О ті, які увірували! Що вам заважає вимагати повноцінного правління законами Аллаха — Господа світів?!

Газета «Ар-Рая»
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Хтось повторює одне і те ж саме, ніби папуга, і не розуміє, що говорить, другий впадає в оману і не усвідомлює цього, третій дозволяє себе обдурювати і ігнорує те, коли йому пояснюють те, що відбувається, а четвертий взагалі думає лише про заробіток і ніяк не може насититись!

Таким є положення Ісламської Умми сьогодні, тому що вона перебуває під владою саме таких людей і кожного разу платить за це величезну ціну. Мусульмани слідують за такими лідерами з причини своєї наївності, зверхнього мислення, несерйозності, через неправильне усвідомлення реальності, через відсутність мудрості і небажання нести шаріатську відповідальність за доленосні справи Умми! Мусульмани поводять себе так, адже по сьогоднішній день страждають від наслідків ідейних нападок колонізаторів, які нав’язали їм західну невірну культуру та ідеї з минулого сторіччя, разом з цим віддаливши розуми і серця мусульман від ісламських ідей, понять і акиди, щоб не дати їм мислити здравим чином і керуватись ісламським образом життя в усіх справах, досягаючи цим вдоволення Аллаха.

Політика з точки зору Ісламу — це турбота про справи людей, встановлення справедливості, дотримання прав, встановлення обов’язків і виконання шаріатської відповідальності. Хто потурає у цьому, того закликають до відповіді, не важливо, будь він правитель чи підданий — абсолютно усі предстануть перед судом Аллаха, усі підкоряються головуванню Шаріату заради вдоволення Всевишнього. Те, через що проходить сьогодні Умма, які б території вона не населяла, на Сході і на Заході, на Півночі і на Півдні, відбувається з причини її світських керівників, від яких смердить лицемірством, жадібністю і любов’ю до невірних колонізаторів. Ці правителі не знають про політику нічого, окрім гри за крісла і суперництва за право вислужитись перед тиранами і розділити з ними владу.

Це давно усім відомий факт, особливо після спалахів народних революцій, які були цими тиранами придушені. Люди піднімали революції, втрачали шахідів на цьому шляху і проливали кров, після чого приходили Америка та інші західні держави, втручались у процес, умовляли мусульман так чи інакше починати усілякі жалюгідні переговори і підписувати угоди між заздалегідь підібраними кадрами т.з. «представників повсталого народу» і представниками існуючого режиму, щоб врешті решт поверх старого маріонеткового режиму встановився новий, такий же маріонетковий. Ситуація з революціями в ісламському світі подібна ситуації з людиною, яка вийшла із дому через двері і входить назад через вікно.

Вчиняючи так кожного разу, люди впадають у відчай у спробах добитися змін у своєму житті, хоча насправді вони ж є тими, хто розбазарив свої революції і погодився з існуванням огидного світського режиму, погодився з громадянською державою — або з т.з «державою закону» — під приводом досягнення свобод, які насправді є розпустою і розбещенням ; «державою безпеки», яка насправді є правлінням репресій, правлінням вогню і меча; «державою справедливості», яка насправді є несправедливістю і штучними законами, яких стала більшість. Мусульмани погодились з запровадженням демократії і західного капіталізму, які ввергли людство у жалюгідне існування, опорочили його, принизили, примусивши слідувати ницим пристрастям, а із людських потреб зробили ринок збуту усілякого сміття — хоча Іслам обмежили одними актами поклоніння, не давши йому ходу і політику — по тій простій причині, що невірні звикли так жити. Послідувавши прикладу, мусульмани наблизились до невір’я і віддалились від іману!

Посеред усіх цих жахливих подій лунають гучні, здорові, свідомі голоси, які закликають до істини — голоси тих, хто бореться з правлячими режимами. Їх голоси ігноруються у ЗМІ і заглушаються так, щоб люди не чули про те, що їх врятує із лап невірних, тиранів і лицемірів. Ці голоси належать щирим мусульманам, у т.ч. членам Хізб ут-Тахрір, закликаючим до правління по Шаріату, ідучим з терпінням і стійкістю крок за кроком на шляху Аллаха, жертвуючим на цьому шляху усім, що дорого, аби тільки зламати перепони між собою та Уммою і дійти до розвитку разом з нею. Це справжні ісламські політики, і вони знають, як відновити ісламський образ життя знов, встановивши державу мусульман, державу Другого Праведного Халіфату за методом пророцтва.

Вони розкривають мусульманам ідейні, політичні, економічні і соціальні змови невірних та їх прибічників проти мусульман, які плентаються з метою вбивати їх, знущатися над їх честю, грабувати їх та окупувати їх землі. Проте найнебезпечніше, що роблять вороги — це введення мусульман у настільки глибоку оману, що вони залишають ісламську культуру і позичають культуру невірних як образ життя, що дозволяє невірним і надалі контролювати мусульман на усіх життєвих рівнях. Проте такий «обман» не прийме ані закономірність цього світу, ані баланс, з яким Аллах створив цей світ, тому що Іслам прийшов головувати, прийшов піднести істину і принизити брехню, прийшов, щоб правити і вказувати на закони, а не навпаки! Такий «обман» неприйнятний, і мусульмани повинні, нарешті, прислухатись до голосу правди, який нагадує їм аяти Аллаха і хадіси Його Посланця (с.а.с.), а потім обирати таких людей своїми лідерами та офіційними представниками.

Лише так Умма позбудеться від лицемірів і терору пригноблювачів. Умма повинна надати притулок праведним мусульманам. Тоді вона досягне реваншу у цьому світі, її справи виправляться, вона скерується до вірних цілей і виконає свою шаріатську відповідальність, буде вимагати запровадження Шаріату, буде вчиняти згідно ісламському методу, позбувшись від усіх шлаків ідей невірних, вирішуючи на підґрунті Ісламу усі життєві проблеми, буде закликати до звіту свої правителів, наказувати схвалюване і забороняти засуджуване так само, як це робив Посланець Аллаха (с.а.с.).

Після цього обстановка навколо зміниться, і мусульмани будуть самостійно вирішувати свої доленосні питання. Якщо мусульмани відмовляться від усього цього, то будуть піддані жорстокому покаранню за те, що відвернулись від істини, так що Аллах запечатає їх розуми і серця за те, що вони уперто слідували розпорядженням невірних режимів, схилялись на бік тиранів, мовчки терпіли відсутність Шаріату, були не проти виключення ісламського образу життя і не вирішували нагальні проблеми на базі своєї ісламської акиди. Сказав Всевишній:

أَفَرَأَيْتَ مَنِ اتَّخَذَ إِلَـٰهَهُ هَوَاهُ وَأَضَلَّهُ اللَّهُ عَلَىٰ عِلْمٍ وَخَتَمَ عَلَىٰ سَمْعِهِ وَقَلْبِهِ وَجَعَلَ عَلَىٰ بَصَرِهِ غِشَاوَةً فَمَن يَهْدِيهِ مِن بَعْدِ اللَّهِ ۚأَفَلَا تَذَكَّرُونَ

«Чи бачив ти того, хто обожествив свою примху? Аллах ввів його в оману на підґрунті знання, запечатав його слух і серце і кинув на його погляд покривало. Хто ж наставить його на прямий шлях після Аллаха? Невже ви не пом’янете назидання?» (45:23),

وَمَنْ أَظْلَمُ مِمَّن ذُكِّرَ بِآيَاتِ رَبِّهِ فَأَعْرَضَ عَنْهَا وَنَسِيَ مَا قَدَّمَتْ يَدَاهُ ۚإِنَّا جَعَلْنَا عَلَىٰ قُلُوبِهِمْ أَكِنَّةً أَن يَفْقَهُوهُ وَفِي آذَانِهِمْ وَقْرًا ۖوَإِن تَدْعُهُمْ إِلَى الْهُدَىٰ فَلَن يَهْتَدُوا إِذًا أَبَدًا

«Хто може бути більш несправедливим того, кому нагадали про знамення його Господа, а він відвернувся від них і забув те, що скоїли його руки? Ми накинули на їх серця покривала, щоб вони не пізнали його (Коран), а їх вуха уражені глухотою. Якщо навіть ти закличеш їх на прямий шлях, вони ніколи не послідують прямим шляхом» (18:57).

У тлумаченні до останнього аяту імам Табарі пише:

«Під словами «Хто може бути більш несправедливим того, кому нагадали про знамення його Господа, а він відвернувся від них і забув те, що скоїли його руки? Ми накинули на їх серця покривала, щоб вони не пізнали його (Коран), а їх вуха уражені глухотою. Якщо навіть ти закличеш їх на прямий шлях, вони ніколи не послідують прямим шляхом» мається на увазі людина, яка квапиться відхилятись чи противитись правильному ставленню до аятів Аллаха і його аргументам, які вказують на прямий шлях і ведуть до успіху, про людину, яка проти того, щоб використовувати аяти і докази Аллаха для того, щоб врятуватись від загибелі.

Під словами «і забув те, що скоїли його руки» мається на увазі той,хто забув про свої крупні гріхи, через які він може пропасти, через що так і не розкаявся в них. Це подібно оповіді, розказаної нам Башаром, який сказав: «Від Язіда, який сказав: «Від Саіда, який передав слова Катади: «Під словами «і забув те, що скоїли його руки» мається на увазі людина, яка забула свої гріхи».

Під словами «Ми накинули на їх серця покривала, щоб вони не пізнали його (Коран)» мається на увазі «Ми зробили так, що серця тих людей відчувають огиду до аятів Аллаха, якщо почують їх, і ця огида — нібито покривало. Якщо б його (покривала) не було, то вони б усвідомили Коран...».

Словами «а їх вуха уражені глухотою» Всевишній говорить Своєму Пророку (с.а.с.): «У їх вухах — важкість». Якщо б її не було, то вони почали б слухати його (Коран)».

Словами «Якщо навіть ти закличеш їх на прямий шлях» Всевишній говорить Своєму Пророку Мухаммаду (с.а.с.): «О, Мухаммад! Ті, хто противиться аятам Аллаха, коли їм їх зачитують, навіть якщо ти і закличеш їх тримати себе рівно згідно правдивим аргументам і увірувати в Аллаха, а також в усе те, з чим ти прийшов, то усе одно «вони ніколи не послідують прямим шляхом», тобто «ніколи не будуть тримати себе рівно на істині, ніколи не увірують у те, до чого ти їх закликаєш, тому що Аллах запечатав їх серця, слух і зір».

Ісламські вчені і у цілому мусульмани повинні допомогти щирим носіям ісламського заклику беззастережно і без страху, повинні зайняти їх сторону і підняти свої голоси. Володарі сили в арміях мусульман повинні надати допомогу цьому заклику і увійти з ним у співпрацю заради піднесення слова Аллаха і скинення влади тиранів.

Ісламська Умма підняла революції, а справа, до якої ми закликаємо, як раз-таки є логічним їх продовженням, яке врешті решт повинно увінчатись реально відчутними, повноцінними зміненнями, які з коріннями вирвуть ідеї невірних із нашого оточення, такі як патріотизм, який розділив Умму на частини,і кожна частина опинилась під владою невірного колонізатора з усіма їх політичними, економічними, інформаційними, законодавчими і конституційними сферами. Правильним завершенням революцій стане передача правління у руки тих, хто готовий встановити Шаріат і хто іде по шляху Посланця Аллаха (с.а.с.). Іслам є інстанцією, до якої повертаються за рішеннями, він є акидою, яка об’єднає мусульман і покінчить зі зрадниками. Сказав Всевишній:

إِنَّا أَنزَلْنَا إِلَيْكَ الْكِتَابَ بِالْحَقِّ لِتَحْكُمَ بَيْنَ النَّاسِ بِمَا أَرَاكَ اللَّهُ ۚوَلَا تَكُن لِّلْخَائِنِينَ خَصِيمًا

«Ми ниспослали тобі Писання з істиною, щоб ти розбирав тяжби між людьми так, як тобі показав Аллах. Тому не сперечайся за зрадників» (4:105).

Дотримання Шаріату Аллаха і вимога його запровадження не є радикалізмом, екстремізмом чи тероризмом. Так треба вчиняти віруючим, бажаючи стати намісниками на землі після нинішньої епохи тиранів, яка наближається до завершення, але яку намагаються реанімувати лицеміри, невірні і торговців революцією народу!

Передав Імам Ахмад від Нумана ібн Башира (р.а.), що Посланець Аллаха (с.а.с.) сказав:

تَكُونُ النُّبُوَّةُ فِيكُمْ مَا شَاءَ اللَّهُ أَنْ تَكُونَ، ثُمَّ يَرْفَعُهَا إِذَا شَاءَ أَنْ يَرْفَعَهَا، ثُمَّ تَكُونُ خِلَافَةٌ عَلَى مِنْهَاجِ النُّبُوَّةِ، فَتَكُونُ مَا شَاءَ اللَّهُ أَنْ تَكُونَ، ثُمَّ يَرْفَعُهَا إِذَا شَاءَ أَنْ يَرْفَعَهَا، ثُمَّ تَكُونُ مُلْكاً عَاضاً، فَيَكُونُ مَا شَاءَ اللَّهُ أَنْ يَكُونَ، ثُمَّ يَرْفَعُهَا إِذَا شَاءَ الله أَنْ يَرْفَعَهَا، ثُمَّ تَكُونُ مُلْكاً جَبْرِيّاً، فَتَكُونُ مَا شَاءَ اللَّهُ أَنْ تَكُونَ، ثُمَّ يَرْفَعُهَا إِذَا شَاءَ أَنْ يَرْفَعَهَا، ثُمَّ تَكُونُ خِلَافَةٌ عَلَى مِنْهَاجِ النُّبُوَّةِ، ثمَّ سَكَتَ

«Пророцтво триватиме стільки, скільки побажає Аллах. Потім, коли побажає Аллах, воно зникне. Потім прийде період Халіфату, заснованого на методі пророцтва. Він також триватиме стільки, скільки побажає Аллах. Потім, коли побажає Аллах, він припиниться. Потім прийде період злої монархії, яка також триватиме стільки, скільки побажає Аллах. Потім, коли побажає Аллах, він припиниться. Потім прийде період деспотичного правління, який триватиме стільки, скільки побажає Аллах. Потім, коли побажає Аллах, він припиниться. Потім знов прийде період Халіфату, заснованого на методі пророцтва». Після чого він замовчав» (Ахмад).

О ті, які увірували! Що вам заважає вимагати повноцінного правління законів Аллаха — Господа світів, за допомогою докладання зусиль по побудові Праведного Халіфату — вашої держави, яка буде піклуватись про ваші справи, христить вашу акиду, приведе вас до розвитку, втіливши ідею Ісламу у життя, просвітивши вас нею, після чого ваш Господь буде задоволений вами, і ви набудете успіху в обох світах?!

 

Газета «Ар-Рая»
Хада Мухаммад Хамді — Судан
28 Зуль-када 1440 р.х.
31.07.2019 р.

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая