Аллах направив Пророка Мухаммада ﷺ у цей світ у якості благого вісника та увещевателя. Аллах дав нам закони, пов’язані з усіма аспектами життя, і ці закони є милістю для усіх людей на земле.
Сказав Аллах Всевишній:
وَمَا أَرْسَلْنَاكَ إِلَّا رَحْمَةً لِّلْعَالَمِينَ
«Ми відправили тебе лише у якості милості до світів» (21:107).
Посланець Аллаха ﷺ встановив першу Ісламську державу у Сонцесяйній Медині, позначивши її основи, структуру та інститут влади, роз’яснивши людям, що після часів його пророцької місії наступить час Халіфату, сказавши:
كَانَتْ بَنُو إِسْرَائِيلَ تَسُوسُهُمْ الأَنْبِيَاءُ كُلَّمَا هَلَكَ نَبِيٌّ خَلَفَهُ نَبِيٌّ وَإِنَّهُ لا نَبِيَّ بَعْدِي وَسَتَكُونُ خُلَفَاءُ تَكْثُرُ قَالُوا فَمَا تَأْمُرُنَا قَالَ فُوا بِبَيْعَةِ الأَوَّلِ فَالأَوَّلِ وَأَعْطُوهُمْ حَقَّهُمْ فَإِنَّ اللَّهَ سَائِلُهُمْ عَمَّا اسْتَرْعَاهُمْ
«Синами Ісраїля управляли пророки. Якщо помирав один пророк, йому на зміну приходив інший. Після мене ж пророків не буде. У майбутньому з’являться халіфи, і їх буде багато». Сподвижники спитали: «Що ж ти нам накажеш?». Пророк ﷺ відповів: «Дотримуйтесь присяги, наданій першому, і першому із них, і віддавайте їм їх права. Воістину, Аллах спитає про те, що він дав їм під відповідальність».
Таким чином, після смерті Пророка ﷺ стяг Ісламу понесли праведні халіфи, а за ними — інші халіфи. Вони несли благо і закликали до прямого шляху жителів різноманітних земель, відкривали ці землі і виводили місцеве населення із пітьми невір’я до світлу Ісламу, із утискань їх релігій до справедливості Ісламу, із тісняви цього світу до широти цього світу і Наступного.
Так тривало сторіччями, на протязі яких Ісламська держава Халіфат змогла переплавити у своєму тиглі цілі спільноти і народи з самих різноманітних земель в єдиний моноліт, завойовуючи для Ісламу одну територію за іншою, приєднуючи інші народи до єдиної Ісламської Умми. Така практика тривала біля тринадцять стріч. Тим часом невірні держави як завжди знаходились в очікуванні слушної нагоди, щоб нанести удар по Ісламу та його державному утворенню Халіфат. Халіфат пережив навалу монгол і усе те, що вони зробили з мусульманами, проливаючи кров мусульман річками. Ісламська Умма здолала їх. Окрім того, більша частина монголо-татар сама стала сповідувати Іслам. Ісламський Халіфат пережив Хрестові походи, що тривали 200 років.
По підсумкам перемога у цих війнах була також за мусульманами, і захід остаточно переконався у непереможності ісламської армії. Тоді невірні опустились до іншого прийому: почали наводити смути, інтриги і змови, у результаті чого вони усе ж таки добились перемоги над Халіфатом і зруйнували його у цей місяць Раджаб, а саме — 28 Раджаба 1342 р.х./3 березня 1924 р.х. З тієї миті Іслам перестав бути державною Конституцією, законодавством Умми, системою життя, завдяки старанням англійців, які використали своїх агентів-зрадників на кшталт Мустафи Кемаля. Таким чином були скасовані закони, надані Аллахом, і встановленні закони невір’я, а тагут став повністю правити над усіма людьми у світі аж до наших днів.
Ідея про Халіфат не була зломлена одним ударом, і усе сталося далеко не одразу. Умма на протязі тривалого часу знаходилась у невіданні про свій стан. Більша частина ісламських земель знаходилась під правлінням колонізатора, а решта частини — у руках їх агентів. Амір поетів Ахмад Шаукі у своєму вірші «Плач по Халіфату» з приводу тих подій і великих потрясінь написав:
Він (Халіфат) був одягнутий у саван із свого одягу у нічний час
І похований під приготованими лампами.
Я був вражений гучним сміхом
і лунанням з усіх боків п’яних криків!
Стогнуть по тобі (Халіфат) мінарети і мінбари
І плачуть по тобі царства Інді і сумує Єгипет,
оплакують тебе рясними сльозами!
Шам, Ірак і Персія вопрошають:
«Невже Халіфат зник з обличчя землі?».
Так, Халіфат зник з обличчя землі, і став головувати брехливий капіталізм. Несправедливості, зло і порочність оплутали усе навколо. Мусульмани узнали життя, повне принижень і недбалості до них, під правлінням картонних, дрібних пораженських держав, задача яких полягає у тому, щоб виконувати накази невірних колонізаторів і допомагати їм у змовах проти мусульман. Тим не менш, сама Умма сьогодні змінилась, і вона зовсім не схожа на ту, яка була іще 20 років назад. Сьогодні вона усвідомила те, у якому болоті опинилась, що виходом із усього цього може бути лише Іслам. З цієї причини вона стала жадати Халіфату, а Захід з його агентами збожеволіли від страху перед перспективою його повернення, через що почали битися проти Ісламу у відкриту, аби тільки не допустити відновлення Ісламської Держави.
Коли ми відмічаємо день розпад Халіфату, то бажаємо тим самим відродити серед мусульман ідею його відновлення, закликавши їх діяти для цієї мети і повернути Праведний Халіфат з методом пророцтва. Невірні осмілили у його відсутності і окупували наші землі, знахабнівши до такої міри, що віддали землю благословенної Палестини сіоністам — Палестину, яку звільнив від хрестоносців Салахуддін Айюбі! При відсутності халіфату невірні самі себе визначили управителями справ мусульман, заборонивши мусульманкам носити шаріатський одяг, навчивши їх роздягтись і прикрашатись для сторонніх чоловіків. З втратою Халіфату Умма впала у зубожіння, а її багатства були розграбовані. Невірні втягнули її у конфлікти у своїх інтересах, а мусульмани почали битись один проти другого, піддаючись змовам невірних, рухомі своїми зрадниками-правителями — агентами невірних.
Врешті решт багатства мусульман були розграбовані іще більше, а їх честь була попрана, що сказалось на загальному послабленні Умми. Усе ж таки, як було сказано вище, Умма начала прокидатись і шукати шляхи порятунку від невірних колонізаторів та їх агентів, а також виступила проти тиранії з вимогою скинення тиранів з їх тронів, що само по собі є передвісником, тому що означає, що Умма усе іще жива, хоча невірні вважали інакше. Умма потребує політичної свіжості, яка б штовхнули її до рішучих дій і розвитку, а це можливо лише в Ісламі і в роботі по відновленню Другого Праведного Халіфату за методом пророцтва.
Тільки лише Халіфат здатен вивести Умму із приниженого та утиснутого життя до величі у затишку законів Господа світів. Халіфат — фард сучасності і корона фардів, як про це сказали деякі вчені, тому що багато закон Ісламу може діяти лише при Халіфаті. Нехай ніхто із нас не помирає у цей час смертю джахілії, відмовившись взяти участь у справі побудови цієї держави! Сказав Посланець Аллаха ﷺ:
وَمَنْ مَاتَ وَلَيْسَ فِى عُنُقِهِ بَيْعَةٌ مَاتَ مِيتَةً جَاهِلِيَّةً
«Хто помер, не маючи на своїй шиї присяги, той помер смертю джахілії».
Халіфат здатен зібрати розірвані частини Умми воєдино, піклуватись про справи людей законами Ісламу, захищати їх честь, стерегти кордони ісламських земель від вторгнення і звеличувати мусульман. Сказав Умар ібн аль-Хаттаб (р.а.): «Ми — народ, який Аллах звеличив Ісламом. Як би ми не шукали величі у чомусь іншому, Аллах принизить нас».
Аллах Всевишній обіцяв віруючим, що зробить їх намісниками на землі, коли вони почнуть дотримуватись законів і систем Ісламу. Сказав Всевишній:
وَعَدَ اللَّـهُ الَّذِينَ آمَنُوا مِنكُمْ وَعَمِلُوا الصَّالِحَاتِ لَيَسْتَخْلِفَنَّهُمْ فِي الْأَرْضِ كَمَا اسْتَخْلَفَ الَّذِينَ مِن قَبْلِهِمْ
«Аллах обіцяв тим із вас, які увірували і робили праведні діяння, що Він неодмінно зробить їх намісниками на землі, подібно тому, як він зробив намісниками тих, хто був до них» (24:55).
Також не варто забувати про благу звістку Посланця Аллаха ﷺ про повернення Халіфату після нинішніх часів тиранічного правління, останні дня якого, ін шаАллах, переживає Умма. Сказав Посланець Аллаха ﷺ:
ثُمَّ تَكُونُ مُلْكاً جَبْرِيَّةً فَتَكُونُ مَا شَاءَ اللَّهُ أَنْ تَكُونَ ثُمَّ يَرْفَعُهَا إِذَا شَاءَ أَنْ يَرْفَعَهَا ثُمَّ تَكُونُ خِلَافَةً عَلَى مِنْهَاجِ النُّبُوَّةِ ثُمَّ سَكَتَ
«Потом буде тиранічне правління, і пробуде воно стільки, скільки побажає Аллах. Потім Аллах убере його, коли побажає убрати. Потом буде Халіфат за методом пророцтва», — після чого він замовчав».
Нехай ми будемо військом Халіфату, про яке нас обрадував Пророк ﷺ, здобудемо собі гідне життя у цьому світі і отримаємо вдоволення Аллаха в обох світах! Так давайте ж поквапимось до діяльності, після якої нам будуть надані сади Раю, рівні ширині землі і небес! Давайте поспішимо до цієї роботи разом з тими, хто вже її веде для відновлення Праведного Халіфату за методом пророцтва!
Газета «Ар-Рая»
Ібрагім Усман Абу Халіл
Офіційний представник Хізб ут-Тахрір у Судані
6 Раджаба 1440 р.х.
13.03.2019 р.
