З 24 по 25.10.2019 Росія провела крупний саміт лідерів африканських країн у Сочі. Це черговий бонус для підсилення її зростаючої ролі у якості одного із найбільш важливих гравців в африканському регіоні.
Росія об’явила про списання боргів африканським країнам на суму 20 млрд. доларів. Окрім цього, було підписано 50 договорів на суму 12,5 млн. доларів з подальшим їх збільшенням до 40 млрд. Також Путін запропонував у період між самітами зробити щорічними політичні консультації голів МЗС Росії і країн глав Африки. «Розвиток відносин з країнами африканського континенту та їх регіональними організаціями є одним із пріоритетів російської зовнішньої політики», — сказав Путін на саміті.
Росія завжди прагнула бути активною на міжнародній арені, тому намагається налагоджувати контакти з будь-якою країною світу, щоб потім впливати на неї і втручатись у її внутрішні справи. Це дозволить зміцнити її міжнародну позицію і дозволить досягти своїх інтересів. Такою є особливість наддержав.
У свій час СРСР був другою державою світу, яка, у першу чергу, конкурувала з США. Проте у 1961 р. у Відні СРСР домовився з Америкою поділити світ між собою. Так Африка стала якоюсь зеленою зоною для конкуренції без озброєних зіткнень. Вони домовились координувати дії для вигнання Європи із Африки. Тому між СРСР та Америкою не було зіткнень, хоча вони мали панування в Європі, але закликали лише до боротьби з колоніалізмом та до звільненню, а також підтримували різні рухи опору. Проте Англія і Франція — як країни, які мають найбільший вплив в Африці, — вдались до хитрості: вони надали незалежність своїм колоніям, при цьому залишивши при владі своїх агентів. Так вони змогли зберегти свій вплив в африканських країнах. Проте, у деяких місцях Америці усе ж таки вдалось нав’язати свій вплив.
У той час СРСР зміг відібрати собі Анголу і спричинити вплив на деякі інші країни. Але з падінням СРСР Африка була забута. Лише в останні роки Росія почала активізуватись у бік Африки. Так у 2015 р. був запущений Російсько-Африканський форум (РАФ). А у 2016 р. Путін підписав наказ про ствердження нової концепції зовнішньої політики Росії. Зокрема, нова концепція зачіпає Африку, де переслідується налагодження і розширення двобічних і багатобічних угод з африканськими країнами в усіх сферах, а також налагодження спільної діяльності по врегулюванню конфліктів між африканськими країнами та регіональних криз.
Найбільш важливими були угоди по розвідці нафти, природних ресурсів, угоди у сфері поставки озброєння. Поставки російського озброєння у країни Африки доходять до 30-40% від збройного експорту Росії. На додаток до цього Росія бере участь у миротворчих місіях ООН у низці африканських країн, ведучи діяльність по боротьбі з «тероризмом» і підтриманню світу. Більше того, Росія пропонує виплату стипендій африканським студентам у російських університетах з метою виховання у подальшому своїх агентів.
Росія опирається на минуле радянської епохи і на підтримку Америки перед обличчям європейського впливу, який Америка не змогла знищити. Америка використовує Росію, щоб вигнати Європу, підсилити свій вплив, підтримати своїх агентів, як це трапилось в Єгипті, Судані, Лівії, Еритреї та Ефіопії. Також Америка штовхає Росію на суперництво з Китаєм, який у свій час Америка використала проти Європи. Але це було доти, доки Китай не набув сильного економічного впливу, що вже може дозволити йому встановити свій політичний вплив при умові його правильного використання. Сьогодні Америка розгорнула торгову війну проти усіх, особливо проти Китаю та Європи, адже останні мають великі економічні можливості, які можна спів ставити з Америкою.
Налагодження відносин Росії з африканськими країнами співпадає з рішенням адміністрації Трампа про виведення американських військ із Африки, зокрема — із Нігерії, де її війська протистоять силам опору. Адміністрація Трампа вважає, що присутність американських сил в Африці марне і не підсилює американський вплив. Вона бажає звести присутність американських військ до меж до 2008 р., бо саме у 2008 р. було створено Африканське командування озброєних США (AFRICOM) з метою військової інтервенції. У той час при владі у США знаходився Буш-молодший.
Ось чому Америка використовує Росію, примушуючи своїх агентів реагувати на її дії в Африці. До числу американських агентів відносяться: Абдуль-Фаттахас-Сісі, раніше — Умар аль-Башір, а зараз — Військова Рада, Халіфа Хафтар, Абій Ахмед Алі, Ісайяс Афеверкі. Адже американський досвід з Росією у Сирії був успішним, більше того, це підштовхнуло Росію на співпрацю з Іраном та Туреччиною. Зараз Росія змогла відвести небезпеку падіння режиму Асада.
Також Росія бажає зіграти свою роль в урегулювання єгипетського-ефіопської суперечки навколо зведення ефіопської греблі. У 2017–18 рр. Росія вже зіграла свою роль у Центральній Африці проти французького впливу, тепер хоче зіграти свою роль у питанні Південного Судану у просуненні мирної угоди. А це, у свою чергу, дозволить зберегти американського агента Сальваторе Кііра, адже з ним веде боротьбу його заступник, англійський агент Рієк Мачар.
Раніше Росія відмовилась від комунізму і прийняла капіталістичну ідеологію, щоб запровадити її у себе і зблизитись з Заходом. Адже вона бажає стати європейською країною, щоб позбутися від комплексу неповноцінності, бо Захід вважає її відсталою і східною державою, яка не відповідає вищим західним критеріям. Також Росія бажала зблизитись з Америкою, щоб остання дозволила їй бути своїм слугою. Проте Росія не є носієм ідей капіталізму, який використовується Заходом як привід для втручання у внутрішні справи інших країн. До цих ідей відносяться: права людини, свободи, поширення демократії. Положення Росії перегукується з положенням африканських диктаторів, перегукується з їх боротьбою проти Ісламу та його послідовників, адже вони вважають Іслам загрозою своєї влади.
Дійсно, лише Іслам здатен кинути виклик капіталізму та його державам.
Хоча Росія і вирушила в Африку для досягнення своїх економічних інтересів, підсилення своєї присутності і впливу на міжнародній арені, щоб залишатись наддержавою, але це відбувається лише з дозволу Америки. Америка бажає, щоб Росія служила на користь її інтересів у боротьбі з Європою та Китаєм. Більше того, Америка сподівається на те, щоб зіштовхнути Росію з ними. Зокрема, Америка бажає зіштовхнути Росію саме з Китаєм і покласти край російсько-китайському консенсусу.
Росія буде прагнути до вироблення загального розуміння та координації з Америкою. У протилежному випадку перед Росією закриється багато можливостей, і у неї не буде своїх агентів, не буде присутності в інших країнах. Але ж саме американські агенти полегшать їй досягнення бажаного, як, наприклад, це трапилось у Сирії. Адже лише після дозволу Асада Росія змогла увійти у Сирію. Сам Асад дав згоду лише після того, як відбулась зустріч Обами і Путіна 29.09.2015. Отож, Росія не зможе стати самостійним гравцем в Африці, вона так і буде мати потребу у підтримці і координації з Америкою. Остання у черговий раз використала Росію у зміцнення своїх позицій та у боротьбі проти мусульман, які прагнуть вирватись із оков колоніалізму.
У Північній, Західній, Східній і Центральній Африці в основному проживають мусульманські народи. Життєва сила знов сколихнулась в Уммі. Умма знов рухається у бік відродження і звільнення від колонізаторів раз і назавжди. Проте треба розуміти, що лише з встановленням Ісламської Держави будуть вигнані колоніальні держави з земель Африки, буде покладено край розграбуванню її ресурсів, а Африка знов стане частиною Ісламської держави. З дозволу Аллаха Держава Ісламу не за горами.
Газета «Ар-Рая»
Асад Мансур
2 Рабуль-авваль 1441 р.х.
30.10.2019 р.
