У середині грудня 2018 р. почались антиурядові масові демонстрації у таких містах, як Сеннар, Ад-Діндар, Хартум, Атбара, Донгола, Гедареф, Порт-Судан, Вад-Медан та інші.
Виникнення революції проти правлячого режиму було природнім, адже сама ситуація У Судані вела до цього. Люди подовгу стоять у чергах за хлібом і паливом, і причина цього полягає у багатогодинних чергах в обмінні пункти і банки, надмірних витратах, пов’язаних з податками у секторах сільського господарства, промисловості, торгівлі, послуг, підозрілих спалахах ринків та у незадіяних у банках готівкових засобах, як і у примушенні людей до взаємодії з банківською системою. Сьогодні банки утримують фінанси людей, не дозволяючи останнім вільно ними користуватись.
Усе це призвело до банкрутства багатьох проектів у сільському господарстві: тепер цей сектор став нерентабельним. Були закриті тисячі виробничих підприємств, відбувся спад у комерційній діяльності. Що стосується сектору послуг, то досить того, що ціни на авіаквитки наприкінці 70-х із Судану для вирушення у паломництво складали 50 суданських фунтів, тепер же через цю кризу сума збільшилась у сотні разів (90 тис. суданських фунтів). Уряд національного примирення у Судані прийняв для свого режиму і діяльності зручні для себе закони. Сьогодні його шлях не відповідає тим гаслам, які він підняв після приходу до влади у 1989 р. Тоді гасла були наступними: «Ми бажаємо підняти стяг, ми не діяли заради мирського життя» (ту мається на увазі стяг Аллаха), «Ми схиляємось лише перед Аллахом», «Наблизилось покарання для Америки і Росії». Проте уряд не зробив Іслам основою держави, навпаки, він запровадив капіталізм у його найгірших формах, а релігія була відокремлена від правління.
Окрім того, у Судані присутнє втручання Америки у політику країни через свої інститути, такі як МВФ. МВФ досяг такого статусу, що для нього при міністерстві фінансів був створений консультативний відділ. Втручання Америки було узаконено за допомогою демократичного законодавства. Нагадаємо, що у демократії головування належить людям, а не Творцю. Голова Судану створив раду міністрів, потім підштовхнув Національну ю асамблею до її прийняття, і усе це було зроблено для того, щоб підкорити людей через батіг армії і суворість закону. У цьому і полягає суть плану Америки по знищенню народ Судану, де прописана необхідність збільшення податків, скасування субсидування товарів першої необхідності, зменшення державних витрат на охорону здоров’я, освіту, введення плаваючого курсу валюти і приватизація.
Монополісти порушили закон, хоча саме монополія лежить в основі капіталізму, проте тепер через неї трапилось скрутне становище, адже багатства країни були поділені між певними людьми із числа прибічників режиму. Так у їх руки перейшла торгівля цукром, цементом, залізом, борошном, які імпортуються з-за кордону. Говорячи окремо по імпорт цукру і борошна, у таку країну як Судан, то це вже виглядає абсурдно. Також має місце монополізація продажу ліків, корисних копалин і різноманітних послуг. Усе це дозволило сконцентрувати фінанси у руках одного класу, що іще більше призвело до росту бідності тих, хто випав із вищевказаних чотирьох видів економічної діяльності, а також тих, хто безробітний чи інвалід. Окрім того, були допущені порушення закону у виді друкування нічим не підкріпленої валюти — друкувальний станок не зупинявся, випускаючи величезну грошову масу, що призвело до занепаду купівельної спроможності суданського фунту, тому фунт впав по відношенню до долару та решті валют. Черговим порушенням закону стало схвалення з боку бюджету збільшення грошової маси на 18% від вже наявної, проте вона була збільшена 57%, що неминуче призвело до жорсткої дорожнечі, не говорячи вже про податки, митні збори і монополії.
Роль колоніалізму від цього не зменшилась, більше того, з’явився федералізм, який:
— розділив країну,
— викликав нервозність,
— викликав високі витрати, знизити які неможливо з причини армії чиновників.
Сьогодні Судан нараховує чимале число губернаторів і міністрів, має 18 провінцій, у кожній провінції — свій уряд: законодавча рада, міністри,, різного роду уповноважені, представники влади плюс мільярдні асигнування. Останньою краплею стало відокремлення Південного Судану, і це стало для американської адміністрації великою перемогою (згідно її ствердженню). Аль-Башир під час зустрічі з Путіним зізнався усьому світу, що саме Америка відокремила південь Судану.
Тому з 2011 р. занепад і руйнування не припиняються, хоча Америка пообіцяла уряду манну з небес, якщо він виконає її вимоги. Однією із таких вимог був національний діалог, у якому взяли участь партії «Національний конгрес», «Хізб-аль-Умма», «Народний конгрес» та інші. Цей діалог скерований на секуляризацію Судану і завершення нового американського проекту. Даний проект передбачає скасування усіх ісламських гасел і законів, у яких хоч трохи присутній дух Ісламу, включаючи скасування законів про шлюб і спадок.
Треба розуміти, що колоніалізм досі присутній у Судані, тому що його ідеї знаходять своїх послідовників; вони запроваджуються через його агентів, тому Америка, чия політика тягне за собою революції, вбиває ці революції, але тільки після того, як сини Умми пожертвують найдорожчим та цінним.
Заяви уряду продовжують попереджати про те, що дорожнеча і труднощі будуть зростати, буде продовжена політика віддалення Ісламу від влади, не буде субсидій на паливо, буде продовжено друкування грошей.
Ми як мусульмани повинні усунути причини важкого життя, а причина полягає у домінуванні колоніалізму. Необхідно відкинути демократію, яка претендує на місце Всевишнього у виданні законів, відмовитись від армії, яка так само керується світськими законами. Необхідно розпочати діяльність по встановленню Другого Праведного Халіфату, правління у якому буде здійснюватись за методом пророцтва. Революція повинна бути направлена на викорінення впливу колоніалізму, його ідей, законів, його систем в економіці, правлінні, соціальній сфері, судочинстві і зовнішній політиці... Лише тоді змінення будуть корінними і лише тоді ми насолодимося справедливими законами Ісламу.
Газета «Ар-Рая»
Абдуллах Абдуррахман Танділі
Член регіональної ради Хізб ут-Тахрір у Судані
26 Рабі уль-ахіра 1440 р.х.
02.01.2019 р.
