC News» з посиланням на трьох американських чиновників, які були присутні на цій зустрічі. Незадовго до цього, напередодні проголошення Тіллерсоном про те, що Америка має прямі канали зв’язку з Північною Кореєю, американський президент написав у своєму «Твіттері»:

«Я сказав Рексу Тіллерсону, нашому чудовому держсекретарю, що він марно тратить час, намагаючись вести переговори з маленькою Людиною-ракетою».

Аналогічна загроза під час переговорів між сторонами надійшла з вуст віце-президента США Майка Пенса, який намагався взаємодіяти з північно-корейською делегацією під приводом участі на церемонії відкриття зимової Олімпіади у південнокорейському Пхенчхане, розташованому у 80 кілометрах від північно-корейського кордону. 7 лютого 2018р. у своїй промові перед військовими на американській авіабазі Йокота Пенс заявив про те, що його країна «завжди буде прагнути до миру, і ми будемо робити більше, аніж коли-небудь, заради гідного майбутнього» («Рейтерз», 07.02.2018). Проте по спливанню з днів Пенс закликав «продовжити економічну та дипломатичну ізоляцію Північної Кореї, доки вона не відмовиться від своїх ядерних та балістичних програм» («Аль-Арабія», 10.02.2018).

Це спонукало Північну Корею скасувати зустріч з Пенсом. Усе це вказує на те, що американський політичний метод, що використовується Трампом, полягає у використання погроз та тиску на супротивника під час дискусій та дипломатичних контактів з ним, щоб примусити його підкоритись тому, що бажає Америка. Це підтверджується також заявою Майка Помпео, який, будучи директором ЦРУ, висловився про те, що «президент Дональд Трамп зосереджений на пошуку дипломатичного рішення північно-корейської кризи. Ми ж працюємо над підготовкою низки рішень, щоб бути упевненими, що у президента є увесь спектр можливостей» («Рейтерз», 23.01.2018). Таким чином, дипломатичні зусилля супроводжуються іншими варіантами впливу, найчастіше — погрозою. Схоже, що даний Трампа — погрози під час дипломатичних переговорів — не сподобався Тіллерсону, який виступив проти, за що він і поплатився кріслом держсекретаря.

3 — Очевидно, що такий підхід не приніс користі у випадку з Північною Кореєю, яка перервала переговори при першій же появі якої-небудь загрози. Без втручання Китаю не було б ніякого саміту. Тому на спільній прес-конференції по завершенню зустрічі у Сінгапурі Трамп «виразив вдячність голові КНР Сі  Цзіньпіну, який доклав зусилля на протязі минулих місяців для сприяння цьому історичному саміту» («AFP», 12.06.2018). Китай спричинив тиск на Північну, щоб остання піша на поступки.

Як повідомило 28.03.2018 офіційне китайське інформагентство «Сіньхуа», «лідер Північної Кореї Кім ЧеньИн знаходився з неофіційним візитом у Китаї з неділі (25 березня 2018р.) по середу (28 березня 2018р.) за запрошенням голови КНР Сі Цзіньпіна. У ході зустрічі лідери держав обговорили ситуацію на Корейському півострові. На зустрічі голова КНР заявив про те, що з цього року на Корейському півострові сталися позитивні змінення, і Китай високо оцінює важливі умови, вжиті КНДР, та дотримується мети денуклеаризації півострову, забезпечення миру та стабільності на півострові та рішення проблем за допомогою діалогу та консультацій.». Як передало Центральне телеграфне агентство Кореї (ЦТАК), лідер Північної Кореї Кім ЧенИн «здійснив візит у Китай з метою привітати Сі Цзіньпіна з переобранням на посаду голови КНР згідно з дружньою традицією між двома країнами.

Кім ЧенИн виразив сподівання, що його перший візит у Китай буде сприяти миру та стабільності на півострові. Він також заявив, що ситуація покращується, і він особисто готовий вести діалог з США та зустрітись з Дональдом Трампом, а також з лідерами Південної Кореї. «Проблема денуклеаризації Корейського півострову може бути вирішена, якщо Південна Корея та Сполучені Штати будуть реагувати на наші зусилля, а також створювати атмосферу миру та стабільності», — підкреслив лідер КНДР. Президент США, перебуваючи у враженні від візиту північно-корейського лідера у Пекін, 28.03.2018 написав у «Твіттері»: «Учора ввечері отримав повідомлення від голови  КНР Сі Цзіньпіна про те, що його зустріч з Кім ЧенИном пройшла дуже добре і що Кім з нетерпінням чекає зустрічі зі мною».

Китай заради власних інтересів приніс у жертву Америці північну Корею, спричинивши на неї тиск для того, щоб примусити її лідера піти на поступки та зустрітися з пихатим Трампом. Зокрема, Пекін брав участь у політичному тиску та прийнятті резолюцій у Раді Безпеки ООН про введення санкцій у відношенні Північної Кореї що стало одним із чинників, спонукавши її на поступки у відношенні своєї ядерної програми. Кім ЧенИн розуміє, що якщо він втратить підтримку Китаю, який потім візьметься за блокаду країни та створить проблеми, то Північна Корея натерпиться лих! Тому Північна Корея пішла на поступки! Китайський МЗС визнав вплив Китаю на рішення Північної Кореї, зазначивши, що «Пекін зіграв позитивну роль на Корейському півострові» («Рейтерз», «AFP», 23.05.2018).

Китай показав, що його більшу турбує власний комерційний інтерес з США, невже інтерес навіть його комуністичного союзника, який з причини Китаю, можливо, понесе збитки. Тепер для великої комуністичної держави важливіше комерційна користь, аніж турбота про союзних з нею комуністичних державах. Як нібито Китай не розуміє, що Америка, прагнучи роззброїти Північну Корею, використовує це питання для того, щоб «оточити» Китай та зупинити його гегемонію над Південно-Китайським та Східно - Китайським морями!

4 — Це підтверджується заявою Китаю про своє схвалення саміту, який відбувся, та позиції північно-корейського союзника у відношенні відмови від ядерної зброї на користь Америки. Як заявив голова МЗС КНР Ван І, Китай схвалює зустріч президента США Дональда Трампа та лідера КНДР Кім ЧенИна у Сінгапурі: «Китайська сторона, звичайно ж, схвалює та підтримує її. Ми сподіваємось, що лідери КНР та США зможуть усунути протиріччя, добитися взаємної довіри, здолати труднощі, добитися основного консенсусу по просуненню реалізації процесу денуклеаризації та створенню механізму мирного врегулювання на Корейському півострові», — сказано у документі («Рейтерз», 12.06.2018).

Якщо б Китай володів достатньою політичною свідомістю та сильною політичною волею, то н став би спричиняти тиск на свого союзника Північну Корею! Він довів, що його політичний горизонт та рівень усвідомлення міжнародної політики усе іще вузькі, а політична воля слабка, коли зациклився на забезпечення хороших торгових відносин з Америкою в обмін на підкорення північної Кореї їй і не подивився далеко уперед на те, до чого це може призвести. Не виключено, що Сполучені Штати хочуть роздобути Північну Корею, яка у подальшому стане до них ближче, аніж Китай. Можливо, США прагнуть укласти союз із двох Корей та створити із них єдину силу, окрему від впливу Китаю. Адже аналогічне вже було поруч — В’єтнам обернувся Китаю ворогом після того, як Америка об’єднала Південний В’єтнам з Північним згідно Паризькій угоді у 1975 році!

5 — Китай зіграв основну роль для того, щоб примусити Північну Корею погодитись на участь у саміті, де на кону лежала її відмова від ядерного озброєння, причому однобічна відмова, що не поширюється на ядерну Америку — єдину державу у світі, яка використала його проти людей та поширила на землі нечестя, проте саме вплив Китаю виявився ефективним! Таким чином, відбувся саміт, який, всупереч очікуванням того, що він розтягнеться на два дні, завершився за один день підписанням поширеної угоди, що перш за усе вказує на швидкість реагування Пхеньяна на вимоги Вашингтона.

Услід за цим Північна Корея зруйнувала найбільший ядерний випробувальний полігон з метою виразити свою готовність відмовитись від ядерної програми, а також відпустила трьох американців, які відбувають покарання у КНДР. «Досягнуто значного прогресу — усе дуже добре. Думаю, що краще, аніж усі могли очікувати. На вищому рівні», — виразив Трамп своє вдоволення підсумками історичного саміту, де Кім ЧенИн повідомив журналістам, що «світ стане свідком крупних змін» («Рейтерз», 12.06.2018).

Загальний документ, підписаний лідерами двох країн за підсумками саміту у Сінгапурі, включає чотири пункти:

1) США та КНДР зобов’язуються встановити нові відносини між країнами «згідно з прагненням народів двох країн до миру та процвітанню»;

2) США та КНДР будуть спільно працювати над створенням сталого та стабільного режиму миру на Корейському півострові;

3) КНДР зобов’язується працювати над повною денуклеаризацією Корейського півострову;

4) США та КНДР домовились про повернення на батьківщину решток в’язнів війни та загиблих у бойових діях американських військовослужбовців (які воювали у корейській війні 1950–1953 рр.).

Трамп назвав підписаний документ «важливим та всеохоплюючим», а Кім ЧенИн пообіцяв «повну денуклеаризацію Корейського півострову». («ВВС», 12.06.2018). Ця заява говорить про те, що лідери підписали рамкову угоду без деталей про те, як буде відбуватись денуклеаризація, які є механізми, строки та контроль за виконанням даної угоди та інших питань, які повинні міститись у документах, підписаних для термінової реалізації. Так, наприклад, у ядерній угоді з Іраном усе це було прописано.

6 — На основі цього можна сказати, що американського президента попереду чекають тривалі багаторічні переговори з Північною Кореєю. Здається, Трамп хотів якомога швидше досягти попередньої домовленості та вирішити проблему з Північною Кореєю, у ході якої він зробив стільки погроз, що вже не може відступити, окрім як досягнувши видимого на перший погляд так званого «успіху» у приборканні Пхеньяну.

Як ми вже говорили вище, без тиску Китаю погрози Трампу не призвели б до даного саміту і до угоди з Північною Кореєю про її ядерне роззброєння, яку Трамп зможе записати на свій рахунок як «історичну перемогу», що може принести йому успіх на виборах на другий президентський строк, що очікуються через два з половиною роки. Окрім цього, підписана угода дозволить «прикрити» усі триваючі по сьогодні суперечки навколо американського президента, критики з приводу його поразок та звинувачення деяких у дурості та недалекості на його адресу.

На підтвердження цьому наведемо заяви самого Трампа: «Голова Кім ЧенИн сказав мені, що Північна Корея вже знищує головні площадки по випробуванню ракетних двигунів», «Санкції будуть зняті тоді, коли ми упевнимося, що ядерної зброї більше немає. Санкції зіграли важливу роль», «Ми не зробили ніяких поступок під час переговорів», «Я попросив (військових) призупинити військові вчення (проти Північної Кореї) на час переговорів», «Я, звичайно ж, запросив би Кім ЧенИна відвідати США, якщо переговори на саміті пройдуть добре», «Думаю, ми поклали початок приголомшливій угоді. Ми доб’ємось денуклеаризації Північної Кореї. Вона почнеться негайно, станеться багато інших речей» («Аль-Джазіра», 12.06.2018). Таким чином, Трамп хотів знайти шляхи припинення напруженості з Північною Кореєю та видати це за особисту велику перемогу.

7 — Припинення напруженості з Північною Кореєю надає Трампу можливість звільнитись та сконцентруватись на торговій війні проти своїх союзників та ворогів. Деескалація у відносинах США з союзниками почалась після того, як Трамп ввів високе мито на ввезення сталі та алюмінію, порахувавши, що раніше укладені торгові угоди — «нечесні». Трамп розкритикував країни G7 напередодні саміту у Канаді та почав вимагати від них виправити «несправедливі торові угоди»: «Розраховую виправити несправедливі торгові угоди з країнами «Великої сімки» (G7). Якщо цього не станеться, нам же буде краще!», — написав він у своєму «Твіттері» 8 червня 2018р.

Раніше президент Франції Емманюель Макрон та прем’єр-міністр Канади Джастин  Трюдо, попередили голову Білого дому про те, що «без поступок з його боку по комплексу питань вони не будуть підписувати завершальне комюніке очікуваного саміту (G7)» («AFP», 06.06.2018). Президент США звинуватив Канаду та Францію у тому, що вони обкладають забагато високими митами американські товари та нагадав канадському «так обуреному» прем’єр-міністру Трюдо про мита до 300%, які Канада стягує з американської молочної продукції. Як зазначив 7 червня журналістам канадський чиновник: «По багатьом питанням очікуються серйозні протиріччя» («Рейтерз», 08.06.2018).

Навіть президент Макрон, який намагався зблизити американсько-французькі відносини, вже не у змозі оволодіти своїми нервами та усіляко вивертатись для того, щоб іти в ногу з Америкою, щ у французів не виходить робити так, як у англійців. Так, Макрон заявив, що формат «G7» може перетворитись у «G6» без США: «Шість країн G7 без Сполучених Штатів спільно представляють собою більший ринок, аніж американський. Світової гегемонії не буде, якщо ми знаємо, як організуватись», — зазначив Макрон, а також додав: «Ви говорите, що президенту США усе байдуже. Можливо, але ніхто не вічний» («Рейтерз», 08.06.2018).

Тут проявився англійський бруд, коли Британія виразила, що не підтримує таку риторику, для того, щоб однією ногою залишатись в Америці, але при цьому підбурюючи проти неї решту інших. Прем’єр Британії Тереза Мей закликала ЄС зайняти більш стриману позицію у відношенні митної політки США та надати пропорційну відповідь на мита на сталь та алюміній, які ввела американська влада («Рейтерз», 08.06.2018).

Канцлер Німеччини Ангела Меркель назвала рішення президента США Дональда Трампа відкликати свій підпис під комюніке за підсумками саміту G7 «таким, що розчаровує» та «пригнічує». «Відкликання підпису, звичайно, є радикальним кроком», — зазначила Меркель10 червня у програмі телеканалу «ARD», проте підкреслила, що не вважає цю подію кінцем трансатлантичного партнерства. Міністр закордонних справ Німеччини Хайко Маас написав у своєму «Твіттері» про те, що президент США одним твітом «перекреслив усю довіру» між Сполученими Штатами та країнами ЄС. Саміт G7 у Канаді увінчався атакою на Трампа лідерами інших країн, що брали участь у дані зустрічі. Президент США Трамп після завершення саміту заявив, що доручив своїм представникам не підписувати комюніке  за підсумками зустрічі у верхах, пояснивши це поведінкою, який вчинив дуже «нечесно та слабко» («AFP», 10.06.2018).

Трамп покинув саміт «Великої сімки», не чекаючи завершення заходу, на який він прибув пізнішу усіх. Налице  факт того, що торгова війна почалась. «Коли країна (США) втрачає багато мільярдів доларів на торгівлі практично з усіма країнами, з якими вона веде справи, торгові війни доречні, і їх легко виграти», — твитнув Трамп 2 березня. Усе це вказує на те, що торгова війна дуже важлива для США, які досі страждають від наслідків фінансової кризи, що спалахнула у 2008 році, і чий борг перевищив 20 трлн. дол. Президент Трамп, який володіє бізнес менським складом розуму, взявся за порятунок економіки США згідно своєму гаслу «Америка перш за усе», а це передвіщає розпад міжнародних інститутів, які давно використовуються Америкою для нав’язування свого світового панування.

Отож, гряде руйнування нинішнього світового порядку та виникнення нової міжнародної позиції, у якій США більше не будуть жертвувати та проявляти терпимість перед схиленням торгових важелів на користь інших в обмін на їх сприяння у збереженні американської світової гегемонії. Тепер у мисленні Америки переважає комерційна користь, а не підтримка союзників для того, щоб тримати їх під своєю егідою та примушувати слідувати за нею.

8 — Америка не дотримується яких-небудь угод та швидко порушує їх, як тільки інтереси країни почнуть вимагати розірвати контракт та відмовитись від своїх зобов’язань. Наприклад, у 2003 році Джордж Буш-молодший розірвав угоду, укладену між США та Північною Кореєю у часи президента Білла Клінтона у 1994 році. У нещодавньому випадку Трамп підписав спільну заяву з союзниками на саміті G7 у Канаді, а потім вже наступного дня відкликав свій підпис. Раніше Трамп вийшов із ядерної угоди з Іраном, укладеної його попередником Обамою у 2015 році. Аналогічно і дана угода, підписана з Північною Кореєю у Сінгапурі, нічого не гарантує. Америка кожного разу нічого не гарантує, коли побачить, що Північна Корея ухиляється по кожному пункту під час переговорів, буде їй погрожувати його розірванням.

Порушення угод, пихатість, чванство, байдужість до решти інших стали невід’ємною частиною Сполучених Штатів. Усе це — чинники, які рано чи пізно призведуть до краху. Скоро повернеться Праведний Халіфат, і він займе своє місце держави №1 у світі,, з дозволу Аллаха, поширить справедливість, чесність та істину, як і усуне брехню та оману. Він ощасливить людство а принесе безпеку людям в усіх областях. Посланець Аллаха ﷺ обрадував нас цим у своїх словах про те, що після епохи тиранії

ثُمَّ تَكُونُ خِلَافَةً عَلَى مِنْهَاجِ النُّبُوَّةِ

«знов буде Халіфат за методом пророцтва»(Ахмад)

Це легко для Всемогутнього Аллаха!

 

2 Шавваля 1439 р.х.
16.06.2018р.

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая