Рішення проблем людей потребує політичної волі

Газета «Ар-Рая»
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

«Прем’єр-міністр Судану Мухаммад Тахір Айла на своїй першій прес-конференції після призначення сказав, що його уряд уважно віднесеться до рішення проблем, питань продовольчого забезпечення і послуг.

Він також додав: «Ми будемо робити внесок в усе, що необхідно для покращення життя людей, рішення їх проблем, створимо умови гідної роботи для молоді». Він вказав, що в очікуваному періоді необхідно усунути перешкоди, які відкинули країну назад, хоча вона володіє значними ресурсами» («sudanakhbar.com», 24.02.2019).

Питання продовольчого забезпечення у промові Умара аль-Башира перед парламентом країни стало пріоритетною задачею. Він підкреслив, що дану проблему необхідно вирішувати за допомогою термінових програм по наданню допомоги населенню. Також фахівці закликали вжити конкретні кроки, найбільш важливими із яких були орієнтири п’ятирічної програми по збільшенню обсягів виробництва і підвищення продуктивності праці. У результаті наївні люди зраділи, що життєві труднощі кануть у Лету. Але незабаром виявилось, що усі рішення і плани для пом’якшення катастрофічного тиску труднощів на життя людей для боротьби з бідністю були неефективними і марними. А життя людей продовжувало погіршуватись з кожним днем. Більше того, проекти, що запускаються на підтримку бідних, реалізуються не у повній мірі, і основна причина тому — корупція серед так званих «жирних котів» (можновладці, які займаються розграбуванням багатств країни). Деякі із них були заарештовані після об’явлення аль-Баширом кампанії проти корупціонерів серед чиновницького апарату, військових і т.д.

Уряд аль-Башира не зміг забезпечити населення основними потребами у виді освіти, медицини та інших життєвих потреб, не зміг у повній мірі створити належну інфраструктуру. Таким чином, країна продовжує перебувати за межею бідності. І скільки б не обіцяв прем’єр-міністр, і скільки б не заявляли Комітет по виробництву і продовольчому забезпеченню, мікрофінансові заклади, міністерство добробуту і соціального забезпечення і благодійні організації, що вони ведуть боротьбу з бідністю, проте життя людей усе погіршується і погіршується.

Нинішня ситуація характеризується відсутністю точних даних про рівень бідності і слабкості економічних досліджень у цьому напрямку. По оцінкам Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) (у співпраці з міністерством сільського господарства Судану), за межею бідності знаходиться більше половини населення Судану.

У результаті такого положення з’явилась різного роду торгівля: тепер люди вимушені купувати хоча б те, що не дасть їм померти. Так люди стали замість м’яса купувати кісті, рештки від туш корів і птахів. Люди почали дотримуватись правила «зваж свої обставини», тобто купуй з урахуванням наявних у тебе грошей. Навіть ліки почали купуватись лише тоді,коли є зайві гроші. Біля університетів поширилась торгівля по продажу шматочків манго і дині, що вказує нате, на якій стадії бідності перебуває народ Судану сьогодні.

Усе вищесказане є відображенням політичної ситуації, тому першочерговим є виправлення політичної кризи, і тільки після цього буде спостерігатись позитивна динаміка в економічних проблемах. Говорячи по-іншому, необхідно замінити капіталістичну систему на те, що дозволить вийти із ситуації, яка склалася. Виправлення положення — справа не складана, проте складність полягає у гегемонії колонізаторських планів і їх методів рішення.

Буд-які економічні рішення які не будуть мати зв’язку з вирішенням політичної кризи, будуть неповноцінними, тому що проблема полягає не лише у добуванні нафтових ресурсів, але й у політиці, яка базується на людських законах. Адже саме ці закони підштовхнули нас до лихварству, введенню податків і митним зборам. Також трапилось відокремлення найбагатшої частини Судану (Південний Судан) як додаток:

— до нерівномірному розвитку країни,

— до відсутності належного освоєння наявних ресурсів,

— до політики утримання від розвитку валового національного прибутку,

— до відсутності розподілу прибутків від нафти і золота на користь народу,

— перш за усе — до грабіжницьких економічних заходів під приводом необхідності реформи.

Увесь політичний курс уряду є наслідком людської системи законів; також уряд опирається на ворогів Умми і діє згідно з тим, що дозволяє їй утриматись при владі. Сьогодні умови МВФ у відношенні Судану не дозволяють останньому оговтатись від економічних проблем, і його положення лише усугубляється. Пропонуємі рішення з боку МВФ у виправленні економічної ситуації лише скеровані:

— на підвищення податків,

— на скорочення витрат,

— на збільшення позик,

— на проведення приватизації.

А пропонуємі різного роду плани по збільшенню обсягів виробництва і підвищенню продуктивності праці, а також відродженню сільського господарства — лише загальні слова, де немає конкретики, відсутня ясність і розуміння цілі, а також метод реалізації. У цьому і полягає причина економічної кризи у Судані. Більше того, лихварство, несправедливі податки, приватизація, несправедливі митні збори і збій у виробництві викликають гнів Аллаха, тому що є харамом по Шаріату.

Ці порочні рішення за допомогою капіталістичної системи не вирішують проблем, а якщо ці рішення і дають плоди, то вони подібно плодам дерева Заккум, і у результаті суспільство отримує 5% від багатств країни, а колонізатор — решту усього іншого.

Зцілення від економічних криз починається від повної відмови від економічної системи капіталізму, з розриву відносин з МВФ, з роздумів на основі Ісламу. Немає сумнівів у тому, що озаряюче мислення веде до Ісламу та його законам як до ефективних рішень економічних проблем. Закони Ісламу відносно власності розподіляють ресурси країни між людьми по справедливості. А держава в Ісламі — це держава, яка проявляє турботу про своїх громадян, спонукає їх до роботи, до набуття багатств, до оживлення порожніх земель. Також вона допомагає у подоланні труднощів, дає людям безвідсоткову позику на підняття сільського господарства, промисловості, торгівлі, і перш за усе вона позбавляє невірних можливості грабувати багатства країни. Проте подібні рішення можливо втілити лише у затишку Другого Праведного Халіфату.

 

Газета «Ар-Рая»
Гадат Абдуль-Джаббар (Умму Аваб)
6 Раджаба 1440 р.х.
13.03.2019 р.

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая