Боргова криза турецьких банків — криза відсоткових кредитів (ріба), війна з Аллахом і Його Посланцем (с.а.с.)

Газета «Ар-Рая»
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Агентство новин «Рейтерз», посилаючись на американську компанію «Standard&Poor’s», яка займається аналітичними дослідженнями фінансових ринків, заявило про те, що турецькі банки страждають від кризи, пов’язаної з простроченими кредитами, складаючими 8% усіх кредитів банківського сектору у Туреччині.

Це, у свою чергу, означає, що Туреччина стикнеться з вкрай важкими проблемами у майбутньому. Переводячи цифри, 8% означають, що 188 млрд. турецьких лір у майбутньому обернуться боргом одразу або по частинам із 2,353 трлн. турецьких лір усіх кредитів, які є у турецьких  банках. Простроченими кредитами вважаються ті, відсотки від яких, сам кредит або кредит разом з відсотками не були погашені на протязі 90 днів після завершення строку позики. На сьогоднішній день співвідношення прострочених кредитів вважається одним із найбільш крупних у світі серед інших кредитів.

Згідно звітам «Standard&Poor’s», крупний ріст коефіцієнту кредитів у Туреччині, який збільшується за останній рік вдвічі, є природним результатом падіння турецької ліри, яка втратила приблизно 30% ваги відносно долару за останній рік. Ймовірно, що «Standard&Poor’s» іще більше знизить рейтинг Туреччини по виплаті кредиту, якщо вона не зможе покращити свій фінансово-економічний стан. Аналітики вже попереджали раніше, що турецька ліра упаде до рівня 6,88 ліри за 1 долар на протязі найближчих трьох років.

Прострочені кредити мають важливу особливість для будь-якої фінансової системи, включаючи турецьку, тому що є основними показниками здатності банків продовжувати діяльність по фінансуванню проектів за допомогою позик. Прострочення по виплаті боргу означає, що сума грошей, що повертається у банки шляхом виплати боржниками своїх боргових зобов’язань перед банком, зменшується кожного разу, коли боржники не можуть погасити свої борги або відсотки. Тому, коли боржники не можуть виплатити 188 млрд. турецьких лір, банки заради збереження своєї життєдіяльності і кредитоспроможності будуть вимушені зменшити розмір кредитів для їх прохача на 188 млрд. турецьких лір на стільки років, скільки вимагатиметься для виплати їм боргу боржникам.

Так, якщо цінність річного векселя (борговий папір) дорівнює 20% від розміру простроченого кредиту, який складає 37,6 млрд. доларів, а загальний борг до виплати дорівнює 470 млрд. доларів, то банки будуть здатні надавати у борг не більше аніж 470–37,6=432,4 млрд. доларів. Якщо заборгованість по боргам буде рости і складе 50%, як це трапилось, наприклад, у Греції, то у кращому випадку банки зможуть видавати у борг не більше 197 млрд. доларів, що дорівнює 36 млрд. доларів, чого зовсім недосить для подальшого руху уперед такої крупної економіки, як у Туреччини, яка потім буде паралізована.

Варто відзначити, що простроченість по виплаті кредитів навіть 8%, як це обстоїть сьогодні, неминуче призведе до заморозки багатьох економічних проектів у Туреччині, особливо якщо врахувати, що багато із цих проектів у Туреччині годуються з різноманітних відсоткових кредитів. Один прострочений кредит призводить до прострочення іншого і т.д... Можливо, це і стало причиною того, що коефіцієнт прострочених кредитів у Туреччині зріс з 4% до 8% менше аніж за рік. Якщо ж ми поглянемо трохи назад, то побачимо, що проблема с простроченими кредитами виникла після кризи 2008 р., після чого вона наростала, доки не досягла максимального розміру у 2010 р.

Проблема з простроченими кредитами знов і знов буде спіткати банки, які працюють на відсоткових  кредитах і тим самим збільшують свій добробут за рахунок людей. Ця проблема буде руйнувати економіку, яка базується на видачі відсоткових кредитів і фінансує проекти подібними кредитами. Вона буде наносити удари по економікам усіх сучасних держав, включаючи Туреччину, а люди тим часом будуть з подивом спостерігати за руйнуванням економік і не розуміти, чому їх гроші зникають, і вони ніяк не можуть стати з часом багатше, а їх банки знов і знов спіткають економічні потрясіння! Вони подібні тим, кого Аллах Всевишній назвав людьми, які проходять повз колишніх націй, знищених Аллахом за їх гріхи, але не роблячих із цього висновків.

ثُمَّ دَمَّرْنَا الْآخَرِينَ * وَإِنَّكُمْ لَتَمُرُّونَ عَلَيْهِم مُّصْبِحِينَ * وَبِاللَّيْلِ أَفَلَا تَعْقِلُونَ

«Потім Ми знищили решту інших. Ви проходите повз них вранці і ввечері. Невже ви не розумієте?» (37:136–138),

وَكَأَيِّن مِّنْ آيَةٍ فِي السَّمَاوَاتِ وَالْأَرْضِ يَمُرُّونَ عَلَيْهَا وَهُمْ عَنْهَا مُعْرِضُونَ

«Як же багато на небесах і на землі знамень, повз яких вони проходять і відвертаються» (12:105).

Хіба мусульмани Туреччини та інших мусульманських країн не знають, що відсотки від кредиту (ріба) є одним із найжахливіших лих і без сумніву приводять до розвалу економіки і втраті майна?! Хіба вони не розуміють слів Аллаха Всевишнього:

وَمَا آتَيْتُم مِّن رِّبًا لِّيَرْبُوَ فِي أَمْوَالِ النَّاسِ فَلَا يَرْبُو عِندَ اللَّـهِ

«Дари, які ви підносите, щоб примножити їх за рахунок чужого багатства, не примножаться у Аллаха» (30:39)?

Зміст аяту у тому, що майно, набуте за рахунок майна інших і збільшуване за рахунок відсотків, ніяк не пов’язано з виробництвом або зі збільшенням ресурсів, подібно палаючому вогню, який спалює самий себе, якщо він не знаходить кого спалити. Якщо людина увірувала в Аллаха і в Судний день, то невже вона не розуміє, що найжахливішою війною, з якою тільки можуть стикнутись люди, є війна Аллаха Всевишнього проти них, у якій їм не перемогти? У Корані Аллах відкрито об’являє війну лише тим, хто поглинає відсотки і збільшує свій добробут за їх рахунок.

يَا أَيُّهَا الَّذِينَ آمَنُوا اتَّقُوا اللَّهَ وَذَرُوا مَا بَقِيَ مِنَ الرِّبَا إِن كُنتُم مُّؤْمِنِينَ * فَإِن لَّمْ تَفْعَلُوا فَأْذَنُوا بِحَرْبٍ مِّنَ اللَّهِ وَرَسُولِهِ ۖ وَإِن تُبْتُمْ فَلَكُمْ رُءُوسُ أَمْوَالِكُمْ لَا تَظْلِمُونَ وَلَا تُظْلَمُونَ

«О ті, які увірували! Бійтесь Аллаха і не беріть решту частини лихви, якщо тільки ви є віруючими. Проте якщо ви не зробите цього, то знайте, що Аллах і Його Посланець об’являють вам війну. А якщо розкаєтеся, то вам залишиться ваш початковий капітал. Ви не вчините несправедливо, і з вами не вчинять несправедливо» (2:278,279).

Істина, неминучий факт, пов’язаний з банками, працюючими на відсоткових кредитах, полягає у тому, що усі вони є невід’ємною частиною капіталістичної економічної системи, що щільно поєднується з демократією, яка сповідує ідею відокремлення релігії, у т.ч. Ісламу, від життя людей та їх справ, а отож, немає ніякої можливості позбутися від цієї жахливої напасті, окрім як запровадити ісламську економічну систему, пов’язану з політичною системою Ісламської держави Халіфат за методом пророцтва, що базується на розумній акиді віри в Аллаха Всевишнього, у Якого немає співтовариша. З такою економічною системою і з такою акидою халіф мусульман може прийти до суспільства Туреччини і до решти суспільств в ісламських землях і сказати те, що сказав Посланець Аллаха (с.а.с.):


أَلَا كُلُّ رِباً مَوْضُوعٌ

«Усіляке ріба — низька (справа)».

 


Газета «Ар-Рая»
Д-р Мухаммад Джейляні
27 Раджаба 1440 р.х.
03.04.2019 р.

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая