G20 була заснована у 1999 році як економічна група, яка виступала у якості форуму, а не організації. G20 була заснована дещо пізніше G7 після метушні на світових фінансових ринках у зв’язку з азіатською фінансовою кризою, хоча за цією кризою стояла Америка.
Коли у 2008 році спалахнула чергова фінансова криза, саміти G20 почали проводитись на рівні голів держав щорічно. Це означає, що G20 стала політичною, економічною групою. Обговорення економічних питань проводились не лише в економічній площині, але й у більшій мірі у політичній. У якості цілей G20 були прийняті: постійний і збалансований економічний ріст, свобода міжнародної торгівлі, регулювання фінансових ринків і ринків праці, зміцнення світової фінансової системи, підсилення нагляду для запобігання повторних фінансових криз, змінення клімату землі, міграція, боротьба з «тероризмом». Проте серед економічних велетнів G20 відбувається боротьба, зокрема, це відбувається між Америкою та Європою.
Останній саміт пройшов в Японії 28–29 червня 2019 року, він проходив у такому ж ключі. Обговорення були зосереджені на політичних справах, торгівлі, цифровій економіці, кліматі. Більше того, була прийнята підсумкова декларація у підтримку Паризької угоди по клімату, до якої Америка відмовилась повернутись. У декларації не згадувалась боротьба з протекціонізмом і прихильності до вільної торгівлі, оскільки Америка прийняла протекціоністські заходи всупереч рішенням Всесвітньої торгової організації (ВТО), яку сама і заснувала.
У декларації говориться про необхідність реформувати ВТО. «Що найбільш важливо, торгівля та геополітична напруженість підсилились», — говориться у декларації. Таким чином, саміт визнав, що це була поразка і що він не зміг вирішити свої проблеми, не зміг примусити Америку відступити від протекціонізму і повернутись до глобалізації, яку вона раніше ініціювала. Адже, побачивши шкоду у глобалізації, Америка зайнялась протекціонізмом і веденням торгових війн.
Планувалось, що голови держав проведуть двобічні зустрічі у кулуарах саміту для обговорення відносин між державами. Важливість саміту у цьому і полягала. Погляди були прикуті до зустрічей президента найбільшої держави світу з іншими офіційними особами. Ось чому зустрічі Трампа з офіційними особами інших держав вийшли на перший план.
«Для мене велика честь перебувати тут з президентом Владимиром Путіним …у нас дуже добрі відносини», — заявив Трамп, тим самим вказуючи на бажання схилити Путіна на свою сторону і використати у подальшому у своїх планах. Трамп попросив Путіна втягнути Китай у Договір про ракети середньої і меншої дальності (ДРСМД), якщо Росія хоче, щоб Америка повернулась до ДРСМД. І оскільки Росія вважає цю угоду життєво важливою для своєї безпеки, тому вона буде спричиняти тиск на Китай, щоб той погодився. А оскільки Китай відкидає прийняття ДРСМД, як це очікувалось, тоді між Росією і Китаєм повинна була виникнути криза. Це полегшить зміцнення позиції Росії з Америкою проти Китаю.
Трамп зустрівся з головою КНР Сі Цзіньпіном і назвав цю зустріч чудовою, зазначивши: «Ми знов вирулили на правильну дорогу …Але було б історично, якщо б ми могли укласти угоду про справедливу торгівлю». У свою чергу Сі Цзіньпін сказав: «Взаємодія та діалог краще, аніж конфронтація і суперечки». Ці слова вказують на вчинки і виконання низки послуг з боку Китаю у сфері економіки і політики, що призвело до послаблення санкцій проти китайської компанії «Huawei». Також в обмін на китайські поступки і послуги Америка ввела нові митні збори. Серед китайських послуг є спричинення тиску на Північну Корею.
Після саміту у Японії Трамп зустрівся з головою Північної Кореї Кім ЧенИном. Оскільки комунізм повністю відсутній у китайській зовнішній політиці і китайці готові продати своїх товаришів-комуністів заради економічних вигід, Китай без докорів сумління іде на службу до Америки для реалізації її плану проти Північної Кореї. Таким чином, це відстрочує процес становлення Китаю як світової наддержави. Таким чином, політика Китаю скерована на набуття статусу наддержави, але, коли відбувається протистояння з Америкою, цей процес починає відкладатись. Так само справа обстоїть і з концепцією «Нитка перлів». Дана концепція гласить про створення військово-морських баз на узбережжях азіатських країн, у тому числі — і в Африці. При цьому в Африці Китай будує лише одну базу.
Трамп зустрівся з Ердоганом, усіляко захищаючи його, щоб потім використати у своїх інтересах. Трамп звалив відповідальність за купівлю російських ракет С-400 турецькою стороною на адміністрацію Обами, заявивши, що Туреччина стала жертвою його політики, охарактеризувавши це несправедливістю у відношенні Туреччини, адже та хотіла купити комплекси «Patriot». «Це складна ситуація, ми займаємось цим», — додав Трамп.
У часи Обами Америка сама підштовхнула Туреччину закупити зенітні ракетні системи С-400, щоб вдовольнити жадібність Росії — усе це відбувалось у межах американського плану по Сирії. У результаті Росія реалізувала американський план по Сирії. Саме тому на саміті Трамп виправдовував Ердогана, говорячи: «Туреччина — наш друг, ми багато чого досягли разом, ми — великі торгові партнери, і ми іще сильніше розширимо торгівлю. Товарообіг на дану мить складає 75 мільярдів доларів... Ми маємо намір збільшити торгівлю у чотири рази. Наші відносини розвиваються і у військовій сфері».
Таким чином, Трамп хоче зайняти місце ЄС у Туреччині, завдаючи економічного удару по Європі у їх торговій війні. Туреччина здійснила колосальну роботу для Америки у Сирії, обманувши її народ, створюючи видиму підтримку народу Сирії, але при цьому реалізуючи американський план по підтримці сирійського режиму у в’язці з Росією та Іраном. Це Туреччина проводила під приводом деескалації конфлікту. Саме позиція Туреччини надала можливість вивести військові загони із Алеппо, Гути, Дера і зібрати їх в Ідлібі. Також підписання Сочинської угоди 17.09.2019 не обійшлось без ролі Туреччини, у зв’язку з чим Трамп окремо подякував Ердогана, Путіна, Іран та сирійський режим. Мета Сочинської угоди:
— ліквідувати революцію,
— перезапустити режим у новому форматі, піднімаючи розмови про написання нової конституції.
Для написання нової конституції буде створена комісія, у яку увійдуть 50 представників режиму, що дозволить Америці зберегти свій вплив у Сирії. Зрадництво Ердогана вражає, адже зображаючи із себе друга і помічника, він уклав угоду з ворогами. Ердогану може вірити лише дурень,який потрапив у розставлені тенета.
Трамп зустрівся з сином короля Сальмана, назвавши його другом і вихваляючи його політику відкритості, яка поширює аморальність і розпусту у КСА. Дану політику влада Саудії проводить під приводом розваг і дозвілля, а також свободи жінок. «Я думаю, особливо те, що ви зробили для жінок, і (що ви — ред.) бачите, що відбувається — це як революція у дуже позитивному ключі», — сказав Трамп, звертаючись до КСА. Також Трамп вихваляв кронпринца за військові угоди КСА з Америкою на сотні мільярдів доларів, що є підтримкою американської економіки, як і вихваляв за її роль у стабілізації нафтових ринків для Америки. Природно, сюди водить похвала за притягнення в ОПЕК Росії і за реалізацію колоніальних планів Америки під приводом американсько-саудівської співпраці.
Ось чому зустріч Путіна і Мухаммада ібн Сальмана була проведена для обговорення партнерства з ОПЕК,після чого 02.07.2019 у Відні була досягнута угода про партнерство у межах «ОПЕК+». Це дозволить Америці взяти під контроль Росію, бо Росія політично дурна, адже вона вважає, що має вплив як на Близькому Сході, так і в «ОПЕК».
Саміт не зміг примусити Америку відмовитись від протекціонізму і торгових війн, навпаки, саме Америка скористалась присутністю інших офіційних осіб, об нав’язати їм свою політику.
G20 проводить капіталістичну політику, де конкурують капіталістичні держави. Тому держава Халіфат не буде брати участь у подібних самітах. Навпаки, Халіфат буде проводити зустрічі, економічні і політичні угоди на основі Ісламу. Він буде добиватись справедливості і розподілу багатств серед людей, і це дозволить людям побачити світло Ісламу і увійти у нього натовпами.
Газета «Ар-Рая»
Асад Мансур
21 Зуль-када 1440 р.х.
24.07.2019 р.
