Національний діалог в Алжирі — рішення чи обман?

Газета «Ар-Рая»
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Тимчасовий президент Алжира Абдель Кадер Бенсалах вжив новий політичний трюк з метою обійти вимоги алжирського суспільства, бажаючого змін у країні, запропонувавши їм в обмін нову ініціативу, виражену у т.з. «національному діалозі», суть якого полягає у створенні майданчика для обговорення шляхів виходу із кризи, у якій опинилась країна.

Наприкінці діалогу по плану повинно бути вироблене політичне рішення, яке б повернуло в Алжир стабільність. Щодо цього він заявив: «Президентські вибори продовжують бути єдиним демократичним, реальним і розумним рішенням, а держава виконає усі умови, необхідні для проведення «національного діалогу». Бенсалах закликав алжирців прийняти його ініціативу, тому що вона «більш пріоритетна, аніж усі особисті чи партійні інтереси». Бенсалах також заявив, що він залишає прибічникам обговорення самим обрати авторитетних національних діячів, щоб ті вели діалог від імені народу і увійшли у склад незалежного комітету, який організує вибори без втручання урядової та військової машини.

У чому ж криється істинна суть цього діалогу ? Наскільки він заслуговує довіри? Чи здатен він відповідати вимогам протестних настроїв у суспільстві? Або ж цей діалог — не більше аніж спроба обійти ці самі вимоги? Наскільки успішним він виявиться? Чи є у нього взагалі хоч якийсь шанс здолати хронічну кризу центрального уряду в Алжирі?

З метою виконання цієї ініціативи почався новий раунд переговорів, на які підписались партії, які жадають влади, а також окремі політичні діячі, які прагнуть зайняти крісла в уряді будь-якою ціною.

Бенсалах заявив, що мета його ініціативи полягає у пошуку рішення політичної кризи в Алжирі. У цій ініціативі взяло участь понад 500 людей, яких характеризують як незалежних представників найрізноманітніших політичних сил у країні: опозиційні партії, представники судової сфери, студентські організації і приватні особи, які мають вагу у т. з «громадянському суспільстві». Найбільш видними учасниками діалогу були: Алі Бенфліс, голова колишнього уряду, а нині голова партії «Піонери свобод», Абд ар-Раззак Макрі, голова руху «Здраве суспільство», Абдуллах ДжабаЛлах, голова партії «Фронт справедливості і розвитку», Джілялі Суфьян, голова партії «Нове покоління», Абд аль-Кадір ібн Каріна, голова руху «Національне облаштування», і Аммар Джаділь, прес-секретар форуму «Рух просвічених».

Діалог як реалізація вище згаданої ініціативи був проведений під егідою «Національного форуму», хоча до цього дві колишні ініціативи Бенсалаха, висунуті з метою організації президентських виборів у максимально короткі строки, зазнали поразки після того, як Конституційна Рада відмінила вибори, намічені на 4-е липня, за вимогою протестуючих на вулицях Алжиру.

Під гаслом «Суспільство згодне вирушити на вільні і чесні вибори» і почався форум, проведення якого керував колишній міністр Абд аль-АзизРахаби, який заявив, що «присутні на зустрічі обговорять вид національного комітету по організації виборів і принципів їх незалежності». Він підкреслив, що «форум прагне виробити політичну ініціативу, яка стане осяжним майданчиком для діалогу між народом і вдалою». Учасники форуму заявили, що «національний діалог» допоможе народному руху і підтримає його, особливо у тому, що стосується усунення усіх символів режиму Бутефлікі.

Будь-якому, хто знає про політичну обстановку в Алжирі, ясно, що учасники цього діалогу, не важливо, будь то «національні» діячі чи «ісламські», по більшій мірі вже були у складі колишнього режиму Бутефлікі. Саме такі люди і почали вимагати «сформувати компетентний уряд, здатний підготувати вільні і прозорі президентські вибори, видаливши усіх відповідальних посадових осіб, помічених у корупції при колишньому режимі». Таким чином, учасники бажають виставити себе прибічниками протестуючого народу і виразниками його вимог.

У результаті діалогу учасники форуму висунули вимогу усунути уряд Нур ед-Діна Бадаві, тим самим бажаючи підтвердити вимоги протестуючих, після чого почали вимагати сформувати т.з. «компетентний уряд» замість нього так, щоб тільки у цього уряду було право керувати процесом ліквідації кризи у країні аж до організації президентських виборів. Додатково підлещуючись перед протестуючим народом, координатор діалогу Карім Юнус заявив, що до числу узгоджених вимог відноситься вимога звільнити усіх, хто був заарештований з причини народних протестів, і почав вимагати поваги з боку служби безпеки на адресу мирних маршів, а також припинити усі види насильства на адресу мітингуючих.

Своїми діями учасники форуму надали допомогу пропозиції тимчасового президента Абдель Кадера Бенсалаха, тому що погодились з необхідністю заснування т.з. «комітету управління діалогом» і незалежного національного комітету, володіючого правом об’явити про початок президентських виборів. Вони заявили, що «національний діалог» у такому форматі є справжньою відповіддю на вимоги протестуючого народу, який надасть необхідні політичні реформи, і він зовсім не є відповіддю на вимогу тимчасового президента Абдель Кадера Бенсалаха.

Правда полягає у тому, що цей діалог не виражає вимоги народних протестів і самих протестуючих. Усі, хто брав у ньому участь, раніше так само утверджували позиції колишнього режиму, а деякі із них взагалі стояли пліч-о-пліч з колишнім головою, як, наприклад, Алі Бенфліс, колишній прем’єр-міністр, а також інші міністри і управлінці, які захищали і продовжують захищати сутність колишнього режиму. Отож, увесь цей діалог вже втрачає довіру до себе і не виражає сподівань протестуючих, бажаючих позбутися від символів колишньої епохи. Тим більше, такі відомі імена учасників діалогу як Абд ар-Раззак Макрі, голові руху «Здраве суспільство», Абдуллах ДжабаЛлах, голова партії «Справедливість і розвиток» та інші політики — усі ці імена пов’язані з епохою правління Бутефліки.

Спроби приборкати хвилю народного протесту є брудними діями, які вводять в оману людей заради збереження існуючого державного устрою, лояльного Британії, заради збереження влади британських агентів у генералітеті та уряді Алжиру з внесенням косметичних поправок.

Профранцузькі генерали і політики Алжиру, на яких Британія звалила усю вину, стали розмінною монетою, за допомогою якої Британія змогла зберегти лояльних їй офіцерів і політиків в Алжирі на своїх місцях. Профранцузькі генерали і політики, у яких руки давно по лікоть у крові, були викриті перед народом, і той вилив на них свій гнів, а Британія, за допомогою своїх агентів, які збереглись, стала одноосібним управителем в Алжирі. Один із алжирських журналістів добре описав настрій народу: «Усі знають, що народ чудово усвідомлює кривавий період 90-х років минулого сторіччя в Алжирі. Вони (профранцузькі генерали) і ця купка (колишній уряд) — найненависніші люди для алжирців. Усі знають, що у 90-х рр. у їх руках знаходились усі структури держави».

Таким чином, увесь цей діалог відбувається між прибічниками однієї проанглійської політичної сили, яка змовилась проти народних протестів з метою зберегти за собою владу у країні. Усі учасники діалогу працюють на благо англійців і готові продовжувати працювати у такому ж дусі до кінця. Проте усі вони зазнають поразки так або інакше. У зв’язку з цим ми — Хізб ут-Тахрір — закликаємо істинних лідерів протесту і володарів сили у країні згуртуватись навколо проекту істинних змінень, проекту великого Ісламу, проекту, який позбавить країну від західних колонізаторів, — єдиного проекту, який включає у себе запровадження законів Ісламу і його справедливості для людей, проекту Праведного Халіфату, здатного побавити мусульман від штучних кордонів і об’єднати їх.

 

Газета «Ар-Рая»
Ахмад Хатавані
28 Зуль-када 1440 р.х.
31.07.2019 р.

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая