Конвенція про ліквідацію усіх форм дискримінації у відношенні жінок (CEDAW), розроблена Комітетом ООН по правовому положенню жінок, є одним із найнебезпечніших засобів нападу на закони, які стосуються сфери відносин чоловіка і жінки у громадському житті в Ісламі.
Більшість країн ісламського світу підписало і зобов’язалось виконувати конвенцію, незважаючи на її протиріччя не лише релігії та ісламським думкам, але й навіть устоям і традиціям. По суті, конвенція створює атмосферу ворожнечі між чоловіком і жінкою, нібито їх життя — це безкінечна боротьба, а ї відносини — гніт і переслідування.
Документ зосереджений на абсолютній рівності між представниками обох статей, на ліквідації усіх форм дискримінації відношенні жінок і розглядає будь-які прояви відмінності жінок по відношенню до чоловіків як дискримінацію у відношенні неї та її прав. Окрім цього, ті права, які має чоловік у силу своєї особливості,як попечительство над жінкою, частка у спадку та інші, конвенція вважає отриманими за рахунок пригноблення жінки та її прав, і це треба усунути.
Наведемо приклад декількох суперечливих законам Аллаха статей конвенції, які намагаються поширити і запровадити різноманітні мас-медіа, організації і жіночі центри:
— Так, стаття 13 гласить про те, що держави-учасники приймають усі відповідні заходи для того, щоб забезпечити на основі рівності чоловіків і жінок рівні права в економічному і соціальному житті, зокрема — право на сімейні грошові допомоги та інші, як рівність у частках спадку між синами і доньками. Врешті решт майно, яке отримає жінка, буде складатись із майна, яке вона отримає від чоловіка і від спадкодавця, у чому є явні протиріччя з Ісламським Шаріатом.
— Згідно статті 12, необхідно забезпечувати на основі рівності чоловіків і жінок доступ до медичного обслуговування, зокрема — у тому, що стосується планування розміру родини, що передбачає її забезпечення також засобами контрацепції, незалежно від того, перебуває вона у шлюбі чи ні. У протилежному випадку, згідно конвенції, це вважається дискримінацією. Цим відкривається шлях до розбещення і спрощується цей процес.
— Статті 10 і 11 конвенції містять забезпечення абсолютної рівності в області зайнятості і освіти, однакових можливостей активно брати участь у заняттях спортом і фізичною підготовкою і заохочення спільного навчання. Таким чином, забезпечення рівності у працевлаштуванні, виборі професії, спільному навчанні і трудової діяльності забезпечить незаконну присутність чоловіків і жінок в одному місці (іхтілят).
— Стаття 14 наполягає на ліквідації дискримінації у відношенні жінок у сільських районах, маючи її часте перебування вдома і ролі домогосподарки, а також гласить про те, що жінка повинна брати участь в усіх видах «колективної діяльності», не вдаючись у подробиці, що це за діяльність.
— Статті 15 і 16 конвенції включають велику кількість протиріч з Шаріатом, таких як вільне право пересування, вибору місця проживання незалежно від сімейного статусу жінки, зі згодою чоловіка чи попечителя або без; забезпечуються рівні права при укладанні угод і управлінні майном, а також рівне ставлення до них на усіх етапах розглядання у судах і трибуналах та зрівняння свідчення жінки зі свідченням чоловіка, що явно суперечить Корану, який прирівняв одне свідчення чоловіка до свідченню двох жінок. Конвенція також вимагає забезпечити однакові права на вступ у шлюб, розлучення, опікунство, попечительство, доверительство і усиновлення дітей.
Палестинська влада підписала конвенцію у 2014 році і активно запроваджувала її статті у життя, приводячи згідно з конвенцією Закон про особистий статус і Закон про захист родини, який втручається у закладені в основу права обох батьків виховувати своїх дітей і підбурює до заколоту і до непослуху. Так що вже не дивно, якщо дитина почне скаржитись на свого батька, то того відправлять за ґрати, якщо представники соцслужб вважатимуть, що батько застосував насильство по відношенню до сину, що насправді може бути звичайним виховним процесом у випадку, якщо син провинився.
Влада створила відповідні держструктури, як міністерство по справам жінок, міністерство соціального розвитку і Верховна рада по справам молоді і спорту, які складають програми і проекти, скеровані на виконання положень конвенції. Поруч з цими, у мухафазах створені центри «розвитку жінок» і центри координації жіночих асоціацій під назвою «Тавассуль». Кількість подібних структур сильно зросла у Палестині.
Влада втрутилась в учбову програму, запровадивши у неї ідеї, які популяризують усі види «свобод» та іхтілят; ввели предмети, які стосуються репродуктивного здоров’я і статевої просвіти; розробили інформаційні програми, заходи і буклети паралельно з боротьбою проти таз званих «ранніх шлюбів».
Керівництво автономії навстіж відкрило двері перед згубними інститутами, асоціаціями і центрами, фінансованими Заходом для того, щоб зруйнувати ісламські цінності і закони. Особливо активні у цьому напрямку розбещуючі жіночі організації та їх програми, семінари, зібрання, курси, концерти, фестивалі і заходи у школах та університетах для студентів і навіть для домогосподарок, а також велика кількість волонтерських, «культурних», «наукових», «національно-патріотичних » заходів, бігових марафонів по вулицям у «чиюсь пам’ять» або у «підтримку боротьби» з яким-небудь конкретним захворюванням. Усе це робиться у рамках реалізації «однакових можливостей активно брати участь у заняттях спортом і фізичною підготовкою»,згаданих у конвенції.
Нещодавно влада автономії видала закон, який дозволяє вступати у шлюб лише з 18 років. Тобто з одного боку влада усіляко намагається прибрати кордони між статями, провокує інстинкти, а з іншого — перешкоджає одруженню. Чи є щось гірше, аніж це, для розбещення, розпусти і поширення пороку?!
Не варто забувати, що влада прийняла «Програму сталого розвитку 2030», яка передбачає подальше «підвищення загальної ефективності і якості результатів» конвенції під приводом «підвищення рівня розвитку жінок», а це означає іще більше втручання у школу, у формування особистості та у просвіту. Усе це виливається у поширення бруду і у боротьбу проти законів Ісламу.
Говорячи інакше, конвенція CEDAW скерована на руйнування мусульманської родини, відрив мусульманки від своєї релігії, від її цінностей цноти, чистоти і скромності. Конвенція прагне змінити її головну роль матері і хазяйки домашнього вогнища, яке потребує турботи, і вивести її у громадське життя за допомогою усіляких можливих засобів і вагомих приводів, таких як «свобода особистості», «право», «жіночі квоти представництва на виборах», «економічні можливості» і т.д. Для цього розробляються фінансові, культурні, наукові проекти та експлуатуються такі проблеми у суспільстві, як економічні потреби, безробіття і бідність. Таким же чином просувається іхтілят, стираються кордони між статями і поняття про те, що в основі відносин чоловіків і жінок стоїть турбота, захист честі і життя жінки.
Це означає, що мусульман штовхають до прийняття порочного західного образу життя, не маючого нічого цінного, для того, щоб мусульмани відійшли від своєї релігії і акиди, від дотримання законів Шаріату, встановлених Аллахом для врегулювання відносин між чоловіками і жінками, для збереження родини і суспільства, що Захід прагне бачити роздробленим, далеким від віри і, отож, легко контрольованим з боку Заходу і рабського перед ним режиму. З дозволу Аллаха, змовники зазнають поразки!
وَإِذْ يَمْكُرُ بِكَ الَّذِينَ كَفَرُوا لِيُثْبِتُوكَ أَوْ يَقْتُلُوكَ أَوْ يُخْرِجُوكَ ۚ وَيَمْكُرُونَ وَيَمْكُرُ اللَّهُ ۖ وَاللَّهُ خَيْرُ الْمَاكِرِينَ
«Вони хитрували, і Аллах хитрував, адже Аллах — Найкращий із хитрунів» (8:30)
Газета «Ар-Рая»
27.11.2019
Мусліма аш-Шамі (Умм Сухайб)