Що може бути спільного у ісламістів з секуляристами

Газета «Ар-Рая»
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

В Уммі існує багато різноманітних партій, деякі із яких мають релігійну спрямованість, а деякі — світську. Наявність релігійних партій є природним у силу переконань мусульман і прив’язаності їх до своєї релігії, але світські партії з’явились з причини панування у світі західної ідеї.

У той час як релігійні партії засновані на релігії, світські партії навпаки, побудовані на нерелігійній основі. Секуляризм чи світськість означає відокремлення релігії від життя, так що релігія відсутня у державних закладах і не бере участь в організації життєвих справ людей, а лише обмежується організацією зв’язку людини з Господом. Тому світські партії ґрунтуються на націоналізмі, патріотизмі, демократії або інших ідеях, не пов’язаних з Ісламом. У той же час релігійні партії ґрунтуються на релігії як образі життя і на дотриманні її законів в усіх життєвих питаннях і державних інститутах.

Оскільки більшість членів світських партій в ісламському світі є мусульманами, спостерігається істотний вплив релігії на них. А оскільки світська ідея поширена в усьому світі, ісламські партії піддаються впливу світської думки на різних рівнях. Тому ми бачимо, як ісламські партії закликають до патріотизму, націоналізму чи демократії, вважаючи, що це із Ісламу або не суперечить Ісламу. Звідси деякий перетин між релігій    ними і світським партіями, які закликають до зближення ідей і спільної діяльності на основі того, що кожен із них залишається представником Умми і працює на її благо.

Основою ісламської діяльності є Іслам або ісламська акида, а також витікаючі із неї норми і побудовані на ній ідеї. Іслам — це універсальна система, яка включає в себе усі зв’язки людини, а саме — зв’язок людини з самою собою, виражений в їжі, одязі і моральності, зв’язок зі своїм Господом, виражений у доктрині і поклонінні, а також зв’язок з іншими людьми, виражений у взаємовідносинах і системі покарань.

Іслам охоплює усі аспекти життєдіяльності людини і представляє собою повноцінний образ життя. Так само ісламська доктрина є єдиним джерелом рішень та ідей в Ісламі. Таким чином, Коран і Сунна є джерелами законодавства, а разом з одностайністю сподвижників (іджма ас-сахаба) і аналогічним порівнянням (кияс) вони представляють собою шаріатські докази. Мусульманам велено посилатись виключно на ці джерела в усіх питаннях свого життя. Всевишній Аллах говорить:

وَمَا آتَاكُمُ الرَّسُولُ فَخُذُوهُ وَمَا نَهَاكُمْ عَنْهُ فَانْتَهُوا

«Беріть же те, що дав вам Посланець, і стороніться того, що він заборонив вам» (59:7).

Увесь Шаріат виражений у тому, що приніс нам Посланець (с.а.с.) від Всевишнього, заборонивши звертись до інших джерел. Тому Уммі, в загалом, і партіям, зокрема, велено слідувати лише тому, що приніс Посланець Аллаха (с.а.с.), і сторонитись усіх інших джерел, якими б не були причини чи виправдання. В усіх своїх рішеннях і діях ісламські партії повинні опиратися лише на Іслам і приймати шлях Посланця (с.а.с.) як образ життя. Приводить Ахмад від Ібн Масуда (р.а.), що одного разу Посланець Аллаха (с.а.с.) провів лінію і сказав:

هَذَا سَبِيلُ اللهِ مُسْتَقِيماً

«Ця прямий шлях Аллаха».

Потім він провів лінії зліва і справа від неї і сказав:

وَهَذِهِ السُّبُلُ لَيْسَ مِنْهَا سَبِيلٌ إِلَّا عَلَيْهِ شَيْطَانٌ يَدْعُو إِلَيْهِ

«А це інші шляхи. На кожному із них стоїть шайтан і закликає іти по ним».

Потім Посланець Аллаха (с.а.с.) прочитав аят:

وَأَنَّ هَذَا صِرَاطِي مُسْتَقِيماً فَاتَّبِعُوهُ وَلَا تَتَّبِعُوا السُّبُلَ فَتَفَرَّقَ بِكُمْ عَنْ سَبِيلِهِ

«Таким є Мій прямий шлях. Слідуйте по ньому і не слідуйте іншими шляхами, оскільки вони зіб’ють вас з Його шляху» (6:153).

Тому лише Іслам може бути основою формування ісламських партій і основою їх руху до успіху. Іслам нічого не переймає, не обходить гострі кути і не змінює окрас. Він кристально чистий, особливо для тих, хто слідує йому, виходячи із доказів.

Секуляризм — це відокремлення релігії від життя, і згідно цій ідеї релігія не повинна виходити за межі місць поклоніння. Світська ідея народилась в Європі, коли Церква правила над людьми, а королі від імені релігії сіяли зло на землі. З’явились атеїсти і секуляристи, які закликали до відокремлення релігії від життя,вважаючи, що вона є причиною усіх лих і тиранії. Вони змогли змінити державний устрій за допомогою французької революції та здійснених за нею інших переворотів по усій Європі.

Світська ідея отримала верх і поклала край релігійній гегемонії у житті людей, а системою правління стала демократія. Тоді європейські держави прийняли ідею відокремлення релігії від життя і почали нести її по усьому світу. Після колонізації Європою більшої частини світу секуляризм став домінуючою ідеєю на світовій арені. Коли демократія стала втілюватись у країнах мусульман і до влади прийшли секуляристи, в ісламському світі теж почали з’являтись  світські партії.

Після такого всебічного погляду на основи ісламських і світських партій стає ясно, що між ними існує повне протиріччя. Ісламські партії засновані на ісламі, а світські — на відокремленні релігії від життя. Деякі можуть подумати, що національні інтереси вимагають від цих партій об’єднатись і працювати разом на основі єдності цілей чи спільних інтересів. Проте цілі і інтереси ісламістів і секуляристів ніколи не були і не будуть спільними. Цілі ісламських партій продиктовані доктриною Ісламу, а інтерес, згідно ісламській вірі, визначається Шаріатом, а не думкою самої людини.

Це повністю суперечить думці секуляристів, цілі яких далекі від релігії, а інтереси і закони визначаються ними самими. Тому ми стверджуємо, що ніколи не буде об’єднання між ісламістами і секуляристами. Якщо заклик до об’єднання лунає від секуляристів, то це спроба ввести в оману. Якщо ж такий заклик походить від ісламістів, то це відхилення від ясного шляху, на якому нас залишив Посланець Аллаха (с.а.с.). Але чи розуміють це мусульмани?

وَأَسِرُّواْ قَوۡلَكُمۡ أَوِ ٱجۡهَرُواْ بِهِۦٓۖ إِنَّهُۥ عَلِيمُۢ بِذَاتِ ٱلصُّدُورِ ١٣أَلَا يَعۡلَمُ مَنۡ خَلَقَ وَهُوَ ٱللَّطِيفُٱلۡخَبِيرُ ١٤

«Приховуєте ви свої речі у секреті чи говорите про них уголос, Він відає про те, що у грудях. Невже цього не буде знати Той, Хто створив, якщо Він — Проникливий (чи Добрий), Відаючий?» (67:13,14).

 


Газета «Ар-Рая»
Біляль аль-Мухаджир, Пакистан
28 Зуль-када 1440 р.х.
31.07.2019 р.

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая