Річниця руйнування Халіфату є стимулом до його відновлення

Газета «Ар-Рая»
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Кожен рік у ці дні ми згадуємо річницю падіння цитаделі Ісламу, захід його сонця — держави Халіфат.

Кожен рік у ці дні додається усе більше причин, по яким ми повинні знов стати кращою Уммою, виведеною для людей, щоб, нарешті, закінчились темні дні і прийшов світанок, для чого ми повинні старанно працювати над відновленням Халіфату за методом пророцтва, приходом якого нас обрадував Посланець Аллаха (с.а.с.) і зобов’язав його встановити, сказавши:

ثُمَّ تَكُونُ خِلَافَةٌ عَلَى مِنْهَاجِ النُّبُوَّةِ

«Потім прийде Халіфат за методом пророцтва».

Правління по Ісламу та його втілення у житті мусульман є шаріатським обов’язком, що можливо лише з втіленням Ісламу на політичному рівні у державі, яка обрала Іслам як систему правління. Цією державою є Халіфат, а системою його правління є Шаріат, яким Ісламська Умма керувалась на протязі сторіч згідно словам Всевишнього:

أَنِ احْكُم بَيْنَهُم بِمَا أَنزَلَ اللَّـهُ وَلَا تَتَّبِعْ أَهْوَاءَهُمْ وَاحْذَرْهُمْ أَن يَفْتِنُوكَ عَن بَعْضِ مَا أَنزَلَ اللَّـهُ إِلَيْكَ

«Суди між ними згідно тому, що ниспослав Аллах, не потурай їх бажанням і стережись, щоб вони не відвернули тебе від частини того, що ниспослав тобі Аллах» (5:49),

فَلَا وَرَبِّكَ لَا يُؤْمِنُونَ حَتَّىٰ يُحَكِّمُوكَ فِيمَا شَجَرَ بَيْنَهُمْ ثُمَّ لَا يَجِدُوا فِي أَنفُسِهِمْ حَرَجًا مِّمَّا قَضَيْتَ وَيُسَلِّمُوا تَسْلِيمًا

«Але ні — клянусь твоїм Господом! — вони не увірують, доки вони не оберуть тебе суддею в усьому тому, що заплутано між ними, не перестануть відчувати у душі утискання від твого рішення і не підкоряться повністю» (4:65).

У першому аяті ясно говориться, що звертатись за законами дозволено лише до Аллаху (с.в.т.), до Творця Всесвіту, людини і життя. Наказ Аллаха не подібний наказам людей, навіть якщо ці люди — царі з повною і широкою владою, тому що Аллах — Цар царів і їх Творець. Тому треба не лінуватися і докладати зусиль, віддавати усе, що дорого і цінно заради виконання наказу Великого Творця, слухатись Його і прагнути до Його вдоволення. Недбалість у цьому, відмова від правління по Шаріату Аллаха ставить під питання сумнів саму віру (іман) людини згідно сказаному у другому згаданому аяті. Якщо віруючий допускає подібне, то його іман піддається випробуванню, у нього з’являються сумніви і вагання, які турбують його вдень і вночі. Як же буде віруючий переконаний в існуванні Раю і Пекла, у той час як його віра у зустріч з Аллахом у Судний День з самого початку неповноцінна?! Ц дуже важливе питання, у якому неможливо допускати невігластва тому, хто користується розумом і вірить у Судний День, Рай і Пекло.

Це життя коротке, і той, кого Всевишній повів по прямому шляху до віри, не погодиться витрати своє життя на непослух Аллаха. Неповноцінне виконання обов’язків в Ісламі само по собі вважається непослухом. Мусульманин усвідомлює, що людина нічого не зможе протиставити покаранню Аллаха, як і не може чинити опір навіть вуглику із Пекла, як сказав Посланець (с.а.с.):

إِنَّ أَهْوَنَ أَهْلِ النَّارِ عَذَابًا يَوْمَ الْقِيَامَةِ لَرَجُلٌ تُوضَعُ فِي أَخْمَصِ قَدَمَيْهِ جَمْرَتَانِ يَغْلِي مِنْهُمَا دِمَاغُهُ

«Найлегшому покаранню із мешканців Пекла піддасться чоловік, якому на ступні покладуть два палаючих вуглика, від яких у нього закипить головний мозок» (Бухарі).

І це вважається найлегшим покаранням! Так що ж говорити про покарання за більш серйозні порушення, головне із яких — це небажання правління Шаріату Аллаха (с.в.т.), яке є фардом, що зберігає виконання багатьох інших фардів, і вважається їх короною?! Якщо скасовується правління Шаріату, то це подібно падінню корони... З іншого боку, якщо Аллах поведе мусульманина до віри, то Він освітить його погляд і переконає його у тому, щоб той з розумом використовував час життя, відведений йому у цьому світі і витратив його на послух Аллаху (с.в.т.), і не так, щоб у чомусь одному слухатись, а у чомусь іншому — ні. Він відмовляється від усього забороненого, особливо від великих гріхів. У той же самий час він виконує усі свої обов’язки, включаючи найважливіші із них, за які не береться ніхто, окрім тих, хто бажає повністю присвятити себе служінню Аллаху заради Його вдоволення, бажаючи стояти у Судний День поруч з пророками, найбільш правдивими і шахідами. Тобто кращими із людей. Сказав Всевишній:

وَالسَّابِقُونَ الْأَوَّلُونَ مِنَ الْمُهَاجِرِينَ وَالْأَنصَارِ وَالَّذِينَ اتَّبَعُوهُم بِإِحْسَانٍ رَّضِيَ اللَّـهُ عَنْهُمْ وَرَضُوا عَنْهُ وَأَعَدَّ لَهُمْ جَنَّاتٍ تَجْرِي تَحْتَهَا الْأَنْهَارُ خَالِدِينَ فِيهَا أَبَدًا ۚذَٰلِكَ الْفَوْزُ الْعَظِيمُ

«Аллах задоволений першими із мухаджирів і ансарів, які випередили решту інших, і тими, хто послідував строго за ними. Вони також задоволені Аллахом. Він приготував для них Райські сади, в яких течуть річки. Вони пребудуть там вічно. Це — великий успіх» (9:100).

Віруючий не втратить можливості бути у перших рядах серед тих, хто бажає відродити Іслам на арені життя. Пророк (с.а.с.) та його благородні сподвижники першими привели Іслам до правління, і, відповідно, отримали велику нагороду від Аллаха. А ті мусульмани, які прийшли після них, у часи, коли Іслам зійшов з політичної арени, і почали трудитися з такою ж старанністю, як і сподвижники (р.а.), отримують нагороду сподвижників і навіть більше, як про це говориться у благородному хадісі:

إِنَّ مِنْ وَرَائِكُمْ أَيَّاماً الصَّبْرُ فِيهِنَّ مِثْلُ الْقَبْضِ عَلَى الْجَمْرِ، لِلْعَامِلِ فِيهِنَّ مِثْلُ أَجْرِ خَمْسِينَ رَجُلاً يَعْمَلُونَ مِثْلَ عَمَلِكُمْ، قَالَ عَبْدُ اللَّهِ بْنُ الْمُبَارَكِ وَزَادَنِي غَيْرُ عُتْبَةَ: قِيلَ يَا رَسُولَ اللَّهِ أَجْرُ خَمْسِينَ مِنَّا أَوْ مِنْهُمْ؟! قَالَ: بَلْ أَجْرُ خَمْسِينَ مِنْكُمْ

«Після вас прийдуть дні, під час яких проявити терпіння буде подібно тому як тримати у руках розпечене вугілля. У ці дні ті, хто буде діяти подібно вам, отримують нагороду п’ятдесяти тих, хто так діє»…Люди сказали:«О Посланець Аллаха! Нагороду п’ятдесяти із нас чи із них?».Він (с.а.с.) сказав:«Ні, п’ятдесяти із вас!».

Сподвижники були із числа перших, наближених мусульман, а тому ми повинні і бути уважними у тому, щоб зуміти опинитись серед небагатьох із пізніх мусульман, які стануть схожими на сподвижників. Якщо у нас це вийде, то ми отримаємо таку ж нагороду і таку долю, як вони: Рай, ширина якого рівні ширині небес і землі, як було сказано Аллахом (с.в.т.):

وَالسَّابِقُونَ السَّابِقُونَ ﴿١٠﴾أُولَـٰئِكَ الْمُقَرَّبُونَ ﴿١١﴾فِي جَنَّاتِ النَّعِيمِ ﴿١٢﴾ثُلَّةٌ مِّنَ الْأَوَّلِينَ ﴿١٣﴾وَقَلِيلٌ مِّنَ الْآخِرِينَ

«І будуть ті, хто випередив їх усіх у добрі, які випередять їх у Раю. Це будуть наближені, які пребудуть у Садах блаженства. Багато із них — із перших поколінь, і лише небагато — із останніх» (56:10–14).

Не уявляється розуму, щоб добре і погане були однакові або щоб частина поганого була рівна частині доброго. Аллах (с.в.т.) ані у чому не утискає людей:

إِنَّ اللَّـهَ لَا يَظْلِمُ مِثْقَالَ ذَرَّةٍ ۖوَإِن تَكُ حَسَنَةً يُضَاعِفْهَا وَيُؤْتِ مِن لَّدُنْهُ أَجْرًا عَظِيمًا

«Аллах не робить несправедливості навіть вагою у найдрібнішу частку, а якщо вчинок виявиться благим, то Він примножить його і обдарує від Себе великою нагородою» (4:40).

Якщо той, хто врятував одне людське життя, буде подібний у Аллаха (с.в.т.) тому, хто врятував життя усього людства, то ким у Аллаха буде вважатись той, хто врятував усе людство від тиранії людських ідеологій та їх утискань, від яких самі люди вже стогнуть?! Діяльність по встановленню Ісламу на арені життя є кращою діяльністю, яку може вести мусульманин, після його віри в Аллаха (с.в.т.). Якщо мусульманин візьметься за це, то набуде успіху в обох світах, і нехай у цьому змагаються віруючі.

На додаток до цьому мотиву із акиди, що зобов’язує докладати зусилля до побудови Халіфату, є іще тисяча інших причин, які штовхають усе людство — тобто немусульман у тому числі — до встановлення правління Шаріату Творця (с.в.т.), який утвердить справедливість між ними і принесе їм процвітання, на відміну від того, що зробили з людьми світські режими, що розпалюють ворожнечу між ними і ввергають їх у зубожіння і голод... Такими є загрози, з якими стикається сьогодні людство. Необхідно змінити світськість на Іслам як режим правління та образ життя. Як би багато чи мало часу не минуло, усе одно перед людством не залишиться іншого вибору, окрім Ісламу, який буд правити між ними і запанує над рештою усіх інших релігій. Сказав Посланець Аллаха (с.а.с.):

إِنَّ اللَّهَ عَزَّ وَجَلَّ زَوَى لِي الْأَرْضَ حَتَّى رَأَيْتُ مَشَارِقَهَا وَمَغَارِبَهَا وَإِنَّ مُلْكَ أُمَّتِي سَيَبْلُغُ مَا زُوِيَ لِي مِنْهَا

«Аллах Всевишній показав мені усю землю так, що я побачив її Захід і Схід. Володіння моєї Умми досягнуть усього, що мені було показано»(Ахмад).

 

Газета «Ар-Рая»
БілялМухаджир — Пакистан
13 Раджаба 1440 р.х.
20.03.2019 р.

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая